Еволюційний рух

 

Еволюційний рух – це суспільний народний рух послідовників Порфирія Іванова, котрі підтримують ідею еволюції людини і суспільства. Це треба молоді всього світу для життя. Приєднуйтесь! 

 

Зміст

Еволюційне походження людини.

Еволюція людини тепер і в майбутньому.

Біологічна еволюція, природа сприяє загартованій людині.

Нове еволюційне суспільство.

Демографічний вибух і здоровий спосіб життя.

Вирішення глобальних проблем науковим методом.

Як запобігти ядерній війні.

Наука діалектика у вченні Порфирія Іванова.

 

Еволюційне походження людини

    Еволюція роду людини відбувалася під дією умов природи льодовикової ери, в яких вони мешкали. (Вікіпедія. Антропогенез). Рушійні сили біологічної еволюції людини – спадкова мінливість, боротьба за існування, природний відбір. Природним відбором називається процес, у результаті котрого виживають и залишають після себе потомство переважно особи з корисними в даних умовах спадковими змінами. Відбір удосконалює пристосування до умов існування. (Вікіпедія. Еволюція).

    Льодовикова ера. В історії Землі було декілька льодовикових ер. Сучасна льодовикова ера почалася приблизно 2,5 млн. років тому в кінці пліоцену, коли почалося поширення льодовикових щитів у Північній  півкулі. Приблизний час виникнення роду перших людей. 

    Життя без потреб. У цих умовах перші люди вимушені були терпіти холод, бо не було, чим захиститися від холоду. У холодних умовах був нестаток їжі. Народжувалося дітей більше, ніж могли вижити, прогодуватися в холодних умовах. Між людьми була боротьба за існування. Першим людям доводилося терпіти холод, голод. Їм було холодно і погано, не було їжі, одягу, житлового дому з усіма вигодами. Серед усіх людей були особи з особливими характерними рисами – вони могли терпіти без одягу, їжі, житлового дому. Це корисні риси для виживання популяції людей. Ці корисні риси передавалися за спадковістю, закріплювались від покоління до покоління. Ті особи, які не мали рис терпіти холод і голод, не виживали, відмирали, не давали потомства. Так у природі відбувався природний відбір.

    Тепло спільного характеру, енергоефективність. В холодних умовах льодовикового періоду виживали групи осіб, які мали тепло тіла спільного характеру. Такий спосіб життя в холоді тепер мають комахи, птахи. Наприклад, бджоли живуть роєм. Пінгвінові досягають енергоефективності в льодовикових умовах за допомогою груп. Вони живуть постійними парами, самка відкладає одне або два яйця, кладе на ноги, і накриває зверху шкіряною складкою. Насиджують обоє птахів. Лише збившись у великі стада, можуть висидіти яйця. Щоб з’явилося потомство, імператорські пінгвіни-самці повинні 115 днів витримати при холоді до – 50 градусів за Цельсієм разом із яйцем. Вони збиваються у великі стада понад тисячу особин, стають на ноги впритул один до одного, так висиджують яйця, тіло має тепло спільного характеру. При цьому тіло випромінює тепла в атмосферу в багато раз менше, ніж у самотніх особин. При цьому в стаді не вживають їжу. Різниця температури між центром групи і периферією досягає 50 градусів, і центральним самцям необхідно час від часу перебиратися на периферію, щоб уникнути перегріву. Виникає рух, як у бджолиному рою. (Вікіпедія. Пінгвінові). Особини, які не можуть стояти в стаді, не виживають у холоді. Так у природі відбувається природний відбір у процесі еволюції. Виживають ті особини, які можуть пристосуватися до умов існування. Спосіб життя, при якому тіло має тепло спільного характеру – це еволюційний спосіб вижити в природі. Це енергетично найвигідніший спосіб життя в природі. Якщо пінгвіни могли бути в рою,  то також перші люди могли бути в рою, адже вони мають ступінь еволюційного розвитку вищий, ніж усі види у природі.       

    Людський рій. Подібним чином перші люди могли захищати свої тіла від холоду в процесі еволюції. У великий холод вони збиралися у великий рій понад тисячу осіб, ставали впритул один до одного, у них тепло тіла було спільного характеру. Це був людський рай. Тут люди були без усяких потреб: їжі, одягу, житлового дому. В рою тіло випромінювало тепла в атмосферу приблизно в 10 раз менше, ніж у самотніх особин. Тому люди в рою потребували їжі в 10 раз менше, ніж самотні люди. Тому людям у раю легко терпіти без їжі, їм було добре в раю. У рай могли ставати тільки ті особи, які могли стояти на двох ногах. Особини, які не могли стояти довго на двох ногах, не могли стати в рій, і вони не виживали, не давали потомство. Риса стояти в рою закріплялася і передавалася за спадковістю шляхом природного відбору. В рою могли бути ті особи, які не мали волосяного покрову на тілі, він на тілі був непотрібний, на голові мали волосся, воно захищало тіло від холоду. Так у процесі еволюції виникли люди, які не мали волосяного покрову на тілі, а мали волосся тільки на голові.  Стояти в рою могли тільки особи з рисою любові один одного. Вони жили постійними парами, між ними не було похоті (сексу). У рою люди народжували дітей, всім роєм легко ростили і виховували дітей, тримали на руках, поки дитина не стане на свої ноги. Людина, народжена в раю, вважає рій своїм рідним місцем життя, завжди прагне його зайняти, їй не треба ніяке інше місце життя. Як перелітні птахи, котрі завжди повертаються в своє рідне місце, де вони народилися. В рою люди не спали ні вдень, ні вночі. Люди не розділяли день і ніч, зиму і літо, у них було все одне. Температура центру рою була значно більша від периферії, тому люди з центру рою повинні були час від часу перебиратися на периферію, щоб уникнути перегріву. Інші пробиралися до центру. Тому був рух, як у бджолиному рою. Особини з ненавистю до людей, войовничістю не могли бути в рою, рій їх не любив і не приймав. Людський рій навчав людей, був для всіх живим прикладом, як виживати в умовах. Перші люди навкруги бачили рій, їх рій втягував, як магніт притягує предмети. Людський рай – це початок людського суспільства, яке створиться пізніше. Тут могла виникнути і розвитися мова для спілкування. Рай для людей був їхньою їжею, одягом і житловим домом. Життя однакове для всіх. Тут не було ніякої техніки, штучного, а тільки одна природа, повітря, вода і земля. Люди жили за рахунок свого тіла, тут не було чужого. Природа не карала людей хворобами і смертю, у рою не вмирали. Це період загартування, в еволюції людини започатковано здоровий спосіб життя.

    Отже, в процесі еволюції люди отримали корисні риси: терпіти без потреб їжі, одягу, житлового дому. Не захищати тіло в природі, близько стояти тілом до повітря, води, землі. У воді загартовуватися, по землі ходити босою ногою, тіло не захищати в повітрі одягом. У природі утворилася відповідна поведінка людей у відношеннях до інших людей – любити людей, ввічливість, допомагати один одному, хто потребує допомоги, життя однакове для всіх. Це риси необхідні для існування людей у суспільстві. Отже, людина в процесі еволюції отримала сучасне тіло і риси, необхідні для суспільства. Це люди отримали через прийняття холодного і поганого в природі, одним словом, через загартування в природі. Про визначальну роль загартування людини в еволюції до ери  цивілізації говорить у працях Порфирій Іванов. Іванов назвав життя людей в рою еволюційним. 

    Настав етап, коли люди залишили загартування в природі. Настав період цивілізації. У людей розвився мозок, люди навчилися трудитися. Люди не стали жити в природі холодно і погано, а стали жити добре і тепло. Люди залишили загартування в природі. Стали їсти досита, одягатися до тепла в тілі, жити в домі з усіма вигодами. Природний відбір припинився. Біологічна еволюція припинилася, стала відігравати ролі еволюція соціальна. Почалася трудова діяльність людини у суспільстві, люди залишили еволюційний спосіб життя в рою. Іванов описав цей етап.  8001:150. «Це починалось із самого початку. А з краю не було нічого. А люди жили без цього всього. Як вони так жили, у них не було нічого, один Бог про це знає: їхнє одне є таке свідоме терпіння. Вони пуди в цьому не носили, у чужому не мали потреби. А своє – живе природне таке тіло, у ньому й на ньому чужого не було. А своє природне: струм, магніт, електрика. Як у ванні, жилось легко. А жити доводилось без усякого такого прибутку. Плодів ніяких. Живому енергійному не треба були в цьому ніякі нужди. Життя в цьому квіткою цвіло. Живому тілу не було ніякого холоду. Такого життя в природі не було, щоб вони жили так технічно, штучно, у хімії. Життя бралося з нічого.

    Робилося з природи діло зовсім чуже, інше. Чоловік-самець придбав для себе самку для розвитку людського життя. Раз чоловік у житті своєму прибавився, то прийшла сюди нужда. Треба було по природі якості шукати. А в природі вони є, їх треба зуміти так узяти. На  це все хитрість породжувалась. Люди це ось самі роблять, беруть у землі надра. Саму землю орють, за нею так доглядають вони». Життя в рою залишилося в генах людини назавжди. 

 

Еволюція людини тепер і в майбутньому

     Еволюціяце процес вічного розвитку живого світу. Еволюція виду припиняється, коли вид на грані вмирання. А вид, який щезнув у природі, більше ніколи не повертається – такий закон незворотності еволюції органічного світу. (Вікіпедія. Еволюція).

    На нашу думку, тепер еволюція людини як виду припинилася. Чому? Соціальна еволюція замінила біологічну еволюцію людини, вона біологічно не еволюціонує, нема природного відбору. Соціальна еволюція також не відбувається без біологічної еволюції, бо людина – це біологічна і соціальна істота. Боротьби за існування немає. Біологічна і соціальна еволюція – це система з двох частин, вони єдині, одна без другої не існує. Біологічна еволюція головніша і важливіша за соціальну еволюцію. Якщо немає біологічної еволюції виду, то фактично нема взагалі еволюції виду, і вид раніше чи пізніше вмре, щезне в природі, його переможе інший вид, який еволюціонує. Припинення біологічної еволюції людини – це важлива глобальна проблема людства, така, як загроза ядерної війни тощо. Людський вид має бути збережений. Коли буде біологічна еволюція, тоді щезнуть всякі глобальні проблеми. Ніяка соціальна еволюція не повинна заміняти біологічну еволюцію, вони мають бути разом. Суспільство має сприяти біологічній еволюції людини, а не перешкоджати.

    Який вихід у людства щодо еволюції, щоб людство як вид існувало? Вихід один. Тепер продовжувати еволюцію біологічну і соціальну, яку мали перші люди колись у період загартування, в який людина еволюційно розвилась. Тепер люди в умовах суспільства повинні самі свідомо вести здоровий спосіб життя, який був колись у перших людей, при якому була біологічна еволюція. Люди колишні еволюційні були близькі до природи, жили без усяких потреб, любили один одного. На основі цих властивостей тепер має бути здоровий спосіб життя у всіх людей. Для початку треба два раз в день обливатися холодною водою; любити людей, ввічливо ставитися до всіх, здороватися з усіма людьми, які зустрічаються в житті; допомагати людям, які потребують допомоги; терпіти щотижня без їжі 42 години з пятниці до неділі до 12 годин; не мати шкідливих звичок, не вживати алкоголь, не палити. Поступово збільшувати терпіння без потреб. Цей здоровий спосіб життя перевірив на собі практично Порфирій Іванов. Такі заповіді були в Христа. Іванов говорив, що він зробив те, що колись говорив Христос. Якщо двоє людей дають однакові заповіді, то ці заповіді за законом істинні. Це еволюційний природний спосіб життя, людина при цьому буде біологічно еволюціонувати. Якщо люди зараз будуть продовжувати здоровий спосіб життя, то людина майбутня через деякий час буде відрізнятися в фізичному, моральному і духовному розвитку від людини сучасної так, як людина сучасна відрізняється від мавпи. Еволюцію біологічну і соціальну людини тепер і в майбутньому докладно вивчив і описав у своїх працях Порфирій Іванов, він почав життя по-еволюційному, він для нас усіх живий приклад у житті. Дякувати Іванову, еволюція людини знову почалася, еволюційний рух почався, йому не треба заважати діяти. Про це Іванов пише у своїх працях. Ми, всі люди, вважаємо медицину і християнську релігію головнішою і важливішою, ніж еволюційне загартування – це велика помилка, її треба виправляти. Врятує людство один еволюційний рух.  

 

Біологічна еволюція людини, природа сприяє загартованій людині

    Порфирій Іванов не застуджувався і не хворів, і учив людей, щоб через загартування запобігали всякому захворюванню. Іванов приймав бажаючих людей і давав усно заповіді, які колись створені людьми в процесі біологічної еволюції: «Перше. Треба два рази в день, вранці й увечері, купатися холодною водою. 2. З людьми здороватись, жодного чоловіка не проходити. Твоє діло – їм сказати, а їхнє діло – вони як хочуть. 3. Треба знайти чоловіка нужденного, йому треба дати 50 копійок. Сам собі скажи: я, мовляв, ці гроші даю за те, щоб мені не хворіти. 4. У п'ятницю о шостій годині повечеряй, лічи 42 години, у неділю о 12 годині будеш їсти. Вийди надвір, з висоти тягни повітря й говори: Учителю, дай мені здоров'я». Після цього їж, що хочеш, скільки хочеш. Твоє здоров'я – це є все. 5. Не харкай, не плюй на землю, не кури, не вживай алкоголь». (Іванов. 8303:34). Передай іншим цей досвід. Ці заповіді Іванов також дав усім людям під назвою «Дитинка». 

    Він на собі і на хворих нужденних людях на практиці довів, що загартована людина хворіє значно менше і рідше, а живе довше, ніж незагартована. Природа людині загартованій дає здоров’я, життя. А раз людина в своєму житті не хворіє, то вона живе довше, ніж людина незагартована. Бо переважно через свої хвороби люди вмирають. Природа людині за вчинки  утворює хворобу, забирає життєві сили, і тоді людина вмирає. «Тіло без хвороби не вмирає. Спершу природа сили його відбере, і тоді він легко вмирає». (Іванов. 8204:75). Природа сприяє в житті людині загартованій, незалежній, і не сприяє в житті незагартованій людині, вона як біологічний вид відмирає. «Хто не любить у природі поганого й холодного, умирає на віки-віків. А хто тільки живе в природі різнобічно (тобто приймає холодне і тепле), той живе вічно в природі, йому слава в ній». (Іванов. 7804:60). Еволюція людини почалася через Іванова з 1989 року, вона продовжується, і буде вічно, число людей нового потоку збільшується за геометричною прогресією. Іванов є перший еволюційний чоловік. Людина має бути такою, як себе представляє Іванов, загартований, незалежний, еволюційний, чоловік без усяких потреб їжі, одягу, житлового дому. Людина має не застуджуватися, не хворіти, запобігати через загартування будь-якому захворюванню. Отже, Іванов як представник нового людського виду вмирати не буде, він є безсмертним. І його послідовники теж вмирати не будуть, є безсмертними. Людина має бути незалежною, прагнути бути без усяких потреб, їжі, одягу, дому. Паршек говорив, що еволюція – це свідомо не вживати їжу, наше свідоме терпіння без їжі має поступово рости. Він дав приклад терпіння без їжі 24, 42, 66, 108 годин у тиждень. Потім шість діб в тиждень не вживати їжу, два тижні, місяць без їжі. «У нас на арені стоїть 234 дні, ми ними користуємось без усякої потреби, бо це, що ми робимо в нашому такому житті, ми вводимо еволюцію. Вона росте щодня». (Іванов. 8209:27).

 

Нове еволюційне суспільство

    За наукою Іванова, після комуністичного ладу має бути суспільний лад, він має назву «еволюція». Іванов як незалежний еволюційний чоловік у своїх працях описав, яким має бути суспільний лад. Нове суспільство має бути побудовано через любов людей один до одного і до природи, жити однією сім’єю. Бажати і робити людям те, що собі хочеш. Просити один одного, але не примушувати. Хочеш жити по-новому – живи, не хочеш – живи по-своєму, і не заважай іншим. Своє впроваджувати, а іншим людям не заважати, їх не ображати. Не вбивати, не красти. Всі природні багатства є спільні, не присвоювати до свого імені землю тощо. Не говорити і не робити несправедливо. Всім життя однакове, зарплата однакова всім дорослим і малим. Діти на утриманні суспільства, а не батьків, як по-старому. Прощати людям провини їхні, не судити, не саджати у в’язницю. «Я прийшов на землю цю вас не такому вчити. У мене така думка: вас усіх зрівняти, щоб ви були однакові, жили мирно, без усякого зла. Щоб ви не робились між собою ворогами, любов свою проявили». (Іванов. 1978.04:38). У суспільстві не повинно бути в’язниці. «За висловом Бога, треба їм, таким людям, в їхньому ділі простити. У них родиться свідома думка, їх Учителевим ученням оточить. Більше він не буде попадати ні в тюрму, ні в лікарню. Буде жити за Божим ділом, ні в кого не буде красти. Усі будуть жити однаково, рівно, однією сім’єю». (Іванов. 7804:30). Всі люди в своєму житті запобігають захворюванню за допомогою загартування, не лягають у лікарню, їх не лікують хімією, штучними, технічними засобами. Медичний лікар має сам загартовуватися і вчити всіх інших цьому. Милість, любов між людьми. Нема війн між народами, нема зброї. Отже, суспільний лад еволюційний є досконаліший, кращий, легший, ніж у старих залежних людей. Люди зроблять рай на землі, виженуть смерть від людей. Всім треба свідомість, без свідомості не будемо залишатися, для цього є праці Іванова. Праці Іванова – це життєвий закон прямої дії. Всім треба читати, розуміти, виконувати.

    Іванов відповідає, коли прийде еволюція: «А еволюція прийде на землю Духом Святим. Це Чувілкін бугор, це райське наше місце, чоловікові слава безсмертна, за що природа стоїть горою. Вона тепер, у цей час, не дає свою згоду на це, що воно може бути. І вказала про це діло, воно буде, 1989 року здійсниться, усе прийде на своє місце. Природа, вона за мене правду свою, завжди вона скаже». (Паршек. 1981.09:68). Люди в 1989 році визнали Іванова як Бога, підтримали його ідею, у 1989 році почалася еволюція. За наукою Іванова, одночасно з розпадом і кінцем комуністичної системи буде початок еволюційного суспільного ладу, тобто еволюції. За його пророцтвом, еволюція прийде в 1989 році, значить, у цей час буде розпад і кінець комуністичної системи. Це пророцтво здійснилося. Комуністична формація в Україні закінчилася в 1991 році, коли розпався Радянський союз і Україна-Русь стала незалежною. Це пророцтво здійснилося, адже 1989 рік близько до 1991 року.

    Прийшла пора еволюційного ладу. Еволюцію треба вводити шляхом реформ, без насилля, нікого не примушувати, щоб своє зробити, і нікому не заважати. Цитати Іванова. «13. Зла ніякого між людьми не буде, а буде любов у всьому ділі. Зарплата малим, старим буде одна – 33 крб. Ображених не буде. Мало нам буде — усім прибавимо. 14. Робити свідомим, усім треба свідомість, без усякої свідомості ми не будемо обходитись. Якщо треба, значить треба. Жити ми хочемо, значить треба життя будувати, це залежить від нас усіх. Ніякої тюрми, ніякої лікарні не буде, а будемо жити по-еволюційному. Хочеш робити – роби, не хочеш — не треба. Сиди отримуй те, що слід. Це все бережи, як своє добро є. Ми на цю всю будову запрошуємо весь світ, усе людство. Ми не відходимо ні від кого й не відгороджуємося ні від кого. Хочеш жити за нашими  умовами – приходь вступай у таке суспільство і живи з нами, такими правами користуйся. А щоб іншого чого-небудь, у нас нічого не буде, а буде між людьми своя рідна любов. Один одному будуть допомагати. 15. Захоплення — ніякого, воєн — ніяких. Усі люди рівні отримають права на життя спільного характеру, шукати в природі корисне в труді. Але не буде ні командування, ніякої юстиції, ніякої вояччини, ніякого насильства. А буде просьба одна з усіх наша, така вона є. Тому, хто просить, всюди  давалось, дається й буде даватись. 51. На арену прийшла еволюція зі своїми силами, свої дні як такі принесла. 52. Ось де виявиться правда, невмируща ідея: їжа не буде треба, одяг теж не буде треба, дім житлового характеру не буде треба. А буде треба всім нам Чувілкін бугор, його такі життєрадісні умови, земний рай: один поруч одного впритул стоять. Нас не буде природа поодинці забирати. Ми будемо мати тепло спільного характеру. Не природа нами, а ми нею будемо розпоряджатись своєю ввічливою просьбою. Нам доводиться просити природу своїм умінням, своєю любов’ю. А любов є для життя все. Лише б захотів, твоя думка іде по природі до мети. 53. А мета наша всіх така в житті, щоб жити на білому такому світі. Ми вмирати не станемо. Наше діло одне буде – умирати не станемо. 68. Я вважаю, це діло є святе, ним люди мають задовольнити себе. 69. Це життєвий такий закон. Солдат більше служити не буде. Армія не знадобиться. Крадіжка припиниться. Хворіти люди перестануть. Усі до одного одержать одне – 33 карбованці. Тюрми не стане, лікарні теж не буде. Учитись так не будемо. Місця теж не стане. У людях проявиться життєва любов. Між національностями  війни більше не буде ніколи. Ось чого ми від природи доб’ємось. Умирати зовсім перестанемо. Усі люди, від цього діла вони встануть, їх як таких  підніме природа, вона нам дасть наше життя. Ось що ми з вами побачимо, це все життєрадісне. У житті нашому проявиться наше все на землі райське життя, бугор ми з вами для цього діла всі оточимо». (Іванов. 1978.05:13).

    «56.Учитель вносить в люди свою еволюційну спільну свідому пропозицію, щоб жити в природі однаково. Не треба ніякої в житті політики, не треба такий ріст економіки. Нам треба рівна одна для всіх зарплата. 57. Ми маємо всі до одного чоловіка із цим утриманням згодитись, і взяти свою належну спільного надбання зарплату від малого до старого 33 карбованці в місяць.  Ми повинні всі наявні засоби в житті ліквідувати. Борги наявні людям люди повинні простити. Злоби на кожного чоловіка і ненависті не мати. Випустити всіх ув’язнених і божевільних з моєю ідеєю. Буде нам всім мало – всім прибавимо. 59. Бугор – всім він помічник легкому ділу. Там люди всі однаково живуть, еволюційно, свідомо. 157. Що треба буде зробити, щоб люди між людьми не воювали. Перше – треба всім людям свідомо зробитися бідними рівно. Хто б ти не був у цьому ділі – злочинець, хворий чоловік, старий, малий, професіонал, учений чоловік, здорового характеру чоловік – будь добрий, візьми 33 карбованці зарплату. І що хочеш, те й роби. Не створюй у житті зла і ненависті. От тоді-то в цьому суспільстві війни з природою не буде». (Іванов. 1978.06:56).

    «Все старе, негоже до життя, треба вилучити з людського життя. Армію генеральську і міліцію, всю юстицію. Це закон прокурора, суддю і медицину, школи, інститути. Стати на усвідомлення природної мудрості. Все чуже і мертве з життя прибрати геть. А народити своє живе невмираюче тіло, котре примусить жити в природі вічно. Це буде, і обов’язково це ось буде. Революція щодо цього звершиться. Старе відійде, а нове народиться. Еволюція цього діла прозвучить по всій землі. Люди переродяться на новий лад. Вони перестануть простуджуватися, вони хворіти не стануть. А будуть вони жити в природі вічно». (Іванов. 1982.09:168). «Ми більше не будемо самі з собою так воювати. У нас буде мир через ходіння босоніж по землі». (Іванов. 1982.11:192).

    «23. А холод є в природі, Бог, він любить тих, хто любить його.181. Здоров’я треба буде всім, але природа їм як експлуататорам людей не буде давати. Їх у цьому ділі не стане, природа за них не буде на їхньому боці. Еволюція буде на боці ображених людей, хворих, що не знають. 182. Бідний, нужденний у людях чоловік, він за свою таку бідність, він буде виправданий Божим ділом. Вони йому дуже сильно вірили, що він у них є як такий. А щоб виконувати, то в них не виходить. Вони своїм багатством оточені. Легше верблюду в дірку голки пролізти, ніж багатому пройти в царство небесне. 135. Люди будуть у природі такі, їх природа не буде непокоїти, вони по землі повзати не будуть, а будуть літати в повітрі в атмосфері. Вони зробляться легкими, їх оточить сила розуму. Це чоловіка таке атмосферне буде життя, він буде, як якась у цьому ділі птиця». (Іванов. 8212:23).

 

Демографічний вибух і здоровий спосіб життя

    Демографічний вибух – це різке зростання кількості населення Землі.

    Населення Землі в 21-му столітті.  Згідно з підрахунками ООН чисельність населення Землі у 2016 році досягла 7,4 млрд. чоловік. (Доповідь ООН). Це число зростає зі швидкістю 90 мільйонів за рік. Якщо й надалі населення світу буде зростати такими темпами, то воно досягне 9 млрд. чоловік до 2042 року. Тоді  у людства можуть бути проблеми виживання. (Вікіпедія. Демографічний вибух).      

    Третя фаза демографічного переходу, рух за здоровий спосіб життя.     

   Вирішити демографічні й інші глобальні проблеми зможе здоровий спосіб життя, ініціатором котрого є Іванов П. К., якщо всі люди визнають його вчення і будуть виконувати. Учитель Іванов передбачав, що люди через свою господарську діяльність доведуть природу до такого стану, що вона людям не зможе давати  все, що вони потребують. Особливо буде нестаток їжі. У людей буде нестаток у житті, вони будуть через це  вмирати. Він шукав у природі вихід, щоб люди не вмирали. Іванов знає, що людям треба в житті робити, щоб жити і не вмирати. Не надіятися на допомогу від когось, а старатися самому собі допомогти в здоровї, житті. Треба кожному самому свідомо по-розумному обмежувати свої основні потреби їжі, одягу, житлового дому. Починати з самого себе, самому доглядати за собою. Для цього Іванов знайшов засоби в природі, він на собі створив науку загартування. Він пропонує всім людям всього світу виконувати прості і ефективні п’ять заповідей, щоб запобігати всякому захворюванню. Щоб вижити в цьому і пристосуватися до умов природи, Іванов всім людям пропонує знати, що є для життя місце на землі Чувілкін бугор. Це місце називається райським місцем. Це святе місце, на ньому людям треба бути без потреб їжі, одягу, житлового дому. На цьому місці треба бути кожному, і навчитися бути без усяких потреб їжі, одягу, житлового дому, отримати здоровя. А потім розказати про це місце іншим людям. Люди цим освітяться і не будуть умирати.    

    Учитель Іванов говорить своїми словами про деградацію біосфери через діяльність людей і демографічний вибух, і що всім людям робити, щоб вижити: «Що ми з вами робимо – наша найбільша помилка. Ми це діло почали робити, недоробили, умерли. Наша вина – у цьому ділі, це ми в природі починали, узялись за це діло. Воно нам треба й необхідно треба. А природі треба давати, вона в цьому терпить від цього діла. Ми є люди, та ще які ми. А скільки нас таких на білому світі, усім треба давати, і не мало, а багато. Цьому немає кінця й краю.  43. Природа – мати рідна, є сили в неї на це діло великі. А все ж цій матері доведеться від цього діла здаватися. Сьогодні дай, завтра дай, і післязавтра дай – цьому всьому кінець прийде. Ці сили, вони видихнуться, мати постаріє, ці сили відійдуть. Які були кліщики (люди), стануть щезати. Природа, вона безсила, умре вона від цього. Ось до чого ми з вами йдемо через цей ось бугор – до життя, але не смерті. Паршек усіх до цього діла закликає й хоче, щоб люди це ось знали. Це одне, а буде друге. Треба робити, а в ділі – усе людське життя, воно технічне, штучним оточено, хімія введена. А ось Чувілкін бугор, він нам усім треба як такий, ми будемо на ньому вчитись як ніколи. Ми цьому так навчимось і будемо жити безсмертними. Ось які будуть наші діла в цьому, нас природа так збереже, як ніколи ніхто. Паршек додумався до того, щоб усіх людей підняти з їхніх могил у праху». (Іванов. 7811:42).

    На цьому бугрі ми, всі люди, навчимося, як жити і терпіти без основних потреб їжі, одягу, житлового дому. Коли є їжа – ми їмо, нема їжі – ми терпимо без їжі без шкоди для здоровя. Так люди не будуть вмирати у звязку з перенаселенням і нестатком, і легко будуть виживати. Буде 9 мільярдів чоловік через 20 – 30 років. Тому всі люди повинні вже сьогодні знати про наше райське місце і готуватися, прийти на нього вчитися. На бугрі вони будуть учитися жити по-еволюційному, не хворіти, любити людей і природу, дружити, допомагати один одному, бути без усяких потреб. Вони будуть вивчати науку Бога. Доступ до бугра вільний. Це місце всім доступно. Нікому Учитель на дав права кого-небудь не допускати на бугор, щоб бути без усяких потреб. Будуть введені пільги безплатно добиратися до райського місця бугра. Як тільки узнаєте, що є таке для життя райське місце, старайтесь на нього попасти. Будьте підготовлені. Читайте про бугор праці Іванова за 1975 – 1983 роки, щоб бути свідомим. Щоб щось зробити практично, спочатку читайте всі праці Іванова, що він написав. В наш час через нестаток особливо страждають діти. Іванов пропонує, перше, дітей взяти на утримання державою, не примушувати дітей, а просити. Це все нам усім допоможе.

    Іванов говорить про бугор: «47. Це тільки знайшовся Паршек, котрий знайшов свою свідомість, на собі застосував, терпить у голоді та в холоді. Так ніхто не робив, крім одного Паршека. Йому Чувілкін бугор поміг без усякої потреби залишатись, як Паршек залишився. Йому природа підказала, що цьому всьому тільки бугор поможе. Він кожному чоловікові, що прийшов, своїм здоров’ям поможе струмом. А якщо в ньому Паршек знайшов ці природні засоби, він ними хвалиться. У цьому ділі не треба ніяких курортів, у цьому всьому ліжко відпаде, годівниця не буде треба. Усе буде робитись без потреби, природно. Повітря, вода й земля – усе це буде допомагати.  48. Люди говорять і хочуть безсмертя. А щоб у них вийшло, треба таке місце й такого чоловіка. А в нас таке місце є, де чоловік, він має бути таким, як себе показує Паршек. Це його тіло на бугрі без усякої потреби, без усякого самозахисту й усякої вигоди. Сну ніякого вночі, стоячи». (Іванов.7811:47).

 

Вирішення глобальних проблем науковим методом

    Теорія. Закон єдності і боротьби двох протилежностей. Всі речі, явища мають протилежні властивості та тенденції розвитку. Вони перебувають в єдності, одне без одного не існує. В обєктах протилежності постійно взаємодіють у формі боротьби, її результатом є розвиток. Між ними виникають суперечності, які є джерелом, змістом, рушійною силою саморуху і саморозвитку світу. Завершується процес зняттям. Зняття – перехід до іншої якості, нової єдності протилежностей. (Вікіпедія. Діалектика).

    Практика. Дві єдині протилежні сторони в житті всіх людей. Люди залежні від природи. Вони щодня їдять досита, одягаються до тепла в тілі, живуть у домі з усіма вигодами. Природу не люблять, не загартовуються. Люблять, щоб їм було в житті добре і тепло. У двох словах, живуть  добре і тепло. Це одна з двох єдиних протилежних сторін, вона одна не буває, разом з нею існує друга. Природа у відповідь на їхнє хороше і тепле життя сама дає всім людям життя, у двох словах, холодне і погане. У них у житті виникають глобальні проблеми: збереження здоровя, загроза ядерної війни, збереження природи, бідність, незадоволення, ненависть між людьми, тероризм, вязниця, лікарня, смерть тощо. Це друга протилежна сторона. Ці дві сторони єдині, одна без іншої не існує. Хочуть життя, а отримують смерть, хочуть хорошого, а отримують погане. Це природний процес виникнення суперечності між протилежностями. Цей процес суперечності завершується зняттям. Зняття – це перехід до нової єдності протилежностей. Зняття відбувається через утворення двох нових протилежностей, говорить наука. Людство має їх пізнати і свідомо прийняти їх у своєму житті.

    Порфирій Іванов пропонує людству у своєму житті замість старих протилежностей перейти до двох нових єдиних протилежностей. Це його наука загартування. Перша протилежність. Мати в житті, в двох словах, холодне і погане. Це його наука загартування, жити по-еволюційному, тобто так, щоб відбувалась біологічна і соціальна еволюція. Іванов за піввіку практики прийшов до висновку, що друга протилежність буде така.  Люди отримають у своєму житті тепле і хороше, в двох словах. Це здоровя, життя вічне, задоволення, любов, воля, вирішення всіх глобальних проблем людства, не будуть попадати у вязницю і лікарню. Будуть жити по-еволюційному. Отже, нові дві протилежності знімають суперечності в житті людства. Люди хочуть жити – і люди будуть отримувати життя, умирати не будуть. Це обов’язково буде.            

 

Як запобігти ядерній війні

    2017 рік. Людство опинилося перед страшним фактом, комуністична Північна Корея погрожує застосуванням ядерної зброї. Всім людям треба знати, що говорив про ядерну війну Порфирій Іванов. Він попереджав, що війна неминуча, ядерна зброя буде застосована, як усяка продукція. Іванову варто вірити, він є пророк, мудрець, йому говорить природа все, що він у неї питає. Він також говорить, що людям треба робити, щоб між людьми не було війни. Перше, це визнати Іванова, вірити йому, виконувати його заповіді. Іванов пише про війну в праці «Паршек». 1983.03. «13. Війна, вона неминуча. Ось що говорить нам природа. Треба всім просити Паршека – не буде війни. А війна робиться через природу. Землю облюбували, присвоїли в природі. Своє ім’я, воно примусило, чужим виявилось, як воно й є в житті. Свого нема, а чуже не збережеш. Природа не наша є. Вона міняється. Сьогодні моя, а завтра іншого. 14. Щоб домовитися, нема можливості, Паршекові природа підказує. Це неможливо. Сили обидві рівні, поступитись нікому не можна. Краще вмерти, ніж це зробити в людях? Нами це місце знайдено з усіма умовами, щоби була можливість нашому чоловікові зоставатись у природі без усякої потреби. Люди скажуть гучно: це місце наше райське, чоловікові слава безсмертна. 22. І місто, і село, і хутір – це бездушне, усе мертве, чуже, негоже зовсім до життя – через це розвинута смерть. Ні гвинтівка, ні кулемет, ні гармата ніяка, лазерний промінь, ніяка ракета (у літаку й на суші), ні ядерне, ні якесь інше не допоможуть у цьому 2-тузовому віці. Це ж сила проти такої сили, котрі поділились пополам у природі – Натовський блок і Варшавський договір. Ми всі в цій продукції необхідно самі згоримо.  23. Нема ніякого в природі такого захисту, крім мене однієї та мого вибраного в людей сина Порфирія, котрого люди назвали Паршек. За його любов до мене я йому вірю й поможу в усьому всюди. Що він попросить, те йому дам через любов його. Просіть його ви всі. Він правильно між мною й вами робить, війни він не хоче, а щоб ми, усі земні люди, дали своє слово, щоб між собою, людьми, не воювати. Діло – за ним, він до мене звернеться, попросить мене, а я це зроблю. Люди ображені йому, як Богу, вірять індивідуально, а отримують реально. А коли просьба спільна надійде до Паршека, він зробить все в людях. 24. А прийде такий час – ми, усі люди, визнаємо його як такого, ми зробимось усі, як він. 31. Генерали, полковники, майори, капітани, лейтенанти, прапорщики, сержанти, солдати, живущі за свої засоби, роблять у себе цю бойню. Відмовтесь і згодьтесь на одне – усім живущим людям одна зарплата буде однакова - 33 карбованці. 32. Яка буде в людях істина! Вони не будуть умирати ніколи. Знаєте Паршека, він цю ідею підніс. Усі люди цього хочуть.   33. Я є Учитель усього народу. За своїм  ділом я – Бог.  йому як такому ніхто не хоче вірити. Він не хоче, щоб люди з людьми за що-небудь сварились. 82. Ніяка машина, ні криголам, ніякий супутник, ні вся  мільйонна економіка чоловіка не врятує в житті. Його врятує тільки людська ідея самородка. А джерело – загартування-тренування. Це для всіх людей усього світу труд Паршека. Він для всіх такий у житті є. Це чесність, вона проста, але справедлива. 102. Природа цим людям покаже Паршека. Вони йому поклоняться й спитають: як же бути, і що нам робити? Паршек їм скаже: ідіть у природу й те ви робіть, що роблю я в житті. Моє діло – на мені. 165 Ядерна зброя – це є продукція людського життя, вона має застосовуватись. Ніякі уговори це не зроблять, а тільки була війна між людьми, вона є така, і буде вона. А тепер війну готують світову на злі, ненависті. Паршек говорить нам усім, хто цю війну готує, він хоче випробувати на собі це. Хіба можна такою зброєю воювати? Нам треба навчитись, як треба буде жити, а ми вчились у школах, як треба буде воювати».

    Зараз у світі накопичено ядерної зброї, потужність якої рівна потужності мільйона бомб, скинутих на Хіросіму. Іванов говорить, що такою зброєю не можна воювати. Треба запобігти війні. Країни починають погрожувати застосуванням ядерної зброї проти сусіда. Країни капіталістичні і країни соціалістичні – це дві протилежності, вони народжені одна одній доводити свою правоту, вони готові доводити свої переваги шляхом застосування ядерної зброї. Між ними назріває ядерна війна, вона неминуча, якщо люди нічого не будуть робити, а будуть жити по-старому. Між цими протилежностями існує суперечність, бо хочуть життя, а виходить смерть. Ніякими уговорами не вдасться запобігти війні. Наука діалектика говорить, що суперечність скасується через зняття. Люди повинні прийняти нові дві протилежності, їх пропонує Порфирій Іванов. Він говорив, що після соціалізму треба в країні будувати еволюційний лад. За вченням Іванова, у деяких країнах колишнього Радянського союзу і країнах Європи, котрі відмовилися від соціалізму, треба уже зараз починати будувати еволюційний лад, як описано в його працях. Треба починати жити по-еволюційному. Таким шляхом буде знята суперечність. Це можна зробити. Таким шляхом можна запобігти ядерній війні, боротьбі між капіталізмом і соціалізмом, природа і Бог людям допоможе. Люди всіх країн зрозуміють, що еволюційний суспільний лад прогресивніший, кращий, ніж капіталістичний і соціалістичний, і відмовляться від старого, будуть будувати еволюційний лад. «97. Є війни в житті для народу, як буде? Про це діло говорить природа: «Москва згорить, Київ теж». Десять років треба готувати себе в цьому ділі. Ми в житті злодії, ми вбивці всього. Не бережемо своє тіло, живемо за рахунок чужого, а своє ми хоронимо. Відходимо від природи. Себе хвалимо, Бога в цьому ганьбимо. Вважаємо, що ми є люди праві. Ось чим ми всі програємо в цьому ділі». (Іванов. 8009:97). Це пророцтво здійснилося за 10 років, Радянського Союзу не стало. Пропонується Москві і Києву жити не по-старому, а по-еволюційному.

 

Наука діалектика у вченні Іванова

    Діалектика основа вчення. Критерій істини є практика. Загартування Іванова – це його практика. Іванов  говорив, що він створив науку на собі. Свідомість визначає буття. Це положення Іванов взяв із свого досвіду. Це початок його ідеї. Йому в 1933 році прийшла свідомість щодо життя всіх залежних людей. Вони щодня вживають їжу досита, одягаються до тепла в тілі, живуть у домі з усіма вигодами, і через це вони всі хворіють і вмирають. Він не визнав залежне життя істинним, вирішив заради людей стати незалежним, щоб люди не вмирали. Ця свідомість визначила подальше життя людей. (Вікіпедія. Діалектика).

    Закон єдності і боротьби двох протилежностей. Всі речі, явища мають протилежні властивості та тенденції розвитку. Вони перебувають в єдності, одне без одного не існує. В обєктах протилежності постійно взаємодіють у формі боротьби, її результатом є розвиток. Між ними виникають суперечності, які є джерелом, змістом, рушійною силою саморуху і саморозвитку світу. Завершується процес зняттям. Зняття – перехід до іншої якості, нової єдності протилежностей. Приклад із вчення Іванова. У природі є дві протилежні сторони стосовно почуття людини: тепле і хороше, холоде і погане. Люди в своїй діяльності мають такі протилежні почуття, одне без одного не існує. Вони законно існують у нерозривній єдності. Коли залежні люди проявляють такі дії, які дають хороше і тепле почуття, то законно робиться в природі така дія, що дає людині почуття холодного і поганого. Це – хвороби, незадоволення в житті, смерть. Це є суперечність між двома протилежностями, бо хотіли хороше, а отримали погане. Завершується дана суперечність зняттям, котрим є наука загартування. Вона виникла з метою зняти і вигнати з життя хвороби і смерть. Це перехід до нової якості, нової єдності протилежностей. Коли людина проявляє дію, яка дає почуття холодного і поганого, то законно сама приходить від природи така дія, що дає хороше і тепле почуття. Це – здоров’я, задоволення, вічне життя. Тут нові дві протилежності. Отримати хороше і тепле через прийняття холодного і поганого – це суть загартування. Незалежні люди люблять однаково обидві сторони природи, тепле, хороше, холодне, погане – через це отримують здоров’я, життя. Перемагати в себе жадність, лінь, самовдоволеність, користолюбство, страх, лицемірство, гордість – це погане. Перемагаючи ці погані звички, ми, всі люди, отримуємо хороше – здоровя тощо.

      Діалектичний закон заперечення заперечення. У процесі розвитку об’єктів кожна його ступінь, що є наслідком подвійного заперечення, є синтезом попередніх ступенів, і відтворює на вищій основі характерні риси, структуру вихідного ступеня розвитку. Заперечення є необхідним моментом процесу розвитку, умовою якісної зміни обєктів. Не існує розвитку об’єктів без заперечення попередніх форм. Заперечення відображає не знищення об’єкта, а момент його переходу в нову якість, що в ній зберігаються елементи і властивості його попереднього (вихідного) якісного стану, тобто фіксує спадкоємність розвитку. Приклад із вчення Іванова, залежність і незалежність від особи і речей у суспільстві. Залежність веде людей до незадоволення, смерті, а незалежність – до задоволення, життя. Тому в людства завжди є прагнення до незалежності від когось і чогось, позбутися від залежності, щоб жити. Людина народжується для життя в природі. Спочатку в суспільстві є залежність від особи і речей, початковий етап розвитку, тезис. Це відповідає суспільно-економічній формації за царя і капіталізму. Другий етап – перше заперечення початкового стану, залежність від особи скасована, а залежність від речей залишається. Цей стан відповідає формації соціалізму Це антитезис. Третій етап – подвійне заперечення, у суспільстві незалежність від особи і речей. Люди практикують свідоме терпіння без потреб їжі, одягу, житлового дому за системою. Це синтез. Це етап суспільного життя без потреб, лад еволюційний. Еволюційний рух почався на новій основі в суспільстві. Тут перехід в нову якість, в ній зберігаються елементи і властивості його попереднього (вихідного) якісного стану, тобто фіксує спадкоємність розвитку, збереження попереднього стану.

    Закон взаємного переходу якісних і кількісних змін. Кількісні зміни поступово накопичуються, на певному етапі розвитку порушують їхню міру, і зумовлюють у них корінні зміни.

    Кожній якості в природі відповідає певна кількість, виражена числом. Процес еволюції виражається певною еволюційною послідовністю чисел. Користуючись діалектичним законом заперечення заперечення, можна побудувати еволюційну послідовність чисел.

     Перший член послідовності виражає початок еволюційного процесу, тому приймемо його рівним одиниці, бо еволюція починається з найменшого числа. Це початковий, вихідний член, тезис. Другий член у звязку із законом заперечення першого не дорівнює одиниці, а дорівнює якомусь числу Х. Це антитезис. Третій член є заперечення заперечення, тобто друге заперечення, синтез. Заперечення є перехід в нову якість, в ній зберігаються елементи і властивості його попереднього (вихідного) стану, тобто фіксує спадкоємність, збереження попереднього стану. На основі цих властивостей третій член дорівнює сумі: 1 + Х. Наприклад, принцип відповідності Н. Бора. Старі теорії є окремим випадком нової теорії. Другий приклад, розвиток суспільно-економічних формацій. Спочатку маємо залежність від особи і речей. Це тезис. Перше заперечення – скасування залежності від особи, побудова соціалізму. Це антитезис. Друге заперечення – скасування залежності від особи і речей, це побудова еволюційного ладу. Це синтез. Тут сума незалежності від особи і речей, це спадкоємність, збереження попереднього стану.

    Отже, маємо правило побудови еволюційної послідовності – кожен член дорівнює сумі двох попередніх.  Ця послідовність є геометрична прогресія.   

Щоб побудувати послідовність, з трьох послідовних членів знайдемо знаменник прогресії, при цьому отримаємо квадратне рівняння, котре має два кореня. Перший корінь – відоме число золотий перетин: 1,618033. Другий корінь дорівнює відємному числу, яке обернене до золотого перетину: – 1/1,618033. На основі двох коренів виходить дві еволюційні послідовності чисел. Перша є зростаюча геометрична прогресія, описує природні явища, в яких кількість збільшується від малого значення до будь-якого великого. Друга є зі змінним  знаком членів, що убуває, описує природні явища, в яких кількість зменшуються від великого значення до малого. Отже, еволюційними послідовностями з одного рівняння можна описати всі основні процеси в природі. Бажаємо всім щастя, здоровя. Праці Іванова:   http://osh.kiev.ua