Ош

 

Коротка історія життя і вчення Ош (Іванова П. К.).

Свідчення сина Ош про Отця Ош

        

    Ош – це  живий незалежний чоловік, котрого люди за діло назвали Богом. В його гімні є його вся ідея безсмертя: «Люди Господу вірили, як Богу. А Він сам до нас на землю прийшов. Смерть як таку вижене.  А життя у славу введе. Де люди візьмуться? На цьому бугрі. Вони гучно скажуть слово. Це є наше райське місце. Чоловікові слава безсмертна». 1979.10.03. Його особисте ім’я Ош, прізвище, ім’я від людей Іванов Порфирій Корнійович. Як сказано в його гімні, його основна мета – смерть від усіх земних людей вигнати, зробити на Землі людям рай. Він свою мету практично звершує. Він, як живий незалежний чоловік, показав усім своє лице, написав своєю рукою своє ім’я, життєвий закон людям. Ми, всі люди, ради свого життя маємо йому вірити, його знати, виконувати його заповіді, щоб нам не страждати в своєму житті. Таку високу мету може мати тільки Бог Землі, через це його перші учні піввіку тому за діло визнали Переможцем природи, Учителем народу, Богом Землі. Він сам не називав себе Богом. Йому люди віруючі дали це імя за його корисне діло, котре він зробив людям. Він говорив: «Я це імя (Бог) отримав у людей через діло моє, я відкрив сліпим світло. Не заперечуйте їм». 1977.02.12. Він калік, сліпих робив здоровими. Порятунку людям в житті без Бога не буває, треба Бог. Тепер його учні просять усіх людей всього світу визнати Бога Ош (Іванова), вірити йому, виконувати його заповіді ради блага всіх.

     Біографія. Дорога Бога – незалежність від природи. В 1898 році 20 лютого в Україні, Луганська обл., Лутугінський р., село Оріхівка, народився Нестеренко Порфирій Корнійович. Прізвище його батька спочатку було Нестеренко, потім змінилось на Іванова. Його прізвисько Паршек. Про батька Порфирій писав у своїй історії: «Батько, отець українській рідний». 1977.01.13. Порфирій Іванов українець за походженням. Паршек 35 років жив, як усі люди, залежні від природи. У них є потреби їжа, одяг, житловий дім, котрі придбаваються через труд в природі. Потім йому пришла свідомість, що всі люди через свою залежність хворіють і вмирають, не задовольняються в житті. Таке залежне людське життя він не визнав істиною. Треба пробувати жити незалежно від природи, без потреб їжі, одягу, житлового дому. Він вирішив на собі провести такий експеримент, спочатку став обходитися без шапки. Він пише в своїй історії: «Я, Паршек, не став підкоряться цій ось шапці, нею нуждатись не захотів. Мені без головного убору стало легко. Я побачив біле світло, моя голова оздоровилась, не став мати у себе захворювання. А раз мозок природних сил набрався, то внутрішність моя загорілась вогнем. Холодна сторона пішла, а прибуло тепло». 1982.04.21.с.124. Потім відмовився від взуття. Учитель прийняв хвору жінку, яка не ходила своїми ногами. Перед прийомом сказав собі, що піде босим по снігу, якщо жінка піде ногами. Жінка пішла своїми ногами, а Учитель виконав своє слово, став зимою і літом ходити босим. Він став обходитись без потреб, не вживав їжу щодня, ходив між людьми в одних трусах зимою і літом, не мав потреби житлового дому. Шукав людям в природі засоби для здоров’я, допомагав бідним, хворим, учив. Так без потреб прожив 50 років. Йому було холодно й погано, але він свідомо терпів ради блага всіх людей. Докладно свою історію чудесного життя Учитель описав у своїх працях. Йому допомагала природа, давала йому сили для життя, він її любив, як матір рідну. Природа його народила. Повітря, вода і земля – це його милі, невмираючі друзі, йому в усьому допомагали. Під час війни в 1941 році Учитель в одних трусах виступив проти німців, вони його називали «гут пан». Його мучили, на 20 хвилин закопували в сніг. Він  11-м німецьким офіцерам сказав, що перемога буде за Сталіним, їх переконав, переміг морально. Він випросив у природи перемогу нашому солдату. Вода його приймала з любовю. Коли Учитель заходив у море під час шторму близько 12 балів, море тут же заспокоювалось. 1978.02.14. Учитель міг бути під водою без дихання декілька годин. 1977.12.02. Учитель в 1948 році з 23 листопада до 5 грудня для практика йшов від Туапсе до Сочі по берегу моря, був без їжі й одягу, крім трусів, занурювався у воду. Коли прийшов у Сочі, був сніг, люди його оточили, а він зайшов у море, і пробув у глибині без дихання три години, люди витягнули його сіткою живого. Природа дала йому сили допомагати бідним, нужденним, хворим людям. Люди, котрим Іванов допоміг у здоровї, назвали його за корисне діло Переможцем природи, Учителем народу, Богом землі. Так народився Бог через своє діло: не одягався, не вживав їжу, не потребував дому. Влада держала його за ідею в тюрмі й психлікарні близько 10 років, намагалася вбити. В Казані лікарі Іванову зробили уколи, після яких права нога стала назавжди припухла, як колода. Вона гальмувала рух. В 1975 році лікарі процедурами підірвали здоров’я і виписали додому вмирати. Він все своє здоров’я віддав людям, пішов із земного життя 1983 року 10 квітня. Чоловікові Богу Ош слава безсмертна.   

    Бог Ош – про літаючі тарілки (НЛО). Він хоче, щоб ми всі не воювали з природою й людьми: «Це тарілка літаюча,  між нами такими є небувалий в житті початок. А ми кінця не бачили. Може, ця тарілка нам призупинить всю боротьбу. Ми такі вчені розбираємось. А от зробити, ми не зробили нічого. Говоримо: ми сильні зробити всім хороше і тепле. Самі  б’ємо цих американців, а американці б’ють в’єтнамців. Ми теж не проти повоювати. Але ми боїмось тяжкої атомної енергії в будь-якому вибуху. Так нехай люди старою зброєю воюють самі з собою… Ріка своє всім говорить про цю саму тарілку. Вона теж до мене прилетіла в глибоке і велике озеро. На цьому ось місці  на дні спокійно вона посиділа. Їй мабуть все рівно є, що повітря, вода і земля. Щось вона думала. Мені говорить. Здається, так даремно вона сюди не прилітала. А то нічого такого поганого не зробила, але мотори призупинились. Навіть самі люди від цього захворіли». 1968.02.27.с.53. «Це вода, котра мене прийме, і своїми силами виштовхне з води фізично в повітря». 69.02.28.с.9. Учитель міг відправити чоловіка на Місяць: «Я повинен цю тему описати сам, як людство має заселити цей Місяць. Представити всю можливість в житті чоловіку на Місяці. Місяць має відкрити кожному чоловікові очі, щоб жити в природі, а не вмирати. Так буде робитися чоловіком на Місяці. Не за рахунок природної залежності буде продовжувати свої роки, а за рахунок свого вміння. Чоловік має на Місяць перебратися такими величезними составами, в яких чоловік буде зручно і сильно доставлений як ніколи добре». 1967.12.с.161. Учитель Іванов у житті був на землі, в повітрі, у воді, в космосі.    

Про імя Ош

    У Паршека, як і в усякого святого, є два прізвища або імені. Іванов – це від предка батька, друге імя Ош Паршек написав сам ради Бога. Спочатку учень написав Учителеві Іванову, як Богу, свій звіт, що він робив і зробив у житті. Іванов звіт прийняв, переписав у свій зошит «Паршек». 1981.02.26.с.126. І в ньому Учитель Іванов учневі написав нове прізвище Ош, як Отець сину, замість старого предкового. Учитель написав: «Автор Валентин Олександрович Ош». Учень прізвище Ош прийняв, як від Отця, назвав Учителя Богом Отцем Ош, а себе сином Ош. Бо звичайно всі люди отримують прізвище від отця, і прізвище отця і сина одне. Учень ім’я Ош не присвоює, це ім’я є спільне всіх наших людей. Отець свідчить про сина, а син про отця, їх свідчення істинне, бо двоє свідків свідчать про одне, а свідчення двох за законом істинне. Якщо Іванов є Бог Отець для одного, то він є Бог Отець і для багатьох. Тому пишемо: Бог Ош (Іванов).

    Що означає слово Ош? На нашу думку, Паршек вибрав ім’я Ош тому, що воно найбільше відповідає його суті й духу. Слово «Ош», у перекладі з марійської мови, означає «білий». Ош – це хороше, святе ім’я, назва, епітет живого чоловіка Бога. Ош – це епітет, яким колись оспівували і прославляли Бога світла, життя, всесвіту. Він має істотну характерну властивість: він створив світло, котре бачили люди. А раз він створив світло, як одиницю, то він також енергетично миттєво створив матерію, масу, як протилежну одиницю. Ці протилежності існують в єдності. Це енергетична дія і протидія. Це не якесь чудо, а фізичне явище, відоме науці фізиці. Наприклад, відома формула Ейнштейна про рівність енергії і маси, помноженій на швидкість світла в квадраті. Так енергетично в процесі еволюції твориться фізичний білий світ або Ява, Всесвіт. Так творяться галактики, зірки, планети з життям, люди. Цей чоловік є творець Всесвіту, тому його за діло називають Богом. Його ім’ям «білий» називався і називається досі білий світ. Це підтверджують авторитетні джерела: «І сказав Бог: нехай буде світло. І стало світло». Буття. 1:3. Цю істину підтверджують джерела слов’яно-арійські: «Сварг, що створив світло – це Бог світла і Бог Прави, Яви та Нави. Се бо маємо їх за істину і ця істина переборює сили темряви і до блага веде». Велесова книга. д. 15а. 880 р. Творив світло Христос, це Бог світла. «Ісус взяв Петра… і преобразився перед ними: лице його засяяло, як сонце, одежа його стала білою, як світло». Мф 17:2. Христос через учнів говорив, що Бог світла буде: «Я є Альфа і Омега, Перший і Останній… І, обернувшись, побачив сім золотих світильників, і посеред семи світильників подібного до Сина Людського, голова його і волосся білі, як біла вовна, як сніг».  Одкровення 1:14. Бог Ош, значить, Бог Білий. Можна сказати, Бог Ош – це Бог Світла. Крім сказаного, на вибір Учителя Іванова вплинув білий світ, котрий його оточував. Це – природа і люди, які живуть на білому світі. Світ, в якому живуть земні люди, називається білим. Є біла раса. Учитель дуже любив білий сніг, піввіку ходив взимку босоніж по снігу, ніколи не одягав взуття, завдяки загартуванню. Він говорив, що сніг найбіліший, найенергійнішій в усьому світі. Учитель Іванов говорив, що білий сніг – це його Дух святий. Білий сніг – це наш друг, він допомагає в усьому. Найголовніше – снігове пробудження. Його Божа дорога починалася з того, що йому прийшла від природи думка ставати незалежним від усяких потреб, коли він був на березі ріки Біла. Ця свідомість визначила буття Учителя назавжди. Він любив бути без усяких потреб на кургані Оштен. Це слово в перекладі означає «гора». Це все наводить на думку, що у людей, котрі живуть на білому світі, колись був Бог з імям «Білий». Якщо колись Бог мав ім’я «Білий», то й світ, котрий він створив, називався і називається білий. Бог Білий був, є, буде. Це є Бог світла. Сварг – це наш Бог Отець, всі інші сини. Бог світла тепер знову прийшов до нас на землю в особі Бога Ош. Бог Білий означає, що Він є Бог усіх людей білого світу, тобто Бог Землі. Недаремно Учителя люди за діло назвали Богом землі. Його можна назвати сонцем, бо сонце творить білий світ. Учитель пише: «Гляньте на сонце: побачите правду, своє оздоровлення». Бог Ош (Білий) і його білий світ був раніше, бо досі люди живуть на білому світі, але вмирають. Тому тепер Бог Ош прийшов до нас на білий світ, щоб смерть від людей прогнати. Для цього робить рай на землі. Учитель Іванов пише: «Я спустився від самого сонця. За рахунок умілого ума я повинен учити народ землі для того, щоб побудувати рай». 1968.02.16.с.60. Бог Ош учить нас творити біле світло, життя і білий світ.                 

     Спільне ім’я Ош народу Бога. Бога без особистого імені не буває. Учитель Іванов заповідав, щоб усі наші люди обрали одне ім’я: «Треба нам, всім людям,  обрати одне імя, і ним як таким базуватись. Він між нами такий зароджений один чоловік з таким поняттям».1974.06-11. Учитель не примушує, а дає свободу вибору. Учитель писав, що він з людьми поділився: залишив людям все людське, що від них отримав, а із собою взяв тільки Боже, холодне і погане. Учитель писав, що він нічого не присвоював до свого імені.  На підставі цього учень зрозумів, що Учитель через учня пропонує всім нам обрати одне імя Ош і на ньому одному базуватися в житті. Вірні учні обирають одне ім’я Бога Ош, на ньому базуються. Також користуємось прізвищем Іванов і прізвиськом Паршек, їх шануємо, славимо. Тому пропонуємо всім обрати Ош, як спільне ім’я народу Бога. Імя Ош є велике, святе, через нього звершиться все. Бог Ош (Іванов) є наш Отець, а ми його сини. З живим Богом усім буде легше і краще.  

     

Учитель Іванов і Христос

    Паршек є послідовник Христа. Іванов узяв вчення від Христа, виконав усі заповіді Христа, доповнив своїм вченням, і навчив людей, тому прославив Христа. Христос для Паршека є дорога, істина і життя. Він заслужив називатися великим у царстві Божому. У Іванова, як Бога, закони такі само, як у Христа. Люби Бога твого. Люби людей, як себе. Бажай людям те, що собі хочеш. Зробити з ворога любимого друга. Іванов піввіку, від 1933 до 1983 року, виконував заповіді Христа, а в 1983 році всім написав: «Я зробив те, що колись говорив нам Христос». 1983.02. Іванов жив не за рахунок технічного, штучного, а за рахунок святого духу в природі, котрого отримував через загартування в природі. Він говорив, що він далекий від релігії. Христос виконував волю свого Бога Отця, через це він називав себе сином Його. Подібно до цього Іванов виконував волю Христа, через це він називав себе сином відносно Христа. Отже, Христос для Іванова був Бог Отець. Так Христос завдяки Іванову зробився в людях Богом Отцем. А Іванов через Христа прийшов до Бога Отця. Виконались слова Христа. Він говорив, що до Отця приходять тільки через Христа. Христос говорив, що Отець і Син є одне. «Хто бачив мене, той бачив Отця». Христос говорив, що він іде до Отця. Це виконалось.

    Паршек: «Христос за свою ідею вмер на хресті, його люди продали. Він ради вмерлих воскрес, піднісся на небо. А люди його бачили, чули, але зробити нічого не змогли, крім одного тільки – вони сильно вірили. Що він їм говорив? Щоб люди побажали іншим людям те, що вони хочуть або не хочуть. У людей це зосталось одне в житті все не виконане. Вони зостались у цьому ділі винуваті. Треба було виконувати це саме. Вони цього не робили, їх за це ось буде історія судити. Узявся за гуж, говори, не дужий. Віра – вірою, а діло єсть ділом. Його треба робити. Ось що історія наша людям скаже, що ми бачили? Це був живий у житті факт живого тіла. Він у житті був, умер за нас за всіх, але ми один час були такі, як учень Петро. Знав хороше його появлення, з ним говорив, слухався він. А коли в човні їхав Петро, його помітив, що йде по морю. Петро спитав: «Якщо це ти, Господи, вели мені по морю йти». Господь йому не відмовив, а сказав: «Іди». Петро пішов, а в нього сумнів: це хороше буде мені, якщо це він, а якщо не він. Петро став тонути, а Христос його за руку взяв і говорить йому: «Ти, Петре, маловірний». Це моя історія проходила між людьми на землі дві тисячі літ, уже вони проходять. А тепер народився другий чоловік, він за своє діло між людьми виявиться Бог землі».77.12.343.           

Христос і Паршек творять за законом природи

      Христос робив за законом, який ми тепер називаємо закон єдності двох протилежностей. Суть така. Будь-яке явище в природі, фізичне або психічне, проявляється як дві протилежні сторони, котрі єдині. Якщо виникає одна, то разом з нею виникає і друга. Дія і протидія. Разом вони нейтралізуються. Паршек розробив це практично. Якщо люди свідомо приймають умови життя в природі, при яких мають хороше і тепле почуття, то природа сама підсовує їм умови, при яких мають холодне і погане почуття. Отже, хороше веде до поганого. Це – хвороби, нещастя, найгірше – це смерть. І навпаки. Якщо свідомо приймають умови життя, при котрих мають холодне і погане почуття (наприклад, загартування за ідеєю Учителя), то природа сама їм підсовує умови, при яких мають хороше і тепле почуття. Це – здоров’я, щастя, блаженство, блага, Дух Святий, найкраще – це життя вічне. Христос заповів приймати холодне, погане, щоб мати хороше і тепле. Він вводив незалежність від потреб (їжі, одягу, дому), тобто незалежність від природи. Він говорив: «Тож не турбуйтесь і не кажіть: що нам їсти? Чи що пити? Або: у що одягнутись?» (Див.: Мф 6:33). Він заповідав, щоби бути, як лілії польові, котрі не одягаються, а Бог їх одягає так, що й цар Соломон так не одягався. Христос говорив: «Блаженні убогі духом, бо їхнє є Царство Боже. Блаженні ті, що плачуть, бо вони втішаться. Блаженні лагідні, бо вони успадкують землю. Блаженні голодні й спраглі правди, бо вони наситяться. Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть. Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться. Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать. Блаженні гнані за правду, бо їхнє є Царство Боже. Блаженні ви, коли ганьбитимуть і зводитимуть на вас усяке лихослів’я та наклепи – Мене ради. Радуйтесь, веселіться, бо велика нагорода ваша». (Див.: Мф 5:3 – 12).   Паршек це виконував піввіку. Він не одягався, ходив літом і зимою в одних шортах, без сорочки і взуття. Не вживав їжу щодня, як усі. Він говорив: «Я його як тіло не жалію, і не хочу його годувати, також одягати. Хочу, щоб воно жило, як природа, без усякої потреби, без усякого чужого».79.06.09. с.12. Чуже – це технічне, штучне, хімія в тілі. Своє – це живе тіло чоловіка. Найдорожча ідея Паршека – кожному бути без усяких потреб (їжі, одягу, дому). Для цього є наше райське місце бугор, де є всі умови і можливості бути без потреб. Його знайшов Паршек, благословив людей навколо нього жити. Цей бугор є на околиці рідного села, де Паршек народився. Тут буде рай, люди завоюють безсмертя, вічне життя. Учитель готує людей  поступово бути без потреб. Це свідомо терпіти без їжі 42, потім 66, потім 108 годин в тиждень, потім шість діб, два тижні, місяць бути без їжі. Пробувати ходити без сорочки.          

    Іванов створив науку незалежність, вона записана в його працях, їх близько 300. Він є Бог всіх людей світу, всіх людей планети Земля. Це його заповіт. Все, що він має, його вчення, рукописи, слова, діло – все це належить народу всієї Землі, незалежно від національності, релігії тощо. Це все є спільне надбання всього людства. Праці Іванова П. К. належать всім людям і кожному. Він любить всі національності однаково. Він говорив, що це все належить не одним руським, а всім людям усього світу. Мова рукописів Іванова – це суміш російської й української мови, приблизно порівну. Праці Іванова ми переклали на літературну російську мову, щоби була можливість перекладати праці на мови всіх народів світу з допомогою словників. В працях Іванова є все, що треба для життя. Всі читайте, розумійте, виконуйте. Кожен бажаючий має право перекласти праці Іванова П. К. з російської на свою рідну національну мову, і розповсюджувати без авторського права не з корисною комерційною метою, тобто як подарунок. Пропонуємо праці перекласти на англійську та інші.

    Праці Ош (Іванова) – це життєвий закон Бога для всіх людей. Заповіді Бога Ош – це закон для виконання прямої дії. Якщо люди будуть виконувати закон Бога, в житті людства буде порядок, мир, любов, природа людей полюбить. Незалежні люди не будуть красти, убивати, не будуть хворіти і вмирати. Не буде тюрми і лікарні. Не буде армії, зброї, не буде війни. На землі буде рай. «Це життєвий такий закон. Солдат більше служити не буде. Армія не знадобиться. Крадіжка припиниться. Хворіти люди перестануть. Усі до одного одержать одне – 33 карбованці. Тюрми не стане, лікарні теж не буде. Учитись так не будемо. Місця теж не стане. У людях проявиться життєва любов. Між національностями  війни більше не буде ніколи. Ось чого ми від природи доб’ємось. Умирати зовсім перестанемо. Усі люди, від цього діла вони встануть, їх як таких  підніме природа, вона нам дасть наше життя. Ось що ми з вами побачимо, це все життєрадісне. У житті нашому проявиться наше все на землі райське життя, бугор ми з вами для цього діла всі оточимо». 78.05.с.69.  Вчення Іванова – це наука, але не релігія.

       Іванов виконав заповіді Христа і навчив інших. Христос говорив: «Полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю. Це є перша і найбільша заповідь. Друга ж, подібна до неї: люби ближнього твого, як самого себе. На цих двох заповідях утверджується весь Закон і пророки». Мф 22:37. «Все, чого бажаєте, щоб вам робили люди, так і їм робіть. В цьому є Закон і пророки». Мф 7:12. Христос не виконував закон Божий від Мойсея, котрий учив євреїв любити євреїв і ненавидіти ворогів, їх убивати, мало-помалу завоювати світове панування, щоб залишились євреї й їх раби. (Див: Второзаконня гл.7, 11, 20). Христос говорив учням, що любіть ворогів ваших, благословляйте їх, прощайте їм провини, але не карайте, не вбивайте. Найдорожча заповідь Христос – людям бути в житті незалежними від природи, тобто основних потреб людей їжі, одягу, житлового дому. Бо через свою залежність люди втрачають здоров’я і вмирають. Причина всіх бід людства в тому, що не виконують цю заповідь Бога.

    Христос учням на прийомі обливав холодною водою ноги до колін і учив: «Отже, якщо Я, Господь і Учитель, умив вам ноги, то і ви повинні вмивати ноги один одному. Бо Я дав вам приклад, щоб і ви робили так само, як Я зробив вам». Ін13:5.  Христос заповів любити всіх, вітати знайомих і незнайомих: «Бо коли ви любите тих, хто любить вас, яка вам нагорода? І коли ви вітаєте тільки друзів ваших, що особливого робите? Отже, будьте досконалі, як Отець ваш досконалий». Мф 5:48. Христос заповідав поститися щотижня. Дні посту визначені через такі слова: «Чи сумують весільні друзі, поки з ними жених. Але настануть дні, коли відберуть у них жениха, і тоді будуть поститись». Мф 9:15. Очевидно, Він говорив про Себе. Христа відібрали в учнів у пятницю, Його розіпяли, тіло поховали. А в неділю Він вийшов із гробу, прийшов до учнів, їв разом із ними рибу і мед. Лука 24:43. Отже, Христа відібрали в учнів з вечора пятниці  до неділі приблизно 42 години, у цей час треба поститись. Христос заповідав допомагати бідним, нужденним, дати милостиню на хліб на день. Голодного нагодувати, роздягненого зодягнути. Христос сказав: «Коли хочеш бути досконалим, піди продай добро твоє і роздай убогим; і матимеш скарб на небесах; і приходь та йди слідом за Мною». Мф 19:21. Христос заповідав просити в імя Його: «Якщо перебуватимете в Мені, і слова мої у вас будуть, то, чого б ви не захотіли, просіть, і буде вам». Ін 15:7. Ці заповіді Христа треба виконувати: «Всякого, хто слухає ці слова і виконує їх, уподібню мужеві мудрому. А всякий, хто слухає ці слова і не виконує їх, уподібниться мужеві нерозумному». Мф 7:24. «Хто порушить одну із цих заповідей найменших і навчить того людей, той найменшим назветься в Царстві небесному, а хто виконає і навчить, той великим назветься в Царстві небесному». Мф 5:19. Іванов виконав заповіді Христа, і навчив людей, заслужив, щоб його називали великим, мудрим.

    Христос дав заповіді, а Іванов зібрав їх у систему, виконав їх, навчив того людей. Зараз найголовніше, всім людям треба здоров’я. Через догляд за собою не простуджуватися і не хворіти, запобігати всяким хворобам, щоб не попадати в лікарню і тюрму. Іванов приймав всіх нужденних, бідних, хворих, хто просив. Він робив подібно тому, як робив Христос. Клав руки на тіло, через свої руки током убивав біль, вводив дух, обливав водою, давав усно заповіді, що робити в житті. Вони всі взяті у Христа. Христос учням обливав холодною водою ноги. Іванов сам обливався холодною водою і навчив людей. Христос заповів любити всіх, вітати знайомих і незнайомих. Іванов це виконав, здоровався з усіма знайомими і незнайомими. Він заповідав здороватися з усіма людьми, котрих зустрічають. Іванов сам терпів без їжі й заповідав учням терпіти без їжі щотижня 42 години з п’ятниці до неділі. Іванов заповідав найти бідного, нужденного, дати 50 копійок із словами про себе: мовляв, даю за те, щоб не хворіти. Так робити завжди. Христос заповідав просити в імя Його. Іванов це виконав, ввів у систему. Він говорив: «Проси Мене – будеш здоровий». Просити так: «Учителю, дай мені здоровя». Люди просять і отримують реально, це живий факт. Чим більше люди звертають увагу на Учителя як Бога, просять Його, прославляють, тим більше Учитель впливає на людей, дає все для життя, що просять. Коли всі люди будуть просити в Учителя мир, тоді буде мир на землі. Не будуть попадати в лікарню і тюрму. Учитель писав про прийом: «Чоловіка ми прийняли, як усіх я приймаю. А потім водою холодною облили, потім він прийняв таке вчення, що робити. 1. Треба два рази, вранці й увечері, купатися холодною водою. 2. З людьми здороватись, жодного чоловіка не проходити. Твоє діло – їм сказати, а їх діло – вони як хочуть. 3. Треба знайти чоловіка нужденного, йому треба дати 50 копійок. Сам собі скажи: я, мовляв, ці гроші даю за те, щоб мені не хворіти. 4. У пятницю о 6 годині повечеряв, лічи 42 години, у неділю о 12 годині будеш їсти. Вийди надвір, з висоти тягни повітря й говори: «Учителю, дай мені здоровя». Після цього їж, що хочеш, скільки хочеш. Твоє здоров’я – це є все. 5. Не харкай, не плюй на землю, не кури, не вживай алкоголь. Це твоє законне в цьому діло. Не будеш це робити – у тебе реального нічого не вийде». 1983.03. Загартування – це наука всіх людей усього світу, джерело людського життя. Хто виконує, той запобігає всякому захворюванню, біді. Ми бачимо, що два чоловіки, Христос і Бог Ош, дали людству однакові заповіді для здоров’я, тобто свідчать про одне. А раз двоє свідчать про одне, то це є заповіді істинні. А раз ці заповіді істинні, то всі люди можуть їх виконувати в своєму  житті для свого здоров’я. Ми пропонуємо всім людям їх виконувати. Паршек давав гарантію оздоровлення. Хто виконує ці заповіді, той має гарантоване здоровя. Гарантія дається Богом. Ми із загартуванням перестанемо вмирати. Коли виконують, то запобігають всякому захворюванню, всякому лиху, всякій біді. Простуді,анзахворюванню на грип, рак, СПІД, туберкульоз, всякій вірусній інфекції тощо. Загартування за системою Учителя – це найкраща, найлегша профілактика всяких захворювань, безплатна. При цьому не потрібен діагноз. Свідоме терпіння – легке лікування. Робіть усі, тоді в вашому житті не буде лікарні й тюрми.

Бог Ош – це Бог Дух Святий

      Природа Паршека за любов до неї освітила Духом Святим. Він через прийняття холодного і поганого в природі отримав Дух Святий. Паршек виконав заповідь Христа про прихід Духа Святого до людей, бо Паршек через загартування став Духом Святим. Він писав: «Це загартування-тренування є Дух Святий. Я з ним зустрівся в природі, не так я проходив для цього всього 50 років. Я продумав та проробив, де я мав умерти тисячу разів». 82.11.с.122. «28. Для мене зима – це Дух Святий, повна в тілі еволюція… Для Паршека сніг – Святий Дух. Це одна еволюція. Не хочете вірити як такому Паршекові, то повірте природі... Ми із загартуванням-тренуванням перестанемо вмирати». 82.04.с.131. У 1979 році Паршек назвався Богом Духом Святим, записав у зошит. І створив гімн. Таким чином Паршек виконав слова Христа, що Він піде від людей і пришле другого Утішителя, Духа істини, Духа Святого. Христос говорив: «Утішитель же, Дух Святий, Якого пошле Отець в ім’я Моє, навчить вас усього, і нагадає вам усе, що Я говорив вам». (Див.: Ін 14:26). «Він буде свідчити про Мене, також і ви». Ін 15:26. «І коли Він прийде, викриє світ за гріх, і за правду, і за суд. За гріх – тому, що не вірують в Мене. За правду – тому, що Я іду до Отця Мого, і вже не побачите Мене. А за суд, бо князя світу цього осуджено. Коли ж прийде Він, Дух істини, то наставить на всяку істину; бо не від Себе говоритиме, а буде говорити те, що почує, і майбутнє звістить вам. Він прославить Мене, бо від Мого візьме і звістить вам». (Див.: Ін 16:7). Паршек говорив те, що чув від природу. Паршек точно всі слова Христа виконав, за що є визнаний Бог Дух Святий. Шануйте Духа Святого Паршека. Ганьба на Духа Святого не проститься.

Кінець віку

      Христос говорив, що коли виконаються Його слова, тоді прийде кінець віку і початок нового віку. Паршек виконав Його слова. Христос говорив, що в ті дні треба йти в гори без потреб: «Тоді, хто буде в юдеї, нехай біжить в гори. І хто на покрівлі, той нехай не сходить взяти що-небудь з дому свого; і хто в полі, той нехай не вертається взяти одяг свій». Мф 24:16. Паршек виконав ці слова, Він знайшов таку гору. Це – наш райський бугор, де люди будуть без потреб (їжі, одягу, дому). Паршек запросив усіх в 1989 році йти на бугор, тут бути без потреб, тут буде людський рай. Христос говорив про ті дні: «Сонце померкне, і місяць не дасть світла свого, і зірки спадуть з неба, і сили небесні захитаються, і тоді з’явиться знамення Сина Людського на небі; і заплачуть всі племена земні і побачать Сина Людського, Який гряде на хмарах небесних із силою і славою великою». (Див.: Мф 24:29). Паршек це виконав. Знамення Паршека з’явилось на небі з силою і славою великою, про це свідчили учні. Учитель свідчення учнів записав у Свій зошит: «Я, говорить наш Сашка ростовчанин. Він бачив мене на сяючому сонечку, як виднілось ясно, він розповідає всім близьким, що сиділи. А Микола теж, він їхав у метро і почав наче чогось ридати, а мені він говорить. Здається: я перебуваю в бездонній атмосфері, це було одне небо голубе, а зірки ясні себе так показували, стали вони зсуватись – і ось ваш Учитель, образ на арені показався. Це є, і була одна істина, вона всім ясна». 1977.01.с.130. Після цього видіння на небі багато людей увірували в Учителя як Бога. Учителя люди бачили одночасно в різних місцях: на землі й у небі, на землі й у воді, на землі й на сонці, на землі й на хмарах небесних. В селі й у Москві, у Києві, на Байкалі й у селі. Учитель написав: «1977 рік – він рокам початок». Ми розуміємо, це початок віку або періоду Паршека на небі. Цей період Учитель називає еволюцією. У 1989 році еволюція прийшла на землю, Учителя визнали Богом землі, люди прийшли на бугор, підтримали Його ідею на бугрі.

      Христос через посланих говорив, що буде далі. «17. Тому, хто перемагає, дам білий камінь, і на камені написане нове ім’я, якого ніхто не знає, крім того, хто його одержує. 26. Хто перемагає і дотримується діл Моїх до кінця, тому дам владу над язичниками, і буде пасти їх жезлом залізним; як посуд глиняний, вони будуть розтрощені, як і Я одержав владу від Отця Мого; і дам йому зірку ранкову». (Див.: Одкр 2:17, 26). «Переможця зроблю стовпом у храмі Бога Мого, і Він уже не вийде геть, і напишу на ньому ім’я Бога Мого, й ім’я міста Бога Мого, нового Єрусалима, що сходить з неба від Бога, й ім’я Моє нове». (Див.: Одкр 3:12). Паршек є визнаний Переможець природи, Учитель народу, Бог землі. Значить, Бог Ош є Переможець, про котрого говорив Христос в Одкровенні 3:12. Він знав нове ім’я Бога і Христа. На нашу думку, імені Учителя як Бога Духа Святого найбільше відповідає літера «Ш», котра означає святість, Дух Божий. Вона є в древньому імені ЙХШВХ (читається Йєхоушуах або Єгошуа), що означає им’я Ісус. Вона є символом вищої Божої влади, нагадує жезл (тризуб) влади. Паршек називався сонцем, він читав приголосну літеру «Ш» у складі з голосною «О», котра символізує сонце, найвищу божественну силу. Так утворилося нове імя Бога Ош. Бог буде пасти народи «жезлом». Потім Учитель написав людям імя Ош, спочатку учню. Для чого? Це імя Ош буде мати Христос в друге пришестя, коли народиться без всяких потреб на райському місці, і збере своїх учнів через це імя Ош. (Див.: Одкровення 3:12) Це буде рай на землі, де люди завоюють безсмертя. Учитель хоче, щоб усі люди всього світу знали про його народження, і брали в ньому участь.

   Христос говорив, що Він – від вишніх. По-нашому, це все дає підстави стверджувати, що ім’я Бога Отця Христа є Вишень. Вишень – це Бог Отець слов’яно-орійської віри. Його інші імена – Сварог, Дажбог. Влескнига. Отець є один, всі інші є сини.  Отець і син є одне, вони є живі люди, котрих бачили.

      Христос сказав: «Переможця зроблю стовпом у храмі Бога Мого, і Він уже не вийде геть». Одкр 3:12. Тут Переможець – це Паршек. Стовп у храмі Бога символізує вчення, писання, на котрому тримається храм Бога. Отже, Христос зробить, що храм Бога буде триматись на основі вчення Паршека. Це воля Христа, вона має бути виконана. Паршек це виконав. Він сказав учням у 1979 році: «Не треба читати Біблію, вона виконана, читайте зошити Учителя, в них є все».

Свідоме терпіння без усяких потреб

    Залежність від природи веде нас, всіх людей, до смерті. Щоб смерть вигнати, Бог вводить нам всім незалежність в природі. Свідоме терпіння без потреб – це наша незалежність в природі. Починаємо терпіти без їжі 42 години в тиждень на своїх місцях, потім 66 годин в тиждень, потім 108 годин в тиждень. Наше терпіння поступово росте, веде нас всіх на райське місце, в нашому житті утвориться бугор. Ми поступово приходимо до терпіння без їжі шість діб на тиждень. У 1982 році Учитель у мене спитав: «Ти не думаєш кидати мою ідею?» Я відповів: «Це моє життя». Учитель сказав: «Пробуй шість днів терпіти без їжі, потім пробуй терпіти без їжі два тижні, потім пробуй терпіти без їжі місяць. Пробуй ходити без сорочки. Ти у мене збоку».  Учитель Іванов: «Тиждень відходить увесь – від неділі всі шість днів не вживати ніякої їжі й води. Жити доводиться за рахунок однієї неділі. Це такий буде період життя, чоловік завоює все, він буде переможець. Це такий час настане в житті». 84.04.с.164. «Коли ми переступимо поріг на Чувілкін бугор, то ми візьмемо левонш весь тиждень, ми будемо шість днів нічого не вживати. Це буде в цьому ділі наша перемога». 82.12.с.140. «У житті найдорожча ідея – зоставатись усякому і кожному чоловікові без усякої потреби. Це наше райське місце, чоловікові слава безсмертна. 97. Терпіти для всіх – це моє здоровя. Воно нас веде до невмираючого життя». 83.02.с.97.

    «40. Бугор Чивілкін – природа, і чоловік, котрий прийшов, – теж природа, і люди прийдуть – теж природа. Вона нам відкриє все те, що треба. Ми на цьому бугрі не торгівлю відкриємо. А зробимо ми там людський рай. Я цьому місцю буду Адам, перший чоловік у нашому житті. Я буду там на цьому бугрі хазяїн цього місця. Він захищений для цього. Там люди будуть займати своє місце для свого життя. Звідти не понесуть гріб із тілом на могилки. Ми там, якщо матір така знайдеться в житті своєму відмовитись від дитяти, його виходимо. Ми його для цієї історії покажемо як таке дитя. Він народиться для всього такого народу, котрий повинен у нього вчитись. Він їх повинен учити такому ділу, від чого він буде Богом. Буде жити в людях його ідея Христа, він сам буде на цьому бугрі, на цьому місці його.  60. Хто не любить у природі поганого й холодного, умирає на віки-віків. А хто тільки живе в природі різнобічно, той живе вічно в природі, йому слава в ній. 71. Еволюція очі нам розкриє. Ми почнемо жити по-новому. Таке хороше, тепле не будемо приймати, а візьмемось за погане й холодне. Хати не будуть треба, могилки не будуть ритись для людей. Ті, котрі будуть лежати в праху, і ті встануть. Спочатку буде тяжко, але зате буде здорове життя».78.04.с.71.  «Їжа не буде треба, одяг теж не буде треба, дім житлового характеру не буде треба. А буде треба всім нам Чувілкін бугор, його такі життєрадісні умови, земний рай: один поруч одного впритул стоять. Нас не буде природа поодинці забирати. Ми будемо мати тепло спільного характеру. Не природа нами, а ми нею будемо розпоряджатись своєю ввічливою просьбою. Нам доводиться просити природу своїм умінням, своєю любов’ю. А любов є для життя все. Лише б захотів, твоя мисль іде по природі до мети. А мета наша всіх така в житті, щоб жити на білому  такому світі. Ми вмирати не станемо».78.05.с.53.    

    Основні пропозиції або заповіді Іванова і Христа. Учитель Іванов пише про нову країну: «Учитель вносить людям свою еволюційну спільну свідому пропозицію, щоб жити в природі однаково. Не треба ніякої в житті політики, не треба такий ріст економіки. Нам треба рівна, одна для всіх зарплата. Ми, всі до одного чоловіка, повинні із цим утриманням погодитись, і взяти свою належну спільного блага зарплату від малого і старого 33 карбованці в місяць. Ми повинні всі наявні засоби в житті ліквідувати. Борги наявні людям люди повинні простити. Злоби на кожного чоловіка і ненависті не мати. Випустити всіх ув’язнених і божевільних з моєю ідеєю, за що ніхто і нічим не буде винуватий. Будуть жити в природі за вченням Учителя. Буде нам всім мало, всім прибавимо». 1978.06.07. Христос говорив: «Не суди…». Іванов повторює: «Наша велика помилка, що ми караємо, а не прощаємо». Бог Ош (Іванов) нам всім прощав і нам велів. За його наукою, ми будемо кожному за провини прощати, а не віддавати судді, щоб він засудив і посадив в тюрму, як це робилось по-старому. Це є заповіді Христа й Ош (Іванова). За цей наш вчинок нас Бог, природа і люди будуть любити. Люди не будуть робитися злочинцями, їм не треба буде тюрма, юстиція, міліція, війська. Учитель пропонує всіх ув’язнених звільнити, котрі виконують його ідею. У Христа є ідея однієї всім зарплати. Дивіться притчу про господаря, який наймав робітників за плату один динарій в день, або 30 в місяць. Іванов цю ідею розвинув. Він пропонує: всім людям згодитись і взяти однакову зарплату 33 карбованці в місяць. Якщо буде мало, всім прибавимо однаково. Діти мають бути на своєму утриманні, а не батьків. Природа і люди за цей вчинок нас всіх полюбить, не буде карати. Бог не за таких жадних, хто не хоче свою зарплату урівняти. Нам, всім людям, із цими пропозиціями треба згодитись, і хоч поступово виконувати, якщо не можемо зразу. Якщо ми всі цього не виконаємо, то у нас такий безлад і залишиться, нам не допоможе Бог, природа буде карати хворобами, смертю.

    Війни не буде між спільним надбанням. Скільки існує людство, стільки люди воюють між собою за землю, територію. Війна буде до тих пір, поки люди не усвідомлять, що земля й усі природні багатства є спільне надбання людства, вона чужа природна, її не можна присвоювати, нема власності, нема власника. Така заповідь Іванова Є своє тільки тіло чоловіка. Природа народжує людей для життя, а є такі неправильні люди, що викачують з природи газ, нафту, продають за гроші, роблять зброю, убивць, щоб убивати природних людей. Коли землю будуть вважати спільним надбанням, такого не буде. Христос заповідав: «Любіть ворогів ваших». Іванов учить: «Не присвоювати, а поступатись. Він хоче твоє місце зайняти – ти йому поступись, але не говори, що це місце «моє». Такого місця свого нема в житті. Є місце природне. Бачиш його неприємність, він іде, хоче тобі перешкодити своїм злом. Ти розуміюча особа, твоя ввічливість, повинен зупинитись і йому з любов’ю дати дорогу – ніякий звір чи ворог на тебе не піде, ти будеш урятований у житті своєму.  Це єсть природа, не присвоюй місце до свого імені й не говори: це місце моє». 8009.38.«Ніякої війни не буде між спільним надбанням усього людства. А Паршек ці засоби найшов для всього світу всіх людей. Це Чувілкін бугор, наше райське місце, чоловікові слава безсмертна. Не вмієте жити по-природному. Відмовтесь, сусіда чужим не вважай, живи ти, як із своїм, не жалій нічого, люби його діло душею й серцем – ось тоді не буде війни. Своє місце не визнавати». 8009.39. Див.: Ош. Життєвий закон Паршека. 2008.

    Чому Іванов називає себе за національністю руським? Тому що його предки були руські, як і всіх українців. Учитель пише, що руські були. Тому  руські мають бути завжди. Бо назва «руський» це древня назва нації, їй тисячі років, прийшла на землю разом із нацією на берегах Дніпра. Назва нації невіддільна від самої нації. Назва визначає націю. Нації без імені не буває. Нема назви – нема нації. Назва «Русь» має величезну силу, природну життєву енергію для нашої нації, вона завойована кровю, це наш меч і щит. Чому Русь так називається? Бо земля наша русою зветься, звідси прикметник «руський». Про це говорить памятка «Валесова книга», д. 24г: «Про ту зі старих часів землю нашу Союзу Антів (Київську Русь), яка через кров, щедро пролиту на ній, русою зветься, бо руду (кров) лили, і так в спрагу її до кінця. І буде та земля наша прославлена племенами і родами». 880 р.  Іванов вживав слова українські й російські однаково. Мова рукописів Іванова – це суміш російської й української мови, українських слів близько 500. І всі ці слова Іванов називав руськими. Від назви нації «руський» не можна відмовлятися нам з вами в Україні. Інакше природа нас буде карати, поки ми знову не станемо називатися руськими. Нація руська має бути вічно, це шанування пам’яті предків. Як відомо, назва нашої країни мінялася 20 разів, і буде мінятись через політику. Це – Оріана, Антія, Україна-Русь, Україна і т.д. Чому мови різні? Тисячу років тому мова Київської Русі й Московії була однакова руська, бо в той час в Московію на береги ріки Москви переселилися руські мешканці Русі. Лінгвістам відомо факт, що за тисячу років словниковий фонд будь-якої мови змінюється на 20 %, це природно. За тисячу років мова України і Росії змінилась приблизно на 20 % відносно початкової по-різному, бо вони є в різних місцях. А між собою їхні мови різняться приблизно на 40 %, це природно, так природа творить множину націй. У полі є різні квіти, так і це. Неправильно вважати, що якась краща за іншу. Кожна мова хороша по-своєму, одна другу збагачує, доповнює. Це наше багатство, якщо ми єдині. Ми всі з вами, народи України і Росії, повинні любити мову і діло один одного, цінувати, берегти, як око. Народ України і Росії – це одна руська нація, з одного кореня, одна сімя, вона вічна. Ми руські. Висновок. Бог Ош (Іванов) не розділяє народи, а через єдину мову обєднує, відроджує єдину Русь, творить мир між народами. Іванов протилежний політиці. Якщо ми визнаємо Ош (Іванова) Учителем і Богом, то він для нас усіх приклад в житті. Якщо він називав себе руським, то ми пропонуємо всім жителям України називатися за національністю руськими. А говорити по-своєму, як звикли. Щоб шанувати память тих, хто щедро пролив свою кров за Русь і Україну, пропонуємо країну називати Русь-Україна, або Україна-Русь. Запросити всіх русів єднатися навколо Русі-України. Так буде правда, мир. Слава Україні, героям слава.           

    Чому треба Бога знати і виконувати заповіді Бога? Тому що за невиконання буде від природи покарання. Іванов, як Бог, пише: «Я не прийшов на землю для того,  щоб осудити грішного чоловіка, що не знає в житті. Я прийшов осудити праведного, хто багато вірив, але виконувати не захотів. Цьому не буде прощено. Його зігнати із землі. Сам жив за рахунок цього обману». 6612.190. Іванов говорив, що буде велике горе книжникам, фарисеям, лицемірам. Вони слово не виконують. Україна народила Бога Ош (Іванова), знала його в житті, багато вірила, але виконувати його заповіді не захотіла, крім невеликої групи людей. Також Росія знала Бога Ош (Іванова), багато вірила. Іванов часто приїжджав у Москву, давав здоров’я людям, говорив з ученими, просив їх обнародувати його вчення, але вони не захотіли виконувати його заповіді, а влада його за ідею посадила в тюрму і психіатричну лікарню на багато років. Церква не виконувала заповіді Христа й Іванова, котрі є однакові, Іванова, як Бога, ганьбила. Церква не виконувала заповіді Христа так, як Іванов. Учитель 50 років тому попереджав, що тому, хто не виконує його заповіді, буде погано. Тепер Бог осуджує. Церква тепер готується до майбутнього загробного життя в раю. Іванов пише про церкву: «Священик іде в пекло, а за ним решта». 1978.  Бо вірили, але не виконували. Іванов не хоче, щоб священик і віруючі йшли в пекло. Іванов про майбутнє життя стверджує: якщо чоловік незалежний, загартований в цьому житті, то йому вже не треба боятися загробного життя. Душа не вмирає, не має кінця. Спочатку зробити рай на землі. 

    Русь-Україна і Росія. Що буде Україні й Росії за те, що не захотіли виконувати? Учитель питає у природи, вона відповідає: «Єсть війни в житті для народу, як буде? Про це діло говорить природа: «Москва згорить, Київ теж». Десять років треба готувати себе в цьому ділі. Ми в житті злодії, ми вбивці всього. Не бережемо своє тіло, живемо за рахунок чужого, а своє ми хоронимо. Відходимо від природи. Себе хвалимо, Бога в цьому ганьбимо. Вважаємо, що ми єсть люди праві. Ось чим ми всі програємо в цьому ділі». 8009.98. Іванов пише: «А про Москву сказала: «Вона не буде жити». Так що всім доля – це природа». 8109.68. Це попередження. Іванов пророкував, що буде війна між Москвою і Києвом. Пророцтво здійснилось. Через 10 років розпався СРСР. В 2014 році Росія несподівано напала на Україну, в війні загинули тисячі людей. Сьогодні горить Україна і Росія, тобто горить Москва і Київ, як попереджав Паршек. Яка причина війни, і хто винний? Іванов говорить, що винні всі: «Ми в житті злодії, ми вбивці всього. Не бережемо своє тіло, живемо за рахунок чужого, а своє ми хоронимо. Відходимо від природи. Себе хвалимо, Бога в цьому ганьбимо. Вважаємо, що ми єсть люди праві». Церква порочить Іванова, як Бога, вважає, що у неї одної правда. Щоб ми, всі люди, зовсім не згоріли в ядерній війні, треба всім визнати Бога Ош (Іванова), всім виконувати його заповіді. Для здоров’я кожному треба виконувати 5 заповідей, треба всім жити за вченням Іванова, загартовуватись. 

    Без Бога люди не перемагали і не переможуть ворога. В 1945 році Росія начебто перемогла ворога Німеччину. Здавалося, ворог людства знищений. Святкували перемогу над ворогом. Іванов тоді говорив, що ворог не переможений, він залишився, він повернеться сильніший. Треба було любовю з ворога зробити друга. Але влада не послухала Іванова, зробила по-своєму, убила. Це була наша з вами велика помилка, її більше не можна повторювати. Тепер в 2014 році ворог людський знову прийшов, тільки уже з боку Росії, уже з ядерною зброєю. Але такою зброєю не можна воювати. Тепер він може знищити все людство. Ми переможемо ворога зовнішнього, коли кожен переможе найголовнішого ворога внутрішнього, як учить нас усіх з вами Бог Ош (Іванов). Народу Росії й України тепер треба не воювати між собою, а об’єднатись, любити один одного, жити через любов однією сімєю в мирі, не присвоювати землю. Церкві не треба ганьбити Іванова, як сектанта, а треба визнати. Ми просимо: відтепер не треба воювати між собою, бо на землю прийшов Бог.

    Паршек говорить про Бога: «Бог – це така хороша в житті кличка. Такий в природі путь. Богом можна зробитися любому чоловікові в любому місці, тільки треба не по людському жити… Треба робити те, що корисно людям». 69.02.28.с.90. «Не від мене особисто це залежить, щоб я став над людьми Бог. Тоді я стану в людях Бог, коли вони стануть мене в своєму горі й біді просити, і завдяки цій просьбі чоловікові буде реально хороше. Через мене він не буде так мучитись. Я, як Бог, повинен його просьбу задовольнити реально, він має зостатись через це все задоволеним. Мене треба, як Бога, просити в усьому – будеш ти задоволений. Хочете, щоб у вас, у всіх людей, у природі не було війни між собою – просіть мене, як Бога, – війни не буде. Ви, усі люди, через мене, як Бога, доб’єтесь безсмертя, хворіти й простуджуватись не будете й також умирати перестанете через Бога. Він нас у цьому врятує в житті, ви будете цим задоволені, ви будете жити вічно через  славу вашу. Ми, завдяки Божому вчинку, самі зробимось богами. Бог не велить чоловікові палити тютюн, пити вино. Бог не велить лаятись або злитись на іншого чоловіка. Бог має ввічливість до всіх людей, їх просить, щоб вони робили. Найголовніше – у своєму житті з усіма людьми здоровались. Знаходь бідного, нужденного, йому чим можеш поможи. Учитель наш – усього світу Бог землі, він відкрив світло цьому всьому, Дух Святий засяяв у людях. Еволюція в люди прийшла – це свідоме буття. Це все треба людям нам зберегти, як око своє, – тоді-то ми зробимось у природі в житті всі боги. Залежить від нас усе. Ми всі будемо жити в природі легко, життєрадісно. Для того, щоб усі були боги, треба нам усім робити. А коли ми з вами будемо все робити так, як нас учить Бог, ми будемо всі боги, як один. Діти всі мої, народжені для цього всього, не спішіть віддати свою похіть у житті, а спішіть її так зберегти. Це ваше здоров’я, ви будете  легкими це місце райське зайняти. Вам слава буде безсмертна. Загартування-тренування нас, усіх дітей, просить, щоб вони знали Бога й богами робились у природі. Коли ми, усі люди, у цьому приймемо загартування-тренування, так полюбимо природу, як любить її наш Паршек, ми тоді зробимось усі такими, як він. Ми всі будемо богами через діло. А він нас приведе до порядку. Ми всі як один будемо любити природу й берегти її, як око. Ми будемо боги життя. 150. Це загартування-тренування запанує й буде з нами жити. Між нами ворога – ніякого. Нас полюбить природа, вона нам усе дасть. Те, що буде нам у житті, ми як такі заслужимо в неї. Нас оточить атмосферна сила, дасть нам велику славу в житті. Ми одержимо спільне благо в житті – це вічно жити в природі. Ми з вами будемо в цьому заслужені мати силу в природі жити, а смерть, ми її так виженемо. Усе це зробить наше загартування-тренування. Воно буде відігравати роль у всьому. Ми піднімемось живими з мертвих. Нас оточить сила Паршека. Він буде Богом початку, він - цьому всьому ватажок, для цього всього проходив 50 літ. Ми з вами прочитали, він нам сказав про Бога: брешуть. Треба цього Бога зробити в людях на собі. Він єсть люди всього світу. Не від сонця будуть промені, а до Паршека будуть наші сили направлені – ось тоді-то буде Боже життя. За наше з вами, зроблене нами, ми одержимо світло, дорогу свою й по ній будемо йти сміло. Без усякої помилки ми будемо. Наша всіх мати велика природа, ми їй поклонимось і скажемо їй таке спасибі, що вона нам підняла Паршека такого, хто один за цим пішов і цього він добився від нашої матері рідної. Вона згодилась, пожаліла нас, не стала так вона карати. Ми не стали хворіти й простуджуватись так, як ми з вами це одержали. Паршек її, як матір свою, умовив, вона його пожаліла й дала йому можливість робити. Я через це все – самородок один для всіх нас, невмираюча особа. Не відступає від свого, знайденого в природі. Це наше, ми його як таке маємо. Це ж єсть ми, люди. А в людях цих сам Бог, не такий, як він єсть тепер. Вони його не бачили й не могли його бачити, а сильно йому вони вірили. Тільки одна біда – не виконували. Їхня віра неправильна, вона їх закопала в могилу. Він із Богом народився, із Богом умер, його не стало. А Паршека народила природа для життя цього. Він живе з нами, говорить нам.  Горе, горе буде нам, книжникам, фарисеям, лицемірам. Час прийшов наш із вами. Наші церкви запустіють, дар Божий відпаде. Чоловік прийде зі сходу, він нам скаже про це все, але ми не будемо вірити. А коли це буде? Він говорить: ні я, ні мати моя не скаже. Ніхто не знає, тільки знає велика особа - Бог усьому, він нас до цього всього готує, щоб ми про це діло знали й робили те, що робить у житті нашому Паршек». 1983.02.с.147. Віра в бога, якого не бачили, є неправильна. Бога треба бачити, йому вірити, виконувати його заповіді. Бажаю щастя, здоров’я хорошого. 2014.12.14. Ош.jLesywzCK7Q