Автотрофний перехід

2020.09.10

 

Зміст

1.Підготовка до переходу на автотрофне живлення.

2. Автотрофне живлення людей в минулому.

2.1. Цитати Іванова про автотрофних людей у минулому.

 

1.Підготовка до переходу на автотрофне живлення

   Люди хочуть перейти з гетеротрофного живлення на автотрофне живлення. Спочатку вони повинні підготуватися. Вони повинні оздоровити себе за системою Іванова. Треба перейти на вегетаріанство, сироїдіння. Треба очистити організм від шлаків, паразитів, токсинів. Ефективний, доступний усім засіб для боротьби з паразитами – вживати насіння гарбуза по пів стакана 10 днів. Треба очищати кишечник своєю свіжою сечею через клізму. Треба вчитися жити за рахунок самого себе, треба вчитися бути завжди свідомим удень і вночі. Треба вчитися не спати вдень і вночі, завжди бути у свідомості. Не розділяти час на світло і темряву, на день і ніч, в котру люди звикли спати. Бо після сну люди втрачають частково сили і енергію, котру вони отримують від живлення. Це є причина старіння і смерті, через це люди поступово вмирають. Іванов говорить людям: якщо ви не будете їсти і спати, не будете вмирати. Наша мета: жити на білому світі. Жити треба, а вмирати не треба.  

 

2. Автотрофне живлення людей у минулому

   Що людям треба знати для переходу на автотрофне живлення? Людям треба отримати для цього свідомість про автотрофний стан людства в минулому, про еволюцію людства в минулому і майбутньому. Якщо люди мали автотрофний стан у минулому, то цей стан залишився в генах  сучасної людини. Кожна сучасна людина має здатність бути в автотрофному стані, це треба усвідомити, і ця свідомість приведе кожного поступово до автотрофного стану реально, якщо є бажання. Іванов називає автотрофного чоловіка незалежним чоловіком, людиною без потреб. Поняття автотрофність і незалежність від їжі є адекватні.  Якщо автотрофні люди були, то вони і будуть, якщо створити їм відповідні умови життя зараз.    

   Історичний незалежний чоловік був серед людей колись, історія  описує про нього як про Адама. Він був подібний до Іванова. Іванов пише: 6612:3. «Найперший чоловік, він був за будовою, на вигляд. Якщо дивитися на Іванова, то він буде точно. Наш розвиток відомо йому в ділі нашому».  Іванов розбирається з першим незалежним чоловіком в історії, аналізує його життя, він знаходить його помилки в житті, старається не повторювати їх у своєму житті. Перший чоловік не довів свою незалежну дорогу до кінця. Іванов хоче довести незалежну дорогу в житті до кінця.

 

2.1. Цитати Іванова про автотрофних людей у минулому.

 5901:22. Перший чоловік. Він не мав таких способів, і такої зброї теж не мав, а жив за рахунок самого себе. Він не мав одягу, не мав ніякої їжі. Природа тримала його природно. Він жив без усякого будинку раніше, і не спав так солодко, як ми з вами спимо зараз. У першої людини не було ні срібла, ні золота, ні всякого кумира. 23. Перший чоловік не побажав жити на самоті.

     6201:3. Бог – це є творець сам свого тіла, і визначив наперед  усю цю народжену історію, котрої не існувало тоді. 4. Бог був у чоловіка тоді, коли він не мав у себе дві дороги в житті. Чоловік мав організовані сили бути в природі незалежним. Ось це є багатство, з багатств багатство, яке потрібно нам усім придбати. 18. А він був здоровий, і не зношений. Дні були для нього однакові, були всі рівні перед ним.  Він не носив на собі ніякого одягу. Також не було їжі, і води не пив. А дому не було зовсім. Як же він жив?  Він був незалежний. А життя тривало. Понеділок і вівторок був йому рівний неділі.  Це все було однаково. Приходили дні без усякої стихії.  Чоловік розвинув свою індивідуальну власність у процесі.  Він захопив, присвоїв, вивчив, і розділив одне від другого. 19. У чоловіка утворився час світла і ночі. Чоловік став розуміти, що буде треба йому, а що не треба буде йому. 

    6607:106. Ми, всі люди, розвинені технічно, не довірилися.  Ми стали йти від першого чоловіка, хто хотів жити і нічого не потребувати, а жити здорово сильно для того, щоб не хворіти, не застуджуватись. Але другий чоловік не захотів бачити і чути якості природні холодні й погані, безсмертні. Чоловік другий не був згоден з цим.  І став пробувати по природі дорогу, вона його повела прямо до того, щоб втратити себе у цьому ділі на віки віків. 121. Природа прислала другу людину жінку в допомогу першій людині. Вона стала вчити, як і зазвичай робиться жінкою. Багато чоловіків не досягає свого через неї. 

   6701.17:69. Перший чоловік, народжений у природі, не мав ніякої смерті. Та від чого доводилося йому вмирати, якщо його сили були такі, щоб жити і жити, і жити?  Він робив так у природі. Він був незалежний, був Богом усьому. Йому не треба був одяг, він обходився без нього. Їжа не потрібна була йому, він жив і без неї.  Він не мав навіть дому, жив у природі, природно огороджувався. Різниці ніякої не було в природі для нього  в житті. Зими і літа не існувало, було однаково.  Світла і темряви не було теж. Все це далося природою через чоловіка. Чоловік перший отримав усе це в природі через своє бажання.

    7103а:96. Я вважав, вважаю в житті своєму, Бог землі є чоловік.  Він почав  сам без кого-небудь цю історію на білому світі розвивати. Він був самотній колись, йому доводилося зустрічати природні дні дуже важко. Він був Бог, незалежний від природи. Він не мав тоді ніякого одягу, він не мав їжі, і він не мав житлового будинку навіть.  Ця історія була. Ми не захотіли за такою історією йти. Ми з вами не захотіли також жити з батьком, ми з вами не хочемо слухатися батька. Ми не виграли цим у природі, а програли. Ми жили по-своєму, самовільно раніше і зараз. Перший чоловік кинув природу холодну і погану. Він шукав по природі інше, зовсім не так, як було йому спочатку.   7301:100. Чоловік став сваволити в природі, став воювати з нею. Тому вона розділила свій час для нього. Тьма і світло, літо і зима стала для людини. Людина робила все це, і буде  робити.     

   7606:28. Ця історія була від років Адама. Вона починалася чоловіком першим. У нього був великий нестаток у житті, а йому доводилося жити. Він переживав у цьому, боявся сильно смерті. Він  мав  сили у природі, щоб жити і продовжувати життя. Він був близьким до природи спочатку, не боявся її так, вона давала йому право жити. Він старався зустрічати свої дні, він проводжав їх легко. А потім він здався, пішов назустріч неживому, він огородився мертвим. Йому дав це його процес. Він розділив природу пополам, у природі виявилось тепле й хороше, погане й холодне, що цьому чоловікові треба було зберегти.

    7608:141. Це перший початковий наш земний чоловік. Він був Бог землі, зберігав сам себе, як робить тепер Іванов. Горе й біда взялась у нас звідки? Природа дала за наш такий учинок, а ми зробили його вдвох без душі й серця  між собою. Наше погане, холодне відійшло, ми звернулись до хорошого й теплого. Ось що ми полюбили в житті. Ми продовжуємо його і досі. Наша похіть наробила це все нам, розвинута нами. Ми зробили чоловіка живого, але ми не захотіли жити по-природному.

   8001:85. Перший чоловік був Бог. Він прийшов до нас на землю для життя, але не для смерті. Перший чоловік, який не потребує нічого. Він був усьому діло в природі невмираючій, вічно живій на білому світі. Бог тоді був один між повітрям і водою на цій нашій землі. Другого такого чоловіка не було ніякого до цього приходу на землю. Він хотів бачити чоловіка в природі такого, як він. Для чого? Він не знав цього. Природа взяла й послала своє задоволення першому чоловікові на його заклик, щоб він подивився на це все. І сказав про все це діло, котре люди зробили в природі. Вони ніколи не хотіли цього. 86. Сама природа зробила це все в людях, щоб вони самі подивилися назад. Яку користь принесла вона людям новонародженим? Вона ввела діло першому чоловікові для всіх людей. Тільки дитя народилось, появилося на білий світ – ці люди представили зовсім чуже діло природне, чуже природне що-небудь узяти проковтнути. Для чого це все робиться? Природа нам, усім людям, говорить. Нам треба народити чоловіка без усякої потреби в наше життя.

    150. Це починалось із самого початку. А з краю не було нічого. А люди жили без цього всього. Як вони так жили, у них не було нічого? Один Бог знає про це. Свідоме терпіння є таке їхнє одне. Вони не носили пуди в цьому, не мали потреби в чужому. А своє – є  живе природне таке тіло. Чужого не було в ньому і на ньому. А своє є природне: струм, магніт, електрика. Жилось легко, як у ванні. А жити доводилося без усякого такого прибутку. Плодів ніяких. Живе енергійне тіло не мало в цьому ніякої нужди. Життя цвіло квіткою в цьому. Живому тілу не було ніякого холоду. Вони не жили в природі так технічно, штучно, у хімії. Життя бралося з нічого. Діло робилося зовсім чуже з природи, інше. Чоловік придбав для себе самку для розвитку людського життя. Раз людина прибавилася у житті своєму, то прийшла нужда сюди. Треба було шукати якості по природі.

     8302:54. Ми розбираємось із першим початковим чоловіком тепер. Він був джерело всього природного індивідуального життя, у природі чистим тілом прикріплений до землі. Його оточував всесвіт. Він був енергійний, сильний у своєму ділі. Він одержав від природи те, що йому треба. Він не мав світла, і тьми не було. Йому не було відомо, що було на землі. Вода розділяла землю, ліс, озера, гори снігові. І дух ходив над цим ділом. Його думка привела, щоб побачити цього другого чоловіка, бажання таке народилось у нього. Він мучився довго, і ось йому довелось діждатись. 55. Дійсність прийшла йому в процесі цього всього, природа відгукнулася йому як такому. Жінка Єва прийшла до нього на поміч цього всього. Природа прислала її для того, щоб Адам знав, що є в житті в природі. Йому розкрилося все через похіть одну. Він оточив себе своїм місцем. Це був рай. Він не споживав нічого до цього всього зближення. А коли вони народили дітей, то їм доводилося від цього місця відриватися, і своє місце захопити.

    7910:48. Час був такий. Чоловік жив, він нічого не творив, Його оточувало живе, струм, магніт, електрика. А коли він міняв свою форму в житті, він облився кров'ю, пробрався в ці ось людські умови. Люди повернули його як такого на свою сторону, почату ними. Він став розпоряджатися не своїм наявним, а став шукати по природі по-їхньому жирне, солодке, смачне. Він розвинув свою систему свого тіла чужим. Люди навчили його так за своїм розвитком. Один попробував, а іншому сподобалося це робити. Вони не знайшли кращого від цього всього, а взялись, стали це діло вживати, стали їсти те, що солодше та смачніше.  49. Люди не пішли по цій дорозі, щоб свідомо терпіти від цього всього. Тут їм не рахувати кілограми, пуди не піднімати, а нічого не робити в цьому. А історія в житті є не така уже, вона є вже вбивча, злочинна. Люди не живуть своїм, а живуть чужим, убивчим. Паршек це зрозумів, він не став слухати людей, узяв свою дорогу, природну, живу, погану, холодну, не став убивати.