Зміст

Буде мир через ходінні босоніж.

Обрати одне імя.

 

 

Буде мир через ходіння босоніж

Мир, молодь, загартування – висновки Учителя

 

Ош

     Учитель робить все, щоб не було війни, був мир на землі в усьому світі. Для цього він в житті народився, зробив людям загартування. Тому Учитель закликає всю молодь взятися за загартування по Його ідеї й робити, тоді в нас усіх буде мир. У 1978 році природа Учителеві сказала, що в 1983 році буде світова війна з участю держав колишнього Союзу, почнеться з Індії. Війна могла бути, вона назрівала, але завдяки заслугам Учителя і людей, які Його підтримали, цієї війни не було в 1983 році, і її не буде, якщо ми всі будемо продовжувати загартування, про це пише Учитель у 1982 році. Учитель сказав: «Більше війни не буде». 1982.12-1. Для цього молодь повинна підтримати ідею Учителя. Щоб знати про це докладно, читайте зошити Учителя повністю: Паршек.1982.11; Паршек.1982.12.

      Учитель: Кров людська лилась, і досі вона ллється так ось. У Паршека нема цього всього. Він до нас прийшов, він молодь усього  світу піднімає на ноги і їх роззуває як ніколи. Будемо просити природу, вона до нас через це все буде м’яка і простить, не стане нас так карати. Ми більше не будемо самі з собою так воювати. У нас буде мир через ходіння босоніж по землі. Мі, всі люди, маємо низько їй так ось поклонитись і сказати їй свої такі слова. Ти ж є матір наша годувальниця, ти нас народила и повинна нас по-своєму виховати, по-природному, як свою дитину, щоб вона на тебе ніколи не ображалась. Ось що нам буде в цьому треба. Мир, у всьому світі мир. 8211-192.   Я уже так сказав: більше війни не буде, а буде між людьми мир вічного характеру. 8212-1

      Я, Паршек, там знайшов Чувілкін бугор, цю колдибаню, де в дитинстві купався. Це живе природне невмираюче місце, воно райське, святе місце. А коли люди зрозуміють, що воно буде людям треба, вони свій розум направлять, і будуть там держатись. Як таке в розумі це наше живе місце райське місце.

    Люди Господу вірили, як Богу. А Він Сам до нас на землю прийшов. Смерть як таку вижене. А життя у славу введе. Це два рази співається.

А де люди візьмуться? На цьому бугрі. Вони скажуть слово. Це наше райське місце. Чоловіку слава безсмертна. Два рази співати. Ми цей гімн заслужили. Цей бугор, він нами народжений для цього. Досить гинути в таблетках, уколи робити, ножем різати – це все неправда. Вона є азот, повітря, вода, земля – три любимих друга, це те в житті є. 8211-5

    Здоров’я, а воно кому буде треба? Та всім, молоді, вона терпить у своєму ділі. Це їх таке є в цьому діло, вони починають це робити. Ми з вами повинні це діло почати. У нас із вами такі для цього прокладені Паршеком кроки, вони дослідним шляхом введені в життя своїм ділом. Я із своїм тілом прийшов життя ввести, а смерть скасувати. Доволі так умирати, як ми з вами умирали. Молодь, вона повинна так ось прислухатись Паршека слово про це кипуче діло, воно нам буде треба. Ми повинні зустрітись, і те ми з вами в житті зробимо, що нам треба. Ми прослухаємо його промову про це діло. Він нам покаже своє таке могутнє живе місце. Нам, усій молоді, треба такі умови, таку можливість одержати, щоб люди навчились у природі зоставатися без всякої потреби. Це місце буде наше райське, чоловікові слава безсмертна. Ми, вся наша така молодь, повинні так піднятись і своїм голосом закричати в одну таку сторону. Ми з вами є такі в цьому ділі люди: ми з вами хочемо жити, умирати не хочемо. Це наша така задача. У нас на це є чоловік, цьому всьому ватажок, поводир, цього всього ініціатор. Для цього діла проходив; зробив те, що треба; випробував на самому собі це діло наше. Ми з вами народжені батьками, утворилися на білому світі. Щоб цим ми задовольнили себе, цього ми не отримали. Нас із вами умови примусили. Отець мене народив, а от виховати мене він не зміг. Між мною, чоловіком, розвинув каприз, незадоволення, любові ніякої. 8211-7

      Дитину треба природою в любові зустрічати, це буде найголовніше, так нам народжуватись. Як ми з вами народились? Нас в природі зустріли не своїм, а чужим. На нас чуже оділи, чужим нагодували, у чуже зайшли, і там жити стали, де пожили і повеселились так, як усі. Вони самі захворіли, похворіли  і вмерли на віки-віків. Ось що ми з вами в цьому всьому отримали – смерть вічного характеру. Кожен отець своєму синові хотів, щоб він був такий, як і він, а йому таке тяжке не подобалось. Він в цьому шукав легке. А за ідеєю Паршека, треба так не народжувати. А якщо народжувати, то на це є повітря, вода, земля – три найголовніших тіла. Вони цього чоловіка своїм природним збережуть на собі це все. Це ж є наша велика мати природа, вона зберігає нас. 8211-18.

      Ми народжувались для життя, і коли поживемо в природі, то вона – нас за наше все те, що ми з вами в ній зробили. Украли, убили, як своє присвоїли, своїм ім’ям назвами: це моє. А за це все своє нехороше вона своїм нехорошим відзначила, взяла своїми силами вона напала, грибок чи виразку на тіло посадила. А проти цього люди засобів не мали, щоб їм помагати, і нема такого чоловіка. Люди такими ось залишились у природі незадоволеними. Їх вона ображає, і буде вона нас усіх старих і малих ображати. Ми не хочемо вірити Паршекові, він у нас є такий один для всіх людей. Вони його знають, вони його зустрічають, вони його так ось проводжають, як ніколи. Діти ви мої, я для вас один такий виявився. Пішов шукати в природі життя, котре нам треба всім. Це загартування-тренування є наша наука чоловіка. Вона знайшла для всіх людей засоби, щоб у природі чоловікові ними оточитись для того, щоб не простуджуватись, не хворіти. Ось що Паршек знайшов. Ми, діти, народжені отцями, матерями, а от виховатися в природі не змогли, щоб жити, не простуджуватись і не хворіти. Цього ми в себе не завоювали. Нас природа в цьому не жаліє, а своїми силами карає. Ми нею народжені для того, щоб у ній так жити, щоб не хворіти, не простуджуватись, а ми цього не отримали. Ми ображені такі ось кволі люди, як ледь щось таке, уже захворіли, нежить, кашель. Ми змалку починаємо жити, а робимо ми те, від чого нам робиться шкідливо, нас калічить природа. Вона нам дні посилає, ми їх зустрічаємо. А вони в повітрі, вони в воді, вони в землі. Те, що цьому заважає, – технічне, зроблене людьми. Це ж є природа природного характеру, вона нам народила все те, що треба нам для життя. Ми живемо в ділі нашому в селі в хаті в умовах. Ось, що ми мали, нам природа дала, вона нашому брату дає. У нас така хвороба, така думка моя біль. Чоловік думає, у нього є така природна мисль, вона народжувала рядом слова. Ми, такі люди, у себе повинні народити такого життєрадісного малюка, щоб він був таким чоловіком, щоб він жив без усякої такої потреби. Чоловіка ми народжуємо з шматком хліба, з шматком матеріалу та шматком землі, з місцем, словом, із запасом. Живи, як хочеш, у тебе є все, лише б твоє здоров’я. Я не знайду цього початку, цього місця, звідки і як почати. Я його знайшов і таким ось зробив. Подобається, дивіться, це моє. Я був таким, як і всі такі ось люди. Вам я такий підходящий, а ні – його від себе женіть. Я тоді мав потребу, мені було треба. Я йшов на все, лише б у мене було. Я – чоловік, як і всі. Мені треба одне, мені треба друге, цьому кінця не видно. Мало і мало, треба більше. А мені більше такого не треба – ось що я таке знайшов, істинне, котре повинно спасти весь світ, усе людство. Ради нового діла ми повинні зробити в природі еволюцію для того, щоб жити, для здоров’я. Всі люди б цього хотіли, але у них нема заслуг. А час наш такий проходить між нами такими. Я повинен зустрітися з молоддю, їм сказати про те, що я в цьому ділі зробив. Я пішов у природу шукати те, чого в житті ніколи не було. А чого в житті не було? Вічного життя для людей. Вони не жили, а вмирали вічно. 8211-23             

      Ми такі є в природі люди, на білому світі живемо, у нас є для життя все те, що треба. Ми одягаємось, ми їмо, і в домі житловому живемо. Здавалося б, нам в цьому ось жити як ніколи, а нас природа за все чуже покарала. Ми в цьому застудились, ми захворіли, похворіли, похворіли і вмерли на віки-віків. Ми цим не задовольнили себе, нам у природі жилось тяжко, легкого ми не отримали в цьому. Тому я з вами і поділився: вам ваше залишив, із собою не взяв нічого, крім як сам себе своїм живим добром оточив. Став любити природу, для мене вона зробилась близьким другом. Я прийняв чисте повітря, енергійну воду і землю, що лежить. Вони у мене незалежні, я ними користуюсь, як усі люди. 8211-30.

      Я сюди до вас прийшов лише тому, що мене обрала для цього ось порятунку всієї нашої молоді. Їй доволі вже буде в цьому вмирати. Нам треба в природі так жити вічно на нашій такій маленькій планеті, на землі. Ми є на нашій землі люди, та ще які. У нас є Бог Отець усьому цьому природному явищу. 8211-33.

    А сам зустрівся з природою, вона мене так спитала. Чому це наші люди земні? Я їх усіх до одного народила, зробила на білому світі для їжі. А вони багато в мене знайшли такого добра, такої слави для життя. Самі створили їжу, одяг і житловий дім. Здавалося б, у цьому всьому жити, жити, а я як таких визнала їх у цьому помилку. Вони стали жити за рахунок мене, мого добра. А мені від цього всього стало тяжко. Я за цей їх учинок взяла й покарала своїми силами, посадила на тіло болячку, грибок, від котрих вони не змогли в мене знайти засобів, щоб позбавитись від цього всього. І взяла я на себе ці якісні сили для того, щоб допомогти цим людям позбавитись від цих недуг. І як мати твоя рідна, я обираю тебе одного з усіх, і довіряю повне право займатись із цим ображеним  чоловіком, котрий хворіє, а йому треба допомогти. Так ось, ти мій найдорожчий чоловік, іди всюди й проповідуй їм їх здоров’я, як треба нам усім позбавитись від цього всього. Я ж не лікар і не знахар. А мені наша матір, що народжує, наша велика, доручила те, що я ніколи в житті не чув і не бачив. А тепер доводиться по шляху свого цього розвитку зустрічатись із цим ображеним, нужденним, хворим чоловіком. У мене нема ні диплому, у мене нема того доказу, котрий мені допоміг. Але раз природа мені доручила, вона цю дорогу дала. І я повинен це все робити лише тому, що це треба людям. Люди в житті втрачають своє здоров’я. Я їм, таким людям, як вони стали кволі. У житті не знайшлось таких засобів, і нема чоловіка, щоб допомогти цьому всьому. Я працюю, не покладаючи своїх рук, пишу багато про це, говорю людям про це, але мені як такому чоловікові не вірять. І її через це все на собі випробую. Чистим тілом органічним пішов я в природу для того, щоб їм, як таким людям, своїм досвідом довести, що я є такий у житті чоловік, котрий не побоявся ніякої природи. Через це все те я робив, сам себе примусив ринутись у природу. Вважав: все те, що ми, всі люди, робимо, це все даремно, я це визнав чужим природним явищем. Ми як такі люди, самі все зробили, знайшли в природі, цим оточили себе, і живемо, користуємось один час, а от у другий час ми в цьому всьому губимо своє здоров’я. Я, як такий Паршек, народився в природі для цього діла, не визнавав і не визнаю це все своїм, а це все є природне, чуже, зовсім негоже, нікуди не годне, щоб ним користуватись як таким. А природі як такій видні мої дії, моя тактика, вона старається мені в цьому допомогти. 8211-38.        

      Запитую: тут є у вас хворі? А мені цього дому хазяюшка Євдокія  говорить: «У мене радикуліт, болить спина, пити, їсти не можу, я мучусь нею». А я їй говорю: я проти твоєї хвороби помічник. І послав її на поріг, щоб вона просила того, кому вірить. Вона пішла і зробила те, що було їй сказано. Звідти приходить і говорить: «Ти Христос, ти мене спас, я вже не хворію». Починає мені смажити сало з яєчнею, я заробив цю їжу. 8211-59.

      Моя Перемога. Я по ділу всьому є самородок. А джерело моє всього життя чоловіка – це є для життя загартування-тренування. Я труджусь один на благо всього світу всіх людей. Я учусь у природі, хвалюсь перед нею. Істину хочу сказати про самозбереження моєї здорової клітини. Моє серце – молоде загартоване, здорове – серце 25 літ чоловіка. Мій вихід у світ. Я не боюсь ніякого ворога, навіть своєї смерті. Якби цього в житті не було, я давно вмер. Я – чоловік землі, дихаю дуже сильно, а говорю різко. Не про якесь чудо, а про природу, про фізичне практичне явище. Найголовніше – чисте повітря, вдих і видих, снігове пробудження, миттєве оздоровлення центральної нервової частини мозку. Люблю й уболіваю, душу й серце хворого знаю, хочу йому допомогти. Через руки струмом убиваю біль. Це все не слова говорять, а все робиться ділом. Рука пише Владика, ніколи про це не забути. Дуже справедливо, просьба моя яка? Мене треба просити – будеш завжди здоровий. Кому це буде не треба, юнаку нашому молодому? Та ні. Шановні, це світове значення. Нам треба матір природу любити, цінувати, берегти її, як око. Хвороба в цьому не відіграє роль проти чоловіка, а відіграє роль чоловік проти хвороби. Нам треба вчитись ученню Іванова, щоб у тюрму не сідати і в лікарню не лягати. Жити вільно, не лізти на рожен. Яка буде слава, якщо ми з вами головку низько поклонимо і скажемо дідусеві, дядеві, тітоньці, молодому чоловікові здрастуйте! Ех і життя моє тяжке для всіх вас. Своє серце загартуйте. Милі мої люди, гляньте на сонце – ви побачите оздоровлення. Бути завжди таким, як я, Переможець природи, Учитель народу. 8211-105.      

      Мені скоро виповниться 85 років. 50 років з них я віддав практичному пошуку шляхів здорового життя. Для цього я щоденно випробую на собі суворі сторони її. Я повний бажання весь свій досвід передати нашій молоді і всім людям. Це мій подарунок їм. Іванов  Порфирій Корнійович.

       Ти повний бажання принести користь всьому радянському народові, що будує комунізм. Для цього ти постарайся бути здоровим. Сердечна просьба до тебе, прийми декілька порад в доповнення до того, що написано в Огоньку, № 8, щоб зміцнити своє здоров’я. 

1. Два рази в день купайся в холодній воді, щоб тобі було добре. Купайся в чому можеш: в озері, в річці, ванні, приймай душ або обливайся. Це твої умови. Гаряче купання завершуй холодною водою.

 2. Перед купання або після нього, а якщо можливо, то й разом з ним, вийди на природу, стань босими ногами на землю, а зимою на сніг хоча б на 1 – 2 хвилини. Вдихни через рот декілька раз повітря і подумки побажай собі й усім людям здоров’я.

3. Не вживай алкоголь і не пали.

4. Старайся хоч раз в тиждень повністю обходитись без їжі і води з п’ятниці 18 – 20 годин до неділі 12 годин. Це твої заслуги  і спокій. Якщо тобі трудно, то держи хоча б протягом доби.

5. У 12 годин у неділю вийди на природу босим і декілька раз подихай, як написано віще. Це свято твого діла. Після цього можеш їсти все, що тобі подобається.

 6. Люби природу, що оточує тебе, не плюй на землю, не випльовуй із себе нічого. Звикни до цього, це твоє здоров’я.

7. Здоровайся з усіма по всіх усюдах, особливо з людьми поважного віку. Хочеш мати в себе здоров’я – здоровайся з усіма.

8. Помагай людям, чим можеш, особливо бідному, хворому, ображеному, нужденному. Роби це з радістю. Відгукнись на його нужду душею і серцем. Ти придбаєш у ньому друга і допоможеш ділу мира.

 9. Переможи в себе жадність, лінь, самовдоволеність, користолюбство, страх, лицемірство, гордість. Вір людям і люби їх. Не говори про них несправедливо. Не приймай близько до серця недобрих думок про них.

10. Звільни свою голову від мислі про хворобу, недомагання, смерть. Це твоя перемога.

11. Мисль не відділяй від діла. Прочитав – добре. Але найголовніше, роби.

12. Розказуй і передавай досвід цього діла, але не хвались і став себе вище інших. Будь скромним.

      Якщо тобі щось неясно або неповно для тебе, то напиши мені. Я завжди готовий передати свій досвід, щоб твоє діло було успішним.  Бажаю щастя, здоров’я хорошого. Іванов Порфирій Корнійович. Моя адреса: Луганська обл., Cвердловський р, п/о Должанське, с. Верхній Кондрючий, вул. Садова, 58. 8211-108.                                                                                                                                                                                                                                                                          

      Ош: Ці поради Учителя люди назвали «Дитинка». Влада в 1979 – 1983 роках  таємно тримала Учителя під домашнім арештом, Йому заборонялось приймати людей, зошити були під цензурою, в зошитах Учитель не міг писати навіть про прийом, тому Учитель написав людям «Дитинку», щоб люди оздоровлювались самі без прийому Учителя, поки влада забороняє. На прийомі Учитель, як правило, давав усім усно пораду: «Виходь на природу, роби тричі вдих і видих через гортань і проси: «Учитель, дай мені здоров’я». Учителя треба обов’язково просити, як Бога. Тепер, коли цензура скасована, «Дитинку» треба доповнити просьбою: «Учителю, дай мені здоров’я». 

      Учитель: Між капіталом і радянською владою зародився злобний ворог. Один до одного – довіри ніякої, психічно торгують, один одного обманюють. В хід пустили золото. Паршек був не за це, його любов була до природи; не знищувати, а ублагати, як матір свою; її треба цінувати, берегти, як око. А моє загартування, воно нас народить усіх, своїм покроєм воно хоче. Це загартування-тренування є Дух Святий. Я з ним зустрівся в природі, не так я проходив для цього всього 50 років. Я продумав та проробив, де я мав умерти 1000 разів. А я жив, я живу, і буду жити через наше джерело, через таке ось життя, котре я знайшов, ним оточив себе. Воно – мій милий друг у цьому, вічно живущий, ніколи не вмираючий. Я його люблю, обнімаю, цілую, як чоловіка такого, як я є на білому світі. Еволюція – свідоме терпіння. Мені ж холодно, але я терплю в цьому свідомо. Любов моя береже себе в житті моєму. Я один такий. Хочу, щоб молодь була такою, як наше загартування-тренування. Ми хворі люди, маємо свій нестаток. Такі створені хвороби, вони мучать нашого брата. А коли полюбиш це, то за тебе візьметься сама природа, а в ній всі блага всієї цієї системи. Один обов’язок є між нами всіма, ми такі є. Загартування-тренування, воно в цьому народило живого чоловіка, такого, як я. Подружився з ним, він любить природу за її таке ставлення. Це наша природна і людська є на світі любов. У загартування нема смерті, є одне життя невмираюче. Воно жило, воно живе, воно буде жити без усякої смерті. Це вічного характеру, воно буде жити. У загартування-тренування початок є життя, але кінця нема. Це є в житті перше діло. У загартування-тренування всі його висновки для життя. Перш ніж в ньому нам жити, як ми хочемо, треба нам для цього всього робити, трудитися фізично. Загартування-тренування, воно всьому ділу дух є всієї нашої молоді всього світу. Воно учить нас усіх здоров’ю, щоб ми з вами не простуджувались і не хворіли. Нам Паршек ці якості в природі знайшов, тепер засоби є. Він для цього всього Учитель, учить нас цьому всьому. Ми повинні собі таке місце знайти з усіма природними умовами, щоби була нам така можливість бути любому і кожному чоловікові без усякої потреби. Це місце буде наше райське, чоловіку слава безсмертна. Я своїм загартуванням це місце знайшов, ним я оточив себе. Хочу, щоб воно між молоддю залишилось. Я не простуджуюсь, не хворію, хочу, щоб уся наша молодь усього світу це мала. Ми, вся молодь усього світу, повинні за це діло взятись і так робити, як робить для нас дорогий Учитель. Він це все зробив для нас, усієї молоді, що живе на білому світі. Ми повинні добитися це в житті зробити. 8211-125            

      Я як загартований чоловік зі своїми умовами вибрав це місце (бугор) для життя свого, щоб там була можливість усякому кожному чоловікові в природі бути без усякої такої потреби в житті. Загартування-тренування, воно було в природі до ери чоловіка, тільки жоден чоловік у своєму житті ним не займався свідомо, щоб йому було холодно, а він терпів. Люди всі від цього відходили, старались захистити себе технічно, штучнім огородитись, а хімію ввести. 8211-138. 

      Загартування-тренування мене знайшло одного в природі, сили знайшла і мені ввела. Загартування-тренування є любимий друг всього життя. 8211-144

      По історії всього життя нашої планети землі, до ери чоловіка  в його житті загартування-тренування як наука, воно було таким, як воно є. А коли до нього чоловік прийшов і став з ним разом нарівні жити, то це загартування-тренування людям не сподобалось. Люди стали ховатися від нього, відходити далі, стали в себе будувати технічний порятунок, самозахист, котрий їм створив тимчасового характеру життя. Чоловік живе один час, другий – він умирає на віки-віків. І так це життя в природі, воно продовжувалось у капризу цьому всьому, і так воно робилось із смертю. Ми, усі люди, у цьому своєму житті не задовольнили себе. Ми з вами діждались приходу Паршека в цьому ділі. Він для цього всього на землю прийшов. Смерть як таку вижене. А життя у славу введе. Де люди візьмуться? На цьому бугрі. Вони слово своє скажуть. Це наше райське місце. Чоловікові слава безсмертна. Ось що нам в житті в природі знайшов Паршек. Йому довелось у цьому оточити себе. За 50 років у цьому можна умерти тисячу разів. Я це все випробував на самому собі. Пройшов босими ногами по снігу, по умовах усіх, та продумав, проробив, що буде треба. 8211-153.

     Люди не жили, вони в цьому всьому вмирали на віки-віків. Через це ось я пішов із своїм здоров’ям у природу. Вона мене зустріла для цього ось на цьому місці.

      Ми в природі перед усім світом людей. Ради цього ми, вся молодь, скинули взуття своє, щоб війни на білому світі не було. Це Паршек зі своєю ідеєю прийшов, він просить природу із цим ділом погодитись і піти назустріч цій нашій молоді в усьому світі. 8211-155 

      А цього ми з вами від природи доб’ємось. Ми в цьому ось всьому ділі є хазяї. Це не зможе бути. Загартування-тренування, воно є найближча наука людського життя. 8211-157.

     Загартування-тренування – трудівник усього світу всіх людей. Війни воно не хоче, миру в усьому світі хоче всіх наших людей землі. 8211-158.

      Ми як такі є перед загартуванням-тренуванням, молодь повинна підхопити цю «Дитинку», котру оформив словами. Тепер скажу про те, що від нас молодь жде в природі життя, але ніяку таку смерть. Я із цим усім ділом, цим усім життям, котре побудували нам наші отці й наші діти, не згоден. Бояться природи, відходять від неї, робляться технічними людьми. Всі ці ось ідуть із життя геть далі. Ми схильні до цього діла, щоб жити вічно. Загартування-тренування не хтось такий придумав, а воно жило в природі невмираючим джерелом. Тому за нього можна історично виступити, а віршами можна творити. Це ж твоя невмираюча матерія, річ, що не замовкає. Вона жила, вона живе, вона буде так жити між цими людьми. Вони його збережуть по всіх усюдах. Вони не щось таке є в житті своєму, а фізична сторона. 8211-163.

          Загартування-тренування, воно є грамофон людського життя, багато про що співає, воно танцює і говорить. 8211-170.

     Це загартування-тренування, воно вибачається. Воно говорить самому генералові армії, щоб він свою голівку низько поклонив, своєму підлеглому свої слова сказав свідомо, щоб такого права не було над нашим таким ось солдатом: його треба в бій гнати. Як ми примушуємо його психічно це робити в житті. Ми – солдати мирного труда, наш обов’язок – у селі треба трудитися на благо всього такого світу. Адміністратор будь-якої сторони, він повинен від цього всього відмовитися свідомо, у нас тоді не буде війни між природою і людьми. Тюрма, вона з життя щезне. Хворих у нас ніколи в природі не буде. Це все зробить через Паршека природа. Вона, настане час, для цього підніме всю молодь. Ми як такі є люди: вся така є молодь; ми, старі, заслужені люди в цьому – неприємне вони ненавидять. Тому за це все береться саме загартування-тренування. Є його діло одне – ввести через молодь в це свідоме життя, щоб більше цієї війни між людьми не чинилось. 8211-173.  

      Ми в цей час терпимо ради нас усіх, що не знають цього діла. Вони якби знали, то все це робили, не для себе, а для всіх нас. Ми не ці ось три дні, це робимо вже давно. Ми терпимо, у нас на це є така свідомість, як ніколи ні в кого, ми її таку маємо, не їсти, кому воно ще дається. Це не мода, а знову-таки скажу: свідомість визначає буття. 8212-7. 

Молоді треба прийти на Чувілкін бугор

      Учитель хоче, щоб навколо бугра зібралась вся молодь світу, зібралась «Армія» людей Учителя. У 1989 році ми переступили поріг на Чувілкін бугор, тоді еволюція прийшла на землю. Із цього моменту ми в Оріхівці почали ходити босоніж, почали терпіти без їжі по шість днів у тиждень, продовжуємо тепер це робити, це вводиться еволюція. Молоді треба продовжувати ходити босоніж, бути без потреби їжі по шість діб у тиждень. Райське місце бугор – це база для людей Учителя. Учитель у 1975 році благословив молодь жити навколо бугра за його ідеєю. Тепер приходьте на бугор, як тільки узнаєте про нього. Тут ми заслуговуємо здоров’я для себе і всіх людей світу, мир для всіх людей. 

      Учитель: Нам треба молодь така, щоб вона всього світу всі зібрались не де-небудь, а в селі, там де нас зустрінуть у цьому ділі роззутими. Азот, чисте повітря, чиста вода і незайнята цілинна земля, це місце невмираюче – ось куди треба нам усім роззутими прийти. І попросити матір велику природу, щоб вона нам більше не створювала дії війни, щоб вона не була. Паршек просить всю молодь, він її благає як таку матір нашу природу, щоб вона пішла нам усім назустріч і створила таку мисль Паршекові точно це все зробити. Щоб наша молодь погодилася з ним, і всі взяли та роззуті, босі пішли по цих умовах. 8212- 35    

      Нам треба в житті небувале джерело особисто свого здоров’я, щоб воно було не в мене одного. Це здоров’я, його повинен мати кожен наш чоловік, він на своєму місці з усіма умовами, щоб мати всю можливість нашому чоловікові в природі бути без усякої потреби. Це місце нашої молоді, райське. Чоловіку слава безсмертна. 8212-44.

      Коли ми переступимо поріг на Чувілкін бугор, то ми візьмемо леванш  весь тиждень, ми будемо шість днів нічого не вживати. Це буде в цьому ділі наша перемога. Ми цього повинні в природі добитись, нам природа відкриє свої очі, щоб ми бачили це. 8212-140.

       Це є бугор, початкові перші умови, вони повинні чоловіка оточити можливістю кожного нашого чоловіка. Він себе так примусить, щоб він зостався в своєму житті без усякої такої потреби. Це буде створена Армія на це діло людей. Вони гучно в один голос скажуть своє слово. Це наше таке райське місце. Чоловікові слава безсмертна. Це ми, люди, самі це в житті зробили. 8212-142  А бугор належить загартуванню, воно любить його, хоче, щоб там була база, зроблена для життя чоловіка, що проходив піввіку. 8212-145.

Молодь повинна народити на бугрі чоловіка без потреби

      Учитель: Моя ідея всього життя, повинна вона народити чоловіка без усякої такої потреби. Це місце райське, чоловіку слава безсмертна. 8211-25.

      А тепер у нас народиться маленька дитина, її маємо зустріти не так, як ми з вами її зустрічали. Вона не народилась, а ми їй приготували все належне: фасонний одяг,  їжу та житловий дім. Вона в цьому утомляється і губить здоров’я. А ми повинні її народити не в подушках пухових, а на чистому атмосферному явищі, чистому повітрі, цілинних умовах, де вічно живе азот, природне явище. Ми повинні її зустріти нічим. Це не наше таке народження, а самої нашої великої матері природи. Ми повинні її зустріти холодною джерельною водою; енергійно, у дружбі треба жити малюку. Він повинен не закутаний бути, а чистим тілом на наших живих руках, не баюкатись, як ми його колишемо та годуємо його до відвалу, думаємо, він без цього умре.  Треба закласти в це свідомість, це не випробуване в житті таке діло. Загартування-тренування хоче прокласти в цьому експеримент. Він має духом оточити себе. 8212-14.      

     Цей бугор – історичне місце. Чувілкін бугор, він нікому ні на що не треба, крім народження цієї дитини. Мисль моя така, вона мені в процесі цього всього підказала, що нам, таким людям, треба буде в житті нашому змінити старий потік на новий, цей час прийшов. 8212-17.

     Умирати нам не треба. У зв’язку із цим ділом нас мисль примусила зробити людський експеримент, нам треба роди зробити на бугрі, у чистих атмосферних умовах. 8212-93.

      А я свій досвід всього нового людям вношу 50 років, це ж нова картина до мене. За всім цим початком, чоловік має народитися на бугрі, чистій атмосферній системі, дитина. За ідеєю Паршека, новонароджений чоловік, він на руках людей має виховатись. Йому не треба ніякої техніки, не треба йому ніякого штучного з хімією. Йому треба люди природного характеру, йому ніякого діла. Треба навчитися зустрічати єство, щоб живі люди. Цей чоловік буду я. Мені треба здоровий чоловік, він повинен зробитися в природі таким легким чоловіком, котрого підніме живого, підготовленого в природі, повітрям. Чоловіка до цього всього веде в природі Паршек. Він тепер не в силах сам це зробити, у нього стан, він хворий. 8212-103.

     Вона (природа) нас народила, але виховати по-природному вона загартування держить у себе. Вона така є матір, котра всіх по-своєму, по-природному. Вода слід промила, а повітря виштовхнуло, а земля його як чоловіка прийняла. Так і треба його зустрічати, як хотів Паршек зробити. Ми це діло доручимо людям, це перше початкове. А потім цей чоловік буде учитись у людей, у тих людей, котрі на своїх руках будуть носити. Це їх таке початкове діло. Він годуватись не стане, спати так не буде, завжди буде своя ця дитина, буде наша, спільного характеру. Ми за ним будемо доглядати до того часу, коли він візьметься за свою силу, стане сам по землі ходити. Він нас буде учити. Ми будемо у нього так учитись, він нас буде всіх учити. Якщо ми будемо так народжуватись із цими умовами, котрі примусили смачне зустрічати та ганчірку одягати, та житловий дім будувати. Це технічна робота, вона робиться цим чоловіком один раз, а другий уже зробив, та сил нема. Ти чоловік, ти технічного стану, ти стоїш на черзі. Ти ждеш свого дня, ти не гарантований у житті, ти злий, ти ненаситний. Ти можеш усе зробити, лише б тільки захотів. Твоє єсть одне таке ось свавілля, це твоє таке в житті є діло. Ти убивця природи, ти злодій у ній, живеш у природі вічно за рахунок чужого, твоє таке в цьому діло. Паршека діло, Паршека мисль іде прямо до мети для того, щоб нам жити. 8212-116.      

      Ош: На бугрі народиться чоловік без потреби, Він буде наш, усіх людей, Учитель, Бог. Його ідея буде Христа; живий Христос буде на цьому своєму місці бугрі. Учитель благословляє молодь бути учасниками народження чоловіка без потреби на бугрі. Хто Христа буде зустрічати, того Він буде знати. 

Ми похіть зробили – у цьому вмерли

      Ош: Учитель не схвалює наше, що ми розвили і розвиваємо свою похіть. Через це ми всі вмирали і вмираємо. Тепер це називається секс, ми всі зробили модним займатись сексом. Цього не треба робити, щоб нам усім жити.

      Учитель: Це є наша первісна початкова похіть. Вона нами всіма такими людьми зроблена. Ми в цьому процесі це все зробили, можна сказати, ми в цьому ділі вмерли. І буде це діло робитись до тієї свідомості. А ми, всі люди, тепер повинні в самих себе запобігти, цього зовсім не робити. 8212-99. 

      Похіть все зробить, вона збудила на нехорошу таку штуку. Це чоловік, він своїми силами так накинувся, і своє індивідуальне задоволення, він так самовільно в природі зробив. Це не математика, не фізика, щоб думати, а потім це робити. Ці ось сили, вони вмирають даремно в цьому ділі, що по закону всьому. 8212-126.

      Ми для цього зробили на ній, зовсім безвинну дівчинку примусили, щоб вона в себе розвинула свою умираючу для молодого чоловіка похіть. Вона ними робилась не на життя своє, вони в цьому ділі вмерли, кров’ю стікали і свою енергію випускали, самі без почуттів залишались. Це похіть, вона розвивалась на смерть із життя свого, і так народжувалась дитина нами. Заклав для цього самець сім’я, а мати його прийняла. 8212-127        

     

      А холод є в природі, Бог, він любить тих, хто любить його. А ми від нього біжимо, ховаємось, відходимо від нього, а він – від нас  таких. Життя нема, а є між нами всіма розвинуте нами: ми з вами не живемо, а вмираємо. 8212-23

    Ідея моя – любити природу, цінувати її, як око своє. Сніг – як біле щастя всього світу всіх людей. Вони так від нього швидко біжать, як від вогню в лісі, щоб не згоріти. Це природна стихія, вона нас таких калічить. 8212-28.

      Треба робити так, як робить сам Паршек. Він хвороби ніякої не потребує. Йому треба чоловік, він чоловікові допомагає холодною водою. Він його як такого лякає, а хвороба від цього всього відходить. Словом, вона щезає зовсім. Це буде такий досвід. Марія пішла, істину цій хворій говорить. Її послав цей чоловік, кому довірилась природа своїми силами. Не Паршек її ставив на ноги, а природа, вона з висоти йому послала в цей час, з нею він її на ноги поставив через це. А сам прийшов, побачив, приходить говорить: «Ти Христос, цю жінку поставив». 8212-77.

     Мене треба такого вам усім як Учителя просити з душею і серцем. У тебе якась нужда, ти хворий чоловік, а я такий природою на це діло присланий, щоб вам допомагати, щоб ви не хворіли. Всяке таке діло – це хвороба твоя, ти мучишся, страждаєш у цьому. Твоє діло таке – мене треба просити. Я ж на білому світі один за це діло вболіваю, думаю, як цьому допомогти. Проси. Твоє діло – це просити мене. 8212-87.

      Я маю за все своє хороше вмерти 1000 разів. Я живу і буду між людьми такими ось жити. Я роблю для всього світу всіх людей, щоб між ними не народжувалось ніякого зла, і не було між ними ніякої війни. Я борюсь за Красний Хрест, за здоров’я. А здоров’я треба і мені, і тому, хто його не має. Ось до чого Паршек іде. Він хоче природним порядком на своє місце всю молодь запросити, щоб вона відгукнулась на це. Так, як Паршек хоче зробити перед природою, роззутим по землі, що незаймана від Адама років. Таким з’єднались, і в один голос їй сказали, попросили її, щоб вона такою не була, а пішла назустріч молоді. І більше не робила своє нехороше, а полюбила нас усіх, дала свою можливість усім нам жити. Ось що ми від неї просимо, як від матері – життя, але не смерті. Цього ми з вами так доб’ємось, вона нам все дасть, цього ми від природи хочемо одержати. Люди будуть у природі такі, їх природа не буде непокоїти, вони по землі повзати не будуть, а будуть літати в повітрі в атмосфері. Вони зробляться легкими, їх оточить сила розуму. Це чоловіка таке атмосферне буде життя, він буде, як якась у цьому ділі птиця. Люди будуть берегти цю природу, вона буде, як друг свій. Вона його так народила не для смерті, як це в природі робилось. 8212-136.

      Хотілось (чоловікові) знати: я вірю в Бога чи ні? Я йому говорю: Бога треба бачити, а потім треба йому вірити, найголовніше – виконувати його сказані слова. А ми його не знаємо як Бога, сильно йому віримо, а виконувати не хочемо: тяжко. А ми цього не робимо – обманюємо самі себе. А природу ти ніколи не обдуриш. 8212-140. 

      Ош: Учитель осуджує віруючих в Бога, Христа, що не виконують закон Бога, Христа. Бажай і роби всім людям те, що собі хочеш. Люби всіх людей, як самого себе. Люби ворогів своїх. Із ворога зробити любимого друга. Своє знайдене став, а іншим не заважай. Один Учитель виконав цей закон Бога, Христа. Учитель виконав всі заповіді Христа, все, що колись говорив нам Христос. Учитель вірив у живого Христа, якого люди бачили, визнавав Його за Бога, тому виконував Його слово. Підсумовуючи життя, Паршек написав (1983.02): «Я зробив те, що колись говорив нам Христос». За це діло Учителя визнали Богом землі, Богом Отцем, Богом Сином, Богом Духом Святим. Учитель не вірив у бога, якого люди не бачили, а вигадали, Він вважає таку віру неправильною. Він говорив, Бог є в людях, кожному бути таким, як Бог.     

Еволюція

      Учитель: Люди в природі чужі є. У них є свої придбані гроші, за них можна природу купити і продати. Гроші – це є в людях зло. А щоб не було зла, треба скасувати ці гроші, вони створюють неприємність. За гроші люди працюють, за гроші все робиться, але природа цим людям хорошого не дає. Капітал, цими стихійними діями він покараний, йому спокою нема, він буде катастрофічно від цього терпіти. Природа ніяку сторону грошового характеру не пожаліє, а більше їх покарає. Багаті люди не одержать своє те, що вони думають. 8212-154.  Ош: Учитель пропонував усім людям свою зарплату урівняти, погодитися всім взяти зарплату 33 карбованці. Молодь – на забезпеченні держави. Якщо мало, всім добавимо однаково, щоб не було ображених. Це вирішить соціальні, економічні, політичні проблеми. Не буде ненависті між людьми, люди не будуть хворіти, робитись злочинцями, злодіями, вбивцями. Лікарня і тюрма щезнуть. Після цього треба гроші скасувати.  

      Учитель: загартування-тренування, воно є любимий усіх друг. Вона учить, вона молить нас усіх таких робити Паршека діло. Він загартований чоловік, ним нас зустрічає і проводжає, любов у всіх. А загартування-тренування, воно Паршека любить, хоче, щоб люди взялись за це ось таке діло. Якщо це є істина така, то в нас вийде в природі біла квітка, вона нам, усім людям, дасть живі плоди. Ми ними так оволодіємо, як ніколи ніхто. Партія показала свій ріст свого такого діла, ми з вами цього добились. Ми це зробили, але одне не врахували те, що за нами за такими іде найголовніше – Духа Святого діло, еволюція. Без нічого щось зробити треба буде. Це зовсім безгрошова сторона. Еволюція, своїм вона хвалиться, чужого їй не треба. У неї є загартування чоловіка, воно кожного чоловіка зустрічає холодною водою; повітря, воно зсередини і ззовні задовольняє як ніколи. Це ж є наше таке загартування-тренування, воно любить всіх людей до одного. 8212-175.

      Я  своє здоровя не за гроші роблю, хочу, щоб люди їхали до мене одержати своє здоровя за рахунок уряду без усяких грошей. Гроші – це ніщо, за них люди людей убивають. Капіталіст, він для цього збагачений, йому в цьому природа, вона все сама зробить. Через цей документ він підніме всю систему людей. Вони комуністи, вони капіталісти, не за них як адміністраторів Паршек. Коли Паршек свою істину докаже людям, то вони – за нього. Здоровя треба буде всім, але природа їм як експлуататорам людей не буде давати. Їх у цьому ділі не стане, природа за них не буде на їх стороні. Еволюція буде на боці ображених людей, хворих, що не знають. Бідний, нужденний у людях чоловік, він за свою таку бідність, він буде виправданий Божим ділом. Вони йому дуже сильно вірили, що він у них є як такий. А щоб виконувати, то в них не виходить. Вони своїм багатством оточені. Легше верблюду в дірку голки пролізти, ніж багатому пройти в царство небесне. Його не допустить природа. Він жив у ній за рахунок природного добра, за рахунок чужих рук. Паршек своє святе діло еволюційно доведе, йому Дух Святий у цьому допоможе. Люди заслужені будуть усі на боці Паршека жити, їх природа прийме, як своїх людей. Вони не будуть так покарані цим поганим ділом, а будуть вони виправдані, їх полюбить Святий Дух. 8212-182.            

      Паршек прийшов не для того, щоб ці люди людям за це ось діло кланялись. Вони повинні в цьому самому свою ввічливість отримати, щоб такого діла ніякого не було. Ось тоді буде життя інше. Ми не будемо доглядати за нашою годувальницею землею, у нас це діло відпаде, ми Святим Духом оточимо себе, нас природа прийме як таких, за все наше зроблене нам простить. Ми не такими зробимось – в атмосфері живими легкими. Як ніколи кольорами засвітимось, ароматом запахнемо. Хто нас таких покарає? Ми зробимось за це природи в любові друзі. Що ми не попросимо у неї, вона нам дасть. А ми будемо просити у неї життя. Боротися з нею ми перестанемо, знищувати її не будемо. Між нами і нею не буде рожна. Яка буде свобода. Вся наша земля такому труду не належить. Мисль така психічна відійде, буде чоловік думати про своє одне для всіх, воно буде легке. Ми в цьому самі від неї добємось, вона нас за це ось пожаліє, простить нам за наше таке необдумане в гріху діло. Це наша велика в природі помилка. Ми стали проти природи так озброюватись, вона ж наша мати, ми її примусили бути джерелом. 8212-188.    

Це треба робити кожному

       Природа за неправильне діло забирає в людей життєві сили, вводить їм усякі хвороби, після чого вони вмирають. Спочатку людина захворіє, втратить сили, а потім вона вмирає. Щоб запобігти будь-якому захворюванню, безсиллю, Учитель пропонує всім науку загартування. Учитель приймав всіх бажаючих, бідних, нужденних, хворих: клав руки на тіло, через руки струмом убивав біль, освічував Духом Святим, потім обливав холодною водою, потім усно давав пораду, що робити дома. На прийомі Учитель заповідав робити усім однаково: 1) два рази на день обливатися холодною водою; 2) здороватися з усіма людьми; 3) 42 години в тиждень обходитися без їжі з п’ятниці до неділі, перед їдою виходити на природу, робити тричі вдих і видих через гортань і просити: “Учитель, дай мені здоровя”; 4) знайти бідного, нужденного, дати 50 копійок, при цьому сказати самому собі: мовляв, я це даю за те, щоб не хворіти; 5) не плювати на землю, не вживати алкоголь, не палити тютюн. Це є заповіді  кожному здоровому, також хворому це все не зашкодить. Коли ми поради виконуємо, то одержуємо через природу здоровя, хороше, запобігаємо всякій хворобі. Учитель так приймав понад 30 років до 1983 року.

        Хто тепер приймає людей, як приймав Учитель? Учитель учить, як оздоровлюватись усім у період еволюції, котрий почався в 1989 році. Починати заняття по системі всім треба обов’язково з прийому, як показав Учитель. Прийом повинен мати спадкоємність: Учитель прийняв учня і благословив приймати інших бажаючих, учень прийняв другого бажаючого, другий – третього, третій – четвертого і так далі. Всі просять одного нашого дорогого Учителя. Учитель показав мені, учневі Ош, спадкоємність прийому: Учитель прийняв мене, а потім благословив мене приймати інших бажаючих. Учитель сказав мені: «Приймай всіх бажаючих, а просять вони нехай Мене, Учителя». Так я й приймав усіх бажаючих, як учив Учитель. Усно давав п’ять порад Учителя. Тепер, після 1989 року, коли почався період еволюції, приймаю по-еволюційному. На прийомі прошу всіх прийняти, крім п’яти усних порад Учителя, ще ідеї Учителя такі: жити навколо райського місця однією сім’єю і щодня бути на бугрі, обрати спільне ім’я Ош і на ньому одному базуватись у житті. Імя Ош – це власне імя Учителя, рукою Учителя написане, тобто імя від Бога. Боже імя Ош святе, через нього звершиться все. Тепер благословляю тих, кого приймав, щоб вони приймали всіх бажаючих. А просять люди нехай нашого дорогого Учителя. Жити навколо бугра за своїм бажанням. Загартування поступово приведе жити навколо бугра.  Відтепер приймає громадська організація природна партія, яка утворена на основі групи Ош. Якщо ви бажаєте почати оздоровлюватись за системою Учителя, то просіть будь-якого члена природної партії, щоб він вас прийняв. Де і коли приймають? Місце прийому – це наше райське місце бугор, котре в Оріхівці. Можна починати заняття з 25 квітня весною або літом. Перед прийомом читайте книги Учителя, розумійте, виконуйте. Книги Учителя можна придбати в нас. Нема в світі книг кращих, ніж книги Учителя. Крім учня Ош, Учитель не благословляв інших учнів приймати людей. Якщо хтось, не маючи благословення Учителя, приймає людей не за ідеєю Учителя, то його прийом неправильний. Учитель для нас усіх приклад. Він хоче, щоб ми були такими, як Він. Кого приймали, той стає таким, як Учитель, Бог.

Бажаю всім щастя, здоровя хорошого. Ош. 2011.10.  

 

Твоя наука

Загартування  Учителя – це є наука всіх людей всього світу

 

     Учитель свою практику і вчення називає наукою, вона веде людство до безсмертя. Наука Учителя і Бога є найголовнішою з усіх наук, які створили люди. Вчення Бога є наука, із наук наука. Учитель шукає таїну не природі, а в самому чоловікові, в собі. Він відкрив таїну в собі. Щоб її нам знати, нам всім треба знати досвід Учителя, котрий записано в Його книгах, їх треба читати, розуміти. Наука загартування – наука кожного. Нам всім, щоб жити, треба вчитись у великій матері природі,  в повітрі, воді, землі. Через свідоме прийняття холодного і поганого ми всі отримаємо хороше і тепле – щастя і здоровя, всі блага Бога.  Ми не будемо простуджуватись, хворіти. Природа піде нам назустріч, не буде нас карати хворобами, стихіями, не буде вкорочувати нам життя, а буде продовжувати. Ми будемо незалежні в природі, будемо жити без усяких таких потреб. Ми будемо задоволені. Загартування – це джерело вічного людського життя.    

 

      Учитель говорить: «Наука загартування-тренування – джерело живого чоловіка. Він учиться в природі.   Їй багато не треба – тіло, дух живий чоловіка. Учитись треба  нам у великої матері-природи». 8204-9.

      «Загартування-тренування – усього світу всіх людей наука, джерело людського життя». 8204-11.

      «Загартування-тренування єсть усіх людей наука». 8204-48.    

      «Загартування-тренування єсть наука всього світу всіх людей. Це джерело чоловіка життя вічного характеру. Не простуджуватись і не хворіти, що може бути в цьому ділі краще? Скажіть мені ви, будь ласка. Це не фунт родзинок поїдати – на рік не вживати по двісті днів – свідоме терпіння Святого Духу, повна еволюція. Хіба це не подарунок людям таке вчення в природі? Кому це не треба, молоді нашій? Це – здоров’я, воно для нас, усіх людей, від малого до старого всім необхідно треба. Ми його повинні мати, це наша в цьому вся воля». 8204-81.     

      «У нього єсть одна з усіх така істина на самому собі – це наше, усіх людей, загартування-тренування – усіх людей наука.  Я як Паршек її зробив, на собі розвинув для всього світу людей. Я не кину робити цю ось невмираючу історію. Вона треба нам усім. Ми повинні жити не по-старому, а по-новому, невмираючому. Ось що Паршек у житті в природі знайшов. Він тепер голосом на весь світ, усе людство кричить. Нам треба життя, а смерть нам не треба». 8204-87.

      «Загартування-тренування – труд наш усіх. Міжнародне таке ось значення. Воно єсть наука. Нам усім треба в природі вчитись. А в природі – у повітрі, у воді та в землі. Дуже багато дечого навчаться всі в цьому ділі. Єсть людська любов, вона в житті зробилась другом». 8204-94.

      «50 років в своєму житті  віддав сам себе для природи, як за загартування-тренування. Це є наука наших людей, джерело всього життя чоловіка. Він такий один-єдиний у світі чоловік трудиться на благо всіх людей». 8204-153.     

     «А робити буде треба. Це наука, вона наша природна, вона всіх людей навчить, що буде треба робити». 8204-161.

     «Це ось його загартування-тренування – наука всіх людей». 8209-149.        

     «Загартування-тренування єсть наука чоловіка. А з нею піввіку проходив. Можна було в цьому 1000 разів умерти. Я жив і буду жити за це все вічно». 8209-163.

      «Це єсть загартування-тренування – наука людська. Вона нас учить життя, смерть як таку проганяє, вона нам таким не треба». 8209-87.

   «Це єсть наука людська всього світу людей життя». 8209-95.     

   «Загартування єсть наука чоловіка. За ділом він самородок. Він – трудівник усього світу всіх людей». 8209-131.

Бажаю всім щастя, здоров’я хорошого. Ош.

 

Обрати одне им’я

Ош

 

    Ми, послідовники Учителя Іванова П. К., виконуємо в домашніх умовах п’ять заповідей, котрі Учитель дав на прийомі, ми також робимо за так званою «Дитинкою». Ми шукаємо відповідь на важливе питання. Що нам тепер робити за ідеєю Учителя? Я, учень Ош, пропоную всім людям спочатку виконати заповідь Іванова П. К.. Учитель писав: «Жити так добре і тепло –  треба нам такий вчинок змінити не на людську ідею. Треба нам, всім людям, обрати одне імя, і ним як таким базуватись. Він між нами такий зароджений один чоловік з таким поняттям». (Іванов П. К. Праці. 1974.06,с.11). Очевидно, мова йде про по самого Учителя, але він у цій праці не написав це імя. Це імя Бога землі. Бог повинен мати своє особисте імя, написане ним самим. Бога без імені не буває. Треба враховувати, що Учитель поділився з людьми. Он людям залишив їхнє, а собі взяв своє знайдене. Спочатку я думав, що нам усім треба обрати одне імя Паршек, і на ньому базуватись. Але Учитель цю мою ідею не підтримав. Мене Учитель прийняв в 1979 році. Учитель благословив мене редагувати і видавати його праці. В 1981 році я написав Учителеві Іванові лист, в котрому я звітував перед ним, як Господом Богом, що я робив і зробив в житті за його ідеєю. В листі я написав, що, по-моєму, треба всім нам обрати одне імя Паршек, і на ньому базуватись. Учитель на цю ідею не відповів. Учитель цей мій лист переписав у свою працю Паршек. 1981. 02.26, с.127. В кінці листа Учитель написав замість мого предкового прізвища своє нове прізвище і дотеперішнє імя по батькові: «Автор Валентин Олександрович Ош». Далі він написав: «Я цій історії є Учитель». Моє предкове прізвище було на конверті  й у кінці листа. Вперше я цей зошит і цей лист в зошиті прочитав у 1988 році на бугрі. Тоді я визнав Учителя Богом землі. А бугор – це його райське місце, де буде рай людський, і люди завоюють безсмертя. Я з радістю прийняв від Учителя нове прізвище Ош, як від Отця. Я став думати. Я же так, тепер у мене нове прізвище від Учителя. Я двічі народжений. Я став називати себе сином Ош, бо прізвище люди звичайно отримують від отця. Якщо прізвище сина є Ош, то й у Отця прізвище є Ош, бо прізвище отця і сина одне звичайно у живих людей. Так став називати Учителя Отцем Ош. Учитель писав у своїх працях, що він не визнає своє прізвище Іванов. Але він користувався ним в працях, поки його не визнали Богом. Він писав, що в 1989 році його визнають Богом всі люди, і візьмуться на бугрі. Це виконалось. Ми прийшли до висновку. До нас, всіх земних народів, прийшов Бог Ош живий чоловік, його прізвище, імя від людей Іванов Порфирій Корнійович, прізвисько Паршек. Я це імя Ош не присвоюю, начебто воно належить мені одному. Ім’я Ош є наше всіх, хто визнає Бога. Бог Ош є Бог Отець, а ми всі його діти. Якщо Учитель для мене є Бог Отець, то і для всіх людей він є Бог Отець. Пропоную всім людям обрати одне імя Ош, і на ньому базуватись. Учитель своє установлює, а іншим не заважає. Він не примушує будь-кого прийняти імя Бога Ош, а пропонує добровільно обрати. Ми не заважаємо будь-кому вірити в свого Бога. Бог дає свободу вибору. Імя Ош є Боже, велике, святе. Через імя Ош звершиться все. Ім’я Бога об’єднує, очищує, захищає, дає силу і волю, створює віру. Тепер прошу всіх людей всього світу визнати Бога Ош і жити за його вченням.

    Життєві історії Христа і Паршека тісно пов’язані, як життя отця і сина, бо отець і син є одне. Учитель Іванов написав у 1983 році в праці Мій подарунок молоді: «Я зробив те, що колись говорив нам Христос». Такий висновок зробив Паршек за 50 років життя. Пізнати Паршека можна тільки через вчення Христа. Аналіз історії нам показує, що Учитель взяв вчення у Христа, його розвинув, доповнив своїм досвідом, виконав всі заповіді Христа, навчив того людей, продовжив його ідею. За це ми називаємо його великим. Він прославив Христа, виконавши його волю. Христос для Паршека – дорога, істина, життя. (Див. статтю автора «Бог Ош»).

    Христос через посланих говорив, що буде далі. «17. Тому, хто перемагає, дам білий камінь, і на камені написане нове ім’я, якого ніхто не знає, крім того, хто його одержує. 26. Хто перемагає і дотримується діл Моїх до кінця, тому дам владу над язичниками, і буде пасти їх жезлом залізним». (Див.: Одкр 2:17, 26). «Переможця зроблю стовпом у храмі Бога Мого, і Він уже не вийде геть, і напишу на ньому ім’я Бога Мого, й ім’я міста Бога Мого, нового Єрусалима, що сходить з неба від Бога, й ім’я Моє нове». (Див.: Одкр 3:12). Паршек є визнаний Переможець природи, Учитель народу, Бог землі. Значить, Бог Ош є Переможець, про котрого говорив Христос в Одкровенні 3:12. Він знав нове імя Бога і Христа.    Звідки Паршеку було відомо нове ім’я Бога й імя Христа нове? На нашу думку, імені Учителя як Бога Духа Святого найбільше відповідає літера «Ш», котра означає святість, Дух Божий святий. Вона є в древньому імені ЙХШВХ (читається Йєхоушуах або Єгошуа), що означає ім’я Ісус. Вона є символом вищої Божої влади, нагадує жезл (тризуб) влади. Паршек називався сонцем. Він читав приголосну літеру «Ш» у складі з голосною «О», котра символізує сонце, найвищу божественну силу. Так утворилося нове імя Бога Ош. Бог буде пасти народи «жезлом», тобто іменем з буквою «Ш». Потім Учитель написав людям імя Ош, спочатку написав його учню, як нове прізвище. За висновком автора, Учитель через учня Ош пропонує всім людям обрати одне імя Ош. Для чого? Це імя Ош буде мати Христос в друге пришестя, коли народиться без всяких потреб на райському місці, і збере своїх учнів через це імя Ош. (Див.: Одкровення 3:12) Це буде рай на землі, де люди завоюють безсмертя. Учитель хоче, щоб усі люди всього світу знали про його народження, і брали в ньому участь. Бог Ош через своє ім’я відділить людей, котрі визнають, від тих, хто не визнає ім’я Ош. Бог Ош через своє нове ім’я збере своїх людей на райському місці. Через спільне ім’я Ош прийде мир між народами, не стане війни, вона завжди починається із-за землі, котру присвоюють до свого індивідуального імені. Не буде індивідуального імені – не буде присвоєння до імені. Не буде присвоєння землі до свого імені – не буде війни за землю.

    Ви обрали одне імя Ош. Значить, ви вірите Учителеві, хочете жити за його ідеєю. При живому Учителеві було так. Якщо чоловік хотів жити за ідеєю Учителя, він приходив до Учителя, і просив його прийняти. Учитель приймав його, як всіх, давав усно п’ять заповідей всім однаково. Потім говорив, щоб він їхав додому, робив, і всім розказував про Учителя. Так Учитель прийняв мене. А через деякий час благословив приймати бажаючих: «Ти приймай всіх бажаючих, як я показав, а просять вони нехай мене, Учителя». Так я робив в Києві. Учитель для нас всіх приклад в житті. Через рік Учитель тілом відійшов у вічність. Я робив так, як показав Учитель. Я став благословляти тих, кого приймав, щоб і вони приймали всіх бажаючих. Ми бачимо, що прийом взагалі має спадкоємність. Спочатку Учитель Іванов приймає першого учня, перший учень приймає другого, другий – третього і так далі без кінця. І скільки прийом людей буде існувати, стільки буде існувати в людях ідея Учителя, і здоровя людей буде прогресувати. Ідея Учителя безсмертна. Якщо ми хочемо, щоб вічно жила ідея Учителя, нам кожному треба пройти прийом. Що дає прийом? По-перше, чоловік отримує здоров’я і вчення. По-друге, чоловік вступає в одну Божу сімю, або суспільство за ідеєю Учителя, або природну партію, як називає Учитель. По-третє, чоловік перемагає свою гордість, свавілля, він вважає себе нижчим за Учителя, він поросить у Учителя здоровя і все. Дух Учителя передається в людях і живе вічно. Які якості повинен мати учень Учителя, котрий приймає? Він здоровий, не простуджується і не хворіє багато років. Це здоровя є для себе й інших. Він любить і знає праці Учителя, їх береже і розповсюджує, старається виконувати ідеї Учителя. Він любить райське місце Бога Ош. Любить жити навколо бугра. Він там створює умови, котрі дадуть можливість усякому чоловікові бути без всяких потреб. Він пробує виконувати таку ідею Учителя. В 1982 році Учитель благословив мене виконувати його ідею: «Пробуй терпіти без їжі шість днів, потім пробуй терпіти без їжі два тижні, потім пробуй терпіти без їжі місяць. Пробуй ходити без сорочки. Ти у мене збоку». Він учить цього інших людей.

    Хто тепер приймає всіх бажаючих жити за ідеєю Іванова П. К.? На райському бугрі в Оріхівці приймають всіх бажаючих людей, котрі обрали одне імя Ош. Це – учень Ош і люди, котрих він приймав. На прийомі даються усно п’ять заповідей Учителя, котрі він давав на прийомі. Крім цього даються дві заповіді Учителя, взяті з його вчення. Обрати одне імя Ош і ним базуватись; жити навколо райського бугра однією сімєю, і бути на бугрі без потреб два рази в день. Пропоную всім тим, кого приймала Валентина Леонтієвна, хто робить за так званою «Дитинкою», пройти прийом на бугрі у людей, котрі обрали одне імя Ош. Бажаю всім щастя, здоровя хорошого. 2013.04.12. Ош.