Формула миру

 

2020.07.05

 

Формула миру – пропонується науковий метод вирішення проблеми миру між народами.

             

Зміст

1.Внутрішні і зовнішні вороги держави.

2. Теоретичне припущення діалектичного зв'язку.

3. Практичне підтвердження теорії. Зв'язок між внутрішнім і зовнішнім ворогом.

4. Чому земля Союзу Антів русою зветься?

5. Що робити, щоб не утворювався внутрішній ворог? Евволюційний лад.

6. Релігія і війна.

7. Порфирій Іванов говорить про мир.

8. Видалити ворога в себе.

9. Христос говорить притчею про ворога.

10. Діалектика, три закони.

 

   Всім народам треба мир. Ми тут намагаємось науковим шляхом, на основі діалектики знайти метод вирішити проблему миру між народами. 

 

   1.Внутрішні й зовнішні вороги держави.

 

   Будь-яка держава має в себе всередині між людьми внутрішнього ворога. Це є люди, які порушують закони суспільства, а влада вважає їх ворогами,  не прощає провини їм, а їх карають, судять народним судом, дають строк, саджають у тюрму. Вони сидять і думають відомстити владі. Влада є немилосердна, немилостива.  

   Між державами також існує ворог зовнішній – це одна держава нападає на іншу, воює з нею до смерті, намагається перешкодити їй у житті, відомстити за щось. Споконвіку між державами існує війна за щось.

   2. Теоретичне припущення діалектичного звязку між внутрішнім і зовнішнім ворогом.

Перші дві протилежності. Внутрішній ворог і зовнішній ворог діалектично зв'язані. Внутрішній і зовнішній ворог – це є дві протилежні сторони, які існують в єдності й боротьбі. Внутрішній ворог як перша протилежність породжує зовнішнього ворога як другу протилежність, між ними існує боротьба, війна. Із внутрішнього ворога виникає зовнішній ворог, його мета –  мстити владі. У процесі життя між внутрішнім і зовнішнім ворогом виникає суперечність, бо війна між ними породжує смерть, не дає життя. Якщо влада в одній державі не милостива, не прощає людям за провини, а жорстоко карає, створює умови для існування внутрішнього ворога, то це породжує зовнішнього ворога як протилежність, який іде війною проти цієї держави, хоче відомстити. Це формула війни.

   Перехід до двох нових протилежностей. Люди хочуть жити мирно, тому суперечність між протилежностями вирішується через свідомий перехід до двох нових протилежностей, який неминучий. Перша протилежність. Із внутрішнього ворога треба зробити друга через любов, прощення. Людям треба прощати за провини, не карати, не судити судом, не саджати в тюрму а всім дати волю, ув'язнених звільнити. Треба зробити з ворога любимого друга. Створити людям умови життя, щоб не утворювався внутрішній ворог. Це треба зробити свідомо, з любов'ю. Друга протилежність. Після цього суперечність між внутрішнім ворогом і зовнішнім сама вирішиться, між ними виникне любов. Тоді зовнішній ворог сам зникне, піде від такого суспільства, а прийде як друг з любов'ю, він стане другом тому, кого вважав ворогом, бо нема за що мстити. Отже, коли влада держави  є милостива до людей, прощає людям провини і не карає, не творить внутрішнього ворога, то і зовнішній ворог сам піде від такого суспільства і стане любимим другом для цієї держави, тобто його не стане, і настане справжній мир назавжди. Це є формула миру. Коротко, формула миру – це амністія для всіх і одна зарплата для всіх.  Цю формулу миру написав Порфирій Іванов у своїй праці. 7101:108. «Ми повинні видалити ворога в себе, а потім в інших людях видалити також ворога всередині. А потім і зовнішній ворог піде сам від такого суспільства». 7402:56. «Якщо ми пробачимо злочинцеві, то ми переможемо ворога в природі, він буде для нас милий друг».

                

3. Практичне підтвердження зв'язку між внутрішнім і зовнішнім ворогом.

   Україна має велику і славну історію. «Чи є на світі така країна, яка пройшла семи-тисячолітній шлях свого розвитку – злетів і падінь, розквіту і занепаду, яка вже в давнину здобула б такий могутній цивілізований потенціал, що спорудила інші народи, нації й мови, і котра б на різних етапах свого поступу мала б стільки назв, як наш рідний край та його віддалені і близькі регіони: Оратта, Оріана, Кіммерія, Скитія, Амазонія, Сарматія, Палезгія або Лебедія, Венедія, Етрурія, Троада, Роксоланія, Антія або Аратанія, Україна-Русь, Козацька держава, Україна». Голова Конгресу Українських націоналістів, народній депутат України трьох скликань Слава СТЕЦЬКО. Ці правдиві слова взяті із книги  Сергія Плачинди. Лебедія.

    Візьмемо історичний приклад Антії (України) і Московії. Прослідкуємо історію давньої Антії-України і Московії 1500 років тому.  Останній Київський цар Аттила очолив об'єднання антів і гунів. Він відіграв негативну і руїнницьку роль у розвитку Антії-України, розвитку її державності. Посівши престол великого князя Київського (443 р.), Аттила встановив, по суті, військову диктатуру, повів грабіжницькі війни без потреби. Він створив державу на силі, страху, рабстві. Влада за князя Аттили була немилостива, не прощала людям провини, а карала строком тюрми і смертю. У державі між людьми існувала соціальна нерівність, багаті й будні – це все породжувало злочинність, внутрішнього ворога. Такий внутрішній ворог існує в державі досі. Це перша протилежність. Аттила завів суворий закон: украв – смертна кара, убив кого-небудь – голова з плеч. Якщо ти вчинив розбій,  грабіж, то була така ж кара. Хто ухилявся від війська, того чекала смерть. Коли Аттила помер (453 р.) супердержава гунів-антів розвалилася враз. Антія вже не відновлювалася, народи боялися знову потрапити в рабство. Так стали утверджуватися самостійні держави,  їх назвуть потім народами слов'янської спільноти. Люди Антії втікали від смертної кари в далекі північні ліси, до Москви-ріки (ведмежий закуток). Дослідник Сергій Плачинда стверджує, що так, завдяки внутрішньому ворогу держави Антії-України, гартувалась чоловіча община русів-утікачів, вони женились на удмуртках, марійках, фінських дівчатах. Так почала формуватися нова войовнича нація русичів через немилостивий учинок влади Києва. Вперше нова нація заявила про себе 1169 року, коли була Московсько-Суздальським князівством.  Князь привів свої полки  під Київ, зненацька захопив його і влаштував небачену за всю історію різню і розбій. Київ був залитий невинною кров'ю.  Яка головна причина війни Московії з Україною?   Головна причина війни – це помста Києву за засудження на сувору кару, через яку мусили втікати з України. Помста була генетично запрограмована, вона залишилася навічно в людях. Не будемо забувати, що ця війна Росії почалася через жорстоку владу за князя Аттили, котра не прощала людям за провини, а карала. Так в Антії-України виник зовнішній ворог – це друга протилежна сторона.  Війна з Україною проявлялася багато разів з тих пір до сьогоднішній часів. Сьогодні якщо в Україні чиновник вчинив злочин, він утікає в Росію, щоб його не судили, а Росія охоче приймає всіх утікачів з України, наприклад, у 2014 році. Утікач залишається ображеним назавжди Україною. Так Росія як месник творилася тисячу років. Так через внутрішнього ворога в Україні утворився зовнішній ворог Московія, Росія – так утворилося дві протилежності. Це формула війни.  Сила месників Києву росте з кожною зміною влади в Україні – це виражається у війнах. Тепер злий сусід має ядерну зброю – це страшна небезпека для українців. Така помста існує вже тисячу років, і буде існувати далі з ядерною зброєю, якщо українці нічого не будуть робити. Росіяни не залишають свою ідею знищити Україну, а навпаки, готуються реалізувати її. Сьогодні Росія воює з Україною всякими методами. Українці мають запобігти цій  війні. Колись Антія-Україна як матір помилково породила Московію, як месницю. Тому тепер Україна повинна виправити свою велику помилку, яку зробила 1500 років тому, вона повинна почати жити за формулою миру. Українці мають послухатися визнаних великих Учителів людства: Учителя Порфирія Іванова, Христа. Вони пропонують всім людям виконати такі ідеї на рівні закону. Виконати формулу миру. Вони говорили, по-перше: любити ворогів своїх, прощати їм провини, не карати, не позбавляти волі, не судити народним судом за провину, щоб позбавити волі; звільнити всіх ув'язнених. Не присвоювати місце на землі, не вважати його своїм, а вважати його спільним. Достатньо винуватого осудити словом з допомогою ЗМІ, але не лишати його волі в тюрмі, він буде пам'ятати таке осудження все життя, буде старатися викупити свою вину доброю справою. В такому випадку не буде втікачів з України, не будуть утворюватися месники, зовнішні вороги, і не буде війни Росії з Україною, а будуть повертатися в Україну, як друзі. І також треба виконати другу ідею. Всі люди мають прийняти однакову зарплату, наприклад, 33 долари в тиждень. Якщо буде мало, всім прибавимо однаково, щоб не було ображених. Це буде дві нових протилежності – це є формула миру. Це буде побудоване нове суспільство демократичним шляхом через любов між людьми, без насилля. Іванов назвав цей суспільний лад еволюцією – це можна і треба зробити в Україні  зараз, бо здійснена декомунізація. Люди будуть сильно любити один одного за такий учинок. Усім утікачам з України треба буде дозволити повернутися в Україну, і обіцяти їм не судити і не карати їх, а їхні провини простити. Утікачі повернуться в Україну як друзі.  Всі кримінальні справи будуть закриті. Війна Росії проти України враз припиниться.                                           

   Як змінилася мова народів над Дніпром і Москвою?   Тисячу років тому мова руських на берегах Дніпра і руських утікачів на берегах Москви була однакова. Відтоді пройшло тисячу років історії. Мови двох народів незалежно змінювалися через оточення. Існує лінгвістичний закон: мова кожного народу за тисячу років змінюється на 20 відсотків. Мова руських Наддніпрянщини і руських Московії змінилася на 20 відсотків відносно початкового стану, а тепер різниця між ними має становити 40 – 50 відсотків за розрахунками. Ця теорія підтверджується на практиці. Це підтверджує той факт, що тисячу років тому мова цих двох народів була руською, вони обидва виникли з руських антів. Зараз вони мають політичні назви Україна і Росія, нації мають назви українська і російська або руська. Ці два народи мають історичне право називати себе руськими, у цих народів або націй одна спільна матір Русь і доля в історії. Київська Русь є матір українців і росіян, а українці і росіяни є її рідні діти, і мають жити однією сім'єю дружно і мирно завжди. І також нам треба прибавити сюди інші народи слав'янської спільноти. Бо сказано, що буде земля русів прославлена племенами (Велесова книга. 24г), і ніхто не сміє про те забути, бо буде проклятий людьми (Там же. д.25). Вони не хочуть бути проклятими людьми, тому обоє прославляють землю руську. У них одна життєва дорога через любов між людьми.

      Треба зробити з ворога любимого друга. Іванов: «Якщо ми простимо злочинцю, ми переможемо ворога в природі, він буде для нас милий друг». 7402:56. Учитель Ош як українець прощає всім росіянам, як зовнішнім ворогам, за їхні злочини проти українців від минулих часів до наших днів і не бажає їм покараня. І прощає всім людям, котрих вважають  внутрішнім ворогом.  Учитель Ош закликає і просить всіх українців прощати росіянам за всі злочини, котрі вони зробили українцям за 1500 років. Учитель Ош просить усіх росіян не мстити українцям за немилостиві вчинки української влади проти росіян за всі 1500 років і простити українцям. Пропоную і прошу всіх жити однією сім’єю дружно, мирно, любити діло один одного. У нас усіх є один Учитель народу, Бог за ділом Порфирій Іванов.    

 

4. Чому земля Союзу Антів-Україна русою зветься?

   На це питання відповідає Велесова книга. Дощечка 24г. «Ішов од них верхів і до синього моря і Сурожа до вас, і казав вам, як відали самі, про ту зі старих часів землю нашу Союзу Антів, яка через кров, щедро пролиту на ній, русою зветься, бо руду лили, і так в спрагу її до кінця. І буде та земля наша прославлена племенами і родами. Се бо славимо Богів, ніколи не просячи, бо славили силу їх. І так величаємо  пращура нашого Сварога, який був, є і пребуде завжди з нами з віку у вік до кінця».

25. «Кожний зробив якесь благо для русів. Пам'ять наша те вдержить, бо мусимо їх славити всякої Тризни – Тривіди. І ніхто не сміє про те забути, бо проклятий буде богами нашими і людьми. І люди ім'я його охибнуть на віки».

   Земля Союзу Антів зветься русою зі старих часів. У наш час цей прикметник змінився на руський. Люди Антіїї називалися русами, а тепер називаються руськими. Очевидно, із цього прикметника виникла назва землі антів Русь. Ми маємо пам'ятати і славити захисників землі руської, ніколи не забувати.

   В честь наших славних предків русів пропонується називати Україну новою назвою Русь. Ця назва дасть людям радість, бо багато людей в різні часи  страждали, пролили за не] кров, захищаючи руську націю, її землю. Ця назва вистраждана.

   16 назв України в історії за сім тисяч років утворюють діалектичну евволюційну послідовність (див. ukiv8822). Кожна назва є подвійним запереченням попередніх назв – це закон природи. Можна передбачити, що буде далі. Назва Україна зміниться на нову назву, з якою національна країна буде процвітати і жити далі. Назва України може замінитися на нову назву Русь. Бо за діалектичним законом ця нова назва Русь зберігає елементи і властивості її попереднього стану, тобто фіксує спадкоємність. Земля Антія русою зветься, очевидно, від цього прикметника походить назва Русь. Це радісна назва.    

   

5. Що робити, щоб внутрішній ворог не утворювався в державі?

Евволюційний лад

 

3.1. Іванов говорить про Батька, Сина, евволюцію Духа Святого.

   Під поняттям Батько Іванов розуміє капіталістичний лад у суспільстві, Син – це соціалістичний лад, здорове тіло і здоровий дух – це евволюційний лад. Евволюційний лад буде після соціалістичного ладу. Згідно закону незворотності еволюції, лад, який був у житті, більше знову не повертається в життя. Учитель Іванов учив людей здоровю, він називався Бог Дух Святий.  Під поняттям Дух або Святий Дух розуміється світла енергія, яку творять люди, через яку люди бачать біле світло, коли зовсім не вживають їжу.  Святий Дух – це світла енергія, яку творять люди і бачать біле світло, коли без потреби їжі. Поняття Бог Дух Святий не відноситься до християнської  релігії і Трійці Богів. Бог Дух Святий – це людина, яка освітилася  Духом, тобто світлою енергією і білим світлом, завдяки якого робить людям корисну справу.

 

   Іванов говорить: 7707:69. А природа не допустила людині таке індивідуальне діло. У неї було інше щодо цього всього: треба буде зробити людям у природі без усякої крові. Вона хотіла дочекатися в себе три Особи: Бога Отця, Бога Сина, Бога Духа Святого. Самодержавство царя – це перша людина, соціалізм – це друга  людина, а третя – це буде евволюція, здорове тіло і здоровий Дух у ньому. А Паршек пройшов цю путь і цю історію своєю ідеєю. Він дослідом створив, випробував на самому собі. 76. Одні слухались Отця, інші були із Сином, а от Духа Святого не визнали. Це  є евволюційність у житті, вона оточує кожну людину її свідомістю.  134. Ні отець, ні син – ніхто, крім одного Духа Святого, не розкрив у цьому істину, щоб у нас таких людей простились гріхи і ми більше не робили цього. Техніка не заступилась, штучне нічого не дало й хімія не ввела це. Злочинець як був, так він і залишився. І ніяка одиниця не допомогла в цьому, крім однієї свідомості: евволюція це зробить. Вона не халам-балам і не фунт ізюму поїдати. Треба зробити в тілі ввічливість, уміти потривожити  іншу людину, щоб вона не залишилася ображеною. Евволюція не примушує, а більш за все просить, ввічливо робить і вміло. Ось що людям треба – не отець із сином, а Дух Святий. Отець вів себе грубо,  і також син не змінив форму, а Дух Святий випросив у природи, вона залишилась задоволена. 157. Бути таким, як я є в природі – Переможець природи, Учитель народу, Бог Землі. У трьох особах – Бог отець, Бог син, Бог Дух Святий. Це самодержавство самого царя; революція, що створила Радянську владу; ідея евволюційності.

   7710:189. Ця історія моя мислилась у той час, коли я зовсім не їв. Моє тіло освітилося Духом. А раз Дух оточив мене, то мені легко буде жити. Ось чого треба в людях добитись – такого життя, а воно є в нас.

   7712:97. Це історія евволюції. Треба просити не начальника, а начальник буде просити підлеглого. І свідомість примусить людину обходитися без усякого труда. Цього начальник не одержить, він буде жадати свого труда. А труд фізичний відійде від людей підлеглих, а розумовий залишиться вічно. Буде з ним жити теорія невмираюча. Вона була, вона є, і вона буде такою, як люди її створили. А підлеглий відмовиться й свідомо відійде від цього. Людина буде хазяїном у цьому всьому. 103. Це життя пройшло в отця й сина з невдачею. За законом усієї дійсності, ідея евволюції Святого Духу іде в природі. Люди  не пробували цю ідею, вони повинні бути свідомі. Люди повинні нікому не завадити своїм виступом, а своє взяти своїм ввічливим учинком. Евволюція не вчить, а просить, благає як таких людей. Вони повинні прибрати гордість, а небувалу ввічливість показати між собою. Головку низько поклони й скажи, мовляв, здрастуй. 154. Особливі два світи є в природі – це отець із сином. Їх не примирити. Ти мене породив – ти мене й вигодуй. Який же ти отець, якщо в тебе нема того, що треба. Капіталісти, вони вмруть – своє не дадуть комуністам. І так само комуністи не поступляться капіталістам своїм. Це вони  народжені в природі для того, щоб один одному доводити.  В одного є своє,  і в другого є своє. А щоб якась різниця була в цьому. Людина як трудилася, так вона і залишилася з трудом. 155. Людина не зможе жити без цього. Це робилось і буде робитись. Бог отець і Бог син залишать своє, а Дух Святий прийде на зміну. Це все скасується, такого свого місця не буде. Люди позбудуться чужого свідомо. Усе буде спільне,  наше. А раз ми не будемо присвоювати, то ми перестанемо воювати. Ми не будемо нападати, а ми будемо жити мирно. Ось де природна любов проявиться. Між людьми  не буде такої злої ненависті. 156. Люди будуть зустрічатись із людьми ввічливо, своєю головкою їм будуть низько кланятись, у весь голос будуть із ними здоровкатись. А раз у них буде такий у любові вчинок, то вони не дочекаються ні від кого перемоги. В людях буде їхня любов, котру ніяк ніде не переможеш. Люди є усьому цьому діло. Якщо вони зробляться такими, то що може бути краще від цього. Ми будемо ставити своє корисне в людях у житті, щоб їм не заважати. Ось яка наука є в людях, із наук наука. Вона завойована людьми в природі так, щоб вона ніколи ніяк не ображала. 221.  Після управління Сина на землі Дух Святий настане, він уведе Бога. Він не буде  розпоряджатися людьми. Він прийшов на Землю як Переможець природи, Учитель народу, Бог Землі. Він прийшов у люди показати їм дорогу одну з усіх найлегшу. Треба нам, усім людям, відмовитись від того, що було до цього. Ми помилялись, робили - де ми подівались? Усі лежимо в гробу, своє місце займаємо. Ми – теж умерлі люди, і всі ми помремо. Для чого ми так живемо? Ми помираємо в цьому ось. Краще буде жити по-Божому. 316. А от Паршек зробився Духом Святим. Він оточив себе природою, вона зробила його евволюційним. А евволюція введена практикою, вона взята людьми в природі через одну таку людину, хто пішов шукати істину в людях. 378. Милі мої ці ось добрі й недобрі люди, ви гляньте на це ось сонечко – ви побачите там свою невмираючу правду, своє оздоровлення, свій такий обов’язок бути таким. Бога отця ми з вами бачили, ми провели його на віки-віків. А син наш живе з нами здоровий поки що із своїми силами. А коли Бог Дух Святий  появиться до нас на арену цього всього. Бог Дух Святий, усе терплячий у житті, відійде. Його не буде в житті. Сам Великий Дух проявиться й оточить, поламає все на світі в житті.

   7712а:26. Довго батько командував сином.А теперь сын научился командовать всем этим, чем это надо, психически. А тепер син навчився командувати всім цим, чим це треба, психічно.Он не знает, что вслед за ним идет идея эволюции, само хранение Бога, сознательность . Він не знає, що слідом за ним іде ідея евволюції, самозбереження Бога, свідомість.

   7910:97. Бог Отець був, Бог Син є, а Духа Святого не було. Самодержавство, Радянська влада. Евволюція повинна бути – велике сильне терпіння без їжі, без одягу, без дому свідомо робити.   98. Це ось обов’язково буде в житті. Так не пройде в житті, а буде, й обов’язково буде. Усьому цьому початому ділу прийде кінець. Я цю історію роблю для того, щоб це було.

   8209:113. Капіталісти – отці, революція – сини, а евволюція – Дух Святий, вона принесе нам безсмертну людину. Це буде він, йому створено Гімн: 148. Це евволюція, це Святий Дух, святе діло між природою й людьми є на нашій землі в цьому житті. За умовами залишилось. Будь-якій людині буде можливість  залишатися без усякої потреби, залишатися своєю живою людиною. 189.  Для мене засоби – це повітря, вода, земля – наймиліші невмираючі великі друзі. Повітря, вода й земля – три духи життя.

   8303:50. А тепер люди забажають цього, що знайшов Паршек. Природа поступиться їм. Дух Святий є напередодні. Евволюція людська була, вона є, і вона буде після отця й сина. Їй не треба нічого такого, щоб скористатися чужим. Це було, воно й є в людях. Вони це все роблять, а тепер вони перестануть. 52. «Отець  оточувався старим, син був, змінив отця, а діло як було, так воно й залишилось. Люди це роблять, а це їхня помилка, та ще яка вона. Люди захворіли, похворіли і вмерли на віки-віків. Це нам не все. Слідом за цими двома евволюційна сторона Духа Святого йде. Це нове небувале життя безсмертної людини. Він же є для нас усіх Паршек зі своєю просьбою».

  

   У 1981 році Іванов написав, що в 1989 році евволюція прийде в люди, люди прийдуть на Чувілкін бугор, підтримають його ідею, визнають його: «А евволюція прийде на землю Духом Святим – це Чувілкін бугор, це наше райське місце, чоловікові слава безсмертна, за що природа стоїть горою. Вона тепер, у цей час, не дає свою згоду на це, що воно може бути. І вказала про це діло, воно буде, 1989 року здійсниться, усе прийде на своє місце. Природа завжди скаже свою правду за мене». 1981.09:68.  Послідовники прийшли на бугор у 1989 році, підтримали Учителя, визнали Богом. Іванов називав евволюцією  новий суспільно-економічний лад, який буде в суспільстві після соціалізму. Якщо евволюція буде з 1989 року, то одночасно з 1989 року соціалістична система Радянський Союз розвалиться і на зміну прийде новий лад евволюція. Це пророцтво Учителя Іванова здійснилось, спочатку в 1989 році в Україні прийняли декларацію про незалежність від союзу, потім парламент прийняв незалежність, потім у 1991 році народ підтвердив незалежність на референдумі.  З 1989 до 1991 року Радянський Союз розвалився на незалежні держави, в останні пять років декомунізація здійснилася в Україні. Якщо пророцтво Іванова здійснилось, значить ідея евволюції є істинна, і здійсняться також інші пророцтва. Коли яка-небудь соціально-економічна формація перестає існувати, вона більше не повертається в життя за законом незворотності евволюції. Люди пережили капіталізм і соціалізм.  Отже, тепер суспільний лад евволюція повинен існувати, згідно закону незворотності евволюції, Якщо в якій-небудь країні зник соціалізм, то їй треба починати будувати евволюційній лад в суспільстві. Сучасний суспільний лад гальмує розвиток біологічної евволюції людини. Якщо у суспільстві не буде евволюційного ладу, то людина як біологічний вид зникне назавжди, це не можна допустити.

 

Нам, усім людям, є райське місце для життя за ідеєю еволюції, і час прийшов жити по-новому. Всі люди на Землі мають право прийти на райське місце і жити за ідеєю Учителя Іванова. Бог Землі дозволив усім людям усіх національностей жити навколо райського місця за його ідеєю. Учитель Іванов писав. «Бути таким, як я є, – Переможець природи, Учитель народу, Бог Землі. Люди Господу вірили, як Богові, А Він Сам до нас на землю прийшов. Смерть як таку вижене. А життя у славу введе. А люди зберуться на цьому бугрі. Вони гучно скажуть слово. Це є наше райське місце. Чоловікові слава безсмертна. Нікому не дано таке право, щоб на це місце не допустити, щоб на ньому не  бути. Усім людям дозволяється, і кожній людині допустимо бути  в цих умовах». 1981.09:18.

 

3.2. Люди повинні бути вільні в житті.

   У суспільстві реалізується природне право людей: життя, воля, розвиток. Людей не треба примушувати адміністративно, закривати у в’язниці, їм треба дати волю, їхню діяльність не треба контролювати. Дії вільних людей дадуть силу, розвиток людям і суспільству.  Любов – це є життя. Якщо любов є між людьми, то є і життя. Жива людина є найбільша цінність в суспільстві. Свідомість визначає буття. Люди творять біле світло. Докладно на сайті (див. ukiv8828). Коли люди бачать своє світло, свідомість змінюється. Без цієї свідомості не будуть обходитися в житті.

   Цитати Іванова з праць, які є на сайті послідовників. Перші дві цифри означають рік скорочено, наступні дві цифри означають місяць, після двох крапок — номер сторінки.

    7805:12. Евволюція є свідомість і буття тут. Нам треба жити без потреб і вміло. Нам не треба ховатися, треба любити природу як таку, вона простить нам. Евволюційна людина прийшла на землю не з чужим, а зі своїм живим енергійним тілом. А чуже є чуже. Люди повинні бути вільні в своєму житті. Це буде діло. Він є господар, якщо він захотів, він зробив. Йому не треба в житті  адміністратор. Він знає сам, що робити в природі в житті. Він повинен робити все сам як мудрець. Ми повинні навчити себе, щоб обслужити дитя ввічливо, щоб воно розуміло, що його просять. Не треба присвоювати дитину до свого імені, треба вважати її спільною. Ось тоді ми будемо жити незалежними. Між людьми не буде ніякого зла, а буде любов у всьому ділі. Дорослі й діти будуть отримувати зарплату одну – 33 карбованці. Ображених не буде. Якщо нам буде мало, ми прибавимо всім. 14. Ми повинні робити свідомими, свідомість треба всім. Ми не будемо обходитися  без усякої свідомості. Якщо нам треба, значить треба. Ми хочемо жити – значить, нам треба будувати життя, це залежить від нас усіх. У нас не буде ніякої тюрми, ніякої лікарні, а ми будемо жити по евволюційному. Якщо ти хочеш робити, роби; якщо не хочеш робити, не треба. Сиди отримуй те, що слід. Ти бережи це все, як своє добро. Ми запрошуємо весь світ, усе людство на цю будову. Ми не відходимо ні від кого і не відгороджуємося ні від кого. Якщо ти хочеш жити за нашими  умовами, приходь, вступай у таке суспільство і живи з нами, користуйся такими правами. У нас не буде нічого іншого, а буде своя рідна любов між людьми. Люди будуть допомагати один одному. 15. У нас не буде захоплення ніякого, воєн ніяких. Усі люди отримають рівні права на життя спільного характеру, шукати в природі корисне в труді. Але у людей не буде ніякого командування, ніякої юстиції, ніякого військового, ніякого насильства. А просьба одна з усіх наша буде, така вона є.  65. Доволі чинити адміністративно над людиною, не треба примушувати людину, не треба запирати людину. Людям треба дати волю за це все. Це є святе діло для таких нас. Ми є сильні, це повинно бути в житті.

 

3.3. Треба не примушувати людей робити, а просити

   Люди є свідомі, мудрі, вони самі знають, що їм робити в житті. Людям не треба в житті адміністратор, який примушує робити що-небудь. Зміни в житті суспільства відбуваються без насилля, мирним шляхом, через реформи, вільний вибір.  Свідомість визначає буття. Іванов отримав свідомість від природи, вона визначила все його подальше буття. Учитель Іванов говорить, що така свідомість повинна зародитися в кожного. Кожен є свідомий, ми не будемо обходитися без свідомості.  Вчення Іванова треба вивчати, його праці читати, розуміти, виконувати в своєму житті.

   Цитати Іванова. 7811:36. Паршек є Бог землі в усьому ділі й усій цій історії, він є хазяїн усьому положенню. Він сказав адміністратору, що не треба командувати підлеглим, а треба буде відмовитися від цього всього.

   7910:153. Адміністратор – це технічна людина ученого характеру, теоретик, він боїться природи, як вогню. Він озброюється проти неї, думає врятувати себе в цьому, таку грішну людину, на яку дивляться. Адміністратор є не помічник, а розоритель своїм ділом. А діло є таке, треба воювати з людьми іншими в житті. А Бог говорить: всім треба відмовитися від цього ось діла. 8109:164. Природа не дає згоди на це, щоб люди підкорялись людям. Паршек просить людей не підкорятися управителям, вони нехай живуть самі без нас.

 

3.4. Всім треба зробити однакове життя, дати однакову зарплату.

 Нам треба рівна одна для всіх зарплата. Ми всі до одного чоловіка, дорослі і діти, повинні згодитися із цим утриманням, і взяти свою належну спільного надбання зарплату 33 долари на тиждень. Якщо буде мало, всім прибавимо однаково. Це є заповідь Іванова і Христа. Бажай і роби людям те, що собі хочеш. Люби людей, як себе. Якщо ми хочемо собі якусь зарплату, то ми повинні зробити іншим людям таку зарплату. Це є любов між людьми. Природа піде людям назустріч, не буде карати хворобами, стихійними лихами. Люди не будуть робитися хворими і злочинцями. Війн між людьми не буде, бо причина війн є нерівність. Коли  один має щось, а інший не має, це породжує війну. За висновком Іванова, залежність заважає людям у природі, вони хворіють через залежність, ідуть на злочин. Іванов пропонує.  Суспільство повинно дати зарплату щомісяця прожитковий мінімум матері, у котрої є діти. Кожній дитині  треба дати прожитковий мінімум, щоб дитя не потребувало в своєму житті, було на своєму утриманні. Заробітна плата є однакова в усіх дорослих, дітей, старих. Дитина повинна бути фізично незалежна від батьків. Ми повинні не примушувати дитину, а просити.

  Цитати Іванова. 7806:56. Учитель вносить людям свою еволюційну спільну свідому пропозицію, щоб жити в природі однаково. Нам не треба в житті ніякої політики, не треба такий ріст економіки. Нам треба рівна одна для всіх зарплата. Ми всі до одного чоловіка повинні згодитися із цим утриманням, і взяти свою належну спільного надбання зарплату від малого до старого 33 карбованці в місяць (тепер 33 долари в тиждень).  Ми повинні ліквідувати всі наявні засоби в житті. Люди повинні простити людям наявні борги. Люди не повинні мати злоби і ненависті на кожну  людину. Випустити всіх ув’язнених і божевільних з моєю ідеєю. Якщо нам усім буде мало, всім прибавимо.      6912:73. Ми всі живемо не однаково, тому ми всі й бідні. Ми йдемо один від одного.     

   7005:177. Він у нас за це, щоб не було в'язниці та лікарні. Для цього ми повинні в державі взяти одну однакову зарплату, ввести в життя своє свідомість спільну. 178. Люди не хочуть жити важко, люди хочуть жити легко, тому в нас повинно проходити однаково життя. 7212:139. Бог ввів у своєму вченні одне. Любити всіх до одного чоловіка живого, щоб люди всі отримували в природі однакову зарплату. 141. Якщо люди будуть жити однаково, ненависті не буде. Ми народжуємо злочинця своєю економікою і політикою. А коли ми  звільнимося за це все, Бог допоможе нам, райське життя буде в нас. Ми вводимо таке життя.  Природа допоможе ввести нам між собою дружбу, любов, це зробить нам продовження. І ми завоюємо життя через це, яке вічно не вмирає.

   7301: 50. Наша молодь повинна звільнитися від утримання батьків. Нам треба, щоб наші люди погодилися, з душею і серцем взяли однакову зарплату всім людям, які живуть на Землі.  7309: 174. Якщо людям треба буде працювати в природі, ми всі будемо прагнути до цього. А якщо не буде треба працювати, може, ми обійдемося без труда. А якщо нам треба буде працювати, то ми самі підемо свідомо в працю. І ми будемо працювати там, де це треба. Тільки зарплата буде одна. Якщо мало буде, ми прибавимо всім, але не одному тому, кому треба. Якщо вченому чоловікові треба бути, він буде між нами.

   7309.12:99.  Бог захищає ображеного. Ми даємо на кожну людину 33 карбованці. Ми будуємо таке життя. Це буде справедливе життя, одне з усіх не ображене. Людина буде знати про життя, для чого вона будує.

   7402:39. Ми повинні отримати утримання на кожну людину 33 карбованці. А коли ми отримаємо це, то не буде ображеного у нас. Ось що відіграє ролі в усьому, ніхто не піде на нас війною. Ми звільнимося в цьому від ворога, не станемо робити те, що роблять люди.  Наша ідея буде Божа. Любити природу тілом. Найголовніше, побажати іншому того, чого сам хочеш. 7510:48. Якщо ми не  зробимо це між собою, то ми оточимо себе чужим, природа не буде захищати нас, ми не  зможемо зробити що-небудь без природи. А ми з вами як гинули в природі в цьому ділі, так ми і будемо гинути тяжко в природі, ніякого продовження не буде. 7710:176. Молодь у нас є незадоволена життям. Вона існує на батьківському утриманні, а не на своєму утриманні.

 

3.5. Люди повинні звільнити всіх ув'язнених

   Іванов заповідав людям прощати людям провини і не карати. Любити людей – значить, прощати їм вину. Учитель Іванов заповідав: «Ми повинні зробити з ворога любимого друга». Христос говорив: «Любіть ворогів ваших». Христос заповідав нам прощати людям провини їхні. Іванов учить прибрати з життя все старе негоже. В суспільстві не повинно бути карального органу, юридичного права, юстиції, прокурора, судді. Міліції, армії не буде в суспільстві, солдат не буде служити. В суспільстві не повинно бути тюрми, люди не робляться злочинцями. Людину не можна саджати в тюрму, позбавляти волі, убивати. Іванов просить звільнити усіх ув'язнених з його ідеєю, які підтримують ідею Іванова і хочуть бути на волі. Примушувати не треба дітей, а просити треба. Треба відмовитися від такої науки, котра судить за злочин. Треба простити людям за зроблену помилку, не судити. Наші уми зробили вбивцю, злодія. Ми саджаємо самих себе. (Див. Еволюційний рух 10, 11). 

   Цитати Іванова.  7608:69. Наша велика помилка є в цьому ділі, що ми караємо, але не прощаємо людям. Учитель прощає нам, грішним усім, він не карає, просить нас, щоб ми не робили цього.  6510:61. Люди є в природі, нам не треба засуджувати і не треба карати їх, а треба прощати. Тоді виграш буде між нами і природою. Людина буде господар.

   6601:156. Нам усім треба взяти свідомо мінімум зарплати по 30 карбованців. Якщо буде мало, добавимо всім. І ми повинні  пробачити порушникам, попросити в зв’язку з цим законом. Всім дається прощення, щоб не робити шкідливе нікому з інших. Це примусить більше не робити. 157. Якщо ми не зробимо цього, ми ворога не зможемо зжити. Це все веде нас до незалежності.   

   6607.09:14. Ми з вами робимо шкідливе, судимо самих себе.  Юстиція є величезна наука, вона дійшла до генерального прокурора.  А ворог був над нашим добром, так він і залишився. Виховання таке людей.  Ми з нашим вченим не робимо, щоб не було між нами хворого чоловіка в природі.  Він зробив, ми зловили його, дізналися, що він це зробив.  А раз він зробив, вже злочин, ми судимо його за справу. 15. Врахуйте, він є наш ворог вічний.  Він був, є, і буде доти,  поки ми з вами не відмовимося від однобокої науки. 16.  Він вважає, що він засудив іншого, він зробив добре комусь.  А думка того, хто отримав покарання, не зупиняється, він хоче помститися цьому ділу. От і ворог наш жив, живе і буде жити з нами вічно.

   6703.05:10. Ми повинні пробачити всім нашим людям, які живуть на білому світі, в ділі, зробленому ними, назавжди, щоб вони не робили більше цього.   6803.09:31. Якщо у нас не буде в'язниці, внутрішній ворог зникне між нами такими.  Якщо у нас не буде грошей в кишенях, злочин відійде. 6904:112. Треба навчити чоловіка  цьому, щоб він не брав спільне, а зберігав його. 88. Ми повинні звільнити всіх в'язнів, хворим психічно дати дорогу.  Не треба людину тримати в неволі.  Ми повинні зробити так, щоб не було образи ніякої.  Ось що людина вимагає, щоб любов була до людини і велика ввічливість  для всіх.

   6912.31:176. Якщо ми приведемо себе свідомо до цього, і ми станемо свідомо все робити, то ми роззброїмо в'язниці в природі, і лікарні не буде в нас. Ми доб'ємося від природи. Не вона буде розпоряджатися нами,  ми  будемо керувати нею. Вона полюбить нас усіх за це, не буде карати нас у цьому. Ми будемо жити сім'єю однієї через це. Ніхто не буде судити нас. Ось чого ми з вами доб'ємося в житті через це. Люди стануть здоровими, сильними через це все. Люди не будуть потрапляти у в'язницю і не будуть лягати в лікарню. Юстиція не буде потрібна в нас, міліції зовсім не стане. 7104:80. Не треба буде створювати справу на будь-яку людину, і не треба її судити. 81. Треба пробачити всім людям ображеним, засудженим. Природа карає нас усіх таких.   

   7212.19: 141. Будуть жити однаково – ненависті не буде. Ми народжуємо злочинця своєю економікою і політикою. А коли ми звільнимося, Бог допоможе нам, райське життя буде в нас. Ми вводимо таке життя. 7309.12:139. Ми не повинні мати в себе в'язниці та лікарні.

   7311.29:10.  Ми повинні пробачити всім злочинцям, щоб вони не ображалися і не мали до людей претензії. Ми всі повинні переробитися, жити за Божою думкою. Ми всі повинні робити те, що він робить сам. Він хоче всім не поганого, а доброго. 7402:56. Якщо ми пробачимо злочинцеві, то ми переможемо ворога в природі, він буде для нас милий друг.   7606:44. Економіка зробила злочинця, а злочинець народив юстицію. Бунтівника судили, посадили в тюрму. А тюрма зроблена людьми, вона себе розвила. Якби ми не мали економіки й політики, ми б не робилися злочинцями й хворими людьми. Умови примусили нас це зробити. Ми сіли в тюрму й лягли в лікарню через це діло. 7805.13:17. Ми повинні всім ув'язненим і божевільним  всього світу простити і звільнити давно.  Не вони винні в житті, а ми, люди, які примусили цих людей бути такими.

 

3.6. Земля є спільна

   Ми повинні жити за рахунок свого, а не чужого.   Своє – це є живе тіло людини. Всі природні блага є спільні, чужі. Земля природна є спільна, місце на землі – це є чуже. Ми можемо жити своїм, але не чужим, бо природа карає за чуже. Ми повинні не захоплювати, не присвоювати, не продавати землю, вона є спільна. Війна за землю не буде більше. Армія не знадобиться, солдат служити не буде, зброя не треба буде. (Див. Еволюційний Рух 12).     

   Цитати Іванова. 6010:125. Земля є не людини, і будинок не її. Тільки тіло є її за законом. Вона може розпоряджатися своїм тілом, але не збагачуватися цим добром. Це добро все є природне. Тільки зараз людина знайшла цю таємницю, узнала її, і застосувала на собі, що це буде неправильно, що ми живемо за рахунок власного свого імені.

   7005.25:190. Іванов не хоче, щоб люди воювали з людьми за землю, бо земля людей є спільна. Вона не дала нам нічого, ніякого реального діла. Як люди жили, так вони живуть зараз, вони є не задоволені нашою землею. 7309.12:142. Власності немає в житті, щоб це місце було моє.

   7309.26: 118. Бог говорить нам усім, будете покарані природою, помилування не буде нікому. Природа є нічия. Вона не міняється на золото, і вона не буде продаватися ніким. Вона буде зберігатися людиною через її діло, одне для всіх. Ми будемо робити природі хороше. 119. Війна замириться, битви не буде ніякої тоді, коли люди визнають Бога, і вони будуть кричати про нього. Люди не будуть нападати на людей, мир восторжествує між людьми. Тоді він візьметься судити людей. Хто давав вам таке право, щоб природу примушувати. Або кому давалося це діло, щоб довелося воювати з нею. 

   7406:54. Евволюційна людина не захоплює самовільно. Він повинен бути нижче від усіх і корисний для всіх. Природа оточила його, вона дала йому силу. Починай робити. Я не визнаю своїм будь-що. Я стою на місці, а місце є не моє, я поступаюся, даю іншому – це є евволюційна дія.   7412.20:60. Земля є не чиясь, а вона природна, нехай люди користуються нею.   7704:42. Ми не будемо вибирати хороше місце, не будемо присвоювати його до свого імені, як своє місце. Ти живи краще так, і горнись до повітря, води, землі. Це є великий порятунок твій.

   7712.03:59.  Це місце захоплено в природі не для життя, а для смерті.  Нікому не можна привласнювати це місце до свого імені ніяк.   7906:20. Свого нема в житті в людях. Спільне надбання природи є. Будь-яка людина може напасти на власне індивідуальне місце. Людині мало свого, вона хоче чужого. Йому треба придбавати таку сильну зброю, щоб сильний відібрав нею у безсилого. 132. Свого нема в природі, все є спільне, живе енергійне, природне невмираюче. Повітря, вода, земля – вони є рідні всіх наших людей. 133. Не можна називати своїм ім’ям, бо буде чуже. А між своїм і чужим є ненависть, зло. 135. Ніхто не дав права і не дасть людей присвоювати, робити своїми. Вони є живі, вони не підкоряються тобі як ватажку.

   7804:173. Ні в кого нема свого, одне Боже, природне є. Це все є людське, але не власне, не індивідуальне, тепер спільне благо всього життя є, котре робиться в природі людиною. 7812:191. Війна починається через місце, а життя вводиться  через  любов. 

8009:3. Свого нема в природі, а все воно є чуже. Йому ніякого права не давалось, він зайняв це все самовільно. 37. Ми повинні не присвоювати, а поступатися. Він хоче зайняти твоє місце, ти поступись йому, але не говори, що це є місце «моє». Такого місця свого нема в житті, місце є природне. Ти бачиш його неприємність, він іде, хоче перешкодити тобі своїм злом. Ти є розуміюча особа, твоя ввічливість є, ти повинен зупинитись і дати йому дорогу з любов'ю. Ніякий звір чи ворог не піде на тебе, ти будеш урятований у житті своєму. 39. Ви не вмієте жити по-природному. Відмовтесь. Ти не вважай сусіда чужим, ти живи, як із своїм. Ти не жалій нічого, люби душею й серцем його діло, тоді війни не буде. Своє місце не визнавати. 45. Ця вся зброя залишиться безсилою, вона не буде треба нікому. Люди відмовлять собі, не будуть робити цього більше, людей не будуть убивати  за землю. Це є спільне надбання всіх людей. А воно є чуже тепер, не своє, тому ми вмираємо. Природа недолюблює нас за наше таке діло. Ми бережемо зло, як око, хочемо доказати комусь, а самі винуваті в цьому. Ми вмирали, умираємо, і ми будемо вмирати.

   8102:5. Землі своєї не видно, тільки своє тіло є. У людей не було свого такого.  Все є чуже, природне. Хазяїна нема від цього всього. Свої люди стали мати чуже. Ніхто не піде на тіло своє війною. А на чуже? Кожний чоловік піде на чуже, він буде правий. Чуже є наше, їхнє теж чуже. Якби цього не було в житті нашому, такої війни в людях ніколи не було. А якщо ми з вами оточені чужим, то чому сила буде мовчати в житті. 26. Моя ідея є така: треба відмовитись від чужого. 34. Своє – це є його тіло. 35. Ворога не було в житті, і його не буде. Він зробився в цьому ділі, у цій науці. Це все чуже відійде, його не буде більше між нами такими завдяки цьому всьому моєму ділу. 49. Ми всі живемо в чужому, у природному. Вона жене нас  з дороги за те, щоб ми не вбивали, не крали, не присвоювали до імені свого. 93. Людська радість, вони одержали прибуток, тут же втрата взялася десь, хвороба людського життя. Вона забрала його з путі за це саме. Люди зробили над природою. Вони скопали землю, зерно посадили туди, а це зерно дало багато зерна. Уже це є технічна сторона, зовсім чужа, зроблена в природі в житті їх за рахунок природи, за рахунок її умов і всіх можливостей.  94. Природа не дає так даремно своє тіло, вона відбирає твоє життя за це. 8109:81. Власника, власності в людях нема: усе є природне спільного характеру. 8109:65. А коли ми виберемо місце одне для всіх однаково з умовами, щоб можливість отримати бути без потреби всім, ми не будемо вмирати, безсмертя заслужимо від природи.

 

3.7. Ми всі повинні зробити з ворога друга

    Ми нічого не зробили, щоб ворог не був у нас. Ми робимо те, що допомагає ворогу. Ми не навчилися відбиватися від нього. Якби юстиція не була, то злочинець не був. Якби медицина не була, то захворювання не було. Треба відмовитися від такої науки, котра судить злочин. Ми повинні простити людям за зроблену помилку, не судити. Наші уми зробили вбивцю, злодія. Ми саджаємо самих себе. (Див.: Еволюційний рух 10, 11).

   Цитати Іванова.  6605.03:181. Ми не зможемо знищити ворога ніде зброєю. А ми розвивали і розвинемо нею більше в  будь-якому місці. 183. Нам треба було просити ворога, щоб він погодився з просьбою. А прохання було таке. Ми з вами спробували воювати  один з одним за природне добро. Ми озброїли живого чоловіка проти чоловіка. Ми з вами повинні братися не за розорення, а за своє збереження. Нам треба було цьому вчитися і навчитися, як треба зробити, щоб ворога не було. 79. Природа не народжує нас, щоб ми робили що-небудь. Вона народила людину для самозбереження.

   6607.09:17. Зайве виявилося в нас з вами, воно не потрібне. Треба знайти хворого, і цим усім допомогти свідомо.  І віддати без жодної задньої думки.  Якщо ти, людина, будеш робити це в житті по природі між людьми, ти не будеш ображена, ні природою, ні людьми  ніким ніколи. Ти заслужиш довіру зробитися в природі переможцем, учителем людей. З ворога зробити друга.

   6710: 145. Бог говорить нам, просіть. Буде все, і хороше, але не примушуйте, і не посилайте людину проти людини в бій. 15. За природним явищем, людина є людині в житті своєму брат і помічник, друг, любитель і хранитель.

    6712:128. Ворог був над нами внутрішній і зовнішній, він залишився так між нами. Ми знищували ворога один час. 129. Ми не знищили зовсім ворога. Він як був, так він і залишився. 134. Я є не за те, щоб війна відбувалася між людьми. Але ми  створили її самі. Ми залишаємо образу на собі вічно. Чоловік іншої національності мстить, все  думає про своє втрачене, хоче повернути назад все втрачене. Він хоче знову рости, бачити силу свою на собі. І хоче відновити, щоб розсіяти це зло між собою, і знову бити один одного. 136. Ми не вбили ворога, а зародили сильніше. Ми зробили в житті гірше. Ворог не знищився, а більше розвився, і зробився ще зліше і міцніше.

   6801.21: 89. За цим усім висновком моїм, хто ходить взимку і влітку роззутий, той завоює все в житті, ворога не стане, і не буде в природі залежний від неї. 6806:86. Коли не буде між природою і людиною війни, тобто боротьби, тоді не буде в житті смерті.  6812.09:37. Я не одягався, не одягаюся, і не буду одягатися тільки через цього ворога, через це діло, щоб люди зробилися в житті рівні. Ми всі до одного чоловіка зробимося в природі переможцями та вчителями народу.

    7101:110. Не треба примушувати, не треба вбивати, не треба продавати, не треба купувати. Не треба наймати, не треба найматися. Якщо у тебе є бажання допомогти іншому в чому-небудь, допоможи без усякого. Бог живе у цьому всьому. Купувати, продавати є злодійство між собою. 7103.20:33. Ми повинні пробачити своєму самому злому ворогу, як близькому і любимому другу, і більше в цьому не поминати.  7202:51. Ворога треба просити, і з нього треба зробити друга.7402:56. Ось що Бог придумав, життя, але не смерть. Якщо ми пробачимо злочинцеві, то ми переможемо ворога в природі, він буде для нас милий друг.

   7804:174. Моя ідея є така: зробити з ворога любимого друга. Це є Божі сили, а Бог є Паршек. Він є проти тюрми, проти лікарні. Він хоче зробити людей мирними, щоб вони не воювали, дружно між собою жили, без усякої потреби, як живе Паршек. 30. Треба  простити їм, таким людям, в їхньому ділі. У них народиться свідома думка, вона оточить їх вченням Учителя. Він не буде попадати більше ні в тюрму, ні в лікарню. Буде жити за Божою справою, не буде красти  в будь-кого. Усі будуть жити однаково, рівно, однією сім’єю.  7905: 116. Моя ідея є така. Іншому такому, як я, треба побажати те, що самому не треба. Людям не треба місце облюбоване для самого себе,  ніхто не має такого права накинутися на нього – це чуже. А своє не дається нікому. 121. А перш ніж вірити Богу, треба побажати іншому те, чого сам не хочеш. 8009: 37. Ми повинні не присвоювати, а поступатись. Він хоче зайняти твоє місце, ти поступись йому, але не говори, що це місце є «моє». Такого місця свого нема в житті, місце є природне. 8009. 38. Це є природа, не присвоюй місце до свого імені, і не говори, це місце моє. 45. Ця вся зброя залишиться безсилою, вона не буде треба кому-небудь. Люди відмовлять собі, не будуть робити цього більше, людей не будуть убивати  за землю. Це є спільне надбання всіх людей. А воно є чуже тепер, не своє, тому ми умираємо. Природа недолюблює нас за наше таке діло. Ми бережемо зло, як око, хочемо довести комусь, а самі винуваті в цьому. Ми вмирали, умираємо, і ми будемо вмирати. Це є наша з вами не слава. 

 

3.8. Правильна віра в живого чоловіка Бога

    Бог є живий чоловік, який зробив людям корисну справу. Христос вірив у живого чоловіка Бога, про це свідчать його слова. Він говорив, що живий Бог має лице й ім’я. Люди будуть бачити лице Бога, знати його ім’я, коли прийде час. «І побачать лице його, й ім’я його буде на чолах їхніх». Одкровення. 22:4, 5. Якщо люди будуть бачити Бога і знати його ім’я, то це означає, що Бог жива людина існував, існує і буде існувати в дійсності. Живий Бог був, є і буде. Бог жива людина є істинно. Бог вигаданий, якого не бачили, не існує і не буде існувати в дійсності, така віра є неправильна . Христос вірив у Бога живу людину. Іванов говорив про Бога, що Бога треба бачити, йому вірити, виконувати його сказане слово. Це є правильна віра.

 

3.9. Громадська організація Евволюція

    Іванов говорить про громадську організацію послідовників, яку також можна назвати одним словом партія. Тут представлені основні поняття організації: «Партія є природна. Вона не задовольняється чужим, вона  не належить мертвому. У неї своє живе, мертвого нема, є природного характеру. Воно живе в повітрі, воді, землі. Щоб людина  не розпоряджалася людиною, вона є нове. Вона не проганяє людину з життя і не примушує, а в свою чергу вона говорить людині: зрозумій це діло.  181. Це не адміністративна особа, що жене в бій безвинну незнаючу людину. Партія не живе в ділі. Їй не треба їжа, одяг теж не треба їй, дім не треба їй. Їй треба люди не мертвого характеру, а живого. Їй треба знайти таке місце життєве в природі без усякого діла, такого діла, у котрому людина помиляється й умирає на віки-віків. Партія - невмираюча істота, вона народжена людьми для порятунку всіх нас земних людей, щоб вони відмовились від цієї технічної системи, штучного діла, перестали  вводити хімію. Паршек є вона, природного характеру.  182. Природне – повітря, вода, земля. Партія цим оточена, вона своє має, а чуже не тривожить, іншому не заважає. Паршек є природна партія, вона невмираюча, вона нікому не заважає, живе, вічно живуще. Це місце належить усім живим людям. Партія просить, благає всіх нас. Хочеш жити за Паршековим ділом – іди займай це місце. Воно дано нам усім, вибору ніякого, лише б душа й серце. Треба любити, любов є діло, це чоловіка тіло, воно повинно стати близьким до природи – ніколи вона не покарає тебе за це, а полюбить усіх.  183. А партія готує, але не колишніх людей, а без усякої потреби, живих людей. Паршек не бореться за мертве, його оточує живе – це Чувілкін бугор. Він сам вийшов на нього на таке місце і там ці якості відкрив, а тепер просить людину, хто не зовсім зрозумів це діло, щоб людина це зрозуміла і стала робити те, від чого їй зробиться в житті легше й краще. Я - цьому ділу перший чоловік, початковий. Я веду за собою цих людей з упевненістю, щоб  люди не застуджувалися, не хворіли, а був від цього всього здоровими людьми. 184. Це Паршек, він - за живу партію, але не за мертву; за евволюційну, за свідому, не за хвору, без усяких цих грошей. Здоров’я не купляється і не продається, так воно природою дається. Цим людям треба шукати це ось місце, на котрому Паршек зупинився, і всі люди там були, закричали в один голос: ура. І сказали: це Перемога буде наша в цьому. Ми тут умирати так не будемо. Таке діло наше буде, ми будемо жити в цьому ділі вічно. Ми всі доб’ємося цього». 7901:180.

 

6. Релігія і війна

   Свідомість мас людей формується через релігії, сьогодні близько 80 % людей у світі сповідують яку-небудь релігію. Релігія досі пропагувала, дозволяла  війну, а відтепер релігія повинна пропагувати мир між народами, забороняти, не дозволяти війну.                

   Релігії по-різному ставляться до ворога і війни. Це дослідження не має на меті заважати будь-яким віруючим вірити в свого Бога, воно не направлено проти віруючих, нехай кожен вірить у свого Бога. Невіруючі матеріалісти, атеїсти виправдовують війну, вони посилаються на Бога: вони воюють, як Бог велів.  Бог Старого Завіту велів воювати. Бо Старий Завіт наставляє віруючих євреїв ненавидіти ворогів, іновірних убивати. Бог Єгова наставляє євреїв ненавидіти ворогів,  мало-помалу завоювати весь світ – так узаконюються війни. (див. Второзаконня). Книги, які пропагують війну, мають бути  вилучені для людства, їх не треба читати.  Маси християн у всьому світі вірять Богу євреїв, вони мають намір виконувати ці настанови свідомо чи несвідомо.  Старий Завіт має відійти в історію для всіх людей. Релігія має учити жити всіх між народами дружно і мирно, без війни. Тепер Старий Завіт не повинен бути керівництвом для дії для всіх народів жити у війні. Народи не євреї повинні пробачити євреям за помилки і провини, просити євреїв погодитися жити з усіма народами мирно і дружно, не воювати. Люди повинні зробити любимого друга з ворога євреїв.

    Христос учить людей любити ворогів своїх, прощати провини, не судити судом, не карати, не вбивати, не саджати у тюрму. Ісус говорить: «Любіть ворогів ваших, благословляйте тих, хто проклинає вас, добро творіть тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто кривдить і гонить вас, щоб ви були синами Отця вашого небесного, бо він сонцем своїм осяває злих і добрих і посилає дощ на праведних і неправедних. Бо коли ви любите тих, хто любить вас, яка вам нагорода. Отже, будьте досконалі, як Отець ваш Небесний досконалий». Мф 5: 44 – 48. «Якщо ви прощатимете людям провини їхні, то і Отець ваш Небесний простить вам. А коли не будете прощати людям провин їхніх, то і Отець ваш не простить вам провин ваших». Мф 6: 14, 15.

   Нажаль, вчення Христа не відіграє важливої, корисної ролі для миру в житті людства, бо більшість віруючих не виконує його заповіді. Християни ненавидять ворогів своїх, як і нехристияни, намагаються вбити ворога, бо так Бог Єгова велів  Люди вірять у Христа, але заповіді його не виконують. Віра Христа є мертва без діла. Тому війна і смерть була і є. Досі Старий Завіт був і є авторитетніший, йому вірять більше, ніж вченню Христа, тому люди ненавидять ворога, стараються його вбити, війни між народами існували, існують через це. Люди вважають війни законним засобом відстоювання своїх економічних інтересів, бо так Бог євреїв велів і робив. Іслам бере приклад із християнства, воює з іновірними, невірними, їх убиває. Отже, релігія  досі не допомагала і не допоможе припинити війну між народами, не дає можливості жити без війни.

 

7. Порфирій Іванов говорить про мир.

   Якщо люди не виконують заповіді Христа, то пропонується  визнати Порфирія Іванова як Бога, бо людям жити треба без війни. Іванов говорив послідовникам: «Не треба читати Біблію, вона вже виконана. Читайте зошити Учителя, в них є все для життя». Іванов впроваджує своє нове, а іншим людям не заважає. Іванов говорить, що віра в Бога, якого не бачили, є неправильна, неістинна, шкідлива для людства, вона веде до війни, смерті. Бог є живий заслужений чоловік, як Христос. Бога як чоловіка треба бачити, йому вірити, виконувати його заповіді. Іванов є Бог за ділом. Він є далекий від релігії і протилежний їй. Люди вірують в Христа, але не виконують його заповіді, через це люди вмирали і будуть умирати. Щоб між народами не було війни  і люди не вмирали, всім людям пропонується визнати Порфирія Іванова як Бога Землі, йому одному вірити і виконувати його заповіді. Люди повинні любити ворога, прощати ворогові провини, зробити любимого друга з ворога. Між людьми в суспільстві повинна бути любов. Хто простить ворогові за злочин, той переможе ворога, він стане любимим другом назавжди. У всіх людей має бути однакова зарплата, у всіх дорослих і дітей, діти повинні бути на утриманні держави. Це є справжня любов між людьми. Люди будуть дуже любити один одного за такий учинок у такому суспільстві. Не судити людей за провину, а прощати, не саджати у тюрму. Всіх в'язнів звільнити негайно. Це є справжня любов між людьми. Що може бути краще? Земля і природні багатства повинні вважатися спільними, суспільним надбанням людства. Війни не буде між спільним надбанням людства. Війна між людьми виникає через присвоєну землю, а мир вводиться через любов між людьми.

   Якщо ви погоджуєтесь з однаковою зарплатою, то  демократичним шляхом обирайте відповідну  владу. Колись Христос теж говорив притчею про зарплату всім один динарій у день.  Якщо ви проти тюрми в житті, то  прощайте людям провини в своєму житті, не осуджуйте їх, не карайте, не саджайте їх у тюрму. Ув'язнені нехай просять Бога Ош, щоб звільнили їх. Це все можна просто зробити. Колись і Христос заповідав прощати провини всім. Якщо ви не робите цього, то ображайтесь на себе. Так люди бідні, нужденні просто переможуть свого внутрішнього ворога, а потім і зовнішній ворог сам піде від них.          

   Іванов переміг ворога свідомо, він є переможець ворога. Він вважається Переможцем природи, котру люди вважають ворогом своїм за хвороби і смерть. Він переміг ворога природу, вона стала йому любимим другом.  Всім людям, які хочуть припинити війну, варто повчитися в Іванова, як ставитися до ворога. Іванов як Бог допомагає бідному, хворому, ображеному. Він вважав євреїв ображеними, бо в народу не було свого місця на Землі для держави, вони вимушені були воювати за землю, розсіятися по всій Землі. Учитель Іванов прощав їм провини, не згадував минуле, він приймав бажаючих євреїв в учні. Іванов зробив євреїв, росіян, українців і людей всіх національностей любимими друзями своїми. Це є живий приклад для всіх. 

 

8. Видалити ворога в себе

    Люди вважають природу ворогом, бо вона їх застуджує, саджає на тіло хвороби, вони хворіють і вмирають, тому вони ховаються від холоду і поганого в природі. Іванов любив природу, любив тепле, хороше, холодне і погане.  Учитель Іванов учить видалити ворога природу в себе, тобто любити природу, як матір рідну: Іванов   7101:108. «Ми повинні видалити ворога в себе, а потім в інших людях видалити також ворога всередині. А потім і зовнішній ворог піде сам від такого суспільства». Іванов знайшов у природі засоби для здоров'я, він видалив ворога в себе і також у інших людей, він приймав людей.    

   Іванов пише 1983.02:34: «Ми прийняли Стасика, як я приймаю всіх. А потім ми облили водою холодною, потім він прийняв таке вчення, що робити. Перше. Це треба купатися холодною водою два рази, вранці й увечері. Друге. Здоровкатись з людьми, не проходити без вітання жодного чоловіка. Твоє діло – сказати їм, а вони як хочуть. Третє. Треба знайти чоловіка нужденного, треба дати йому 50 копійок. Сам скажи, що ти даєш ці гроші за те, щоб  нічим не хворіти. Чотири. Не їж 42 години від п’ятниці до неділі, будеш їсти у  неділю о 12 годині. Вийди надвір, вдихай повітря з висоти і говори: «Учителю, дай мені здоров’я». Після цього всього їж, що хочеш і скільки хочеш – це все дасть тобі здоров'я. П'яте. Не харкай, не плюй на землю, не пали, не пий вина.  Це є твоє законне діло в цьому. Природа є для нас одна, вона зустрічає кожного з нас, вона проводжає нас цим. Якщо ти не будеш робити це, реального нічого не вийде в тебе. А коли ти будеш робити це все з душею, із серцем, то ти виправдаєш цим усім себе. Це наша така ідея, ми робимо в природі». Ці поради Іванов назвав «зіркою здоров'я».

 

   Іванов був під домашнім арештом у 1982 році.  Влада заборонила йому приймати хворих людей, тому він написав молоді й усім людям, в яких немає можливості прийнятись, поради «Дитинка», щоб вони зміцнювали здоров’я. «Дитинко! 1. Купайся в холодній воді два рази в день, вранці й увечері щоб тобі було добре. Купайся в озері, річці, ванні, приймай душ або обливайся. Це твої умови. Гаряче купання завершуй холодним. Перед купанням стань босими ногами на землю, а зимою на сніг хоча б на 1 – 2 хвилини. Вдихни через рот декілька раз повітря й побажай собі й усім людям здоров’я. 2. Здоровайся з усіма всюди, особливо з людьми похилого віку. Якщо хочеш мати в себе здоров’я, здоровайся з усіма. 3. Допомагай людям, чим можеш, особливо бідному, хворому, ображеному, нужденному. Роби це з радістю. Відгукнись на його нужду душею і серцем. Ти придбаєш у ньому друга і допоможеш ділу миру. 4. Старайся хоч раз в тиждень обходитися без їжі й води з п’ятниці 18 – 20 годин до неділі 12 годин. Це твої заслуги  і спокій. Якщо тобі трудно, то терпи протягом доби. Вийди на природу в неділю босим і декілька раз подихай, як написано вище. Це свято твоєї справи. Після цього можеш їсти все, що тобі подобається. 5. Люби природу, яка оточує тебе, не плюй на землю, не випльовуй із себе нічого. Звикни до цього, це твоє здоров’я. Не вживай алкоголь і не кури. Перемагай у себе жадність, лінь, самовдоволеність, користолюбство, страх, лицемірство, гордість. Вір людям і люби їх. Не говори про них несправедливо. Не приймай близько до серця недобрих думок про них. Звільни свою голову від думки про хворобу, недомагання, смерть. Це твоя перемога. Думку не відділяй від діла. Прочитав – добре, а  найголовніше, виконуй. Досвід цього діла розказуй і передай, але не хвались, не вивищуйся в цьому, будь скромним». Іванов. 8211:106. Учителя треба просити, як Бога: «Учителю, дай мені здоров'я». Учитель учив, щоб самі учні приймали всіх бажаючих. Як зараз починати загартовуватися? За вченням Учителя Іванова, початківці мають починати загартування після прийому, як учив Учитель. Учитель усіх до одного приймав. Перед відходом Учитель заповів своїм учням через учня Ош, щоб вони приймали всіх бажаючих руками, як показав Учитель, давали усно 5 заповідей. Кожен має просити Учителя Іванова: «Учителю, дай мені здоров'я». Для цього треба знайти будь-якого здорового послідовника, який не застуджується і не хворіє, його просити, щоб він прийняв.

  

9. Христос говорить притчею про ворога.

    Людям добрим, мирним заважає ворог у житті скрізь завжди. Люди не знають, де він береться, коли приходить, Вони не знали і не знають, що їм робити з ним. Христос говорив про такого ворога людям притчею. 

   Мф 13:24. «Царство Небесне подібне до чоловіка, що посіяв добре насіння на полі своєму; коли ж люди спали, прийшов ворог його і посіяв кукіль між пшеницею і пішов. Коли зійшов посів і показався плід, тоді з’явився і кукіль. Прийшли раби господаря і сказали йому: господарю, чи не добре насіння ти сіяв на полі твоїм? Звідки ж взявся кукіль? Він же сказав їм: людина-ворог це зробила. А раби сказали йому: чи не хочеш ти, щоб ми пішли і випололи його. Але він сказав: ні, бо, вибираючи кукіль, щоб ви не вирвали разом і пшеницю. Залиште рости разом те і те до жнив; а в жнива я скажу женцям: збирайте спершу кукіль і звяжіть його в снопи, щоб спалити; а пшеницю мою збирайте в житницю мою. 38. Ученики Його сказали: розясни нам притчу про кукіль на полі. Він же сказав їм у відповідь. Той, хто посіяв добре насіння, є Син людський; поле – це світ; добре насіння – це сини царства, а кукіль – сини лукавого; ворог, що його посіяв, є диявол; жнива – це кінець світу, а женці – ангели. Отже, як збирають кукіль і спалюють вогнем, так буде при кінці світу цього: Син людський пошле ангелів своїх, і зберуть з Царства Його всі спокуси і тих, хто чинить беззаконня, і вкинуть їх у піч вогняну; там буде плач і скрегіт зубів. Тоді праведники засяють, як сонце, в Царстві Отця їхнього. Хто має вуха слухати, нехай слухає».   Людям треба ждати Сина людського, він переможе сам ворога людського і звільнить людей від ворога назавжди.

   Христос учить учнів, як перемагати ворога.   Треба зробити з ворога любимого друга, любити ворога  Треба прощати людям провини і не карати.

   Мф 5,43. Ви чули, що було сказано: люби ближнього твого і ненавидь ворога твого. А я кажу вам: любіть ворогів ваших, благословляйте тих, хто проклинає вас, добро творіть тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто кривдить і гонить вас, щоб ви були синами Отця вашого небесного. Бо він сонцем осяває злих і добрих і посилає дощ на праведних і на неправедних. Бо коли ви любите тих хто любить вас, яка вам нагорода? Чи не так само і митарі роблять? І коли ви вітаєте тільки друзів ваших, що особливого робите? Чи не так само і язичники чинять? Отже, будьте досконалі, як Отець ваш Небесний досконалий.

   Христос говорить про Переможця ворога.  Апокаліпсис говорить про Переможця ворога.  Одкр. 2,17. «Хто має вухо чути, нехай чує, що Дух говорить церквам. Тому, хто перемагає, дам споживати сокровенну манну, і дам йому білий камінь, і на камені написане нове імя, якого ніхто не знає, крім того, хто одержує.  26. Хто перемагає і дотримається діл Моїх до кінця, тому дам владу над язичниками, і буде пасти їх жезлом залізним; як посуд глиняний вони будуть розтрощені, як і я одержав владу від Отця Мого; і дам йому зірку ранкову».

   Одкр.3,5. «Той, хто перемагає, одягнеться в білий одяг; і не згладжу імені його з книги життя, і визнаю його перед Отцем Моїм і перед ангелами Його.  12. Переможця зроблю стовпом у храмі Бога Мого, і він уже не вийде геть; і напишу на ньому ім’я Бога Мого й ім’я міста Бога Мого, нового Єрусалима, що сходить з неба від Бога Мого, й ім’я Моє нове.   21. Переможцеві дам сісти зі Мною на престолі Моїм, як і Я переміг і сів з Отцем Моїм на престолі Його».

   Люди віруючі ждуть приходу на землю Переможця ворога. Переможця визнають за його ділами на благо людей, він переможе ворога і навчить людей перемагати ворога.  

      Порфирій Іванов є Переможець, про якого сказано в Апокаліпсису.   Переможець ворога прийшов до нас тепер, він переміг ворога внутрішнього і зовнішнього. Порфирій Іванов переміг ворога людського. Він отримав від людей назву Переможець природи, Учитель народу, Бог Землі за корисну справу людям. Апокаліпсис говорить, що Переможець займе місце Бога, отримає нове ім’я. Він учить всіх, як перемогти ворога внутрішнього і зовнішнього. Іванов є Переможець Апокаліпсису. Він отримав написане ім'я Ош, якого ніхто не знає, крім того, хто його отримує. Він отримав владу над язичниками, як Бог. Він є «стовп у храмі Бога». Апокаліпсис здійснюється через Порфирія Іванова. (див. сайт ukiv8820)  

  

Цитати Іванова про ворога

   6710: 166.  Люди дали відсіч ворогові не по-моєму. За моїм висновком, треба було в той час не вбивати, як ворога, а другом представити. Треба пробачити за все зроблене. 167. Ми з вами не мали б більше ніякого ворога, зробили друга, за моїм висновком.   6801.21:29. Наша зроблена зброя не допомагає, а примушує.  Ми думаємо вбити ворога, а виходить навпаки. Ми не вбиваємо ворога цим, а розвиваємо його в цьому всьому.

    6812.09:37.  Я не одягався, не одягаюся, і не буду одягатися тільки через цього ворога, через це діло, щоб люди зробилися в житті рівні.

     7103.20:33. Нашій усієї молоді треба вчитися в Іванова практичного вчення, щоб нашого ворога внутрішнього і зовнішнього скасувати через наш учинок. Ми повинні пробачити своєму самому злому ворогу, як близькому і любимому другу, і більше в цьому не поминати. Взяти 33 карбованці.   7402:56. Якщо ми пробачимо злочинцеві, то ми переможемо ворога в природі, він буде для нас милий друг.   7804:174. Моя ідея є така: зробити з ворога любимого друга. Це є Божі сили, а Бог є Паршек. Він є проти тюрми, проти лікарні. Він хоче зробити людей мирними, щоб вони не воювали, дружно між собою жили, без усякої потреби, як живе Паршек. Одне є в голові, це Чувілкін бугор. 175. Він хоче добитися від природи одного, щоб не їсти нічого, бути  без  усякої потреби. Ось що нашим людям треба. 172. Треба буде навчитись, як самого себе в цьому всьому загартувати, щоб чоловік сам не простуджувався й не хворів. Щоб він сил у природі таких природних набрався для того, щоб передав їх через себе, через свої руки іншому чоловікові, як наш Учитель зробив усе. 30. Треба  простити їм, таким людям, в їхньому ділі. У них народиться свідома думка, вона оточить їх вченням Учителя. Він не буде попадати більше ні в тюрму, ні в лікарню. Буде жити за Божою справою, красти не буде ні в кого. Усі будуть жити однаково, рівно, однією сім’єю.  31. Я прийшов на нашу землю, щоб у нас, у всіх людей, не було тюрми і не було лікарні. А ми самі це робимо, живемо нерівно, в одного є, а в іншого нема.

      7806:157.  «Хто б ти не був у цьому ділі – злочинець, хворий чоловік, старий, малий, професіонал, учений чоловік, здорового характеру чоловік – будь добрий, візьми 33 карбованця (долара) зарплату. І що хочеш, те й роби. Не створюй в житті зла і ненависті. От тоді в цьому суспільстві війни з природою не буде. Адміністративна особа відмовиться від свого я. А він, як ділова особа, буде просити ввічливо людей».

 

10. Діалектика, три закони

   1. Дві протилежні сторони є в природі, вони існують в єдності і боротьбі. Всі речі, явища мають протилежні властивості та тенденції розвитку. Вони перебувають в єдності, одна без одної не існує. Протилежні сторони взаємодіють постійно в формі боротьби, її результатом є розвиток. Між ними виникають суперечності, які є джерелом, змістом, рушійною силою саморозвитку світу. Процес закінчується через перехід до двох нових  протилежних сторін.    

   2. Подвійне заперечення є в природі. Об'єкти розвиваються шляхом подвійного заперечення. Кожний ступінь є синтезом попередніх ступенів, і відтворює на вищій основі характерні риси, структуру початкового ступеня розвитку. Подвійне заперечення є необхідним моментом процесу розвитку, умовою якісної зміни об'єктів.  Розвитку об'єктів не існує без заперечення попередніх форм. Заперечення відображає не знищення об'єкта, а момент його переходу в нову якість, в якій зберігаються елементи і властивості його попереднього якісного стану, тобто фіксує спадкоємність.

   3. Взаємний перехід якісних і кількісних змін. Кількісні зміни поступово накопичуються, на певному етапі розвитку порушують їхню міру, і зумовлюють у них корінні зміни. Якість переходить у кількість, а кількість переходить у нову якість. Нова якість є запереченням початковій якості.

 

 Література

Сергій Плачинда. Лебедія. – Київ. 2005.

Велесова книга. Пер. Б. Яценка. – К.: Велес. 2004.

 

Посилання

Праці Порфирія Іванова  www.osh.kiev.ua