Природна Партія

 

Валентин Ош

 

Учитель говорить про Природну Партію

      Учитель: Партія єсть природна. Вона чужим не задовольняється, вона мертвому не належить. У неї своє живе, мертвого нема, єсть природного характеру. Воно живе в повітрі, воді, землі. Щоб чоловік чоловіком не розпоряджався, вона єсть нове. Вона чоловіка з життя не проганяє й не примушує, а в свою чергу вона чоловіку говорить: зрозумій це діло. Це не адміністративна особа, що жене в бій безвинного незнаючого чоловіка. Партія в ділі не живе. Їй їжа не треба, одяг їй теж не треба, дім не треба їй. Треба люди не мертвого характеру, а живого. Їй треба таке місце життєве знайти в природі без усякого діла, такого діла, у котрому чоловік помиляється й на віки-віків умирає. Партія - невмираюча істота, вона народжена людьми для порятунку всіх нас земних людей, щоб вони відмовились від цієї технічної системи, штучного діла, перестали  вводити хімію. Паршек єсть вона, природного характеру. Природне – повітря, вода, земля. Партія цим оточена. Своє має, а чуже не тривожить, іншому не заважає. Паршек є природна партія, вона невмираюча, вона нікому не заважає, живе, вічно живуще. Це місце, воно належить усім живим людям. Партія просить, благає всіх нас. Хочеш жити за Паршековим ділом – іди займай це місце. Воно дано нам усім, вибору ніякого, лише б душа й серце. Треба любити, любов єсть діло, це чоловіка тіло, воно повинно стати близьким до природи – ніколи вона тебе за це не покарає, а полюбить усіх. А партія готує, але не колишніх людей – без усякої потреби, живих людей. Паршек не бореться за мертве, його оточує живе – це Чувілкін бугор. Він сам на нього на таке місце вийшов і там ці якості відкрив, а тепер просить чоловіка того, хто це діло не зовсім зрозумів, щоб чоловік це зрозумів і став робити те, від чого йому зробиться в його житті легше й краще. Я - цьому ділу перший чоловік, початковий. Я веду за собою цього чоловіка з упевненістю, щоб  чоловік не простуджувався, не хворів, а був від цього всього здоровим чоловіком. Це Паршек, він - за живу партію, але не за мертву; за еволюційну, за свідому, не за хвору, без усяких цих грошей. Здоров’я не купляється й не продається, так воно природою  дається. Треба шукати цьому чоловікові це ось місце, на котрому Паршек зупинився, і всі люди там були, закричали в один голос: ура. І сказали: це Перемога буде наша в цьому. Ми тут умирати так не будемо. Діло наше таке буде, ми будемо жити в цьому ділі вічно. Ми всі цього доб’ємось. 7901-184.

      Чому нам всім треба Партія? Учитель хоче, щоб ми всі через любов до людей мислили однаково, жили спільно, однією сімєю, одним цілим. Бо індивідуальне життя, коли кожен сам собі – це залежність, а життя спільне, однією сім’єю – це незалежність. Одна сімя – це громадська організація, Учитель називає її Партією. Організація твориться на основі вчення Учителя. Учитель пише, що вчення Учителя – це всього народу Партія. Партія твориться на основі закону Учителя: люби людей, як себе; бажай і роби людям, що собі хочеш. Учитель одне ціле називає Ядром, сонцем. Учитель говорить, що Його мудрість розіб’є старий порядок Отця і Сина і створить одне ціле – життя по-еволюційному. Для однієї сім’ї характерно, що є один Отець і Матір, а люди є їх діти.          

     Природна Партія – це така спільність,  коли люди вірять в Учителя і Бога Паршека, Отця Ош, виконують Його слово.

      Учитель: Через до іншого любов треба нам жити однією сім’єю.

 Партія. 1965.05-5.           

   Він один такий не хоче, щоб ми по-різному мислили без усякої користі. Ми повинні зробитись одним цілим, а не кожний сам собі: це залежність. 6505-6.

      Нас усіх учать умови, у котрих ми живемо й учимось, щоб друг від дружки відходити. Цього не робить наш Учитель, Його вчення – це всього народу Партія. 6505-8

       Мій розум це зробить, розіб’є і створить одне ціле Ядро, це сонце. 6505-62.   Хвалитися, дорікати природі не доводиться. А от допомагати, і хорошого добра, від цього діла не відмовиться Партія. 6505 -29.

 

Природна Партія – організатор еволюційного руху

      Учитель заповідає, щоб ми всі, Його послідовники, у житті були не окремо один від одного, а були одним цілим, жили однією сімєю. Треба всім послідовникам об’єднатись в одну громадську організацію, Учитель називає її Природною Партією. Це не релігійна організація. Сьогодні багато різних груп послідовників, у котрих своя ідея, назва, напрямок, розуміння Учителя. Я, Ош, прошу всіх послідовників: об’єднайтесь в одну громадську організацію, назва котрої Природна Партія. Учитель говорить, що «Його вчення – це всього народу Партія». Отже, повинна бути одна для всіх єдина Природна Партія, для народу всього світу. Це добровільна громадська організація послідовників Учителя Паршека, Отця Ош. Вона легальна, вона повинна бути легалізована. Має програму на основі вчення Учителя.  

      Статус Природної Партії – міжнародний, місцевий. Природна Партія в Україні може називатись Українська Природна Партія, в Росії – Російська Природна Партія, у Києві – Київська Природна Партія, у Москві – Московська  Природна Партія і т. д. Партія декількох держав має міжнародний статус. Природна Партія – це сила, вона врятує всіх земних людей у житті, розіб’є старий порядок, зробить одне ціле, переможе всякого ворога людства.

       У Природної Партії один орган управління – Рада, яка збирається щорічно 25 квітня в Оріхівці навколо рай-бугра, виробляє план роботи тощо. Партія має друкований орган газету, журнал, сайт.

      Партія – невмираюча істота, через Партію ідея Паршека буде жити вічно. Можна сказати, Учитель – це Партія.                   

      Учитель: Це буде еволюційність одна з усіх, вона на Паршекові буде, він для цього в житті невмираюча особа в цьому. У житті Паршека партія має зберегтись. Для цього йде такий час. Люди зробляться такими, котрих не було в житті своєму. Їм природа за їхнє діло зроблене благом. Ми будемо для цього діла всі, як один чоловік, боги. Нас природа, як дітей своїх, прийме, пожаліє й поцілує своїм райським Духом. Ми запахнемо. 7901-165.

    

Побудова суспільства за заповідями Учителя і Христа.

Суспільство будується за заповіддю: любіть людей, як себе.

       Любіть людей, як себе; все, що хочеш, щоб тобі робили люди, те роби людям; бажай і роби людям те, що собі хочеш – це основні заповіді Христа й Учителя Іванова П. К. (Паршека – Отця Ош). Паршек один виконав всі основні заповіді Христа. Паршек взяв вчення від Христа, доповнив своїм досвідом, навчив людей. У Христа і Паршека історії однакові, заповіді однакові. Христос і Паршек – це два свідки Божих, Вони свідчать про одне. За законом, свідчення двох про одне є істинне. Отже, заповіді Христа і Паршека є істина для всіх людей.   Тепер суспільство треба будувати за заповідями Христа і Паршека, пора прийшла. Учитель називає це життя еволюцією, еволюція прийшла на землю в 1989 році. Еволюція – це суспільний лад за Божою ідеєю. Еволюція – це лад, котрий Христос називав Царством Божим. 2009 рік – це 21 рік еволюції на землі. Заповіді Христа і Паршека треба виконувати. Коли ми, всі люди, будемо виконувати заповіді Христа і Паршека, утвориться нове суспільство Божих людей. Це суспільство любові. У всіх людей є один Учитель, Бог – Христос і Паршек. Дух Святий Паршек – це продовжувач справи Христа, Він також є наш усіх Учитель, Бог землі в даному періоді еволюції. Ми любимо Учителя, Бога, виконуємо Його слово.

 

Програма природної партії: любити людей, як себе 

Побудова суспільства за заповідями Учителя і Христа

 

Наша мета – робити те, що говорив нам Учитель

     Визнавати Паршека, Отця Ош, Учителем, Богом землі, Богом Духом Святим; виконувати всі Його заповіді. З Богом усім жити буде легше і краще, буде мир і щастя на землі; смерть вижене, а вічне життя введе. Допомагати всім людям всього світу визнати Учителя Богом землі, Богом Духом Святим, допомагати, розказувати, передавати досвід Учителя.

Любов – це життя

       Якщо між людьми є любов, то є і життя. Якщо нема любові, то нема і життя. Найбільша цінність – живий чоловік. Учитель і Христос заповідають берегти життя, не вбивати живе, не вбивати природу, берегти здоровя. Ідея Учителя: ти любиш людей, а люди люблять тебе. Кожен повинен любити природу: повітря, воду, землю – це наймиліші невмираючі друзі будь-якого чоловіка, вони в усьому допомагають у житті. Любити і шанувати Бога Отця і природу матір. Учитель заповідав: слово Моє, діло моє належить усім земним людям, щоб жили, а не вмирали. 

Свідомість визначає буття

     Учителеві прийшла з вище від природи свідомість, вона визначила все Його подальше буття. Учитель говорить, що в кожного має зародитись така свідомість. Кожному мати свідомість, без свідомості обходитися не будемо. Треба вивчати вчення Учителя Паршека, читати Його слово, книги, розуміти, знати, виконувати в своєму житті. Заповіді Учителя Паршека і Христа – це життєвий Божий Закон, найголовніший у житті. Учитель заповів: слово Моє, діло Моє належить усім земним людям, щоб жили, а не вмирали.

 

 Правильний світогляд: закон єдності двох протилежностей

 

     В процесі практики Учителеві природа відкрила закон єдності двох протилежностей, за яким створена і розвивається природа, весь світ. Спочатку ніщо або нуль. Всяке явище в природі, фізичне і психічне, не виникає з нічого або нуля, а проявляється як пара протилежностей, сума або синтез котрих є ніщо або нуль. Спочатку появляється одна половина пари протилежностей, потім за законом появляється друга половина пари протилежностей, але людям це не видно, від них приховано. Наприклад: якщо люди спочатку отримують почуття хороше і тепле, то потім природа підсовує такі умови життя, що люди отримують почуття погане і холодне. І навпаки. Щоб правильно жити, треба всяке явище бачити як єдність двох протилежностей, як показав нам усім Учитель.

      Природа, Всесвіт постійно твориться за законом єдності двох протилежностей. Спочатку в людях безлад (стихія, хаос), Бог творець через Своє слово вводить людям Божу свідомість, так творить у людях лад. Через цей поштовх Бога виникає у свідомості людей дві протилежності, а потім саморозвиток. Такий поштовх робив Бог Отець, Він послав до людей Христа, як Отець – Сина. Такий поштовх робив Христос, Він послав до людей Паршека, як Отець – Сина. Такий поштовх робив Паршек, Він посилає до людей Великого Духа, як Отець – Сина. За Велесовою книгою, Бог Отець – це Вишень, Сварг, Дажбог. Цьому еволюційному процесу не видно початку і кінця. На нашу думку, така сукупність Богів, коли один Бог народжує або посилає другого Бога, як Отець – Сина, є Бог Род, котрий здавна був у словян, оріїв. Бог Род є Бог над Богами, творець, невмираючий, вічний, один-єдиний. З походженням від Бога Рода пов’язано слово Природа. Природа – це при Роду.         

 

Найдорожча ідея – кожному обходитися без усяких потреб

     Ця ідея є основна цінність будь-якого чоловіка. Кожен прагне стати таким, як Христос, Отець Ош – Переможець природи, Учитель, Бог. Не можна по-старому жити: ми живемо, щоб гроші заробляти та збагачуватись.

      Христос заповідав:  «Тож не турбуйтесь і не кажіть, що нам їсти? Чи що пити? або: у що одягтися? Бо знає Отець ваш, що ви маєте потребу в усьому цьому. Шукайте ж спершу царства Божого і правди його, і все це додасться вам. Отже, не піклуйтесь про завтрашній день, бо завтра саме за себе піклуватиметься. Досить кожному дневі своїх турбот». Мф. 6:31.  Тут ідея Христа бути в житті без усяких потреб: їжі, одягу, житла. Паршек її впроваджує.

      Учитель: Усі люди на білому світі живуть у житті чужим добром, вони віруючі й невіруючі, убила їх природа за своє наявне добро. Вона їх примушує, вони простуджуються, хворіють і вмирають. Їм повернення нема, вони не хочуть жити за Божим явленням. Він є чоловік зі своїм наміром. Йому не треба буде чуже, він своє живе тіло нам усім як таке показує. Він говорить істинно, воно моє. Я його як тіло не жалію, і не хочу його годувати, також одягати. Хочу, щоб воно жило так, як природа без усякої потреби, без усякого чужого, як живе без усякого запасу природа. У неї нема того, що давати. Бог нічого ніде не потребує. Йому треба Чувілкін бугор. Щоб там був мертвий капітал, цього на ньому нема, а є живе природне діло: повітря, вода, земля – що і зберігає цим живого чоловіка. 7906-17

       Найдорожча ідея Паршека: кожному бути без всяких потреб, для цього є наше райське місце, де є всі умови, які дають кожному можливість бути без всяких потреб (їжі, одягу, дому). Спосіб життя без всяких потреб детально розроблений Паршеком. Учитель піввіку ходив літом і зимою без одягу, в одних шортах, свідомо терпів без їжі по декілька днів щотижня. Учитель не турбувався, що їсти, у що одягтися. Сам обходився без одягу, їжі та вчив учеників. Еволюція – це обходитися без їжі, наше свідоме терпіння без їжі щодня росте. Учитель благословляв обходитись без їжі 42 години щотижня, потім 66 годин щотижня, потім 108 годин щотижня, потім пробувати обходитися без їжі шість діб, потім два тижні, потім обходитися без їжі місяць і так далі. Пробувати ходити без сорочки. Учитель знайшов райське місце на землі, де люди будуть без усяких потреб (їжі, одягу, житлового дому), благословив усіх жити навколо райського місця за ідеєю. Учитель учив шляхом свідомого терпіння рятувати свої душі, як і Христос. Поки в нас є потреби (їжа, одяг, дім), треба труд.         

 

Оздоровлюватися шляхом загартування за системою Учителя

      Учитель людям знайшов у природі засоби для здоровя, ввів систему. Учитель бажаючого приймав, Він клав руки на тіло, через руки струмом убивав біль, вводив Дух Святий, обливав холодною водою, давав усім усно однакові заповіді, що робити вдома: 1) два рази в день обливатися холодною водою; 2) здороватися з усіма людьми; 3) 42 години в тиждень обходитися без їжі з п’ятниці до неділі, до 12 годин, перед їдою виходити в природу, робити тричі вдих і видих через гортань і просити: “Учитель, дай мені здоровя”; 4) знайти бідного, нужденного, дати 50 копійок, при цьому сказати самому собі: мовляв, я це даю за те, щоб не хворіти; 5) не плювати на землю, не вживати алкоголь, не курити тютюн.

     Якщо ці поради виконують, то хвороби наявні щезають, а інші не нападають. Ця система запобігає всякій хворобі. Учителя треба любити, просити як Бога. Тепер бажаючих приймають учні. Кожен сам собі заслуговує здоров’я в житті в природі. У 1982 р. Учитель молоді й усім людям, в яких нема можливості прийнятись, написав заповіді, щоб зміцнювали здоров’я, вони відомі як “Дитинка” або ДЄТКА; це подарунок усім людям: «Два рази в день купайся в холодній воді, щоб тобі було добре. Купайся в чому можеш: озері, річці, ванні, приймай душ або обливайся. Це твої умови. Гаряче купання завершуй холодним. 2. Перед купанням або після нього, вийди на природу, стань босими ногами на землю, а зимою на сніг хоча б на 1 – 2 хвилини. Вдихни через рот декілька раз повітря й побажай собі й усім людям здоровя. 3. Не вживай алкоголь і не кури. 4. Старайся хоч раз в тиждень обходитися без їжі й води з п’ятниці 18 – 20 годин до неділі 12 годин. Це твої заслуги  і спокій. Якщо тобі трудно, то терпи хоча б протягом доби. 5. У 12 годин у неділю вийди на природу босим і декілька раз подихай, як написано вище. Це свято твого діла. Після цього можеш їсти все, що тобі подобається. 6. Люби природу, що оточує тебе, не плюй на землю, не випльовуй із себе нічого. Звикни до цього, це твоє здоровя. 7. Здоровайся з усіма по всіх усюдах, особливо з людьми поважного віку. Хочеш мати в себе здоровя – здоровайся з усіма. 8. Допомагай людям, чим можеш, особливо бідному, хворому, ображеному, нужденному. Роби це з радістю. Відгукнись на його нужду душею і серцем. Ти придбаєш у ньому друга і допоможеш ділу миру. 9. Переможи в себе жадність, лінь, самовдоволеність, користолюбство, страх, лицемірство, гордість. Вір людям і люби їх. Не говори про них несправедливо. Не приймай близько до серця недобрих думок про них. 10. Звільни свою голову від мислі про хворобу, недомагання, смерть. Це твоя перемога. 11. Мисль не відділяй від діла. Прочитав – добре, а  найголовніше – виконуй. 12. Розказуй і передавай досвід цього діла, але не хвались, не вивищуйся в цьому, будь скромним». Учителя треба просити. Учитель заповів: «Проси Мене – будеш здоровий».

 

Рівний розподіл усіх багатств суспільства між усіма людьми

     Заповідь Учителя і Христа: бажай і роби людям те, що собі хочеш; люби людей, як себе. Як це здійснити на практиці? Якщо ми хочемо собі зарплату, то таку само зарплату ми повинні зробити іншим людям, всім людям – це буде любов між людьми. Отже, всім треба рівно. Якщо одержують зарплату, то всім однаково, рівно, і дорослим, і дітям, щоб не було ображених, ненависті, зла між людьми. Пенсії всім однакові. Діти на утриманні держави, а не батьків. Спочатку треба згодитись усім на зарплату 33 карбованці; якщо буде мало, всім прибавимо однаково. За таку рівність люди будуть сильно любити один одного, ненависті, всякої погані між людьми не буде. Красти не будуть, корупції не буде. Природа піде людям назустріч, не буде їх карати хворобами, стихійними лихами. Люди не будуть робитися хворими і злочинцями. Це соціальна рівність і справедливість. Всім людям буде легше і краще. Не буде війн між людьми, бо причина війн – коли в одного щось є, а в іншого нема.  Христос цю ідею представив у вигляді притчі про хазяїна, який наймав робітників за плату один динарій в день (30 динаріїв за місяць). Христос радив багатому роздати все своє багатство бідним. Паршек цю заповідь виконує, впроваджує в життя, Він розробив і пропонує всім вчення про устрій суспільства, в якому буде всім однакова зарплата. Ми всі таким шляхом бідність свою зживемо, всім буде добре. Не будуть люди хворіти і робитись злочинцями. Крадіжки не буде, убивати не будуть. Не буде лікарні і тюрми.  У Христа і Паршека ідея однакова – всім рівно. Тут ідея соціальної рівності. Щоб любов була між людьми, не було бідних і багатих, не було ображених, незадоволених. Це буде вирішення багатьох соціальних проблем, які тепер є в людства. Не буде такої економіки і політики, як тепер. Як людству можна подолати економічну, політичну кризи? Виконати ідею  Христа і Паршека про рівність. Ринкова економіка недосконала, бо є бідні, у котрих кількість благ обмежена, і багаті, у котрих кількість благ необмежена. У ринковій економіці із самого початку закладається існування бідних і багатих та антагонізм між ними. Соціалістична економіка теж недосконала, бо будується шляхом насилля, убивства незгодних із владою. Учитель і Христос пропонують спочатку згодитись і прийняти заробітну плату всім людям мінімальну рівну.

         Христос: Коли хочеш бути досконалим, піди продай добро твоє і роздай убогим; і матимеш скарб на небесах; і приходь та йди слідом за Мною. Почувши слово те, юнак відійшов у скорботі, бо мав багато добра. Христос же сказав ученикам Своїм: істинно кажу вам: легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому в царство Боже ввійти. Мф 19:24.

      Царство Боже подібне до господаря дому, який рано вранці наймає робітників для свого винограднику. І, домовившись з робітниками по динарію за день, послав їх до свого винограднику… Коли ж настав вечір, господар винограднику говорить управителеві своєму: поклич робітників і віддай їм плату, почавши з останніх і до перших. І ті, що прийшли об одинадцятій годині, одержали по динарію. Мф 20:16.          

        Учитель: А еволюція є свідомість і буття тут. Без потреб жити треба й уміло. Ховатись не треба - любити треба природу як таку, вона нам простить. Еволюційний чоловік, він прийшов на землю не з чужим, а зі своїм живим енергійним тілом. А чуже є чуже. Йому треба, щоб чоловік був вільний у своєму житті. Це буде діло. Він – господар, захотів він – зробив, йому в житті  адміністратор не треба. Він сам знає, що робити в природі в житті. Він повинен мудрецем усе сам робити. Треба навчити себе, щоб увічливістю обслужити дитя, щоб воно розуміло, що його просять. Не треба присвоювати до свого ймення. Треба його вважати спільним. Ось тоді ми будемо жити незалежними. Зла ніякого між людьми не буде, а буде любов у всьому ділі. Зарплата малим, старим буде одна – 33 крб. Ображених не буде. Мало нам буде - усім прибавимо. Робити свідомим, усім треба свідомість, без усякої свідомості ми не будемо обходитись. Якщо треба, значить треба. Жити ми хочемо – значить треба життя будувати, це залежить від нас усіх. Ніякої тюрми, ніякої лікарні не буде, а будемо жити по-еволюційному. Хочеш робити – роби, не хочеш - не треба. Сиди отримуй те, що слід. Це все бережи, як своє добро є. 7805 -15

    Це життєвий такий закон. Солдат більше служити не буде. Армія не знадобиться. Крадіжка припиниться. Хворіти люди перестануть. Усі до одного одержать одне – 33 карбованці. Тюрми не стане, лікарні теж не буде. Учитись так не будемо. Місця теж не стане. У людях проявиться життєва любов. Між національностями  війни більше не буде ніколи. Ось чого ми від природи доб’ємось. Умирати зовсім перестанемо. Усі люди, від цього діла вони встануть, їх як таких  підніме природа, вона нам дасть наше життя. Ось що ми з вами побачимо, це все життєрадісне. У житті нашому проявиться наше все на землі райське життя, бугор ми з вами всі для цього діла оточимо. 7805. Завжди бути свідомим, у новому ділі розбирайся й виводь свій підсумок новий. Люби себе, як іншого – перше діло. Один з одним у парі як жити? Без усякої похоті зоставатись – чиста вона душа до життя. Ми в природі самі робимо для того, щоб жити…Здоровя присвоювати й нікому не давати – природа цього не хоче. Вона зовсім не любить гроші. 8209-168.

    Ми це зробили (діло сина), але одне не врахували те, що за нами за такими іде найголовніше – Духа Святого діло, еволюція. Без нічого щось зробити треба буде. Це зовсім безгрошова сторона. Еволюція, своїм вона хвалиться, чужого їй не треба. У неї є загартування чоловіка, воно кожного чоловіка зустрічає холодною водою; повітря, воно зсередини і ззовні задовольняє як ніколи. 8212-174.

      Гроші – це ніщо, за них люди людей убивають. Капіталіст, він для цього збагачений, йому в цьому природа, вона все сама зробить. Через цей документ він підніме всю систему людей. Вони комуністи, вони капіталісти, не за них як адміністраторів Паршек. Коли Паршек свою істину докаже людям, то вони – за нього. Здоровя треба буде всім, але природа їм як експлуататорам людей не буде давати. Їх у цьому ділі не стане, природа за них не буде на їх стороні. Еволюція буде на боці ображених людей, хворих, що не знають. Бідний, нужденний у людях чоловік, він за свою таку бідність, він буде виправданий Божим ділом. Вони йому дуже сильно вірили, що він у них є як такий. А щоб виконувати, то в них не виходить. Вони своїм багатством оточені. Легше верблюду в дірку голки пролізти, ніж багатому пройти в царство небесне. Його не допустить природа. Він жив у ній за рахунок природного добра, за рахунок чужих рук. Паршек своє святе діло еволюційно доведе, йому Дух Святий у цьому допоможе. Люди заслужені будуть усі на боці Паршека жити, їх природа прийме, як своїх людей. Вони не будуть так покарані цим поганим ділом, а будуть вони виправдані, їх полюбить Святий Дух. 8212-182

       Ми, усі люди отці й матері, повинні згодитись із пропозицією ідеї Учителя. Він не за нас, таких ось жадних у житті людей, котрі оточили себе минулим, нікуди негожим, котрі своїх дітей ображають. Учитель просить отців і матерів своїх дітей, щоб вони згодились із Учителевою ідеєю. Вона просить усіх свою зарплату зрівняти, щоб люди вчені й невчені мали зарплату 33 карбованці. Якщо всім буде мало, то ми всім прибавимо. За це все, зроблене свідомо, природа нас підтримає. 7710-176

      Молодь у нас життям незадоволена. Вона держиться на батьківському утриманні, а не на своєму утриманні. Дуже тяжко жити молоді нашій за рахунок цього всього... Коли він на твоєму утриманні, то це для нього добре, але коли його нема, то тут уже біда. Дитя як на отця своїм таким ділом має свою образу, воно психує, воно цим незадоволено. У нього єсть минуле. Йому тільки дай, і він більше нічого не розуміє. А батька треба забезпечити, у нього рветься все, що попадається під руки. Отець хворіє,  а син тим більше хворіє від такого недостатнього утримання. Тому догодити своєму рідному дитяті ніяк не можна. А ось що треба зробити в житті нашому, щоб цим догодити й батькам, і дітям, - треба всім давати одну зарплату 33 карбованці в місяць. Мало буде цього – прибавимо. Від цього буде хороше всім: і батькам, і  дітям. Якщо ми цього в житті своєму не зробимо, то в нас таке безладдя й залишиться: ми будемо бідними нужденними людьми. Нас ніхто не пожаліє, навіть сама природа. Вона нам форму покаже: болячку, грибок посадить. 7710-212

    Економіку не підтримую, а з політикою не згодний. За Півмісяць і Червоний Хрест, за міжнародне здоров’я. Тюрму, лікарню не поважаю. Хочу, щоб не народжувався в природі злочинець і хворий чоловік. Поки що всім однакова плата в житті нашому 33 карбованці, малому й старому. Буду сам в’язнів, божевільних із неволі визволяти. Усе буде робитися свідомо. 7804-112. Учу людей не для того, щоб між людьми війна була. Я прийшов на нашу землю, щоб у нас, у всіх людей, не було тюрми й не було лікарні. А ми самі це робимо: живемо нерівно, в одного є, а в іншого нема. 7804-31  

       Така справа, ми її робимо і хочемо зробити найкраще, для всіх однаково. Щоб люди жили мирно, ніколи один на одного не робили, а жили рівними. Якщо одержать зарплату, то всім однаково: малим і старим. Вони таке ввели, щоб ненависті та зла ніякого. Люди людей будуть дуже міцно любити за їхній такий учинок. 7805-71.     

      Усім треба рівно. Мало буде - добавимо, щоб між людьми не було ніякої образи, усі жили рівно. Так жити, як ми живемо при Радянській владі чи демократії, – ми незадоволені життям. Мало, більше не доводиться одержувати. Не хочемо – одне, не вміємо – друге. А в природі єсть такі ось засоби, життєві еволюційні. Так жити, як ми прожили при отцеві й синові, жити не треба. А ми в цьому вмираємо через діло наше.  Краще нічого не робити, ні перед чим ні за що не відповідати – це буде нам усім краще.  Ми жити будемо світоглядно: і хороше, тепло і холодно, погано. 7804-145

      Ми повинні в цьому отримувати рівну зарплату 33 карбованці. Мало буде - прибавимо всім. Сам свого місця адміністратор відмовиться, війни такої не буде в усьому світі, люди цю ненависть зживуть. Яка буде красота в людях! Робити таке діло перестанемо. А бугор Чувілкін нехай живе, його як такого людям забути не можна. 7811-11.

 

Прощати людям провини і не карати

    Любити – значить прощати вину. Заповідь Учителя: «Зробити з ворога любимого друга». Христос: «Любіть ворогів ваших». Христос заповідав нам прощати людям провини їхні. Усе старе негоже прибрати з життя. У новому житті нема каральних органів, юридичного права, юстиції. Нема прокурора, судді, щоб людей судити, робити їх злочинцями. Нема міліції, армії, солдат не служить. Нема тюрми, люди не робляться злочинцями. Людей не саджають у тюрму, не позбавляють волі, не убивають. Учитель просить усіх ув’язнених звільнити. Якщо якась людина робить іншим людям щось погане, то треба розуміти, що це природа через цю людину робить людям погане за їх якийсь гріх – цю людину не можна карати, а треба прощати. Якщо ви допустили провину перед кимсь, то скоріше вибачайтесь і миріться, вам проститься. Учитель нам приклад ввічливості, Він спочатку вибачався, а потім з просьбою звертався. За законом Божим, треба прощати людям провини їхні, і ні в якому разі не карати позбавленням волі або смертю, щоб нас усіх Бог і природа не карали. Люди цей закон не виконують, їм хороше, коли в них є юстиція, тюрма, де карають за злочин – а за це люди, які не прощають,  отримують покарання від Бога і природи – погане.   

      Христос: Бо якщо ви прощатимете людям провини їхні, то простить вам і Отець ваш. А коли не будете прощати людям провин їхніх, то і Отець ваш не простить вам провин ваших. Мф 6:15.    

     Учитель: У цьому ділі наша велика помилка, що ми караємо, але не прощаємо чоловікові. Учитель нам, грішним усім, він прощає й не карає. Просить нас, щоб ми цього не робили. Вся його історія ідеї, вона ввічливістю оточена, і робляться всі люди цим. Ідеш по дорозі, а з тобою зустрічаються люди, що йдуть не по своїй дорозі з думкою,  він задумав її здійснити. А в цей час – зі своєю ввічливістю із словами «здоров». 7608-69  

      Треба їм, таким людям, в їхньому ділі  простити. У них родиться свідома мисль, вона їх Учителевим ученням оточить. Більше він не буде попадати ні в тюрму, ні в лікарню. Буде жити за Божою справою, ні в кого не буде красти. Усі будуть жити однаково, рівно, однією сім’єю. 7804-30

      Усе старе, негоже до життя треба прибрати з людського життя: армію генеральську й міліцію, усю юстицію, а це закон, прокурора, суддю й медицину, школи, інститути. Стати на усвідомлення природної мудрості. Усе чуже й мертве з життя забрати геть, а народити своє живе, невмираюче тіло, котре примусить жити в природі вічно. 8209-168.

 

Сімя, матір, виховання молоді

      За висновком Учителя, чоловікові заважає залежність в природі, через залежність він хворіє, іде на злочин. Учитель пропонує.  Матері, у котрої діти, дати зарплату щомісяця прожитковий мінімум, щоб матір не потребувала в житті, щоб матір була незалежна. Кожній дитині виділити свою зарплату прожитковий мінімум, щоб дитя не потребувало в своєму житті, було на своєму утриманні, а не на батьківському утриманні, як було досі. Всім заробітна плата однакова: дорослим, малим, старим. Щоб дитина була фізично незалежна від батьків. Дитя не примушувати, а просити. Учитель пропонує для початку всім рівну зарплату 33 крб., буде мало, всім прибавити однаково, щоб не було ображених.

      Заборонити аборти. Не примушувати матір народжувати дитя. Заборонити пропаганду сексу, бо це примушує матір не по-природному народжувати дитя. Через секс народжуються небажані діти.   

    Визнати Учителя, погодитися з наукою загартування для всіх. Коли матеріально забезпечимо матерів, дітей, тоді візьмемось за загартування молоді.   

        Учитель: Партія. 6505.21. Що ми юнаку дали? Свою розвинуту залежність. Примусили матір народити, вона народила, але не виховала так, як це треба було нашому суспільству. Ми, як батьки, ждемо якогось генія, а народився нам хуліган, убивця, злодій, шахрай…

      23. Матір треба збагатити, її тяжкі роди. Цьому новонародженому, нашій матері, їй треба прожити щомісячно 30 карбованців. І ми всі повинні згодитись із цим вихованням, із загартуванням і тренуванням, з Івановім згодитись нам усім, дорослим, ученим і невченим людям треба визнати.

      26. Він не шукає в природі істину, котра треба чоловікові. Треба шукати не в природі, а треба шукати в чоловікові, як учить Іванов. Ніколи не буде в нас злочинця через дружбу нашу, любов між нами всіма людьми і природою. Ми із загартованим тілом не будемо потребувати ні грошей, ні продуктів. Ми в природі завоюємо сили для того, щоб жити вічно.  

      92. Що наша теорія приносила все життя, нав’язувала? 93. Як ми всі з вами в природі народились? Усі ми однаково народились, однаково водою чистою обливались, а повітря тіло наше приймало на землю, стали ногами повзати. Ми, батьки, цього діла потребували, приготували наперед дитині зброю й примусили цього чоловіка підкорятись. Чоловік практично став на собі ці муки приймати, і важко себе примусив разом нарівні жити із залежністю. Вона стала разом із чоловіковим тілом робити. Тіло думає, а природа примушує чоловіка робити, майструвати руками.   

      94. Без своїх рук нічого він не робив і не зробить. А от руки матері навчили дитині робити те, що було дитині один час шкідливо. Він одів на себе сорочку, поїв досита. Не задовольнив себе. Йому ця сорочка заслонила пори, тіло не стало отримувати почуттів від повітря. Тіло навантажило себе продуктом, розвинуло свій цей прохід вічного проходу із смачного свіжого, що псується, на смердюче, котре самому чоловікові не подобається. Це чоловіка сморід, що відходить. Ми цю здібність стали мати через залежність.

      96. І природа від природи одержує в ділі хороше. А за це хороше природа стьобає наші тіла. Ми, усі люди, які б не були із своїм бажанням, завжди хочемо робити, а в цьому ділі помиляємось. За злочин чужого добра судять, дають строк, а захворювання – лікарня. Ми з вами не відходимо від цього, а приходимо до нашого живущого ворога, котрого ми самі в природі створили через наше бажання, котре виробилось у тілі. Тіло наше в цьому ділі не розвивало свою здібність у житті, а знищувалось, як негоже до життя.

      97. Цей чоловік у природі зі своєю залежною стороною став доказувати в природі ділом. А в цьому ділі ми з вами й помилились. Наше дитя не потребувало від нас. Ми цю роботу, це діло роками побачили, створили чоловікові якості. Ми з вами думали кращу сторону, що нашій цій новонародженій у природі дитині легше стане від цього вчинку. Наше дитя зробилось не енергійне (природно в природі сили), а воля зовсім відсутня. Наше дитя при цих обставинах не вигравало, а програвало.

      98. У дитини стало утворюватись безсилля перше, коли появився в нашу уже зроблену, нашими умами продуману цю залежність, котра стала не допомагати, а заважати. Хіба нам, дорослим, не чутно чи ми не бачимо своїми очима. Скажіть, будь ласка, що його примусило не мовчати? Дитя народжено нами для життя, щоб жити. А ми не схотіли – наша помилка. Від чого дитя закричало?

      99. А в нього якась недостача є. Ми цю недостачу вмінням своїм зжили, ми дитині сорочку по-руському одягли, від чого дитя стало залежним від наших умов. Сорочка не допомогла, а перешкодила в природі. Тіло попало в полон. Ми дитину нагодували груддю. Що воно дало? Сморід. Самій матері атмосферу неприємно і дивитись, і нюхати. Хто цю атмосферу створив? Ми. Питається в нас: для чого? Та пожити та покористуватись цим джерелом, котре самі знайшли в природі й огородились.

      100. Сота сторінка нам говорить. Велику помилку нанесла наша теорія дитині. Адже воно народилось живе й енергійне, розуміло і бачило наше в нас розвинуте самовілля. Для чого тобі, чоловікові, треба була в природі зброя? Тіло не потребувало. Для чого їжа? Тіло не просило. Хто примусив? Ми. А раз ми, нас усіх треба за цю помилку осудити. Ми – вороги всього нашого життя, самовольці й злодії, хижаки. Нашим учинком нашого життя й природа не радується. З перших днів існування плаче, але сказати маленьке дитя не зможе. Якщо воно в нас таким заговорить, ми, як психіатрична наука, до рук прибираємо таких людей, хто починає не по-нашому вчити.

       102. Мудрість моя одна для всіх. Загартування вчить не по-старому жити, а по-новому. Народили дитя – прийміть, забезпечте, не держіть його в нужді. Воно вам треба – не вчіть шкідливому, а вчіть корисному. Ви його попросили як дитя, йому розказали? Для чого воно народилося в природі, щоб воювати  з природою  зі зброєю в руках? Дитя – вогнепальним, а природа – природним раком, чому ми безсилі допомогти.

      103. Скажіть ви дитині правду мою, незалежну дорогу покажіть ви йому. Попробуйте вчити, нехай він поживе за рахунок природних сил, але не за рахунок наших штучних сил, що ми зробили.

      105. Чоловік може жити й незалежним. Живий факт у наявності. Я – доросла дитина, розумно добився, зробив у природі, загартувався. Хіба вам не видно чи не чутно, що навіть чужі люди дякують. Моя ідея не веде себе до того, щоб ми не знали, для чого народжені й що ми одержимо в природі за наше діло, зроблене руками. Оділися, наїлися і вклалися в домі спати. Що ми зробили? Зародили й примусили в природі шукати яке-небудь діло. А раз чоловік його виявив, він думає вбити його або зберегти. Без усякого діла не навчив чоловік себе, щоб жити; що-небудь, але він робить.                    

      106. Хліб добуває через труд. Це система важка на чоловікові розвинута, але він у цьому погибає. Який-небудь він, але він тяжкий і шкідливий. Його в себе залежність держить для чоловіка. Для чого нам наш одяг, якщо він нас не обігріває? Красоту створює? Красивішого від живого тіла нема. Для чого їсти, якщо воняєш? Краще залишатися не ївши свідомо, але не психічно. А хіба когось дім врятував? Це не життя наше, а смерть. Ми живемо за рахунок цього один раз, а вмирати ми вмираємо із цим добром. Чи не краще нам попробувати дитину народити й виховувати по-природному?  

      107. Автор із себе виводить підсумок усьому цьому. Хіба дитину можна примушувати або те робити, що робили всі наші народжені діти? У них сила народжена, щоб жити.

      108. Автор просить учених навчити чоловіка через теорію, щоб він від природи й від людей одержав заслуги довіри, щоб природа не стьобала, а допомагала. Цього ми не робимо, нас природа за це стьобає. Із своїм маленьким тілом капризуємо: нам це недобре, нам треба краще, ніж маємо. А раз кращого нема, що можна зробити, якщо цього нема. А в нас, хоч умри, його дай, дитина потребує.   

      109. Ми, як батьки, вже хворіємо, маємо нужду. А в дитини одне проявлення – йому дай, не більше, не менше не розуміє: у дитини свідомості нема. І ми її по-батьківському не прививаємо. Знаємо добре, батьківський ріст цього не потребував. А вже дитина отця потурбувала – отцеві треба думати для того, щоб придбати. Хоч лопни, а дай. У природі не стоїть на місці, а рухається одне в інше. Ми маємо в себе безсилля з перших кроків нашого життя. Нам для нашого життя дай. У нас нема, а в іншого є. Ми на це дивимось, але поробити нічого не поробиш у житті, якщо нема.  

      Ош: Ми, всі люди, неправильно дітей виховуємо, робимо з чоловіка ворога, злочинця, а потім його судимо і караємо. Це помилка. Ми всі самі винуваті, що чоловік такий зробився. Тому треба йому прощати, і не карати.

 

Примушувати не треба, а просити треба

      У будь-якій державі, в якій капіталістична чи соціалістична економіка, є бідні робітники і багаті роботодавці. Робітник наймається на роботу, він отримує мінімальну зарплату, лише б йому не вмерти. Таким шляхом його фізично примушують трудитись на роботодавця, котрий платить робітнику, скільки захоче. Так робітника примушувати не треба, а просити треба. Коли діти на утриманні батьків, дітей також примушують робити те, що захочуть батьки. Дітей так примушувати не треба, а просити треба. Ми, люди,  самі зробили ворога, з ним воюємо все життя. Ворог – це ми. Учитель обґрунтовує висновки. Ми робимо якесь діло, а природа за законом двох протилежностей нам підсовує щось протилежне до цього зробленого діла. А ми з-за незнання це протилежне вважаємо своїм ворогом, його караємо – помилка.    

       Учитель: Партія. 6505-66. Примушувати не треба, а просити треба. Як ми, учені, робимо? Примушуємо і законно вимагаємо, щоб ми не жаліли енергії, а робити робили. І в цьому ділі помилялись. Ми помиляємось усі, не знаємо, що буде треба зробити чоловікові, щоб не бути в природі покараним фізично і матеріально. Ми все це робимо самі, перед природою винні.

     67. Вона нас народила бідними, не навчила чоловіка, як буде треба, щоб зробитись чоловіком, хто не повинен попасти в тюрму й лікарню.

      Ми всі – воїни з природою, боремось з нею, примушуємо самі себе       лізти серцем на рожен. Жити бідно не хочемо. А копійка легко тому дається, хто її вміє одержувати. А ми з вами учимось. А наше знання підказує, природа народжує ворога, з котрим ми, учені, не знайшли зброї, чим цього ворога треба попередити, щоб він більше не прогресував. Ворог – це ми.    

        69. А ми своїм умом із силами умирати не народжувались, ми народились, щоб жити. А от наш народжений ворог, він нам завадив. Ми не вміємо, як з ним боротись, щоб його між нами в природі не було. Ми з вами не визнаємо в природі нашу невмираючу незалежність.

      70. Автор Іванов вважає природу рідною матір’ю, повітря – близький рідний брат, вода і земля – сестри.

         Ми нічого не зробили, щоб для нас не було ворога. А ми те робимо, що допомагає, щоб між нами був ворог. Він не спить, завжди нападає на чоловіка. Чоловік не навчився від його сил відбиватись.

      72. Чоловік чоловіка даремно ніколи не уб’є. А за що? Він сам не знає. Той, хто убивав, не знає. І не знає убитий, за що він убитий. Не було юстиції – не було злочинця. Не було медицини – не було захворювання. Це дві дисципліни з великим режимом для ображеного чоловіка життя. Ми, учені, розуміємо, що вас жде одна участь. Відмовтесь від такої науки, котра судить за зроблений ним злочин. Йому треба простити за нашу зроблену помилку. І попросити його, але не судити – він природою осуджений.

      73. Він осуджений природою. Словом, про те, що він убивця і злодій.       Хто його зробив? Наші уми. Ми з вами, отці, матерів примусили народити чоловіка. Кому ми його народжуємо і для чого, ми в себе спитали?       Наше діло півня: під крило – курочку. Заложити зернятко. А ти, матір своєї дитини, що хочеш, те й роби. Ми в неї спитали, як вона народжувала? А як вона виховувала, спитали в неї?

      74. Вона сама бідна, щоб себе прогодувати: вона годує п’ятьох. У нас очі є, бачать. Кому дитина треба була? Нам. А хто ми? Держава. А в державі  заводи, фабрики, шахти, всякого роду надра, промисли і земля матінка. Нам потрібний був захисник, цей роботяга. У матері ми спитали, або попросили молодого чоловіка своєю просьбою, щоб він свідомо пішов на фронт трудитись? Ми його навчили, щоб у ділі не помилявся? Ми з вами те робимо,  що в житті заважає.

       75. Ми природу примусили, щоб вона давала. Вона нам дає по можливості. Вона не радується  ділом чоловіка. Він же народив дитину і не навчив її, їй завадив своїм ділом у житті.

     157. Це ваші слова розвивати ваше це покарання, котрому кінця-краю нема. А от простити всім порушникам, хто б він не був! Він помилився, його примусила природа. Ви ж не гарантовані від цього, черга за вами, завтра захворієте, та ще як. Ви цього не знаєте, що з вами буде. Ви ж винуваті воїни всього знання, не робіть із себе злочинця, не хваліться, що ви вмієте спритно жити із-за вашої зброї.

158.    А якщо ваша зброя попаде в руки цього порушника, що ви тобі

будете мати? Усякого роду зброя за призначенням іде. Краще буде вам відмовитись від погоні. Засоби чиї ви одержуєте? Невже до вас не дійшло. Кого ви саджаєте в тюрму? Самих себе. А кладете в могилу чи в лікарню для оздоровлення. Де ж люди подівались? Їх забрала природа. 

     

Наші пріоритети, перше діло, з якого починати

       Почнеться з дітей. Дитя ми народили для заміни життя, воно нас закопало в прах умирання – дитя нас усіх підніме з мертвих в живих. Хто закопав, той відкопає. Перше діло, яке природна партія повинна зробити в житті. Треба наполегливо пропонувати державі, щоб дітям усім дати зарплату щомісяця однакову прожитковий мінімум. Матерям, у котрих діти,  також дати щомісяця однакову зарплату прожитковий мінімум. Всім однакова зарплата, щоб не було ображених. Всім дітям однакове виховання. Нікого не примушувати, а просити треба. Потім візьмемось за загартування молоді.

      Учитель: Партія. 6505-115. Чоловік завоює сили, волю, підкорить своїм умінням все людство й природу. Почнеться з дітей. Перше – введе свою силу на задоволення всіх народжених дітей матеріальністю. Щоб діти в нас  усі однаково виховувались, треба всіх забезпечити одним виділенням; оплатити щомісяця 30 крб. мінімум, щоб матір не нуждалась цим. А потім візьмемось за загартування молодого чоловіка, не шляхом залежності: вона весь час заважала чоловікові. І вона відступиться зараз із-за своїх помилок.

      116. Доволі обманювати або так виховувати своєю обіцянкою. Кого ви примушуєте, щоб дитя з малих літ бралося за роботу? Ви згадайте, як хотілось або хочеться тепер. Ми з вами коли оточимо себе кругозором, пізнаємо природу, нам природа через цього чоловіка розчинить ворота, ми з вами низько поклонимось, попросимо через нашу з вами незалежність, котра для віхи навчила нашого чоловіка, хто на собі цю силу покаже нам усім, і ми ним як Учителем будемо збережені. Нас учення Учителя загартує.       

      117. Не треба буде тюрма, і не треба буде лікарня. Хвороба і матеріальна, і фізична відпаде від чоловіка, хто буде жити не по-строму, а по-новому. Незалежність прожене від чоловіка залежність. Люди зрозуміють і згодяться з висновками Учителя. Він на собі ці якості покаже дійсністю. Він уже 30 літ не одягається. А раз він у цьому не має нужди, то й їжа відпадає, і дім не буде треба. На живому факті всю цю неправду, котрою люди людей позаривали в могили. Це все призупиниться і не буде через незалежність.

      118. Вона нас навчить, як треба буде зробити, щоб не захворіти, не простудитись. Ми, усі діти, будемо робити те, що робити буде Учитель. Він роззутим по снігу й в одних трусиках – і ми. Він буде таким переможцем – і ми будемо такими. У природі є все для цього, щоб ми не боялись, не страшились смерті. Цього ми спільними силами доб’ємось. У нас у всіх сили організовані будуть. Не природа нами буде розпоряджатись, а ми в природі випросимо. Вона нам дасть те, що ми захочемо. Не схочемо ми хворіти й простуджуватись – цього ми доб’ємось.

   119. А раз нам природа піде й допоможе нам зробитись новим чоловіком, чоловіка не буде турбувати, щоб він чого-небудь потребував. У нього буде здоровя таке, котрого не було в житті. Учитель умирати не буде, і ми перестанемо через незалежність. Війни не буде ні з ким. Атмосфера буде в природі інша, вона змінить свій напрям. То було одне виховання, а то буде інше. З маленького чоловіка ця історія почнеться робитись. Ми не хотіли народжувати чоловіка, особливо бідному чоловікові, у кого достатку не було.

      120. Народжуваність була із-за одного бажання. На погулянку тварини самець не піде. Треба свідомість мати матері й отцеві. Коли за здоровою згодою зернятко закладеться, не буде заставлятись мати отцем своїм бажанням, а буде одне бажання, вироблене між самкою й самцем. Треба отця знайти для цього свідомо підготовленого, котрий би згодився бути отцем один раз.

      121. Не із-за того, що вас примусила залежність. У неї були сили чоловіка загнуздати в підлеглість. Чоловік робився власником, індивідуалістом, що хотів, те й робив; і як хотілось, так і робилось. Чоловік з жінкою не жили, а мучились: є чоловік, має свою здібність, а жінка має свою. Треба це бажання виховати. Не треба робити, коли ти, чоловік, чоловікові зобов’язаний. Треба до цього мати свідомість.

      122. Не яку-небудь, а людську. За любов’ю, за домовленістю. Часу не жди ночі або зручного часу. Все рівно народиться чоловік, свідомо зроблений. Ми його будемо ждати не так, як готувалися зі своїм наявним багатством, котре зробили чужі руки за наші гроші. Ми це дитя не повинні ждати зі своїм багатством – це не порятунок. Ми повинні це дитя зустріти природним шляхом. Його природа пропустить. Ми його народимо спільними мислями і будемо його спільними силами виховувати.

      123. Природу щодо цього не треба примушувати, самих себе, щоб у нас обжера народився. Як це було й робилось на факті? Ми коли почули, що закладено зернятко, уже мисль примусила матір; не залишає, а думає, що дитині треба – уже передчасна турбота – помилка. Ми думаємо: а жити, може, він не буде. Треба нам усім примусити спільними силами підготувати такого отця, таку роділлю матір, котрі згодилися б таку любов проявити. Ми через це все від природи доб’ємось.

      124. Це буде народжений не однією матір’ю, а буде народжений спільними силами всього людства. Ми про нього будемо думати всі й будемо ждати його з першого початку зародження. І не будемо його примушувати, щоб він сорочку надівав або груди смоктав. Ми повинні його як новонароджене дитя та ще такого на руках зберегти й виростити не для того, щоб він у нас воняв. Він у нас буде пахнути подібно до аромату. А коли буде від чоловіка пахнути, він буде жити, та ще як жити – не буде вмирати.  Ми його збережемо шляхом спільного діла.

      125. А коли стало виростати, у дитини інші навики із-за незадоволеності матеріальним. Воно більше за все заважає, і через нього чоловік робиться поганим. Коли він не має достатнього матеріального забезпечення, у нього вже зовсім не та мисль. 126. Ми своєю думкою помиляємось: народжуємо дитя для заміни, а виходить, воно нас закопує в могилу.

      130. Раз залежність ввела, то буде й незалежність. У залежності діло зробили, а в ділі помилились. А в незалежності діл ніяких, крім життя одного для всіх. Це – не мати нужди ні в чому, а жити за рахунок своїх сил волі. Я – це Іванов Порфирій Корнійович, хто своїм здоровям незалежно в природі доказує своїм енергійним тілом, не озброєним і не захищеним. І не так мислить, зовсім відірваний від черги, і не жде завтрашнього дня, гарантований у природі, обдарований якостями, не простуджується й не хворіє. Його – краще від усіх. 

      131. Мене просіть, бо я прошу чоловіка більше, ніж він мене просить. У просьби є ввічливість. Не будемо просити – не буде діла.     

     

Самоврядування. Не чинити адміністративно, а служити людям

      Всі люди вільні. Чоловікові не треба адміністратор, він мудрець, сам знає, що робити в житті в природі. Христос заповідав: хто хоче бути вищим, нехай людям служить. Христос і Учитель служили людям, але не керували людьми, як адміністративна влада. В суспільстві чинить не влада, а служба. Все здійснюється шляхом просьби нашої. Учені не творять закони життя суспільства, бо закони є Божі, вони є. Заповіді Учителя і Христа – це основний життєвий Божий закон для всіх людей – Права. Все, що треба в житті, написано Учителем. Рада буде вирішувати поточні питання, проблеми, які будуть виникати в житті. 

    Учитель: Я повинен вам сказати, милі ви мої такі є вчені люди. Я з вами недарма зустрічаюсь, і хочу вам своє таке сказати. Є в житті такі діла: здоровий дух – здорове тіло. Доволі адміністративно над чоловіком чинити, не треба чоловіка примушувати, чоловіка не треба запирати. Йому за це все дати волю, вона повинна цим оточити. Це є святе діло для таких нас. Ми сильні, це в житті має бути. 7805-65.

      Я в жодного чоловіка не відбираю його право в житті, але прошу всіх: розумійте, живіть, але іншому не заважайте. Ми всі такі єсть люди: своє не зробили, а іншого ми пхаємо в житті. 7804-117

     Паршек - за ображеного нашого руського солдата, він не за війну, а за те, щоб не було війни, а за це ось стоїть горою Паршек. У всьому ділі й усій цій історії Паршек є Бог землі, він - хазяїн цього всього. Хазяїн є всьому положенню хазяїн. Він сказав адміністратору, що не треба командувати підлеглим, а треба буде від цього всього відмовитись. 7811-36

    Одні трудяться, створюють економіку, а нею розпоряджаються люди по указаному, їм платять, у чому вся суть. Через це злочинець народжується, незадоволення. Для чого неправда живе, адміністративно живе й усім розпоряджається? Якщо ми цей потік у житті не змінимо, нам буде хана, ми переробимось на негожість. 7804-93

     Адміністратор – це технічний чоловік ученого характеру, теоретик, боїться природи, як вогню. Він проти неї озброюється, думає в цьому врятувати себе, такого грішного чоловіка, на кого дивляться. Адміністратор – він не помічник, а розоритель своїм ділом.  А діло таке: треба в житті своєму воювати з людьми іншими. А Бог говорить: треба від цього ось діла відмовитись. Йому не бути в  цьому  царем - слави ніякої. Бог слави ніякої не хоче в цьому, у нього під руками справа така, яка треба всім. Бог то Бог, але природа, вона його створила на цьому ось бугрі. 7910-154

        На це природа згоди не дає, щоб люди людям підкорялись. Низько кланяйтесь і просіть усіх людей. Здоровкайтесь з усіма людьми. Це сама природа в житті без усякої зброї зробить. Учитель своє зробив у людях. Вони його за це діло зроблене прославили Богом. У цьому всьому треба людям помогти, щоб цього не було в людях. Паршек просить, благає людей із своєю просьбою. Нам усім кричить в один голос: киньте підкорятись управителям. Нехай вони поживуть самі без нас. 8109-164

Жити за рахунок свого, а не чужого

      Своє – це живе тіло чоловіка. Власність – своє живе тіло. Всі природні блага є спільні, чужі. Земля природна, місце на землі – це чуже. Жити за рахунок чужого не можна, бо природа за це карає. Землю захоплювати, присвоювати, продавати не можна. Земля є спільна. Війни за землю більше ніколи не буде. Армія не знадобиться, солдат служити не буде, зброя не треба.     

    Учитель: Власника, власності в людях нема: усе єсть природне спільного характеру. 8109-81

      Що може бути краще, ніж це? Якщо природа жива, вона мене держить як такого.  Я в ній – приклад для нового небувалого, щоб люди слідом за мною таким пішли й стали вони робити те, що я, Паршек, весь час робив. Чуже не носив на своєму тілі, чужим не задовольнявся, чуже зовсім не присвоював, своїм перед усіма хвалюсь – це Паршека таке тіло. 8109-65.

 

Всім окружити райське місце, де люди завоюють безсмертя

     Учитель знайшов Божим людям місце на землі для життя, назвав райським, освятив, благословив навколо нього жити за Його ідеєю. На райське місце люди приходять за своїм бажанням з любовю. Тут люди отримують свідомість, здоровя, знання. Тут люди навчаться жити без усяких потреб (їжі, одягу, дому), зроблять людський рай на землі, завоюють безсмертя. Навколо райського місця пропонується жити однією сім’єю. Орган природної партії – Рада, вона щорічно збираються 25 квітня на райському місці бугрі. Починати загартовування краще з прийому на бугрі, тут бажаючих загартовуватись приймають, краще починати весною з 25 квітня або літом. Райське місце треба більше всього для народження на ньому чоловіка без усяких потреб. Сюди прийдуть люди, зроблять людський рай, будуть без потреб; мати народить дитину, а люди в раю тут виховають у дусі без потреб. Він буде наш Учитель, Бог, Його ідея буде Христа, Він сам буде на цьому місці, це буде місце Його. Він навчить людей бути без потреб, і люди перестануть умирати.

     Учитель: Так, як ми живемо в природі індивідуально, ми жити далі не зможемо. Як своя власність, одна з усіх.  А коли ми виберемо місце одне для всіх однаково з умовами, щоб мати можливість бути без потреби всім, ми вмирати не будемо, заслужимо від природи безсмертя. Я, Паршек, не такий, як усі: здороваюсь з усіма вами. А ви - як хочете. А я свою ввічливість ставлю. Мені природа за це дала свою любов. 8109-65

Любити всі нації, раси, сприяти їх розвитку

       Любити людей, як себе – значить любити всі нації, берегти в житті. Паршек любить всі нації, для Нього всі нації однакові. Паршек і Христос заповідають нам усім любити всі нації однаково, не вважати якісь менш вартими.  Сприяти розвитку всіх націй, а не заважати. Учитель заповідає: «Своє знайдене став, а іншим не заважай». Нація найкраще розвивається в своїй рідній національній державі, тому національні держави треба зберігати, не заважати іншим національним державам. Націю визначає національна мова, історія, культура – національна держава повинна їх берегти, розвивати. 

      На мою думку, спочатку треба об’єднатись послідовникам України і Росії в одну міжнародну Природну Партію, бо в послідовників України і Росії один Бог Отець – наш дорогий Учитель. Послідовники України вважають Паршека українцем, українським Богом, бо Він має українське походження: народився в Україні, його батько рідний український Несторенко Корній. Переїхавши в Росію, Паршек мав прізвище Іванов, називався  «руським чоловіком», тому послідовники російські вважають Паршека руським Богом. Виходить, у росіян і українців один Бог, один Отець, ми одна сім’я. Кожен із нас повинен любити іншого, як себе. Росіяни повинні любити українців, як росіян. І навпаки. Коли українці й росіяни визнають одного Бога Отця Паршека, тоді слідом за ними визнають і всі інші народи, держави всього світу. Бог прийшов на землю, щоб допомогти бідним, хворим, грішним націям, а не праведним. Бог Паршек вважає російську націю бідною, хворою за її прагнення вивищуватись і царювати над іншими народами. Тому Паршек писав російською мовою, а не українською, щоб росіяни позбавились своєї хвороби і бідності. А нація, котра народила і дала людству Учителя і Бога – це багата, праведна нація, вона такої допомоги не потребує.   

  Учитель попереджає українців і росіян, щоб не трапилась така біда з ними:  

      Учитель: Єсть війни в житті для народу, як буде? Про це діло говорить природа: «Москва згорить, Київ теж». Десять років треба готувати себе в цьому ділі. Ми в житті злодії, ми вбивці всього. Не бережемо своє тіло, живемо за рахунок чужого, а своє ми хоронимо. Відходимо від природи. Себе хвалимо, Бога в цьому ганьбимо. Вважаємо, що ми єсть люди праві. Ось чим ми всі програємо в цьому ділі. 8009-98

    Учитель допомагає ображеним націям, запрошує бути Його учнями. Особливо запрошує ображених євреїв стати Його учнями, робити. Учитель: Ображені люди - це євреї, котрих умови примушують це робити. Вони в цьому одержують незадоволення. Учні це мої, у цьому ділі помічники всього мого життя, вони знають і роблять по-Учителевому. 7910-177.

       Учитель: Не присвоювати, а поступатись. Він хоче твоє місце зайняти – ти йому поступись, але не говори, що це місце «моє». Такого місця свого нема в житті. Єсть місце природне. Бачиш його неприємність, він іде, хоче тобі перешкодити своїм злом. Ти розуміюча особа, твоя ввічливість, повинен зупинитись і йому з любов’ю дати дорогу – ніякий звір чи ворог на тебе не піде, ти будеш урятований у житті своєму. Це єсть природа, не присвоюй місце до свого імені й не говори: це місце моє. 8209-39.

 

Церква виконує заповіді Христа й Отця Ош

     Церкві бажаємо визнати, що Паршек виконав всі основні заповіді Христа, визнати Отця Ош як Духа Святого, продовжувача діла Христа. Церква повинна сама виконувати основні заповіді Христа й Отця Ош і навчати всіх людей, вона є прикладом іншим. Учитель просить не вважати Його сектантом, бо Він далекий від релігії; ми просимо. Учитель осуджує церкву, щоб не помилялась.

   Учитель: Він говорить усім людям віруючого характеру. Вони знають хороше за Бога, що він у житті єсть, і йому треба сильно вірити як такому. Але спитайте в них: як вони його виконують? Він сказав свої слова: побажай чоловікові того, чого сам хочеш. А раз ти не виконуєш, то краще зовсім не вір. Так у Паршека склалось. Його мисль: Бог то Бог, але не будь сам у цьому ділі поганий. Йому треба в ділі своєму себе в людях показати, що ти єсть у природі Бог. Тебе як Бога знають, люди просять тебе, він помагає в усьому – це єсть Бог. А ти, Паршек, проси молодь: хай вона тебе просить як Бога – війни не буде, мир у всьому світі буде, мир. 8302-9.

      У пекло йде вперед священик, а потім усі решта. 6507-25  

      Про виконання церквою Закону і Пророків. Христос прийшов у життя виконати Закон і Пророки, а не порушити. Христос говорив про новий Закон і Пророки: Отже, все, чого бажаєте, щоб вам робили люди, так і ви робіть їм – бо в цьому є Закон і Пророки. Мф. 7:12.  Полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю. Це перша і найбільша заповідь. Друга ж подібна до неї: люби ближнього твого, як самого себе. На цих двох утверджується весь Закон і Пророки. Мф. 22:49. Це Закон і Пророки, основні заповіді Христа, тільки це треба виконувати. Христос заповідав, щоб виконували Його Закон, а не Закон і Пророки Старого Завіту. Хто тепер виконує Закон і Пророки Старого Завіту, той порушує заповіді Христа. Послідовники Христа тепер не повинні виконувати Закон і Пророки Старого Завіту. Але Церква не виконує Закон Христа, а виконує Закон і Пророки Старого Завіту, виконуючи заповідь Саваофа. Христос не заповідав давати і брати десятину, а церква бере десятину, посилаючись на Старий Завіт: «Принесіть всі десятини в дім сховища, щоб в домі Моєму була їжа, говорить Господь Саваоф». Малахія 3:10. «І всяка десятина на землі з насіння землі й з плодів дерева належить Господу». Левіт 27:39. Істинний послідовник Христа не повинен брати і давати десятину, а повинен ділитися з усіма людьми порівну. Любити всіх, друзів і ворогів, як себе.  Христос говорив, що ніхто не приходить до Бога Отця, крім через Його. Але церква не приходить до Бога Отця через Христа, а йде через фарисеїв, котрі були до Христа. Бо церква розуміє Бога Отця, як тлумачать фарисеї, юдеї. Христос попереджав, щоб не брали вчення від фарисеїв, юдеїв.          

 Перехід до еволюційного ладу

      Перехід повинен бути вмілим, поступовим, акуратним, щоб своє зробити, а іншим не зашкодити. Перейти до еволюційного ладу можна демократичним шляхом, шляхом вільного вибору кожного. Якщо ви згодні на рівну всім людям зарплату, то не голосуйте на виборах за кандидатів і партії, у котрих програма економічного розвитку країни основана на нерівному розподілі заробітної плати всіх людей. Обирайте програму, в котрій коефіцієнт відношення між максимальною зарплатою або пенсією і мінімальною дорівнює одиниці, тобто заробітні плати, пенсії в усіх однакові, рівні. Коли ця вість буде відома всім, то тоді перемога буде за тими, хто тепер бідний, бо їх більшість, і Бог за бідних. Обирайте Природну Партію.

                  Гімн

Люди Господу вірили, як Богу.

А Він Сам до нас на землю прийшов.

Смерть як таку вижене.

А життя у славу введе.

Де люди візьмуться? На цьому бугрі.

Вони гучно скажуть слово.

Це є наше райське місце.

Чоловікові слава безсмертна.

                                                Учитель.

    Паршек – прізвисько Учителя від людей, ним Він називався  в письмі. Учитель писав, що прізвище Іванов не визнає. 

     Ош – це власне імя Учителя і Бога, Ним самим написане, людям передано через учня.  Ош – це власне імя Бога від Самого Бога, а не від людей. Учень Учителя назвав Отцем Ош після 1989 року, коли визнали Його Богом. (Див. Паршек. 1981.02.26, с.127). Учитель написав, що ми всі повинні обрати одне спільне імя і на ньому одному базуватись у своєму житті, він один такий заслужений. На мою думку, Учитель пропонує нам усім обрати спільне імя Ош, котре Він написав, і на ньому одному базуватись у житті. Спільне Боже ім’я об’єднує людей. Ош – це святе ім’я Бога, велике, через нього звершиться все. Природна Партія – це група послідовників Учителя, котрі визнають Боже імя Ош.     

      Наші символи на основі слів Учителя: прапор голубого кольору, п’ятикутна зірка. Зірка – символ Бога, магічний, здавна символізує перевагу Духа над матерією, Бога Отця. Тепер усі користуються його силою. Учитель: «Прапор голубого кольору викину (підніму) перед усім світом усіх людей. Слова скажу їм про статтю, написану людьми вченого характеру, про загартування-тренування». 8204-126. «У мене до вас, усіх людей, п’ятикутна зірка, я вам її підношу, як ваше це здоровя. 7701-40.

      Наше свято еволюційне – 25 Квітня, святкуємо  на райському місці. День народження Учителя – 20 Лютого.

      Учитель: Ми на цю всю будову запрошуємо весь світ, усе людство. Ми не відходимо ні від кого й не відгороджуємося ні від кого. Хочеш жити за нашими  умовами – приходь вступай у таке суспільство і живи з нами, такими правами користуйся. А щоб іншого чого-небудь, у нас нічого не буде, а буде між людьми своя рідна любов. Один одному будуть помагати. Захоплення - ніякого, воєн - ніяких. Усі люди рівні отримають права на життя спільного характеру, шукати в природі корисне в труді. Але не буде ні командування, ніякої юстиції, ніякої вояччини, ніякого насильства. А буде просьба одна з усіх наша, така вона є. Тому, хто просить, по всіх усюдах давалось, дається й буде даватись. А тому, хто стукає, відчиняється. Це було, це є, і воно буде. А тому, хто кричить, відкликаються й спокійно. Будуть усі люди почувати хороше. А якщо всім хороше, то що може бути від цього краще? 7805-15. Ми запрошуємо вас усіх: вступайте в Природну Партію та живіть з любов’ю.

Бажаю щастя, здоровя хорошого. Валентин Ош. 2010-03.