Зміст: № 1, № 3.

Народний журнал природної мудрості  osh.kiev.ua

 

Еволюція

Жити, учитися, отримувати здоров'я за наукою еволюцією. Бути таким, як Учитель народу, Бог Землі. Наука Іванова П. К. 

 

№ 1. 2017.12.02

 

Еволюція

 

   Еволюція – еволюція біологічна і соціальна людини за наукою Іванова П. К.

Зміст

1.Теорія діалектика, три закони.

2. Біологічна і соціальна еволюція людини.

3. Суспільство, в котрому біологічна еволюція відсутня.

3-1. Перша протилежність.

3-2. Друга протилежність.

4. Суспільство з біологічною еволюцією людини.

4-1. Перша нова протилежність.

4-2. Суспільний лад за наукою Іванова.

4-3. Друга нова протилежність.

5. Здорове тіло – здоровий дух, святий дух.

6. Історичний метод у вченні Іванова.

7. Еволюційний незалежний чоловік Порфирій Іванов.

8. Цитати Іванова про еволюцію.

1.Теорія діалектика, три закони.

   Закон 1. Дві протилежні сторони є в природі, вони існують в єдності і боротьбі. Всі речі, явища мають протилежні властивості та тенденції розвитку. Вони перебувають в єдності, одне без одного не існує. Протилежні сторони взаємодіють постійно в формі боротьби, розвиток є її результатом. Суперечності виникають між ними, які є джерелом, змістом, рушійною силою саморозвитку світу. Процес закінчується переходом до двох нових  протилежних сторін.  Приклад. Дві протилежні сторони в природі: хороше, тепле, погане, холодне. Перша протилежна сторона. Люди роблять, щоб хороше, тепле мати в житті. Друга протилежна сторона. Вони отримують від природи погане і холодне – захворювання, нещастя. Суперечність є між ними, бо люди не отримують життя. Люди переходять до двох нових протилежних сторін, щоб жити. Перша нова протилежна сторона. Люди свідомо приймають холод і голод. Вони відчувають холод і погане в процесі купання в холодній воді. Друга нова протилежна сторона. Людям стає тепло, добре і здорово після купання. Люди хотіли життя і отримала життя. Суперечність закінчилася. 

 

   Закон 2. Подвійне заперечення є в природі. Об'єкти розвиваються шляхом подвійного заперечення. Кожний ступінь є синтезом попередніх ступенів, і характерні риси початкового ступеня відтворює на вищій основі. Подвійне заперечення є необхідним моментом процесу розвитку, умовою якісної зміни об'єктів.  Розвиток об'єктів не існує без заперечення попередніх форм. Заперечення відображає не знищення об'єкта, а момент його переходу в нову якість, в якій елементи і властивості його попереднього якісного стану  зберігаються, тобто спадковий стан фіксує. Приклад. Еволюція людства. Ступінь 1. Практика загартування домінує в людей. Ступінь 2. Заперечення загартування. Вчення Христа домінує. Ступінь 3. Подвійне заперечення одного загартування і одного вчення Христа. Синтез або сума загартування і вчення Христа домінує в людства.  

    Закон 3. Взаємний перехід якісних і кількісних змін. Кількісні зміни поступово накопичуються, на певному етапі розвитку порушують їхню міру, і утворюють корінні зміни. (Вікіпедія. Діалектика).

 

2. Біологічна і соціальна еволюція людини

    Дві протилежні сторони є в природі: тепле, хороше, холодне, погане. Організми пристосовуються до холоду, голоду, некомфортних умов, тобто вид приймає холодне і погане. Ці корисні зміни організму передаються в потомстві.  Так новий вид утворюється. Це для виду добре. Це відбувається шляхом природного відбору, коли виживають і дають потомство організми з корисними якостями. Людина утворилася таким шляхом у процесі еволюції з видів, які були на низькому ступені еволюційного розвитку.  Людина є біологічна і соціальна істота. Еволюція сучасної людини є біологічна і соціальна. Вона утворилася на різних етапах розвитку. Біологічна еволюція – це природний процес розвитку живої природи, що супроводжується зміною генетичного складу популяцій, формуванням адаптації, утворенням і вимиранням видів, перетворенням екосистем. (Вікіпедія. Еволюція). Біологічна і соціальна еволюція є в єдності, одна без одної не існує.

 

   Соціальний стосується суспільного ладу. Закони суспільного життя відіграють визначальну роль у соціальному прогресі людства. В історії відомо декілька формацій, які змінювалися від первісної до комуністичної. Спочатку перші люди жили по-природному, близько до природи, загартовувалися в природі, біологічна еволюція домінувала на цьому етапі.   Людина розвилася в процесі до такого рівня, що трудова діяльність людей стала відігравати ролі в природі. Так сучасна людина утворилася. Люди перейшли від еволюції біологічної до соціальної. Суспільно-трудові відносини стали керуючими, основа суспільства. Закони суспільного життя відіграють роль у суспільстві. Рушійні сили біологічної еволюції людини  є спадкова мінливість, боротьба за існування, природний відбір.

 

Природним відбором називається процес, у результаті котрого виживають и залишають після себе потомство особи з корисними в даних умовах спадковими змінами. Відбір удосконалює пристосування до умов існування. (Вікіпедія. Еволюція).  Чарльз Дарвін сформулював закон незворотності еволюції. (Вікіпедія. Еволюція). Якщо який-небудь біологічний вид зникає в житті, то він не повертається знову. Новий вид приходить на його місце. Закон діє також для соціальної еволюції, бо людина є біологічна і соціальна істота. Такий факт є доказом цього. Коли яка-небудь суспільно-економічні формація зникала, то нова формація приходила на її місце, а стара формація вже не поверталася. Наприклад, рабовласницький лад не повертається.

 

3. Суспільство, у котрому біологічна еволюція відсутня

3-1. Перша протилежна сторона

    Особливості суспільства без біологічної еволюції. Дві протилежні сторони є в природі: тепле, хороше, холодне, погане. Люди творять умови життя в суспільстві, в котрих мають хороше і тепле почуття. Люди не люблять холодного і поганого, вони захищаються від нього. Природа народжує людину для життя, щоб вона любила і берегла природу і людей. Потім люди учать людину жити по залежному, без любові до природи, котра має дві протилежності. Залежні люди створювали суспільний лад досі. Вони вживають їжу досита щодня, одягаються до тепла в тілі в теплий хороший одяг, вони живуть у домі з усіма вигодами. Вони мають самозахист від природи: їжу, одяг, житловий дім тощо. Вони придбавають ці потреби через тяжкий труд. Суспільний лад на цьому етапі є недосконалий.

 

3-2. Друга протилежна сторона

   Природа сама дає людям погане і холодне за їхній вчинок. Люди були незадоволені в усіх формаціях, тому вони змінювали їх на кращу. Люди не люблять один одного, люди не люблять природу. У них є ненависть, убивства, крадіжка, смерть, війни між собою, війна людини з природою. Люди є бідні й багаті, люди хворіють і вмирають. Люди шукають шляхи змінити суспільство на краще. Недосконала соціальна еволюція людини гальмує біологічну еволюцію людини. Суперечність є між людиною і суспільством. Людина відмирає як біологічний вид на цьому етапі.  Суперечність є між протилежними сторонами. Люди хочуть життя, а отримують смерть.

 

4. Суспільство з біологічною еволюцією

   Суперечність завершується через перехід до двох нових протилежних сторін, котрі пропонуються.

4-1. Перша нова протилежна сторона

    Особливості суспільства з біологічною еволюцією. Дві протилежні сторони є в природі: тепле, хороше, холодне, погане. Люди свідомо приймають дві сторони однаково в житті: холодне, погане і тепле, хороше. Загартування створює такі умови в природі. Ми проаналізували досвід Порфирія Іванова. Ми прийшли до висновку, що чоловік нового виду утворився в природі, чоловік загартований. Він дає початок для еволюції нової людини. Іванов не застуджується і не хворіє. Він учить людей, щоб люди запобігали всякому захворюванню через загартування. Він довів на собі і на людях хворих, що загартована людина не хворіє, живе довше, ніж незагартована. Природа дає здоров'я і життя людині загартованій. Якщо людина не хворіє в своєму житті, то вона живе довше, ніж людина незагартована. Бо люди вмирають через свої хвороби. «Тіло не вмирає без хвороби. Природа відбере сили його спочатку, і тоді він легко вмирає». Іванов. 8204:75.

 

    Людина, що загартовується, як вид еволюціонує, живе вічно. Природа сприяє в житті людині загартованій, незалежній, вона як біологічний вид не відмирає. Учитель говорить, що буде з людиною загартованою і незагартованою. «Хто не любить у природі поганого й холодного (загартування), умирає на віки-віків. А хто тільки живе в природі різнобічно (тобто приймає холодне і тепле), той живе вічно в природі, йому слава в ній». Іванов. 7804:60. Еволюція людини почалася через Іванова, вона продовжується, і буде продовжуватися вічно. Число людей нового потоку збільшується за геометричною прогресією. Іванов є перший еволюційний чоловік. Людина має бути такою, як себе представляє Іванов, загартований, незалежний, еволюційний. Чоловік є без усяких потреб: їжі, одягу, житлового дому. Іванов як представник нового людського виду вмирати не буде, він є безсмертним. І його послідовники теж вмирати не будуть, є безсмертними.

 

    Іванов приймав усіх, хто звертався з просьбою. Він убивав біль струмом через свої руки, обливав водою холодною, всім усно давав такі поради, щоб запобігати захворюванню в житті. Треба робити: «1. Купайся водою холодною два рази в день, вранці й увечері. 2. Здоровайся з людьми, не проходь жодного чоловіка. Скажи їм, а вони як хочуть. 3. Знайди чоловіка нужденного, треба дати йому 50 копійок. Скажи собі, що даєш ці гроші, щоб не хворіти. 4. Терпи без їжі 42 години щотижня від п'ятниці до неділі до 12 годині. Надворі вдихай повітря з висоти й говори: «Учителю, дай мені здоров'я». Після цього їж, що хочеш, скільки хочеш. Твоє здоров'я – це є все. 5. Не харкай, не плюй на землю, не кури, не вживай алкоголь». Іванов. 8303:34. Передай іншим цей досвід. Людина має бути незалежною від природи, прагнути бути без усяких потреб, їжі, одягу, житлового дому. Іванов говорив, що еволюція – це свідомо не вживати їжу. Наше свідоме терпіння має поступово рости. Він дав приклад терпіння без їжі 24, 42, 66, 108 годин у тиждень. Потім не вживати їжу шість діб у тиждень, два тижні, місяць. «Ми вводимо еволюцію, вона росте щодня. 108 годин у тиждень не вживати їжу». 8209:27.

 

4-2. Суспільний лад за Івановим, соціальна еволюція

    За наукою Іванова, новий лад буде введено після закінчення соціалістичного ладу. Іванов назвав його еволюцією. Нове суспільство має бути побудовано через любов людей один до одного і до природи, жити однією сімєю. Бажати і робити людям те, що хочеш собі. Просити один одного, але не примушувати. Хочеш жити по-новому – живи, не хочеш – живи по-своєму. Своє впроваджувати, а іншим людям не заважати, їх не ображати. Не вбивати живе, не красти. Всі природні багатства є спільні, не присвоювати землю до свого імені. Не говорити і не робити несправедливо. Життя має бути всім однакове, зарплата має бути однакова всім дорослим і малим. Діти є на утриманні суспільства, а не батьків. Люди мають прощати провини, людей не судити, не саджати у вязницю. Іванов хоче всіх зрівняти, щоб жили однаково, мирно, без усякого зла, не робилися між собою ворогами, любов свою проявили.  В’язниці не повинно бути в суспільстві.

 

Іванов 7804:30. «Треба простити людям в їхньому ділі. Свідома думка народиться у них, вона оточить їх ученням Учителя. Вони не будуть попадати в тюрму, в лікарню. Вони будуть жити за Божим ділом, не будуть красти в будь-кого. Усі будуть жити однаково, рівно, однією сім’єю».    Всі люди запобігають захворюванню за системою у своєму житті, не лягають у лікарню, їх не лікують хімією, штучними, технічними засобами. Медичний лікар має бути сам загартований і вчити всіх інших цьому. Бажай і роби іншим те, що собі хочеш. Милість, любов між людьми. Нема війн між народами, нема зброї. Люди зроблять рай на землі, смерть виженуть від людей. Свідомість треба всім, ми не будемо без свідомості, ми всі будемо вивчати праці Іванова. Всі мають читати, розуміти, виконувати. 

  

   Іванов провістив про час, коли еволюція прийде, тобто новий лад. Він писав: «А еволюція прийде на землю Духом Святим. Це Чувілкін бугор, це райське наше місце, чоловікові слава безсмертна. Природа стоїть горою за це. Вона не дає свою згоду, що це буде тепер у цей час. І вказала, це діло буде, воно здійсниться 1989 року, усе прийде на своє місце. Природа каже про мене правду свою». 8109:68.  Люди визнали Іванова як Бога в 1989 році, підтримали ідею його. Еволюція почалася в 1989 році. За наукою Іванова, еволюційний лад почнеться одночасно з розпадом комуністичної системи. Це здійснилося, Радянського союзу не стало.  Соціалізм закінчився у деяких країнах, це незворотний процес, еволюційний лад має бути після нього. Це закон еволюції природи. Якщо в якій-небудь країні зник соціалізм, то їй треба починати будувати еволюційне суспільство. Сучасний суспільний лад гальмує розвиток біологічної еволюції людини. Якщо у суспільстві не буде еволюційного ладу, то людина як біологічний вид зникне назавжди, це не можна допустити.

 

4-3. Друга нова протилежна сторона

     Природа відповідає сама на дії людей. Дві протилежні сторони є в природі: тепле, хороше, холодне, погане. Природа сама дасть людям хороше за погане, яке вони прийняли. Це – здоров'я, задоволення, любов між людьми, мир, відсутність ворога, рівність, справедливість, однакове життя всім, вічне життя, не буде крадіжки, вбивства, біологічна і соціальна еволюція є. Суперечність закінчиться. Люди хочуть життя, і будуть отримувати життя вічне.

 

5. Здорове тіло – здоровий дух, святий дух

    Люди не мали духу в своєму житті до приходу Іванова. Вони жили за рахунок технічного, штучного, введеної хімії. Це не дає здоров'я і життя. Іванов скасовує це все штучне в житті людей, і водить дух людям у природі. Здорове тіло, здоровий дух – це еволюція. Повітря, вода і земля огороджені духом. «Засоби для мене – це є повітря, вода, земля. Наймиліші невмираючі великі друзі це є. Повітря, вода й земля – є три духа життя». Іванов. 8209:189. «Бог Отець – це самодержавство,  Бог Син – це революція, радянська влада. А Бога Духа Святого ще не було. Він буде тоді, коли еволюція прийде в люди. Паршек є еволюційний чоловік. Ніяка зброя не треба йому, економіка й політика не треба йому. Він прийшов зі святим духом». Іванов. 8009:184. Святий Дух почався 25 квітня 1979 року. Іванов створив гімн, ідея його є в ньому. Іванов. 1979.10:64.

«Люди Господу вірили, як Богу,

А Він сам прийшов до нас на землю.

Смерть як таку вижене.

А життя у славу введе.

Де люди візьмуться? На цьому бугрі.

Вони скажуть гучно слово.

Це є наше райське місце.

Чоловікові слава безсмертна».

 

    8204:6. «Це загартування-тренування є початок життя вічного характеру. Воно веде нас до безсмертя, чоловік робиться в природі новим, ніколи не вмираючим. Заслуги є йому. 28. Зима – це є Дух Святий для мене, повна еволюція в тілі. 180. Кому доведеш, якщо сама природа це зробила; вона оточила Паршека загартуванням. Він не відмовився від неї, зустрічається з нею з холодом і її проводжає, як свою матір. Сніг є Святий Дух для Паршека, це одна еволюція. 181. Ми перестанемо вмирати із загартуванням-тренуванням». 

8209:80. «Я чекаю білий сніг, холодну пору, морозні дні в природі. Люблю природу. Я радуюсь ними, як своїм тілом, дихаю душею і серцем, духом святим. Жду еволюцію. Я низько кланяюся усім дням, живущим на білому світі, радуюсь, як матері рідній. Я хочу сказати свої слова всім. Треба жити нам, а вмирати не треба нам. Ідея моя така». 8104:42. «Отця як такого похоронили, самодержавство його вмерло, на черзі стоїть син революції. Еволюція, Дух Святий іде на зміну йому. Люди доб'ються цього».

 

6. Історичний метод  у вченні Іванова

    Історичний незалежний чоловік був серед людей колись, історія  описує про нього як про Адама. Він був подібний до Іванова. Іванов пише: 6612:3. «Найперший чоловік, він був за будовою, на вигляд. Якщо дивитися на Іванова, то він буде точно. Наш розвиток відомо йому в ділі нашому».  Іванов розбирається з першим незалежним чоловіком в історії, аналізує його життя, помилки його в житті знаходить, старається не повторювати їх у своєму житті. Перший чоловік не довів свою незалежну дорогу до кінця. Іванов хоче довести незалежну дорогу в житті до кінця.

 

   Цитати Іванова. 5901:22. Перший чоловік. Він не мав таких способів, і такої зброї теж не мав, а жив за рахунок самого себе. Він не мав одягу, не мав ніякої їжі. Природа тримала його природно. Він жив без усякого будинку раніше, і не спав так солодко, як ми з вами спимо зараз. У першої людини не було ні срібла, ні золота, ні всякого кумира. 23. Перший чоловік не побажав жити на самоті, а пішов втягуватися.

 

     6201:3. Бог – це є творець сам свого тіла, і визначив наперед усю цю народжену історію, котрої не існувало тоді. 4. Бог був у чоловіка тоді, коли він не мав у себе дві дороги в житті. Чоловік мав організовані сили бути в природі незалежним ні від кого ніде ніяк. Ось це є багатство, з багатств багатство, яке потрібно нам усім придбати. 18. А він був здоровий, і не видно зносу йому. Дні були для нього однакові, були всі рівні перед ним.  Він не носив на собі ніякого одягу. Також не було нічого з їжі, і води не пив. А дому не було зовсім. Як же він жив?  Він був незалежний ніяк ніде ні від чого. А життя тривало. Понеділок і вівторок був йому рівний неділі.  Це все було однаково. Приходили дні без усякої стихії.  Чоловік розвинув свою індивідуальну власність у процесі.  Він самовільно захопив, привласнив, вивчив, і розділив одне від другого. 19. У чоловіка утворився Час світла і ночі утворився у чоловіка. Чоловік став розуміти, що буде треба йому, а що не треба буде йому. 

 

    6607:106. Ми, всі люди, розвинені технічно, не довірилися.  Ми стали йти від першого чоловіка, хто хотів жити і нічого не потребувати, а жити здорово сильно для того, щоб не хворіти, не застуджуватись. Але другий чоловік не захотів бачити і чути якості природні холодні й погані, невмирущі. Чоловік другий не був згоден з цим.  І став пробувати по природі дорогу, вона його повела прямо до того, щоб втратити себе у цьому ділі на віки віків. 121. Природа прислала другу людину жінку в допомогу першій людині. Вона стала вчити, як і зазвичай робиться жінкою. Багато чоловіків не досягає свого через неї.  6701.17:69. Перший чоловік, народжений у природі, не мав ніякої смерті у себе. Та від чого доводилося йому вмирати, якщо його сили були такі, щоб жити і жити, і жити?  Він робив так у природі. Він був незалежний ні від кого ніде ніяк. Був Богом усьому. Йому не треба був одяг, він обходився без нього. Їжа не потрібна була йому, він жив і без неї.  Він не мав навіть дому, жив у природі, природно огороджувався. Різниці ніякої не було в природі для нього  в житті. Зими і літа не існувало, було однаково.  Світла і темряви не було теж. Все це далося природою через чоловіка. Чоловік перший отримав усе це в природі через своє бажання.

 

    7103а:96. Я вважав, вважаю в житті своєму. Бог землі є чоловік.  Він почав  сам без кого-небудь цю історію на білому світі розвивати. Він був самотній колись, йому доводилося зустрічати природні дні дуже важко. Він був Бог, незалежний від природи. Він не мав тоді ніякого одягу, він не мав їжі, і він не мав житлового будинку навіть.  Ця історія була. Ми не захотіли за такою історією йти. Ми з вами не захотіли також жити з батьком, ми з вами не хочемо слухатися батька. Ми не виграли цим у природі, а програли. Ми жили по-своєму, самовільно раніше і зараз. Перший чоловік кинув природу холодну і погану. Він шукав по природі інше, зовсім не так, як було йому спочатку.   7301:100. Чоловік став сваволити в природі, став воювати з нею. Тому вона розділила свій час для нього. Тьма і світло, літо і зима стала для людини. Людина робила все це, і буде  робити.     

 

   7606:28. Ця історія була від Адама літ. Вона починалася чоловіком першим. Великий нестаток був у нього в житті, а йому доводилося жити. Він переживав у цьому, боявся сильно смерті. Він  мав  сили у природі, щоб жити і продовжувати життя. Він був близьким до природи спочатку, не боявся її так, вона давала йому право жити. Він старався зустрічати свої дні, він проводжав їх легко. А потім він здався, пішов назустріч неживому, він огородився мертвим. Йому дав це його процес. Він розділив природу пополам, у природі виявилось тепле й хороше, погане й холодне, що цьому чоловікові треба було зберегти.    7608:141. Це перший початковий наш земний чоловік. Він був Бог землі, зберігав сам себе, як робить тепер Іванов. Горе й біда взялась у нас звідки? Природа дала за наш такий учинок, а ми зробили його вдвох без душі й серця  між собою. Наше погане, холодне відійшло, ми звернулись до хорошого й теплого. Ось що ми полюбили в житті. Ми продовжуємо його і досі. Наша похіть наробила це все нам, розвинута нами. Ми зробили чоловіка живого, але ми не захотіли жити по-природному.

 

   8001:85. Перший чоловік був Бог. Він прийшов до нас на землю для життя, але не для смерті. Перший чоловік, який не потребує нічого. Він був усьому діло в природі невмираючій, вічно живій на білому світі. Бог тоді був один між повітрям і водою на цій нашій землі. Другого такого чоловіка не було ніякого до цього приходу на землю. Він хотів бачити чоловіка в природі такого, як він. Для чого? Він не знав цього. Природа взяла й послала своє задоволення першому чоловікові на його заклик, щоб він подивився на це все. І сказав про все це діло, котре люди зробили в природі. Вони ніколи не хотіли цього. 86. Сама природа зробила це все в людях, щоб вони самі подивилися назад. А що друга, зовсім чужа людина жінка, прислана природою. Яку користь принесла вона людям новонародженим? Вона ввела діло першому чоловікові для всіх людей. Тільки дитя народилось, появилось на білий світ – ці люди представили зовсім чуже діло природне, не яке-небудь, а чуже природне що-небудь узяти проковтнути. Для чого це все робиться? Природа нам, усім людям, говорить. Нам треба народити чоловіка без усякої потреби в наше життя.

 

    150. Це починалось із самого початку. А з краю не було нічого. А люди жили без цього всього. Як вони так жили, у них не було нічого? Один Бог про це знає. Свідоме терпіння є таке їхнє одне. Вони не носили пуди в цьому, не мали потреби в чужому. А своє – є  живе природне таке тіло. Чужого не було в ньому і на ньому. А своє є природне: струм, магніт, електрика. Жилось легко, як у ванні. А жити доводилось без усякого такого прибутку. Плодів ніяких. Живе енергійне тіло не мало в цьому ніякої нужди. Життя цвіло квіткою в цьому. Не було ніякого холоду живому тілу. Вони не жили в природі так технічно, штучно, у хімії. Життя бралося з нічого. Діло робилося зовсім чуже з природи, інше. Чоловік самець придбав для себе самку для розвитку людського життя. Раз людина прибавилася у житті своєму, то прийшла нужда сюди. Треба було шукати якості по природі.

 

     8302:54. Ми розбираємось із першим початковим чоловіком тепер. Він був джерело всього природного індивідуального життя, у природі чистим тілом прикріплений до землі. Його оточував всесвіт. Він був енергійний, сильний у своєму ділі. Він одержав від природи те, що йому треба. Він не мав світла, і тьми не було. Йому не було відомо, що було на землі. Вода розділяла землю, ліс, озера, гори снігові. І дух носився над цим ділом. Його думка привела, щоб побачити цього другого чоловіка, бажання таке народилось у нього. Він мучився в цьому ділі довго, і ось йому довелось діждатись. 55. Дійсність прийшла йому в процесі цього всього, природа відгукнулася йому як такому. Жінка Єва прийшла до нього на поміч цього всього. Природа прислала її для того, щоб Адам знав, що є в житті в природі. Йому розкрилось усе через похіть одну. Він оточив себе своїм місцем. Це був рай. Він не споживав нічого до цього всього зближення. А коли вони народили дітей, то їм доводилось від цього місця відриватись, і своїм місцем оволодіти.

 

    7910:48. Адже час був такий. Чоловік жив, він нічого не творив, Живе, струм, магніт, електрика оточувало його. А коли він міняв свою форму в житті, він облився кров'ю, пробрався в ці ось людські умови. Люди повернули його як такого на свою сторону, почату ними. Він став розпоряджатися не своїм наявним, а став шукати по природі по-їхньому жирне, солодке, смачне. Він розвинув свою систему свого тіла чужим. Люди навчили його так за своїм розвитком. Один попробував, а іншому сподобалося це робити. Не знайшли кращого від цього всього, а взялись, стали це діло вживати, стали їсти те, що солодше та смачніше.  49. Не пішли по цій дорозі, щоб свідомо терпіти від цього всього. Тут кілограми не рахувати, пуди не піднімати, а нічого не робити в цьому. А історія в житті уже не така, вона вже вбивча, злодійська. Люди не живуть своїм, а живуть чужим, убивчим. Паршек це зрозумів, він не став слухати людей, узяв свою дорогу, природну, живу, найгіршу, холодну, не став убивати.

 

7. Еволюційний, незалежний чоловік Іванов

   Іванов Порфирій Корнійович (Несторенко), народився в Україні, Луганська область, Лутугинський район, село Оріхівка 20 лютого 1898 року. Люди дали йому прізвисько Паршек, також відомо його власне ім’я Ош, яке в перекладі означає Білий. Він є українець за походженням, його батько українець. Він народився, як усі люди, жив 35 років, як усі люди залежні. Свідомість прийшла йому від природи в 1933 році, що люди всі хворіють і вмирають через їжу, одяг, житловий дім. Це залежність від природи. Природа карає всіх людей хворобами і смертю за нелюбов природи. Він визнав таке людське життя неістинним, неправильним. Він став шукати в природі засоби допомогти всім людям, щоб люди не хворіли і не вмирали. Він знайшов загартування, став сам загартовуватися. Він намагався жити так, як народила його природа: без їжі, без одягу, і житловий дім не треба.

 

   При народженні людини вода промила слід, повітря виштовхнуло з тіла матері, земля прийняла тіло для повзання. Він не захищав своє тіло від природи, від холоду і всього поганого. Він поступово став ходити в природі зимою і літом без шапки, потім без взуття, потім без усього одягу, крім трусів. Він ходив у природі так піввіку.   Він став свідомо жити по-природному, як не жили люди. Він не став жити так, як люди навчили його змалку, людське життя залишив. Він був один з усіх незалежний у природі. А якщо чоловік живе по-природному, то він свідомо живе по-еволюційному. Отже, Іванов – це є еволюційний чоловік. Він полюбив природу як матір рідну, він став своїм тілом близько до природи. Він говорив, що повітря, вода і земля є милі вірні друзі людини, вони допомагають у всьому. Природа давала йому все для життя за любов, полюбила його.

 

   Вона дала йому здоров'я, вчення, сили допомагати людям у здоров'ї.  Сили Бога появилися у нього через природу. Він приймав усіх нужденних, убивав біль через свої руки струмом, обливав водою, давав пораду, що робити в житті, щоб не хворіти. Він ставив на ноги калік, які не ходили, сліпим відкривав очі, виганяв ракове захворювання, що не могли лікарі. Люди, які вірили в Христа, дали йому назву Переможець природи, Учитель народу, Бог Землі за корисне діло. Згодом він став називати сам себе Богом, як люди назвали. Його мета і робота – допомагати всім людям у здоров'ї, щоб усі люди були здорові, щасливі, не хворіли і не вмирали. Його мета зробити рай на землі, де люди завоюють безсмертя. Він знайшов людям райське місце на землі. Учитель Іванов говорить про своє вчення, що це є головна наука серед усіх наук для всіх людей усього світу: «Це є наука, я її на собі розвинув». Іванов.1972.12:20.

 

   Іванов полюбив природу, як матір рідну, став близько до неї своїм тілом. Він старався жити в природі без усяких потреб: їжі, одягу, житлового дому. Не користувався штучним, технічним. Жив по-природному. Він піввіку жив у природі без одягу, крім трусів, не взувався, ходив зимою і літом босим. Йому було дуже холодно і погано, але він терпів ради блага всіх. Він шукав у природі засоби для життя всім людям, вивчав життя в повітрі, воді, на землі. Він для експерименту був під водою без дихання декілька годин. Він жив без самозахисту в природі протягом усього життя. Це можна назвати еволюцією. Він один еволюційний чоловік. Навпаки, люди захищають себе від природи щодня одягом, житлом, вживають їжу досита. Їхні тіла захищені від природи штучним, тому вони як вид не еволюціонують. Природа Іванова в процесі еволюції обдарувала своїми силами, він став допомагати людям, нужденним у здоров'ї.

 

   Іванов говорить: «Природа сама для цього народила на мені такі сили Бога. Я не падав з неба, як його чекають віруючі. Я виріс між людьми таким». 7212:28. Отже, природа народила Бога живого чоловіка Іванова в процесі еволюції. В працях можна докладно узнати всю еволюцію. Вчення Іванова створено на основі теорії діалектики. Критерій істини є практика. Загартування Іванова – це його практика. Іванов  говорив, що він створив науку на собі. Свідомість визначає буття. Це положення Іванов взяв із свого досвіду. Це початок його ідеї. Йому в 1933 році прийшла свідомість щодо життя всіх залежних людей. Вони щодня вживають їжу досита, одягаються до тепла в тілі, живуть у домі з усіма вигодами. І вони всі хворіють і вмирають через це. Ця свідомість визначила подальше життя.

 

     Іванов говорив, що він є далекий від релігії. Іванов не вірив у Бога, якого не бачили, не виконували його слово, він вважав таку віру неправильною. Він вважав, що Бога живого треба бачити, йому вірити, виконувати його слово. Влада, церква, медицина перешкоджала його діяльності, понад десять років його держали в тюрмі і психлікарні, де намагалися вбити, уколами підірвали здоров’я, загубили тіло. 10 квітня 1983 року Іванов відійшов у вічність. Послідовниця Сухаревська Валентина Леонтіївна сказала, що Учителя живого закопали. Незалежному, еволюційному чоловікові слава безсмертна.

 

8. Цитати Іванова про еволюцію

     6201.106. Ти вмієш шапку знімати, вмієш роззуватися, і вмієш весь одяг до трусів поступово знімати. Ось і наука є нам з усіх. Вона була і є, вона і буде, якщо ми будемо приймемо її. Це незалежна еволюційна свідомість. Я є вожак усьому. 107. А живу з молоддю по-еволюційному. Я не заважаю нікому, а своє ставлю. 6906.26:173. Еволюційна сторона – це є близька в житті незалежність. Вона взяла дорогу Бога. Вона не робить шкоди людині, а створює користь їй. 7406:54. Еволюційний чоловік не захоплює. 7502:104. Всі люди народжені  в природі з душею, із серцем однаково. Життя однакове треба їм від старого до малого, 33 карбованці всім. Ось що нам еволюція приносить – свідомість. Дружня ввічливість одна пройде по землі між людьми. 161. Діло еволюційне таке є: нічого не робити, ні за що не відповідати. 7608:84. Якщо хочете жити по-еволюційному в природі, незалежно в ній, фізично сильно терпіть від холоду й поганого.

 

   7701:40. Еволюція має таке бажання, щоб ми всі до одного чоловіка пішли за прикладом Паршека. Не заважати нікому з усіх, і нікому не зробити образи, а своє небувале, знайдене в природі, поставити в людях. Перше, що треба чоловікові робити,  не застуджуватись і не хворіти. 84. Треба навчитись не карати, а треба вчитись прощати злочинцеві. 85. Ніякий злочинець не буде народжуватися в нас у людях після такого помилування, і всяке захворювання не буде народжуватися між нами. Адміністративна особа не буде займати своє місце. 7707:117. Люди перевиховають самі себе, оточать себе свідомістю, введеться еволюція. 134. Ні отець, ні син – ніхто, крім одного Духа Святого, не розкрив у цьому істину.

 

   7707:33. Техніка не буде відігравати такої ролі, щоб чоловікові допомагати у цьому. Техніка сама щезне, а зародиться в людях свідомість, вона визначить буття. 7710:85. Сторона небувалого характеру, еволюційна Духа Святого іде.  Чоловік буде такий Переможець природи, який зберігає самого себе. Це таке діло буде чоловіка. Він переможе в житті всякого ворога.  

   7712.02:97. Це історія еволюції. Просити треба не начальника, а начальник буде підлеглого просити. І свідомість примусить чоловіка без усякого труда обходитись. Начальник не одержить цього, він буде жадати свого труда. А труд фізичний відійде від людей підлеглих, а розумовий труд залишиться вічно. 103. Це життя пройшло з невдачею в отця й сина. За законом усієї дійсності, ідея еволюції Святого Духу іде в природі. Цю ідею не пробували люди, вони повинні бути свідомі. Люди повинні не завадити нікому своїм виступом, а своє взяти своїм ввічливим учинком. Еволюція не учить, а просить, благає як таких людей. 105. Люди не будуть заінтересовані прибутком. Індивідуальності не буде в людини. Не стане приватного місця. Теорія відійде від людей. Любов буде законом. Усі відійдуть від тяжкого, вони будуть мати в себе свідомість.

 

   7804:72. Еволюція розкриє очі нам. Ми жити почнемо по-новому. Таке хороше, тепле не будемо приймати, а візьмемось за погане й холодне. Не Хати не будуть треба, могилки не будуть ритись для людей. Ті, котрі будуть лежати в праху, встануть. Ми доб'ємось цього. Бугор зробить це все. Ми перестанемо вмирати, ми будемо жити. А яке щастя будемо мати! Ми не будемо потребувати. Рай буде на землі. Мертве відійде зовсім, а живе настане. Пожаліємо один одного. Ми не будемо нападати. 7910:97. Бог Отець був, Бог Син є, а Духа Святого не було. Самодержавство, Радянська влада. Еволюція, вона повинна бути – велике сильне терпіння. Свідомо робити без їжі, без одягу, без дому.

 

   7805:12. Не буде зла ніякого між людьми, а буде любов у всьому ділі. Зарплата буде одна малим, старим – 33 крб. Ображених не буде. Якщо мало нам буде, усім прибавимо. 14. Робити свідомим, усім треба свідомість, ми не будемо обходитися без усякої свідомості. Якщо треба, значить треба. Ми хочемо жити, значить, життя треба будувати, це залежить від нас усіх. Ніякої тюрми, ніякої лікарні не буде. Ми будемо жити по-еволюційному. Якщо хочеш робити, роби, не хочеш - не треба. Сиди отримуй те, що слід. Це все бережи, як своє добро. Ми запрошуємо весь світ, усе людство на цю всю будову. Ми не відходимо ні від кого й не відгороджуємося ні від кого. Якщо хочеш жити за нашими  умовами, приходь вступай у таке суспільство і живи з нами, користуйся такими правами. Своя рідна любов буде між людьми, а іншого чого-небудь не буде у нас. Будуть допомагати один одному. 15. Захоплення нема ніякого, воєн нема ніяких. Усі люди отримають рівні права на життя спільного характеру, шукати корисне в труді в природі. Але не буде командування, ніякої юстиції, ніякої вояччини, ніякого насильства. А просьба буде одна з усіх наша, така вона є.

 

   51. Еволюція прийшла на арену зі своїми силами, свої дні як такі принесла. 52. Ми стали жити не так після цього всього, як ми жили до цього. Ми застуджувались, хворіли, і вмирали на віки-віків. Ця історія принесе нове нам усім. Це Чувілкін бугор, він введе ці якості нам. Ми не будемо жити так важко, нас оточить легке, холодне й погане. Ми доб'ємось від природи життя, але не смерті. Ось де виявиться правда, невмируща ідея: їжа не буде треба, одяг теж не буде треба, дім житлового характеру не буде треба. А Чувілкін  бугор треба буде нам усім, його такі життєрадісні умови, земний рай. Один поруч одного впритул стоять. Природа не буде забирати нас поодинці. Ми будемо мати тепло спільного характеру. Ми будемо розпоряджатися природою своєю ввічливою просьбою, а не природа нами. Нам доводиться просити природу своїм умінням, своєю любов'ю. А любов є все для життя. Твоя думка іде до мети по природі, лише б захотів.

 

   53. А мета наша всіх є така в житті, жити на білому такому світі. Ми вмирати не станемо.    68. Я вважаю, це діло є святе, люди мають задовольнити себе ним. 69. Це життєвий закон такий. Солдат не буде служити більше. Армія не знадобиться. Крадіжка припиниться. Люди перестануть хворіти. Усі до одного одержать одне – 33 карбованці. Не буде в'язниці, не буде лікарні. Учитись не будемо так. Не стане місця теж. Життєва любов проявиться в людях. Не буде війни між національностями більше ніколи. Ось чого ми доб’ємося від природи. Умирати зовсім перестанемо. Усі люди встануть від цього діла, природа підніме їх як таких, вона дасть нам наше життя. Ось що ми з вами побачимо, це все життєрадісне. Райське життя проявиться у житті нашому на землі, ми всі з вами оточимо бугор для цього діла.

 

   7806:56. Зарплата треба нам рівна одна для всіх. 57. Ми всі до одного чоловіка маємо згодитися із цим утриманням, і взяти свою належну спільного надбання зарплату від малого до старого 33 карбованці в місяць. Ми повинні ліквідувати всі наявні засоби в житті. Люди повинні простити борги наявні людям. Не мати ненависті, злоби на кожного чоловіка. Випустити всіх ув'язнених і божевільних з моєю ідеєю. 157. Хто б ти не був у цьому ділі – злочинець, хворий чоловік, старий, малий, професіонал, учений чоловік, здорового характеру чоловік – будь добрий, візьми 33 карбованці зарплату. І роби те, що хочеш. Не створюй у житті зла і ненависті. От тоді не буде війни з природою в цьому суспільстві.    8209:168. Все чуже і мертве прибрати з життя геть. А своє живе невмираюче тіло народити, котре примусить жити в природі вічно. Це буде обов'язково. Революція звершиться щодо цього. Старе відійде, а нове народиться. Еволюція цього діла прозвучить по всій землі.

 

    8211:122. Це загартування-тренування є Дух Святий. 122. Еволюція – свідоме терпіння. Мені ж холодно, але я терплю в цьому свідомо. Любов моя береже в житті моєму. Я один такий. Хочу, щоб молодь була такою, як наше загартування-тренування. 192. Ми не будемо більше воювати самі з собою. Мир буде у нас через ходіння босоніж по землі.  

 

   8212:23. Холод є в природі. Бог любить тих, хто любить його. 135. Люди будуть у природі такі, природа не буде турбувати їх, вони не будуть повзати по землі, а будуть літати в повітрі в атмосфері. Вони зробляться легкими, сила розуму оточить їх. Чоловік буде мати таке атмосферне життя, він буде, як якась птиця в цьому ділі. 181. Еволюція буде на боці ображених людей, хворих, які не знають. 182. Верблюд пролізе в дірку голки легше, ніж багатий пройде в царство небесне. Природа не допустить природа його. Він жив у ній за рахунок природного добра, за рахунок чужих рук. Паршек доведе своє святе діло еволюції, Дух Святий допоможе йому в цьому. 187. Ми не будемо доглядати за нашою годувальницею землею, це діло відпаде у нас, ми оточимо себе Святим Духом, природа прийме нас як таких, простить нам за все наше зроблене.

  

№ 2. 2017.11.10

 

Еволюційна послідовність

 

Зміст

1. Історія виникнення.

2. Теорія діалектика.

3. Побудова еволюційної послідовності.

4. Автоматична робота серця.

5. Що буде далі.

6. Залежність і незалежність. Наука безсмертя.

7. Ідея: люди самі є на білому світі сонце.

 

Історія виникнення

    Порфирій Іванов дав ідею побудови еволюційної послідовності. Він говорив про еволюцію, що еволюція – це не вживати їжу, тобто свідомо терпіти певне число годин у тиждень. Наше терпіння постійно росте. Іванов показав своїм практичним досвідом, що терпіти без їжі треба певне число годин підряд у тиждень: 24, 42, 66, 108 годин в тиждень. Послідовність чисел будується за законом: кожен член дорівнює сумі двох попередніх.  Еволюційна послідовність є. Іванов направив думу на пошук еволюційної послідовності. Процес має дискретний характер: А1, А2, А3, ... Аn.  Це є еволюційна послідовність у загальній формі. Де n – будь-яке натуральне число. Послідовність треба шукати з допомогою теорії діалектики. 

 

1.Теорія діалектика, три закони.

   Закон 1. Дві протилежні сторони є в природі, вони існують в єдності і боротьбі. Всі речі, явища мають протилежні властивості та тенденції розвитку. Вони перебувають в єдності, одне без одного не існує. Протилежні сторони взаємодіють постійно в формі боротьби, розвиток є її результатом. Суперечності виникають між ними, які є джерелом, змістом, рушійною силою саморозвитку світу. Процес закінчується переходом до двох нових  протилежних сторін.  Приклад. Дві протилежні сторони в природі: хороше, тепле, погане, холодне. Перша протилежна сторона. Люди роблять, щоб хороше, тепле мати в житті. Друга протилежна сторона. Вони отримують від природи погане і холодне – захворювання, нещастя. Суперечність є між ними, бо люди не отримують життя. Люди переходять до двох нових протилежних сторін, щоб жити. Перша нова протилежна сторона. Люди свідомо приймають холод і голод. Вони відчувають холод і погане в процесі купання в холодній воді. Друга нова протилежна сторона. Людям стає тепло, добре і здорово після купання. Людина хотіла життя і отримала життя. Суперечність закінчується. 

 

    Закон 2. Подвійне заперечення є в природі. Об'єкти розвиваються шляхом подвійного заперечення. Кожний ступінь є синтезом попередніх ступенів, і характерні риси початкового ступеня відтворює на вищій основі. Подвійне заперечення є необхідним моментом процесу розвитку, умовою якісної зміни об'єктів.  Розвиток об'єктів не існує без заперечення попередніх форм. Заперечення відображає не знищення об'єкта, а момент його переходу в нову якість, в якій елементи і властивості його попереднього якісного стану  зберігаються, тобто спадковий стан фіксує. Приклад. Еволюція людства. Ступінь 1. Практика загартування домінує в людей. Ступінь 2. Заперечення загартування. Вчення Христа домінує. Ступінь 3. Подвійне заперечення одного загартування і одного вчення Христа. Синтез або сума загартування і вчення Христа домінує в людства.  

    Закон 3. Взаємний перехід якісних і кількісних змін. Кількісні зміни поступово накопичуються, на певному етапі розвитку порушують їхню міру, і утворюють корінні зміни. (Вікіпедія. Діалектика).  

 

3. Побудова еволюційної послідовності

    Кожна якість має певну кількість у природі, виражену числом. Процес еволюції виражається певною еволюційною послідовністю чисел. Будуємо еволюційну послідовність чисел, користуємось теорією діалектикою.    Перший член послідовності виражає початок еволюційного процесу, тому приймемо його рівним одиниці, бо еволюція починається з найменшого числа. Це початковий член, тезис. Другий член, у зв'язку із законом заперечення першого, не дорівнює одиниці, а дорівнює якомусь числу Х. Це антитезис. Третій член є подвійне заперечення, синтез. Заперечення є перехід в нову якість, в ній зберігаються елементи і властивості його попереднього стану, тобто фіксує спадкоємність, збереження попереднього стану. Тому третій член дорівнює сумі попередніх членів: 1 + Х. Еволюційна послідовність будується за правилом – кожен член дорівнює сумі двох попередніх.  Ця послідовність є геометрична прогресія: 1, Х, 1 + Х 

 

   Еволюційна послідовність має будуватися за таким правилом  для будь-якої кількості членів. Знаменник (Х) дорівнює відношенню третього члена до другого.

Х = (1 + Х)/X. Звідси маємо квадратне рівняння. Основне рівняння еволюції.  

Х² Х  1 = 0.  (1)   Знаходимо корні.     Перший корінь: Х1 = 0,5 (одиниця  плюс корінь з п'яти). Позначимо Х1 = Z. Це число називається золотий перетин: 1,618033

   

   Другий корінь: Х2 = 0,5 (одиниця мінус корінь з п'яти). Використовуючи попереднє позначення, друге позначення отримуємо: Х2 =  1/Z.  Х2 = – 0,618033…

    Послідовність з першим коренем (П1):  1, Z, Z², Z³...    (2) 

    Показник степені є будь-яке натуральне число, тому члени послідовності збільшуються необмежено. Зростаюча прогресія. На практиці зручно користуватися аналогічною послідовністю цілих чисел: 1, 2, 3, 5, 8, 13, 21, 34, 55...  В ній кожен член дорівнює сумі двох попередніх. Відношення між будь-яким членом і попереднім приблизно дорівнює золотому перетину.

 

     Послідовність з другим коренем (П2): 1, –  1/Z, 1/Z², – 1/Z³...   (3)

Прогресія, що убуває, із змінними знаками членів. Показник степені є будь-яке натуральне число.  Аналогічна послідовність обернених цілих чисел:

1, –  1/2, 1/3, – 1/5, 1/8,  1/13, 1/21...  (4)    

      Якщо початковий  член послідовності є будь-яке число (а), то кожен член послідовності П1 і П2 буде помножений на це число (а). Якщо початковий член дорівнює (а), то перші три  члени будуть: a, aX, a + aX . Знаменник прогресії отримуємо звідси:  aX/a  = (a + aX)/aX.  Рівняння  еволюції (1)  отримуємо після спрощення. 

   Оскільки діалектика є всезагальний закон природи, то еволюційна послідовність є всезагальний закон природи також.

 

4. Автоматична робота серця

    Автоматична робота серцевого м'язу людини. Серце скорочується ритмічно під впливом імпульсів, які виникають у самому серцевому м’язі, тому серце працює автоматично. Автоматична робота серця є відносно незалежна від нервової системи. Скорочення шлуночків продовжується приблизно 0,3 секунди, вони розслабляються після цього. Серцевий м’яз перебуває у стані спокою протягом 0,4 – 0,5 секунди, або загального розслаблення. Серцевий  цикл триває всього приблизно 0,8 секунди.  Відношення між тривалістю розслаблення і скорочення дорівнює числу золотому перетину. Автоматична робота серця складається з двох дій: скорочення (тезис) і розслаблення (антитезис, або заперечення). Скорочення відбувається певний час, а розслаблення триває довше в число золотий перетин. Можна вважати, що автоматична робота серця є еволюційний процес.

 

   Цей процес можна описати теоретично. Він описується еволюційною послідовністю, у котрій два члени, він має бути автоматичним за своєю природою. Очевидно, здібність автоматичності руху серця мають усі живі організми, що еволюціонують, інакше вони б не існували.  Кількість циклів теоретично є нескінченна, тобто процес вічний.  Причина руху, рушійна сила є в самій еволюційній системі. Цей процес незалежний від будь-яких інших систем. На практиці цей процес відбувається в природі скрізь, і в великому, і малому. Цей автоматичний механізм можна назвати серцем природи.   Механізм автоматичної дії серця діє в кожній клітині організму, загартування сприяє цьому процесу. Іванов говорить у статті «Моя перемога», що його загартування – це «самозбереження своєї клітини», тобто клітина зберігає сама себе, діє, підтримує життя автоматично.

 

   Велика заслуга Учителя Іванова є та, що він знайшов метод виходити серце в будь-кого, щоб воно було завжди «молоде, здорове, загартоване, як 25-річного молодого чоловіка». Практика підтверджує це, людина будь-якого віку має тиск крові близько 120/80 після терпіння 42 години без їжі, як у молодої людини. Іванов учить, щоб люди оздоровлювалися самі і передавали своє здоров’я іншим людям. Це біологічна еволюція людини. Іванов знайшов метод і практично перевірив, як у дійсності людям жити по-еволюційному, приймати тепле, хороше, холодне, погане. Учитель приймав бажаючих, вони отримували здоров'я. Учитель писав про прийом:

 

«Ми прийняли чоловіка, як я приймаю всіх. А потім облили водою холодною, потім він прийняв таке вчення, що робити. 1. Треба купатися холодною водою два рази в день, вранці і ввечері. 2. Здороватися з людьми знайомими і незнайомими, не проходити жодного чоловіка. 3. Треба знайти чоловіка нужденного, треба дати йому 50 копійок. Скажи сам собі, що даєш ці гроші, щоб не хворіти. 4. Не їж і не пий 42 години від п'ятниці до неділю до 12 годині. Вийди надвір, вдихай повітря з висоти тричі і говори: «Учителю, дай мені здоров’я». Їж, що хочеш, скільки хочеш, після цього. Це все є твоє здоров’я.  5. Не пали, не вживай алкоголь, наркотики, не плюй на землю». 1983.03. Загартування – це наука всіх людей усього світу, джерело людського життя. Хто виконує, той запобігає всякому захворюванню, біді.

 

5. Що буде далі

     Еволюційна послідовність – це послідовність у часі всіх явищ у природі. Люди, котрі знають цю послідовність, завжди знають, що буде далі. Вони знають, що буде завтра, через рік, через період. Людям треба жити по-еволюційному. Ми, всі люди, можемо свідомо впливати  на природу, вона піде нам назустріч, не буде карати своїми силами, хворобами тощо. Іванов говорить: «Людина повинна завоювати такі якості у себе в природі, добитися від природи, щоб знати, що буде далі». 6612:73.    Приклад еволюції суспільства. Ступінь 1. Спочатку люди були близькі до природи, приймали все: холодне, погане і тепле, хороше. Цей період називається загартуванням, воно домінувало в житті. Це вихідний етап, тезис.

  

    Ступінь 2. Потім люди відійшли від природи, не стали любити холодне і погане – це заперечення. Почався другий період – віра Ісуса Христа. Люди заперечили загартування. Вони заперечували холодне і погане у житті, а стали прагнути до одного хорошого і теплого. Період віри Христа продовжувався два тисячоліття. Віра в Христа домінувала в житті. Це антитезис.  Ступінь 3. Подвійне заперечення. Третій етап є заперечення одного загартування і заперечення однієї віри Христа. Це є синтез або єдність загартування і вчення Христа. Сума загартування і вари Христа домінує в житті. Так здійснилося в природі через два тисячоліття від народження Христа. Порфирій Іванов народився в природі, він практично створив науку, яка складається з науки загартування та вчення Христа. Заперечення відображає не знищення об’єкта, а момент його переходу в нову якість, що в ній зберігаються елементи і властивості його попереднього якісного стану, тобто фіксує спадкоємність розвитку. (Еволюція. № 6).  

 

6. Залежність і незалежність. Наука безсмертя

    Учитель Іванов показав нам усім на практиці, що залежність і незалежність є в людському житті.

Перша протилежна сторона

   Ми, всі люди, залежні від природи. Їжа, одяг, житловий дім треба нам щодня. Люди отримують це все в природі через труд. Ми не любимо природу, у котрій є дві протилежні сторони: тепле, хороше, холодне, погане. Ми всі живемо однобоко. Ми всі любимо в природі тепле і хороше, і створюємо в природі відповідні умови для свого життя. Ми не любимо в природі холодні й погані умови життя, ми боїмося природи, тому ми самі захищаємо тіло одягом, будинком.

 

Друга протилежна сторона

   Природа карає залежних людей за нелюбов хворобами,  забирає сили, і вони вмирають. Залежність веде людей до смерті. Іванов зробив такий висновок у 1933 році. Він  жив, як усі залежні люди, 35 років. Суперечність існує між протилежностями. Залежні люди не живуть, а поступово вмирають. Учитель говорить: жити треба, а вмирати не треба. Суперечність між протилежностями закінчується через перехід до двох нових протилежних сторін. Іванов знайшов їх і пропонує людям прийняти їх.

 

Перша нова протилежна сторона

   Треба бути незалежним у природі від потреб їжі, одягу, дому. Люди не будуть умирати, якщо будуть робити так. Іванов став сам незалежним у природі, щоб показати людям нову незалежну дорогу в житті, це перший незалежний чоловік. Він став учити людей любити однаково дві протилежні сторони: тепле, хороше і холодне, погане.

Друга нова протилежна сторона

    Незалежність дає і буде давати людям здоров'я, щастя, тривале життя, природа не буде карати людей хворобою і смертю. Люди проженуть смерть, завоюють безсмертя, зроблять рай на землі. Люди будуть любити один одного, не буде ненависті, вбивства, крадіжки, війни між людьми, зброї. Люди будуть жити. Не буде суперечності між протилежними сторонами.  

    

    Люди стають залежними із самого народження на білий світ. Новонароджену дитину годують, одягають, спати укладають у домі. Природа народжує людину для життя в природі, щоб вона була незалежною в житті. Вона народжується не для смерті. А люди роблять самі свавільно маленьку людину залежною в природі. Залежні люди живуть для смерті, а незалежні люди живуть для життя. Висновок Учителя Іванова. Ми всі маємо народити дитя в природі без усяких потреб їжі, одягу, дому. Ми маємо навчити дитя жити силами природи повітря, води, землі. Це буде незалежний чоловік, еволюційний, безсмертний.

  

   Іванов називає своє вчення наукою безсмертя. Його ідея в гімні. Бог Ош має мету і завдання смерть вигнати від людей, а життя ввести. Він робить, щоб люди не вмирали, а жили вічно. Він знайшов місце на землі для цього, назвав його райським, освятив, запросив усіх земних людей на ньому жити без усяких потреб, тобто незалежно. Люди прийдуть, зроблять на цьому місці людський рай. Бог Ош прийшов на землю знайти райське місце на землі й умови, які дадуть кожному можливість бути без усяких потреб. Він готує людей для цього. Люди мають народити чоловіка без потреби на райському місці. Він буде незалежний чоловік, він буде безсмертний, він буде вчити всіх людей жити незалежно в природі без усяких потреб.   

 

   Наука говорить про це. Якщо чоловік живе в природі без потреб їжі, одягу, дому, то це еволюційний незалежний чоловік. Еволюційна послідовність П1 описує еволюцію незалежного чоловіка. Вона описує необмежене створення кого-небудь або чого-небудь. Процес створення відбувається вічно, необмежено в часі, у постійному розвитку. Фізичні, духовні, моральні якості людини будуть розвиватись. Тіло, розум, свідомість буде розвиватись. Людина не вмирає, немає  смерті тут. Чому розвиток за П1? Люди свідомо приймають холодне, погане, вони не бояться смерті. Люди отримують протилежне хороше, тепле за це, тобто життя вічне. Незалежні люди шукають у природі те, що залежні люди називають смертю, а вічне життя находять у природі.

 

    Новонароджений чоловік був незалежним у природі в перший момент. А ми всі примусили його тіло бути залежним у природі, ми навчили дитину їсти, одягатися, жити в домі. Його розвиток описується двома еволюційними послідовностями: П1 створення і П2 знищення. Вони існують, діють одночасно паралельно. Процес створення домінує над знищенням в ранні роки. Чоловік росте приблизно до 25 років, його розум, свідомість, тіло. А потім ріст тіла припиняється, процеси зрівноважилися, процес знищення за послідовністю П2 починає переважати. Людина хворіє, мозок сохне, серце перестає працювати, людина вмирає. Залежні люди відмирають, ніякі особливості не можуть спасти в житті. Учитель Іванов говорить: що якби чоловік нічого не робив у своєму житті, тобто був незалежний без потреби, то він жив би вічно. Чому в залежних відбувається знищення за П2? Тому що люди приймають у житті одне хороше і тепле, а через це отримують у природі протилежне холодне погане, а найгірше є смерть, тобто знищення. Ми всі є залежні від природи. Якщо ми відмираємо, то який сенс нашого життя залежного зараз, навіщо жити? Відповідь є. Щоб усім до одного чоловіка брати участь у народженні нового незалежного чоловіка без усяких потреб на райському місці. Він треба людству для еволюції, для безсмертя людського життя. Теорія підтверджує істинність практики Іванова про безсмертя.

 

   Цитати Іванова. 8211:25. Моя ідея всього життя повинна народити чоловіка без усякої такої потреби. Це є місце райське, чоловікові слава безсмертна.

   8001:86. Ми маємо народити чоловіка без усякої потреби в наше життя. А це ми можемо відкрити на чоловікові. Це є не початок, це життя. Цього не було. Треба зробити його для еволюції, для безсмертя людського життя.

   8204:191. Матір має народити маленького чоловіка тільки на цьому місці райському. І люди мають взяти його на руки свої за її бажанням для виховання, та ростити його в цьому ділі без усякої потреби. Він має жити в людях за рахунок природи.

 

Ідея: люди є самі на білому світі Сонце

    Ми з вами, всі люди, надіємося на сонце. Ми працюємо вдень, а коли приходить ніч, ми спимо всю ніч. Ми ждемо весну і літо, і ми не хочемо зими. Цей спосіб життя відбувається від першого чоловіка, незалежного в природі. Він жив із сонцем і без сонця вночі однаково. Потім він відділив день від ночі. Він діяв удень, а коли сонце ховалося і наступала темна ніч, він спав. Що дав людству цей спосіб життя? Він втратив свої здібності через це, і безсилий умер. Отже, цей спосіб веде людей до безсилля, смерті, люди не живуть, а вмирають. Учитель учить. Всі люди мають зробити у своєму житті без усякого сонця, щоб вони жили і не вмирали. Не надіятися на сонце, а надіятися на одного незалежного чоловіка, котрий може жити без усякого сонця. Людина має вважати, що немає сонця як такого. Вона не повинна спати вночі, як ми з вами звикли. Бо герой губить сили і гине уві сні. Сонце не рухається по годинах, як ми звикли діяти в житті.        

 

Цитати Іванова про Сонце.

 6507:61.  «Сонце не примушує вірити його силам, бо немає такого Сонця, як ми з вами думаємо і робимо.  Якби Сонце було, як воно сходить і заходить по нашій Землі, воно б прибрало хвилі океанські.  Воно є полум'я, нам з вами здається.  Чоловікові не буде сонця ці сили при сонячних променях життя, від яких отримує чоловік.  Сонце вб'є. Чоловік  не навчив сам себе з одним Сонцем жити і без Сонця, він навчив себе спати.  62. А коли ніч приходить, він іде на спокій спати. Він спить, нічого не думає. Його сон підносить йому, що буде з його життям завтра.  Природа показала на найпершому чоловікові, за його зроблене і вжите ним.  Він втратив свої здібності через це, і помер безсилий. Ми питаємо чоловіка первонародженого. Для чого народився він, або для чого народили його?  Він не народжувався сам, його народила природа не для того, щоб він воював з природою. Вона народила його для дружби, жити разом.

  

   88.  Вчення Іванова не вірить Сонцю, а вірить своїм силам.  Сонце ні до чого, якщо у людини не буде вироблено сил. 128. А Іванов не вірить Сонцю, не визнає його сили над ним. Сонця, як ми з вами думаємо, немає.129. Сонце – це є ми, розумна істота».

   6604:138. «Сонце є, ми його народжуємо щоранку. 139. Сонце заходить не саме, ми садимо його своїми втомленими силами. Його не було в природі колись, а народилося чоловіком першим. Вся атмосфера народжена. Ми не отримали того, чого хотіли. А вийшло те, чого ми не хотіли. Ми всі хотіли дивитися і бачити очима в цих днях».     6710а:61. «Всі кажуть про те, що сонце є.  А чому моя думка не погоджується?  Це не наше сонце світить. Люди самі створюють».  6803:91. «День ми своєю появою народили. Якби нас, як людей, не було в такому самовільному житті, ми б не мали Сонця на небі.  Воно народжено самими нами».

 

Про старе і нове числення часу.

    Фізика прийняла секунду за одиницю часу. Час вимірюється сонячним годинником. Доба повторюється періодично, так лічимо тижні, місяці, роки. Ми діємо вдень, як обставини залежного життя змушують. Коли приходить ніч, ми спимо до ранку. Таке числення часу можна назвати сонячним. Таке числення часу введено. Перший чоловік ввів таке числення часу. Він розділив час, ввів світло і тьму, тобто день і ніч. Це епоха цивілізації. Ми з вами прожили вже тисячоліття. Можемо дати оцінку такого способу життя. Життя залежне є хороше, тільки не для всіх. Всі гублять здоров'я і вмирають у залежності. Залежність породжує смерть. Це числення часу не задовольнило людей, бо смерть породжується. Незалежний чоловік Учитель Іванов не вірить такому сонячному годиннику, він є проти нього.

  

     Незалежний чоловік Іванов пропонує нове числення часу без сонця. На нашу думку, новий час визначається еволюційною послідовністю П1. Наприклад такий варіант. Дні мають не однакову тривалість, а сім нових днів зростає за еволюційною послідовністю П1. Людина діє кожного дня, і немає ночі, в котру треба спати. Звички спати всю ніч немає, і герой уві сні не буде гинути, як було досі. Люди будуть відпочивати по-новому за біологічною необхідністю, а не спати всю ніч за звичкою. Ми можемо взяти сім нових днів, це буде новий тиждень. Ми можемо свідомо терпіти без їжі частину тижня, як терпимо 42 години в старий тиждень. Тепер будемо терпіти без їжі шість діб підряд. Новий спосіб життя буде прогресивніший, ніж старий. Ми можемо зробити нове числення без сонця, воно буде краще, ніж старе. Ми будемо приймати час однаково з любовю. Ми не будемо тягнути час хороший і теплий, наприклад, весну, літо. Ми не будемо чекати час і до нього готуватися, як ми всі робимо зараз. Ми не будемо примушувати будь-кого жити по-новому.

  

 Цитати Іванова. 6807:20. «20. Ми знаємо про такий час.  Наш вечір, без якого ми не обходимося. Потім приходить ранній ранок слідом за ним. Хто робив це все нам? Ми навчилися тягнути це до себе своїми умами. Не природа дає це нам, а ми робимо це самі. Сонця як такого немає. Люди є самі в природі, їм потрібна завжди весна, та не проти від літа, осені.  Зима не подобалася нікому, не потрібна за всім ділом. 24. Між старим і новим різниці ніякої.  Як тягнули до себе час, так ми тягнемо його зараз. Сонце встало на землю, ми всі з вами піднялися.  Та ми пішли в бій на нашу велику матір. 27. А треба буде так зробити без усякого Сонця. Ми є такі люди, навчені давно.  Маємо право копатися в нашої матері природи. Ні на що не сподіватися, крім чоловіка. Він завойовує сам у природі».

 

    6904:121. «А Сонця немає самого. Люди одні є, які тягнуть час до себе, зустрічають і проводжають місце кожне. Сонце не рухається за годинами. А от людина вірить годинам, вона живе за ними, і робить діла всякого роду. Він прокладає навіть свої кроки за ними».

   7201.15:56. «Тіло повинно бути таким, як воно народилося. Треба зробитися таким, як і раніше був. Сонце – це є ми, всі наші земні люди. Вони лягають спати без усякого Сонця. Воно не появляється до самого ранку. Коли ми зустрічаємося з ним, ми щасливі».    7212:123. «Сон наш є миліший від усього, герой усякий гине в ньому, і загине на віки віків. За моїм висновком, як такого Сонця немає. Життя національних людей є на нашій планеті Землі. Вони є самі на білому світі Сонце. Їхні уми, життєвий мозок хоче і робить у них».

 

На якого чоловіка надіятися?

    Ми маємо надіятися на незалежного чоловіка Бога, він є сонце для незалежних людей. Він є один такий заслужений у нас.  Це є наш дорогий Учитель Іванов.

   Цитати Іванова. 7212:124. «Сонце немає між людьми, як вони думають. Хазяїн Бог є. Холод і погана сторона є діло наше, залишатися живим без усякого Сонця».

    7301.30:9. «Ми вважали до цього діла: Сонце стоїть на своєму місці, а Земля крутиться. Це неправда. Сонця як такого немає між людьми в атмосфері, як ми всі вирішили. Висновок один є такий тепер. Сонце – є ми, люди. Вони почали робити в житті. Ми бачимо, воно є у нас спочатку до появлення цього чоловіка, хто не визнає цю систему. Якби Сонце було в нас таке, як ми з вами думаємо, воно б попалило нас. А то це є. Ми з вами хочемо, те і зробимо. 93. Сонце приходить щодня, і воно відходить. Люди хочуть самі цього і роблять у цьому, у них виходить».    

 

    7510:17. «Ми стали на шлях цього розвитку. Якщо ми перевіримо ці перші кроки в житті, вони оточили себе природою. Дві сторони є в ній для наших людей: одна видна, інша темна. Це неправда є в житті, природне явище є таке. Коли ніч стоїть, то глибока темнота. А подивитись на Сонце, воно розташовано в розрідженій атмосфері. Ми, усі люди, є такі живі, котрі не захотіли такими бути. Наука говорить, що живе тіло Сонця вогняне. Воно не має вогню як природне. Якби воно було вогняне і сили були, то від нього мікроби палилися. Це така є атмосфера, вона зимою зовсім не шкідлива. Ви з'єднайте ніч з днем із цим ділом, так та атмосфера. Вона не розділяється на різне, усе в природі є однакове. Ми так думаємо, що холод наступає звідкілясь, а він появляється тут же на цьому місці. Так  само начебто Сонце заходить за Землю. Ні, це відбувається в наших людях. Все це люди роблять у природі. Вони вибрали це місце, знайшли своє існування, придбавали те, що треба в житті.

 

   31. Милі мої всі люди, гляньте на сонце – ви побачите там правду, своє оздоровлення. Ви будете такими, як я: Переможець природи, Учитель народу та Бог землі. 32. Ось чого нам треба добитись у природі, щоб цього чоловіка прославили як Бога землі за його діло. Він примушує калік ходити, дає зір сліпим, а всі нові хвороби щезають через учинок його. Ось що він зробив нам: розкрив життя і прогнав  смерть. Іванов зробив це все своїми руками сам, він не теоретик у житті, природно зустрічався з повітрям, з водою, по землі ступав зі своєю практикою в природі. Я не старався уникати цього всього. Мої сили процвітали, природа освітила їх для цього, щоб допомагати ними нашому хворому чоловікові. А коли він зрозуміє мене такого, він згодиться і буде в природі таким, як я. Учитель не заперечує усім мати ці сили, лише б любов була ваша в цьому. Час не треба чекати нам, а ми готуємося до нього, всі сили свої направляємо для того, щоб зробити це діло. Ми товчемося весь рік весь час, робимо те, що годує нас весь рік.

 

   34. Ми трудилися без усякого відпочинку від самого першого чоловіка. Він став майструвати в природі це початкове життя. Він був чоловік світило всьому, він був хазяїн у природі своєму ділу.  35. Слова сказав, у нього виходило. Він розділив світло й тьму. 36. Це не сонце є, а люди хочуть і хотіли самі ще вчора після заходу сонця. Воно зайшло в нас і зійшло з нами. Ми прибрали його з дороги спільними силами народними. Воно є люди, найголовніше. Якби не люди, у нас не було б нічого. Сонце треба всім живим істотам, вони радуються ним, а не сонце ними. Люди є все Сонце, а Сонце є люди. Вони бажають, щоби було Сонце, так воно й робиться слідом за людьми. І Сонце ховається після них».     7704:1. «Наші люди хочуть узнати, чи є Сонце між нами такими, чи його як такого немає? Відповідаю прямо. Сонце – це є ми, всі люди, встаємо і лягаємо. Природа оточила нас цим, дала світло і тьму».    7906:81. «Це така природа прийшла на це діло, вона вводить це все в житті. Це така народжена видимість, котра означає. Сонце – це є щось таке, всі наші люди. У них усіх є така часткова сила, те, чому треба бути».