Зміст: № 4, 5, 7

Народний журнал природної мудрості osh.kiev.ua

 

По-еволюційному

 

Жити, учитися, оздоровлюватися, бути таким, як Учитель, Бог Землі. Наука Учителя Іванова П. К. (Ош).

№ 4. 2017.07.11.  У номері:

 

Еволюційний рух

 

   Еволюційний рух – це суспільний народний рух послідовників Порфирія Іванова, котрі підтримують ідею еволюції людини і суспільства. Це треба молоді всього світу для життя. Приєднуйтесь! 

 

Зміст

Еволюційне походження людини.

Еволюція людини тепер і в майбутньому.

Біологічна еволюція, природа сприяє загартованій людині.

Нове еволюційне суспільство.

Демографічний вибух і здоровий спосіб життя.

Наука діалектика у вченні Порфирія Іванова.

Вирішення глобальних проблем діалектичним методом.

Як запобігти ядерній війні.

 

Еволюційне походження людини

    Еволюція роду людини відбувалася під дією умов природи льодовикової ери, в яких вони мешкали. (Вікіпедія. Антропогенез). Рушійні сили біологічної еволюції людини – спадкова мінливість, боротьба за існування, природний відбір. Природним відбором називається процес, у результаті котрого виживають и залишають після себе потомство переважно особи з корисними в даних умовах спадковими змінами. Відбір удосконалює пристосування до умов існування. (Вікіпедія. Еволюція).

    Льодовикова ера. В історії Землі було декілька льодовикових ер. Сучасна льодовикова ера почалася приблизно 2,5 млн. років тому в кінці пліоцену, коли почалося поширення льодовикових щитів у Північній  півкулі. Приблизний час виникнення роду перших людей. 

    Життя без потреб. У цих умовах перші люди вимушені були терпіти холод, бо не було, чим захиститися від холоду. У холодних умовах був нестаток їжі. Народжувалося дітей більше, ніж могли вижити, прогодуватися в холодних умовах. Між людьми була боротьба за існування. Першим людям доводилося терпіти холод, голод. Їм було холодно і погано, не було їжі, одягу, житлового дому з усіма вигодами. Серед усіх людей були особи з особливими характерними рисами – вони могли терпіти без одягу, їжі, житлового дому. Це корисні риси для виживання популяції людей. Ці корисні риси передавалися за спадковістю, закріплювались від покоління до покоління. Ті особи, які не мали рис терпіти холод і голод, не виживали, відмирали, не давали потомства. Так у природі відбувався природний відбір.

    Тепло спільного характеру, енергоефективність. В холодних умовах льодовикового періоду виживали групи осіб, які мали тепло тіла спільного характеру. Такий спосіб життя в холоді тепер мають комахи, птахи. Наприклад, бджоли живуть роєм. Пінгвінові досягають енергоефективності в льодовикових умовах за допомогою груп. Вони живуть постійними парами, самка відкладає одне або два яйця, кладе на ноги, і накриває зверху шкіряною складкою. Насиджують обоє птахів. Лише збившись у великі стада, можуть висидіти яйця. Щоб з’явилося потомство, імператорські пінгвіни-самці повинні 115 днів витримати при холоді до – 50 градусів за Цельсієм разом із яйцем. Вони збиваються у великі стада понад тисячу особин, стають на ноги впритул один до одного, тіло має тепло спільного характеру. При цьому тіло випромінює тепла в атмосферу в багато раз менше, ніж у самотніх особин. При цьому в стаді не вживають їжу. Різниця температури між центром групи і периферією досягає 50 градусів, і центральним самцям необхідно час від часу перебиратися на периферію, щоб уникнути перегріву. Виникає рух, як у бджолиному рою. (Вікіпедія. Пінгвінові). Особини, які не можуть стояти в стаді, не виживають у холоді. Так у природі відбувається природний відбір у процесі еволюції. Виживають ті особини, які можуть пристосуватися до умов існування. Спосіб життя, при якому тіло має тепло спільного характеру – це еволюційний спосіб вижити в природі. Це енергетично найвигідніший спосіб життя в природі. Якщо пінгвіни могли бути в рою,  то також перші люди могли бути в рою, адже вони мають ступінь еволюційного розвитку вищий, ніж усі види у природі.       

    Людський рій. Подібним чином перші люди могли захищати свої тіла від холоду в процесі еволюції. У великий холод вони збиралися у великий рій понад тисячу осіб, ставали впритул один до одного, у них тепло тіла було спільного характеру. Це був людський рай. Тут люди були без усяких потреб: їжі, одягу, житлового дому. В рою тіло випромінювало тепла в атмосферу приблизно в 10 раз менше, ніж у самотніх особин. Тому люди в рою потребували їжі в 10 раз менше, ніж самотні люди. Тому людям у раю легко терпіти без їжі, їм було добре в раю. У рай могли ставати тільки ті особи, які могли стояти на двох ногах. Особини, які не могли стояти довго на двох ногах, не могли стати в рій, і вони не виживали, не давали потомство. Риса стояти в рою закріплялася і передавалася за спадковістю шляхом природного відбору. В рою могли бути ті особи, які не мали волосяного покрову на тілі, він на тілі був непотрібний, на голові мали волосся, воно захищало тіло від холоду. Так у процесі еволюції виникли люди, які не мали волосяного покрову на тілі, а мали волосся тільки на голові.  Стояти в рою могли тільки особи з рисою любові один одного. Вони жили постійними парами, між ними не було похоті (сексу). У рою люди народжували дітей, всім роєм легко ростили і виховували дітей, тримали на руках, поки дитина не стане на свої ноги. Людина, народжена в раю, вважає рій своїм рідним місцем життя, завжди прагне його зайняти, їй не треба ніяке інше місце життя. Як перелітні птахи, котрі завжди повертаються в своє рідне місце, де вони народилися. В рою люди не спали ні вдень, ні вночі. Люди не розділяли день і ніч, зиму і літо, у них було все одне. Температура центру рою була значно більша від периферії, тому люди з центру рою повинні були час від часу перебиратися на периферію, щоб уникнути перегріву. Інші пробиралися до центру. Тому був рух, як у бджолиному рою. Особини з ненавистю до людей, войовничістю не могли бути в рою, рій їх не любив і не приймав. Людський рій навчав людей, був для всіх живим прикладом, як виживати в умовах. Перші люди навкруги бачили рій, їх рій втягував, як магніт притягує предмети. Людський рай – це початок людського суспільства, яке створиться пізніше. Тут могла виникнути і розвитися мова для спілкування. Рай для людей був їхньою їжею, одягом і житловим домом. Життя однакове для всіх. Тут не було ніякої техніки, штучного, а тільки одна природа, повітря, вода і земля. Люди жили за рахунок свого тіла, тут не було чужого. Природа не карала людей хворобами і смертю, у рою не вмирали. Це період загартування, в еволюції людини започатковано здоровий спосіб життя.

    Отже, в процесі еволюції люди отримали корисні риси: терпіти без потреб їжі, одягу, житлового дому. Не захищати тіло в природі, близько стояти тілом до повітря, води, землі. У воді загартовуватися, по землі ходити босою ногою, тіло не захищати в повітрі одягом. У природі утворилася відповідна поведінка людей у відношеннях до інших людей – любити людей, ввічливість, допомагати один одному, хто потребує допомоги, життя однакове для всіх. Це риси необхідні для існування людей у суспільстві. Отже, людина в процесі еволюції отримала сучасне тіло і риси, необхідні для суспільства. Це люди отримали через прийняття холодного і поганого в природі, одним словом, через загартування в природі. Про визначальну роль загартування людини в еволюції до ери  цивілізації говорить у працях Порфирій Іванов. Він назвав життя людей в рою еволюційним. 

    Настав етап, коли люди залишили загартування в природі. Настав період цивілізації. У людей розвився мозок, люди навчилися трудитися. Люди не стали жити в природі холодно і погано, а стали жити добре і тепло. Люди залишили загартування в природі. Стали їсти досита, одягатися до тепла в тілі, жити в домі з усіма вигодами. Природний відбір припинився. Біологічна еволюція припинилася, стала відігравати ролі еволюція соціальна. Почалася трудова діяльність людини у суспільстві, люди залишили еволюційний спосіб життя в рою. Іванов описав цей етап.  8001:150. «Це починалось із самого початку. А  з краю не було нічого. А люди жили без цього всього. Як вони так жили, у них не було нічого, один Бог про це знає: їхнє одне є таке свідоме терпіння. Вони пуди в цьому не носили, у чужому не мали потреби. А своє – живе природне таке тіло, у ньому й на ньому чужого не було. А своє природне: струм, магніт, електрика. Як у ванні, жилось легко. А жити доводилось без усякого такого прибутку. Плодів ніяких. Живому енергійному не треба були в цьому ніякі нужди. Життя в цьому квіткою цвіло. Живому тілу не було ніякого холоду. Такого життя в природі не було, щоб вони жили так технічно, штучно, у хімії. Життя бралося з нічого.

    Робилося з природи діло зовсім чуже інше. Чоловік-самець придбав для себе самку для розвитку людського життя. Раз чоловік у житті своєму прибавився, то прийшла сюди нужда. Треба було по природі якості шукати. А в природі вони є, їх треба зуміти так узяти. На  це все хитрість породжувалась. Люди це ось самі роблять, беруть у землі надра. Саму землю орють, за нею так доглядають вони». Життя в рою залишилося в генах людини назавжди. 

 

Еволюція людини тепер і в майбутньому

     Еволюціяце процес вічного розвитку живого світу. Еволюція виду припиняється, коли вид на грані вмирання. А вид, який щезнув у природі, більше ніколи не повертається – такий закон незворотності еволюції органічного світу. (Вікіпедія. Еволюція).

    На нашу думку, тепер еволюція людини як виду припинилася. Чому? Соціальна еволюція замінила біологічну еволюцію людини, вона біологічно не еволюціонує, нема природного відбору. Соціальна еволюція також не відбувається без біологічної еволюції, бо людина – це біологічна і соціальна істота. Боротьби за існування немає. Біологічна і соціальна еволюція – це система з двох частин, вони єдині, одна без другої не існує. Біологічна еволюція головніша і важливіша за соціальну еволюцію. Якщо немає біологічної еволюції виду, то фактично нема взагалі еволюції виду, і вид раніше чи пізніше вмре, щезне в природі, його переможе інший вид, який еволюціонує. Припинення біологічної еволюції людини – це важлива глобальна проблема людства, така, як загроза ядерної війни тощо. Людський вид має бути збережений. Коли буде біологічна еволюція, тоді щезнуть всякі глобальні проблеми. Ніяка соціальна еволюція не повинна заміняти біологічну еволюцію, вони мають бути разом. Суспільство має сприяти біологічній еволюції людини, а не перешкоджати.

    Який вихід у людства щодо еволюції, щоб людство як вид існувало? Вихід один. Тепер продовжувати еволюцію біологічну і соціальну, яку мали перші люди колись у період загартування, в який людина еволюційно розвилась. Тепер люди в умовах суспільства повинні самі свідомо вести здоровий спосіб життя, який був колись у перших людей, при якому була біологічна еволюція. Люди колишні еволюційні були близькі до природи, жили без усяких потреб, любили один одного. На основі цих властивостей тепер має бути здоровий спосіб життя у всіх людей. Для початку треба два рази в день обливатися холодною водою; любити людей, ввічливо ставитися до всіх, здороватися з усіма людьми, які зустрічаються в житті; допомагати людям, які потребують допомоги; терпіти щотижня без їжі 42 години з пятниці до неділі до 12 годин; не мати шкідливих звичок, не вживати алкоголь, не палити. Поступово збільшувати терпіння без потреб. Цей здоровий спосіб життя перевірив на собі практично Порфирій Іванов. Такі заповіді були в Христа. Іванов говорив, що він зробив те, що колись говорив Христос. Якщо двоє людей дають однакові заповіді, то ці заповіді за законом істинні. Це еволюційний природний спосіб життя, людина при цьому буде біологічно еволюціонувати. Якщо люди зараз будуть продовжувати здоровий спосіб життя, то людина майбутня через деякий час буде відрізнятися в фізичному, моральному і духовному розвитку від людини сучасної так, як людина сучасна відрізняється від мавпи. Еволюцію біологічну і соціальну людини тепер і в майбутньому докладно вивчив і описав у своїх працях Порфирій Іванов, він почав життя по-еволюційному, він для нас усіх живий приклад у житті. Дякувати Іванову, еволюція людини знову почалася, еволюційний рух почався, йому не треба заважати діяти. Про це Іванов пише у своїх працях. Ми, всі люди, вважаємо медицину і християнську релігію головнішою і важливішою, ніж еволюційне загартування – це велика помилка, її треба виправляти. Врятує людство один еволюційний рух.  

 

Біологічна еволюція людини, природа сприяє загартованій людині

    Порфирій Іванов не застуджувався і не хворів, і учив людей, щоб через загартування запобігали всякому захворюванню. Іванов приймав бажаючих людей і давав усно заповіді, які колись створені людьми в процесі біологічної еволюції: «Перше. Треба два рази в день, вранці й увечері, купатися холодною водою. 2. З людьми здороватись, жодного чоловіка не проходити. Твоє діло – їм сказати, а їхнє діло – вони як хочуть. 3. Треба знайти чоловіка нужденного, йому треба дати 50 копійок. Сам собі скажи: я, мовляв, ці гроші даю за те, щоб мені не хворіти. 4. У п'ятницю о шостій годині повечеряй, лічи 42 години, у неділю о 12 годині будеш їсти. Вийди надвір, з висоти тягни повітря й говори: Учителю, дай мені здоров'я». Після цього їж, що хочеш, скільки хочеш. Твоє здоров'я – це є все. 5. Не харкай, не плюй на землю, не кури, не вживай алкоголь». (Іванов. 8303:34). Передай іншим цей досвід. Ці заповіді Іванов також дав усім людям під назвою «Дитинка». 

    Він на собі і на хворих нужденних людях на практиці довів, що загартована людина хворіє значно менше і рідше. Природа людині загартованій дає здоров’я, життя. А раз людина в своєму житті не хворіє, то вона живе довше, ніж людина незагартована. Бо переважно через свої хвороби люди вмирають. «Тіло без хвороби не вмирає. Спершу природа сили його відбере, і тоді він легко вмирає». (Іванов. 8204:75). Природа сприяє в житті людині загартованій, незалежній, і не сприяє в житті незагартованій людині, вона як біологічний вид відмирає. «Хто не любить у природі поганого й холодного, умирає на віки-віків. А хто тільки живе в природі різнобічно (тобто приймає холодне і тепле), той живе вічно в природі, йому слава в ній». (Іванов. 7804:60). Еволюція людини почалася через Іванова з 1989 року, вона продовжується, і буде вічно, число людей нового потоку збільшується за геометричною прогресією. Іванов є перший еволюційний чоловік. Людина має бути такою, як себе представляє Іванов, загартований, незалежний, еволюційний, чоловік без усяких потреб їжі, одягу, житлового дому. Людина має не застуджуватися, не хворіти, запобігати через загартування будь-якому захворюванню. Отже, Іванов як представник нового людського виду вмирати не буде, він є безсмертним. І його послідовники теж вмирати не будуть, є безсмертними. Людина має бути незалежною, прагнути бути без усяких потреб, їжі, одягу, дому. Паршек говорив, що еволюція – це свідомо не вживати їжу, наше свідоме терпіння без їжі має поступово рости. Він дав приклад терпіння без їжі 24, 42, 66, 108 годин у тиждень. Потім шість діб в тиждень не вживати їжу, два тижні, місяць без їжі. «У нас на арені стоїть 234 дні, ми ними користуємось без усякої потреби, бо це, що ми робимо в нашому такому житті, ми вводимо еволюцію. Вона росте щодня». (Іванов. 8209:27).

 

Нове еволюційне суспільство

    За наукою Іванова, після комуністичного ладу має бути суспільний лад, він має назву «еволюція». Іванов як незалежний еволюційний чоловік у своїх працях описав, яким має бути суспільний лад. Нове суспільство має бути побудовано через любов людей один до одного і до природи, жити однією сім’єю. Бажати і робити людям те, що собі хочеш. Просити один одного, але не примушувати. Хочеш жити по-новому – живи, не хочеш – живи по-своєму, і не заважай іншим. Своє впроваджувати, а іншим людям не заважати, їх не ображати. Не вбивати, не красти. Всі природні багатства є спільні, не присвоювати до свого імені землю тощо. Не говорити і не робити несправедливо. Всім життя однакове, зарплата однакова всім дорослим і малим. Діти на утриманні суспільства, а не батьків, як по-старому. Прощати людям провини їхні, не судити, не саджати у в’язницю. «Я прийшов на землю цю вас не такому вчити. У мене така думка: вас усіх зрівняти, щоб ви були однакові, жили мирно, без усякого зла. Щоб ви не робились між собою ворогами, любов свою проявили». (Іванов. 1978.04:38). У суспільстві не повинно бути в’язниці. «За висловом Бога, треба їм, таким людям, в їхньому ділі простити. У них родиться свідома думка, їх Учителевим ученням оточить. Більше він не буде попадати ні в тюрму, ні в лікарню. Буде жити за Божим ділом, ні в кого не буде красти. Усі будуть жити однаково, рівно, однією сім’єю». (Іванов. 7804:30). Всі люди в своєму житті запобігають захворюванню за допомогою загартування, не лягають у лікарню, їх не лікують хімією, штучними, технічними засобами. Медичний лікар має сам загартовуватися і вчити всіх інших цьому. Милість, любов між людьми. Нема війн між народами, нема зброї. Отже, суспільний лад еволюційний є досконаліший, кращий, легший, ніж у старих залежних людей. Люди зроблять рай на землі, виженуть смерть від людей. Суспільство сприяє біологічній еволюції людини. Всім треба свідомість, без свідомості не будемо залишатися, для цього є праці Іванова. Праці Іванова – це життєвий закон прямої дії. Всім треба читати, розуміти, виконувати.

    Іванов відповідає, коли прийде еволюція: «А еволюція прийде на землю Духом Святим. Це Чувілкін бугор, це райське наше місце, чоловікові слава безсмертна, за що природа стоїть горою. Вона тепер, у цей час, не дає свою згоду на це, що воно може бути. І вказала про це діло, воно буде, 1989 року здійсниться, усе прийде на своє місце. Природа, вона за мене правду свою, завжди вона скаже». (Паршек. 1981.09:68). Люди в 1989 році визнали Іванова як Бога, підтримали його ідею, у 1989 році почалася еволюція. За наукою Іванова, одночасно з розпадом і кінцем комуністичної системи буде початок еволюційного суспільного ладу, тобто еволюції. За його пророцтвом, еволюція прийде в 1989 році, значить, у цей час буде розпад і кінець комуністичної системи. Це пророцтво здійснилося. Комуністична формація в Україні закінчилася в 1991 році, коли розпався Радянський союз і Україна-Русь стала незалежною. Це пророцтво здійснилося, адже 1989 рік близько до 1991 року.

    Прийшла пора еволюційного ладу. Еволюцію треба вводити шляхом реформ, без насилля, нікого не примушувати, щоб своє зробити, і нікому не заважати. Цитати Іванова. «13. Зла ніякого між людьми не буде, а буде любов у всьому ділі. Зарплата малим, старим буде одна – 33 крб. Ображених не буде. Мало нам буде — усім прибавимо. 14. Робити свідомим, усім треба свідомість, без усякої свідомості ми не будемо обходитись. Якщо треба, значить треба. Жити ми хочемо, значить треба життя будувати, це залежить від нас усіх. Ніякої тюрми, ніякої лікарні не буде, а будемо жити по-еволюційному. Хочеш робити – роби, не хочеш — не треба. Сиди отримуй те, що слід. Це все бережи, як своє добро є. Ми на цю всю будову запрошуємо весь світ, усе людство. Ми не відходимо ні від кого й не відгороджуємося ні від кого. Хочеш жити за нашими  умовами – приходь вступай у таке суспільство і живи з нами, такими правами користуйся. А щоб іншого чого-небудь, у нас нічого не буде, а буде між людьми своя рідна любов. Один одному будуть допомагати. 15. Захоплення — ніякого, воєн — ніяких. Усі люди рівні отримають права на життя спільного характеру, шукати в природі корисне в труді. Але не буде ні командування, ніякої юстиції, ніякої вояччини, ніякого насильства. А буде просьба одна з усіх наша, така вона є. Тому, хто просить, всюди  давалось, дається й буде даватись. 51. На арену прийшла еволюція зі своїми силами, свої дні як такі принесла. 52. Ось де виявиться правда, невмируща ідея: їжа не буде треба, одяг теж не буде треба, дім житлового характеру не буде треба. А буде треба всім нам Чувілкін бугор, його такі життєрадісні умови, земний рай: один поруч одного впритул стоять. Нас не буде природа поодинці забирати. Ми будемо мати тепло спільного характеру. Не природа нами, а ми нею будемо розпоряджатись своєю ввічливою просьбою. Нам доводиться просити природу своїм умінням, своєю любов’ю. А любов є для життя все. Лише б захотів, твоя думка іде по природі до мети. 53. А мета наша всіх така в житті, щоб жити на білому такому світі. Ми вмирати не станемо. Наше діло одне буде – умирати не станемо. 68. Я вважаю, це діло є святе, ним люди мають задовольнити себе. 69. Це життєвий такий закон. Солдат більше служити не буде. Армія не знадобиться. Крадіжка припиниться. Хворіти люди перестануть. Усі до одного одержать одне – 33 карбованці. Тюрми не стане, лікарні теж не буде. Учитись так не будемо. Місця теж не стане. У людях проявиться життєва любов. Між національностями  війни більше не буде ніколи. Ось чого ми від природи доб’ємось. Умирати зовсім перестанемо. Усі люди, від цього діла вони встануть, їх як таких  підніме природа, вона нам дасть наше життя. Ось що ми з вами побачимо, це все життєрадісне. У житті нашому проявиться наше все на землі райське життя, бугор ми з вами для цього діла всі оточимо». (Іванов. 1978.05:13).

    «56.Учитель вносить в люди свою еволюційну спільну свідому пропозицію, щоб жити в природі однаково. Не треба ніякої в житті політики, не треба такий ріст економіки. Нам треба рівна одна для всіх зарплата. 57. Ми маємо всі до одного чоловіка із цим утриманням згодитись, і взяти свою належну спільного надбання зарплату від малого до старого 33 карбованці в місяць.  Ми повинні всі наявні засоби в житті ліквідувати. Борги наявні людям люди повинні простити. Злоби на кожного чоловіка і ненависті не мати. Випустити всіх ув’язнених і божевільних з моєю ідеєю. Буде нам всім мало – всім прибавимо. 59. Бугор – всім він помічник легкому ділу. Там люди всі однаково живуть, еволюційно, свідомо. 157. Що треба буде зробити, щоб люди між людьми не воювали. Перше – треба всім людям свідомо зробитися бідними рівно. Хто б ти не був у цьому ділі – злочинець, хворий чоловік, старий, малий, професіонал, учений чоловік, здорового характеру чоловік – будь добрий, візьми 33 карбованці зарплату. І що хочеш, те й роби. Не створюй у житті зла і ненависті. От тоді-то в цьому суспільстві війни з природою не буде». (Іванов. 1978.06:56).

    «Все старе, негоже до життя, треба вилучити з людського життя. Армію генеральську і міліцію, всю юстицію. Це закон прокурора, суддю і медицину, школи, інститути. Стати на усвідомлення природної мудрості. Все чуже і мертве з життя прибрати геть. А народити своє живе невмираюче тіло, котре примусить жити в природі вічно. Це буде, і обов’язково це ось буде. Революція щодо цього звершиться. Старе відійде, а нове народиться. Еволюція цього діла прозвучить по всій землі. Люди переродяться на новий лад. Вони перестануть простуджуватися, вони хворіти не стануть. А будуть вони жити в природі вічно». (Іванов. 1982.09:168). «Ми більше не будемо самі з собою так воювати. У нас буде мир через ходіння босоніж по землі». (Іванов. 1982.11:192).

    «23. А холод є в природі, Бог, він любить тих, хто любить його.181. Здоров’я треба буде всім, але природа їм як експлуататорам людей не буде давати. Їх у цьому ділі не стане, природа за них не буде на їхньому боці. Еволюція буде на боці ображених людей, хворих, що не знають. 182. Бідний, нужденний у людях чоловік, він за свою таку бідність, він буде виправданий Божим ділом. Вони йому дуже сильно вірили, що він у них є як такий. А щоб виконувати, то в них не виходить. Вони своїм багатством оточені. Легше верблюду в дірку голки пролізти, ніж багатому пройти в царство небесне. 135. Люди будуть у природі такі, їх природа не буде непокоїти, вони по землі повзати не будуть, а будуть літати в повітрі в атмосфері. Вони зробляться легкими, їх оточить сила розуму. Це чоловіка таке атмосферне буде життя, він буде, як якась у цьому ділі птиця». (Іванов. 8212:23).

 

Демографічний вибух і здоровий спосіб життя

    Демографічний вибух – це різке зростання кількості населення Землі.

    Населення Землі в 21-му столітті.  Згідно з підрахунками ООН чисельність населення Землі у 2016 році досягла 7,4 млрд. чоловік. (Доповідь ООН). Це число зростає зі швидкістю 90 мільйонів за рік. Якщо й надалі населення світу буде зростати такими темпами, то воно досягне 9 млрд. чоловік до 2042 року. Тоді  у людства можуть бути проблеми виживання. (Вікіпедія. Демографічний вибух).      

    Третя фаза демографічного переходу, рух за здоровий спосіб життя.     

   Вирішити демографічні й інші глобальні проблеми зможе здоровий спосіб життя, ініціатором котрого є Іванов П. К., якщо всі люди визнають його вчення і будуть виконувати. Учитель Іванов передбачав, що люди через свою господарську діяльність доведуть природу до такого стану, що вона людям не зможе давати  все, що вони потребують. Особливо буде нестаток їжі. У людей буде нестаток у житті, вони будуть через це  вмирати. Він шукав у природі вихід, щоб люди не вмирали. Іванов знає, що людям треба в житті робити, щоб жити і не вмирати. Не надіятися на допомогу від когось, а старатися самому собі допомогти в здоровї, житті. Треба кожному самому свідомо по-розумному обмежувати свої основні потреби їжі, одягу, житлового дому. Починати з самого себе, самому доглядати за собою. Для цього Іванов знайшов засоби в природі, він на собі створив науку загартування. Він пропонує всім людям всього світу виконувати прості і ефективні п’ять заповідей, щоб запобігати всякому захворюванню. Щоб вижити в цьому і пристосуватися до умов природи, Іванов всім людям пропонує знати, що є для життя місце на землі Чувілкін бугор. Це місце називається райським місцем. Це святе місце, на ньому людям треба бути без потреб їжі, одягу, житлового дому. На цьому місці треба бути кожному, і навчитися бути без усяких потреб їжі, одягу, житлового дому, отримати здоровя. А потім розказати про це місце іншим людям. Люди цим освітяться і не будуть умирати.    

    Учитель Іванов говорить своїми словами про деградацію біосфери через діяльність людей і демографічний вибух, і що всім людям робити, щоб вижити: «Що ми з вами робимо – наша найбільша помилка. Ми це діло почали робити, недоробили, умерли. Наша вина – у цьому ділі, це ми в природі починали, узялись за це діло. Воно нам треба й необхідно треба. А природі треба давати, вона в цьому терпить від цього діла. Ми є люди, та ще які ми. А скільки нас таких на білому світі, усім треба давати, і не мало, а багато. Цьому немає кінця й краю.  43. Природа – мати рідна, є сили в неї на це діло великі. А все ж цій матері доведеться від цього діла здаватися. Сьогодні дай, завтра дай, і післязавтра дай – цьому всьому кінець прийде. Ці сили, вони видихнуться, мати постаріє, ці сили відійдуть. Які були кліщики (люди), стануть щезати. Природа, вона безсила, умре вона від цього. Ось до чого ми з вами йдемо через цей ось бугор – до життя, але не смерті. Паршек усіх до цього діла закликає й хоче, щоб люди це ось знали. Це одне, а буде друге. Треба робити, а в ділі – усе людське життя, воно технічне, штучним оточено, хімія введена. А ось Чувілкін бугор, він нам усім треба як такий, ми будемо на ньому вчитись як ніколи. Ми цьому так навчимось і будемо жити безсмертними. Ось які будуть наші діла в цьому, нас природа так збереже, як ніколи ніхто. Паршек додумався до того, щоб усіх людей підняти з їхніх могил у праху». (Іванов. 7811:42).

    На цьому бугрі ми, всі люди, навчимося, як жити і терпіти без основних потреб їжі, одягу, житлового дому. Коли є їжа – ми їмо, нема їжі – ми терпимо без їжі без шкоди для здоровя. Так люди не будуть вмирати у звязку з перенаселенням і нестатком, і легко будуть виживати. Буде 9 мільярдів чоловік через 20 – 30 років. Тому всі люди повинні вже сьогодні знати про наше райське місце і готуватися, прийти на нього вчитися. На бугрі вони будуть учитися жити по-еволюційному, не хворіти, любити людей і природу, дружити, допомагати один одному, бути без усяких потреб. Вони будуть вивчати науку Бога. Доступ до бугра вільний. Це місце всім доступно. Нікому Учитель на дав права кого-небудь не допускати на бугор, щоб бути без усяких потреб. Будуть введені пільги безплатно добиратися до райського місця бугра. Як тільки узнаєте, що є таке для життя райське місце, старайтесь на нього попасти. Будьте підготовлені. Читайте про бугор праці Іванова за 1975 – 1983 роки, щоб бути свідомим. Щоб щось зробити практично, спочатку читайте всі праці Іванова, що він написав. В наш час через нестаток особливо страждають діти. Іванов пропонує, перше, дітей взяти на утримання державою, не примушувати дітей, а просити. Це все нам усім допоможе.

    Іванов говорить про бугор: «47. Це тільки знайшовся Паршек, котрий знайшов свою свідомість, на собі застосував, терпить у голоді та в холоді. Так ніхто не робив, крім одного Паршека. Йому Чувілкін бугор поміг без усякої потреби залишатись, як Паршек залишився. Йому природа підказала, що цьому всьому тільки бугор поможе. Він кожному чоловікові, що прийшов, своїм здоров’ям поможе струмом. А якщо в ньому Паршек знайшов ці природні засоби, він ними хвалиться. У цьому ділі не треба ніяких курортів, у цьому всьому ліжко відпаде, годівниця не буде треба. Усе буде робитись без потреби, природно. Повітря, вода й земля – усе це буде допомагати.  48. Люди говорять і хочуть безсмертя. А щоб у них вийшло, треба таке місце й такого чоловіка. А в нас таке місце є, де чоловік, він має бути таким, як себе показує Паршек. Це його тіло на бугрі без усякої потреби, без усякого самозахисту й усякої вигоди. Сну ніякого вночі, стоячи». (Іванов.7811:47).

 

Наука діалектика у вченні Іванова

    Діалектика основа вчення. Критерій істини є практика. Загартування Іванова – це його практика. Іванов  говорив, що він створив науку на собі. Свідомість визначає буття. Це положення Іванов взяв із свого досвіду. Це початок його ідеї. Йому в 1933 році прийшла свідомість щодо життя всіх залежних людей. Вони щодня вживають їжу досита, одягаються до тепла в тілі, живуть у домі з усіма вигодами, і через це вони всі хворіють і вмирають. Він не визнав залежне життя істинним, вирішив заради людей стати незалежним, щоб люди не вмирали. Ця свідомість визначила подальше життя людей.

    Закон єдності і боротьби двох протилежностей. Всі речі, явища мають протилежні властивості та тенденції розвитку. Вони перебувають в єдності, одне без одного не існує. В обєктах протилежності постійно взаємодіють у формі боротьби, її результатом є розвиток. Між ними виникають суперечності, які є джерелом, змістом, рушійною силою саморуху і саморозвитку світу. Завершується процес зняттям. Зняття – перехід до іншої якості, нової єдності протилежностей.

   Приклад із вчення Іванова. У природі є дві протилежні сторони стосовно почуття людини: тепле і хороше, холоде і погане. Люди в своїй діяльності мають такі протилежні почуття, одне без одного не існує. Перша протилежність. Залежні люди проявляють такі дії, які дають хороше і тепле почуття. Вони задовольняються потребами: їжа, одяг, житловий дім. Друга протилежність. У природі робиться така дія, що дає людині почуття холодного і поганого. Це – хвороби, незадоволення в житті, смерть. Між ними суперечність, бо хотіли хороше, а отримали погане. Завершується дана суперечність зняттям, котрим є наука загартування. Вона виникла з метою зняти і вигнати з життя хвороби і смерть. Це перехід до нової якості, нової єдності протилежностей. Перша нова протилежність, Людина проявляє дію, яка дає почуття холодного і поганого, це загартування в природі. Люди люблять однаково хороше тепле і холодне погане Друга нова протилежність.  Сама приходить від природи така дія, що дає хороше і тепле почуття. Це – здоров’я, задоволення, вічне життя. Перемагати в себе жадність, лінь, самовдоволеність, користолюбство, страх, лицемірство, гордість – це погане. Перемагаючи ці погані звички, ми, всі люди, отримуємо хороше – здоровя тощо.

      Діалектичний закон заперечення заперечення. У процесі розвитку об’єктів кожна його ступінь, що є наслідком подвійного заперечення, є синтезом попередніх ступенів, і відтворює на вищій основі характерні риси, структуру вихідного ступеня розвитку. Заперечення є необхідним моментом процесу розвитку, умовою якісної зміни обєктів. Не існує розвитку об’єктів без заперечення попередніх форм. Заперечення відображає не знищення об’єкта, а момент його переходу в нову якість, що в ній зберігаються елементи і властивості його попереднього (вихідного) якісного стану, тобто фіксує спадкоємність розвитку. Приклад. Спочатку в суспільстві є залежність від особи і потреб (їжа, одяг, житловий дім), початковий етап розвитку, тезис. Це відповідає суспільно-економічній формації за царя і капіталізму. Другий етап – перше заперечення початкового стану, залежність від особи скасована. Цей стан відповідає формації соціалізму Це антитезис. Третій етап – подвійне заперечення, у суспільстві незалежність від особи і потреб. Люди практикують свідоме терпіння без потреб їжі, одягу, житлового дому за системою, і терпіння щодня росте. Це синтез. Це етап суспільного життя без потреб, лад еволюційний. Тут перехід в нову якість, в ній зберігаються елементи і властивості його попереднього (вихідного) якісного стану, тобто фіксує спадкоємність розвитку, збереження попереднього стану.

    Закон взаємного переходу якісних і кількісних змін. Кількісні зміни поступово накопичуються, на певному етапі розвитку порушують їхню міру, і зумовлюють у них корінні зміни.

    Кожній якості в природі відповідає певна кількість, виражена числом. Процес еволюції виражається певною еволюційною послідовністю чисел. Користуючись діалектичним законом заперечення заперечення, можна побудувати еволюційну послідовність чисел.

     Перший член послідовності виражає початок еволюційного процесу, тому приймемо його рівним одиниці, бо еволюція починається з найменшого числа. Це початковий, вихідний член, тезис. Другий член у звязку із законом заперечення першого не дорівнює одиниці, а дорівнює якомусь числу Х. Це антитезис. Третій член є подвійне заперечення, синтез. Заперечення є перехід в нову якість, в ній зберігаються елементи і властивості його попереднього (вихідного) стану, тобто фіксує спадкоємність, збереження попереднього стану. На основі цих властивостей третій член дорівнює сумі: 1 + Х. Приклад, розвиток суспільно-економічних формацій. Спочатку маємо залежність людей від особи і потреб (їжі, одягу, житлового дому). Це тезис. Перше заперечення – скасування залежності від особи, побудова соціалізму. Це антитезис. Друге заперечення – скасування залежності від особи і потреб, це побудова еволюційного ладу. Це синтез. Тут сума незалежності від особи і потреб, це спадкоємність, збереження попереднього стану.

    Отже, маємо правило побудови еволюційної послідовності – кожен член дорівнює сумі двох попередніх.  Ця послідовність є геометрична прогресія.   

Щоб побудувати послідовність, з трьох послідовних членів знайдемо знаменник прогресії, при цьому отримаємо квадратне рівняння, котре має два кореня. Перший корінь – відоме число золотий перетин: 1,618033. Другий корінь дорівнює відємному числу, яке обернене до золотого перетину: – 1/1,618033. На основі двох коренів виходить дві еволюційні послідовності чисел. Перша є зростаюча геометрична прогресія, описує природні явища, в яких кількість збільшується від малого значення до будь-якого великого. Друга є зі змінним  знаком членів, що убуває, описує природні явища, в яких кількість зменшуються від великого значення до малого. Отже, еволюційними послідовностями з одного рівняння можна описати всі основні процеси в природі. Приклад. Автоматична робота серця живого організму. Вона складається з двох дій: напруження (тезис) і розслаблення (заперечення). Напруження відбувається певний час, а розслаблення триває довше в число золотий перетин.

 

Вирішення глобальних проблем діалектичним методом

       Дві єдині протилежні сторони в житті залежних людей. Перша протилежність. Що є залежність людей у природі? Люди щодня їдять досита, одягаються до тепла в тілі, живуть у домі з усіма вигодами. Люди для цього трудяться. Природу не люблять, не загартовуються. Люблять, щоб їм було в житті добре і тепло. У двох словах, живуть  добре і тепло. З природою борються, убивають живе, крадуть. Землю захоплюють, присвоюють до свого імені, за землю воюють між собою. Війни за землю існують протягом усієї історії. Наука і техніка прогресує, зробили атомну і водневу бомбу, щоб масово знищувати людей. Природа страждає. Є лікарня для хворих, тюрма для злочинців.  

   Друга протилежність. Як відповідає природа на їхній вчинок? Природа у відповідь на їхнє хороше і тепле життя сама дає всім людям життя, у двох словах, холодне і погане. У них у житті виникають глобальні проблеми: збереження здоров’я, загроза ядерної війни, збереження природи, бідність, незадоволення, ненависть між людьми, тероризм, смерть, люди попадають у в’язницю і лікарню тощо.

   Ці дві сторони одна без іншої не існують, між ними існує суперечність. Хочуть життя, а отримують смерть, хочуть хорошого, а отримують погане. Ця суперечність завершується зняттям. Зняття – це перехід до нової єдності протилежностей. Зняття відбувається через утворення двох нових протилежностей, говорить наука. Людство має їх пізнати і свідомо прийняти їх у своєму житті.

    Порфирій Іванов пропонує людству у своєму житті замість старих протилежностей перейти до двох нових єдиних протилежностей. Це його наука загартування. Перша нова протилежність. Мати в житті, в двох словах, холодне і погане. Це його наука загартування, жити по-еволюційному, тобто так, щоб відбувалась біологічна і соціальна еволюція.

   Друга нова протилежність. Іванов за піввіку практики прийшов до висновку. Люди отримають у своєму житті тепле і хороше, в двох словах. Це здоровя, життя вічне, задоволення, любов, воля, вирішення всіх глобальних проблем людства, не будуть попадати у вязницю і лікарню. Будуть жити по-еволюційному, буде біологічна еволюція людини. Отже, нові дві протилежності знімають суперечності в житті людства. Люди хочуть жити – і люди будуть отримувати життя, умирати не будуть. Це обов’язково буде.            

 

Як запобігти ядерній війні

    2017 рік. Людство опинилося перед страшним фактом, комуністична Північна Корея погрожує застосуванням ядерної зброї. Всім людям треба знати, що говорив про ядерну війну Порфирій Іванов. Він попереджав, що війна неминуча, ядерна зброя буде застосована, як усяка продукція. Іванову варто вірити, він є пророк, мудрець, йому говорить природа все, що він у неї питає. Він також говорить, що людям треба робити, щоб між людьми не було війни. Перше, це визнати Іванова, вірити йому, виконувати його заповіді. Іванов пише про війну в праці «Паршек». 1983.03. «13. Війна, вона неминуча. Ось що говорить нам природа. Треба всім просити Паршека – не буде війни. А війна робиться через природу. Землю облюбували, присвоїли в природі. Своє ім’я, воно примусило, чужим виявилось, як воно й є в житті. Свого нема, а чуже не збережеш. Природа не наша є. Вона міняється. Сьогодні моя, а завтра іншого. 14. Щоб домовитися, нема можливості, Паршекові природа підказує. Це неможливо. Сили обидві рівні, поступитись нікому не можна. Краще вмерти, ніж це зробити в людях? Нами це місце знайдено з усіма умовами, щоби була можливість нашому чоловікові зоставатись у природі без усякої потреби. Люди скажуть гучно: це місце наше райське, чоловікові слава безсмертна. 22. І місто, і село, і хутір – це бездушне, усе мертве, чуже, негоже зовсім до життя – через це розвинута смерть. Ні гвинтівка, ні кулемет, ні гармата ніяка, лазерний промінь, ніяка ракета (у літаку й на суші), ні ядерне, ні якесь інше не допоможуть у цьому 2-тузовому віці. Це ж сила проти такої сили, котрі поділились пополам у природі – Натовський блок і Варшавський договір. Ми всі в цій продукції необхідно самі згоримо.  23. Нема ніякого в природі такого захисту, крім мене однієї та мого вибраного в людей сина Порфирія, котрого люди назвали Паршек. За його любов до мене я йому вірю й поможу в усьому всюди. Що він попросить, те йому дам через любов його. Просіть його ви всі. Він правильно між мною й вами робить, війни він не хоче, а щоб ми, усі земні люди, дали своє слово, щоб між собою, людьми, не воювати. Діло – за ним, він до мене звернеться, попросить мене, а я це зроблю. Люди ображені йому, як Богу, вірять індивідуально, а отримують реально. А коли просьба спільна надійде до Паршека, він зробить все в людях. 24. А прийде такий час – ми, усі люди, визнаємо його як такого, ми зробимось усі, як він. 31. Генерали, полковники, майори, капітани, лейтенанти, прапорщики, сержанти, солдати, живущі за свої засоби, роблять у себе цю бойню. Відмовтесь і згодьтесь на одне – усім живущим людям одна зарплата буде однакова - 33 карбованці. 32. Яка буде в людях істина! Вони не будуть умирати ніколи. Знаєте Паршека, він цю ідею підніс. Усі люди цього хочуть.   33. Я є Учитель усього народу. За своїм  ділом я – Бог.  йому як такому ніхто не хоче вірити. Він не хоче, щоб люди з людьми за що-небудь сварились. 82. Ніяка машина, ні криголам, ніякий супутник, ні вся  мільйонна економіка чоловіка не врятує в житті. Його врятує тільки людська ідея самородка. А джерело – загартування-тренування. Це для всіх людей усього світу труд Паршека. Він для всіх такий у житті є. Це чесність, вона проста, але справедлива. 102. Природа цим людям покаже Паршека. Вони йому поклоняться й спитають: як же бути, і що нам робити? Паршек їм скаже: ідіть у природу й те ви робіть, що роблю я в житті. Моє діло – на мені. 165 Ядерна зброя – це є продукція людського життя, вона має застосовуватись. Ніякі уговори це не зроблять, а тільки була війна між людьми, вона є така, і буде вона. А тепер війну готують світову на злі, ненависті. Паршек говорить нам усім, хто цю війну готує, він хоче випробувати на собі це. Хіба можна такою зброєю воювати? Нам треба навчитись, як треба буде жити, а ми вчились у школах, як треба буде воювати».

    Зараз у світі накопичено ядерної зброї, потужність якої рівна потужності мільйона бомб, скинутих на Хіросіму. Іванов говорить, що такою зброєю не можна воювати. Треба запобігти війні. Країни починають погрожувати застосуванням ядерної зброї проти сусіда. Країни капіталістичні і країни соціалістичні – це дві протилежності, вони народжені одна одній доводити свою правоту, вони готові доводити свої переваги шляхом застосування ядерної зброї. Між ними назріває ядерна війна, вона неминуча, якщо люди нічого не будуть робити, а будуть жити по-старому. Між ними суперечність. Ніякими уговорами не вдасться запобігти війні. Наука діалектика говорить, що суперечність скасується через зняття. Люди повинні прийняти нові дві протилежності, їх пропонує Порфирій Іванов. Він говорив, що після соціалізму треба в країні будувати еволюційний лад. За вченням Іванова, у деяких країнах, котрі відмовилися від соціалізму, треба уже зараз починати свідомо будувати еволюційний лад шляхом реформ, щоб нікому не завадити, а своє зробити. Треба починати жити по-еволюційному. Таким шляхом буде знята суперечність. Це можна зробити. Таким шляхом можна запобігти ядерній війні, боротьбі між капіталізмом і соціалізмом, природа і Бог людям допоможе. Люди всіх країн зрозуміють, що еволюційний суспільний лад прогресивніший, кращий, ніж капіталістичний і соціалістичний, і відмовляться від старого, будуть будувати еволюційний лад. «97. Є війни в житті для народу, як буде? Про це діло говорить природа: «Москва згорить, Київ теж». Десять років треба готувати себе в цьому ділі. Ми в житті злодії, ми вбивці всього. Не бережемо своє тіло, живемо за рахунок чужого, а своє ми хоронимо. Відходимо від природи. Себе хвалимо, Бога в цьому ганьбимо. Вважаємо, що ми є люди праві. Ось чим ми всі програємо в цьому ділі». (Іванов. 8009:97). Це пророцтво здійснилося за 10 років, Радянського Союзу не стало. Пропонується Москві і Києву жити не по-старому, а по-еволюційному.

Бажаємо всім щастя, здоров’я. Праці Іванова:   http://osh.kiev.ua

 

 

№ 5. 2017.07.10.  У номері:

 

Людина

 

   Людина – людина і суспільство як діалектичні дві протилежності, котрі в єдності і суперечності. Наука еволюція людини і суспільства на основі теорії діалектики і практичного досвіду Порфирія Іванова.

 

Зміст

1.Теорія діалектика.

2. Залежність людини від природи.

2-1. Перша протилежність.

2-2. Друга протилежність.

3. Незалежність від природи.

3-1. Перша нова протилежність.

3-2. Друга нова протилежність.

4. Тріада. Три етапи в розвитку суспільства.

5. Цитати Іванова.

 

Теорія – наука діалектика, три закони.

    Закон єдності і боротьби двох протилежностей. Всі речі, явища мають протилежні властивості та тенденції розвитку. Вони перебувають в єдності, одне без одного не існує. В обєктах протилежності постійно взаємодіють у формі боротьби, її результатом є розвиток. Між ними виникають суперечності, які є джерелом, змістом, рушійною силою саморуху і саморозвитку світу. Завершується процес зняттям. Зняття – перехід до іншої якості, нової єдності протилежностей.

    Закон заперечення заперечення. У процесі розвитку об’єктів кожна його ступінь, що є наслідком подвійного заперечення, є синтезом попередніх ступенів, і відтворює на вищій основі характерні риси, структуру вихідного ступеня розвитку. Заперечення є необхідним моментом процесу розвитку, умовою якісної зміни обєктів. Не існує розвитку об’єктів без заперечення попередніх форм. Заперечення відображає не знищення об’єкта, а момент його переходу в нову якість, що в ній зберігаються елементи і властивості його попереднього (вихідного) якісного стану, тобто фіксує спадкоємність розвитку.

    Закон взаємного переходу якісних і кількісних змін. Кількісні зміни поступово накопичуються, на певному етапі розвитку порушують їхню міру, і зумовлюють у них корінні зміни. (Вікіпедія. Діалектика). 

 

Залежність людини від природи

   Людину як біологічну істоту представляємо як діалектичні дві протилежності, котрі в єдності і суперечності. Суперечність завершується через зняття, яке відбувається двома новими протилежностями.

Перша протилежність

   Що є залежне життя? Люди залежні від природи. Вони щодня їдять досита, одягаються до тепла в тілі, живуть у домі з усіма вигодами. Це все придбавають у природі через фізичний і розумовий труд. Природу не люблять, не загартовуються. Люблять, щоб їм було в житті добре і тепло. У двох словах, живуть  добре і тепло.  Люди при  всіх соціально-економічних формаціях в природі залежні в природі: їм треба щодня їжа, одяг, житловий дім. Люди живуть за рахунок чужого, в природі крадуть, убивають живе, поїдають. Люди проявляють такі дії, які дають їм хороше і тепле почуття. Люди мають такі основні потреби. Люди наїдаються щодня досита жирного, солодкого тощо. Люди одягаються до тепла в тілі в красивий, модний одяг. Люди живуть у домі з усіма вигодами. Щоб мати ці всі основні потреби люди трудяться, утомляються. Люди не люблять у природі холодного і поганого, яке дає загартування, захищаються від природи, не живуть по-природному. Люди воюють з природою, крадуть у природи, живуть за рахунок чужого, а не свого. Відсутня біологічна еволюція. Людина біологічно не еволюціонує.

   У суспільстві був цар і капіталізм, потім ввели соціалізм, який істотно не змінив життя людей, залежність залишилася. Замість приватної власності, є колективна власність. Є експлуатація,  є багаті і бідні. Люди хворіють, вмирають. Є режимна тюрма і лікарня. Є війни між державами, народами, між вірами. Люди люблять життя тепле і хороше, і не люблять холодне і погане. Люди живуть за рахунок чужого: техніки, штучного, хімії. Люди захоплюють природу – повітря, воду, землю – все це присвоюють до свого імені. У процесі діяльності втомляються, втрачають здоровя, хворіють, їх лікує медицина, лікарня. Здоровя продається і купляється. Люди помиляються, робляться злочинцями, їх судить юстиція, саджають у вязницю. Люди живуть за гроші, котрі заробляють на виробництві. Все продається і купляється за гроші, за них людину вбивають. Люди вірять в невидимого Бога, йому моляться в церкві.

   Людина як біологічна еволюційна істота і суспільство залежних людей – це дві протилежності, які в єдності і суперечності. Суспільство як держава – це влада, медицина, релігія. Суспільство перешкоджає людині, що еволюціонує. Приклад, Іванов як еволюційний чоловік та його послідовники і суспільство. Іванову в житті перешкоджала влада, медицина, релігія, навіть лікарі  намагалися фізично знищити, підірвали здоровя уколами.        

 

Друга протилежність

   Як природа відповідає на залежний вчинок людей? Природа у відповідь на їхнє хороше і тепле життя сама дає всім людям життя, у двох словах, холодне і погане. У них у житті виникають глобальні проблеми: збереження здоровя, загроза ядерної війни, збереження природи, бідність, незадоволення, ненависть між людьми, тероризм, вязниця, лікарня, смерть тощо. Природа людину карає за її нелюбов природи, підсовує, в двох словах, погане і холодне, протилежне хорошому і теплому. Законно робиться в природі така дія, яка дає людині погане і холодне почуття. Це – хвороби, незадоволення, найгірша смерть. Люди не живуть, а поступово вмирають. Відсутня біологічна еволюція, внаслідок чого людина як вид поступово вмирає. Люди незадоволені через смерть, у боротьбі прогнали царя і капіталістів, забрали владу комуністи, стали будувати колективно соціалізм. Люди залишилися незадоволені. Війни забирають життя. Смерть забирає життів ще більше, як раніше. Люди роблять в природі діло, за це люди так відповідають перед природою. 

 

    Суперечність. Між протилежностями існує суперечність, бо не отримали волі і життя. Хочуть життя, а отримують смерть, хочуть хорошого, а отримують погане. Це природний процес виникнення суперечності між протилежностями. Між людиною, що еволюціонує, і суспільством залежних людей є суперечність. Цей процес суперечності за наукою завершується зняттям. Зняття – це перехід до нової єдності протилежностей. Зняття відбувається через утворення двох нових протилежностей, говорить наука. Людство має їх пізнати і свідомо прийняти їх у своєму житті. Порфирій Іванов пропонує людству у своєму житті замість старих протилежностей перейти до двох нових єдиних протилежностей. Це його наука загартування, незалежність від природи.

 

Незалежність людини від природи

 

Перша нова протилежність.

   Що з себе представляє незалежність? Це незалежність людини від когось і чогось. Це незалежність від основних потреб людини: їжі, одягу, житлового дому. Люди поступово переходять до незалежності. Людина має в житті, в двох словах, холодне і погане. Це наука загартування, жити по-еволюційному, тобто так, щоб відбувалась біологічна і соціальна еволюція. Людина прагне бути незалежною від природи, тобто бути без потреб їжі, одягу, житлового дому. Людина сама стає Богом, віра в невидимого Бога заперечується. Іванов піввіку займався загартуванням у природі, знайшов науку загартування, вона є теоретичним діалектичним зняттям. Іванов пропонує всім людям у своєму житті прийняти загартування. Люди мають свідомо творити в природі такі дії, які будуть давати погане і холодне, хороше і тепле почуття. Треба любити природу, не захищати своє тіло від природи одягом тощо. Любити однаково в природі погане, холодне і хороше, тепле.

    Порфирій Іванов сам загартовувався, не застуджувався і не хворів, і учив людей, щоб через загартування запобігали всякому захворюванню. Іванов приймав бажаючих людей і давав усно заповіді, які колись створені людьми в процесі біологічної еволюції: «Перше. Треба два рази в день, вранці й увечері, купатися холодною водою. 2. З людьми здороватись, жодного чоловіка не проходити. Твоє діло – їм сказати, а їхнє діло – вони як хочуть. 3. Треба знайти чоловіка нужденного, йому треба дати 50 копійок. Сам собі скажи: я, мовляв, ці гроші даю за те, щоб мені не хворіти. 4. У п'ятницю о шостій годині повечеряй, лічи 42 години, у неділю о 12 годині будеш їсти. Вийди надвір, з висоти тягни повітря й говори: Учителю, дай мені здоров'я». Після цього їж, що хочеш, скільки хочеш. Твоє здоров'я – це є все. 5. Не харкай, не плюй на землю, не кури, не вживай алкоголь». (Іванов. 8303:34). Передай іншим цей досвід. Ці заповіді Іванов також дав усім людям під назвою «Дитинка». Перемагати в себе жадність, лінь, самовдоволеність, користолюбство, страх, лицемірство, гордість – це погане. Людям треба вчитися на бугрі бути без усяких потреб. Людина має бути такою, як себе представляє Іванов, загартований, незалежний, еволюційний, чоловік без усяких потреб їжі, одягу, житлового дому. Людина має не застуджуватися, не хворіти, запобігати через загартування будь-якому захворюванню. Іванов є для людей живий приклад незалежності від природи. Отже, Іванов як представник нового людського виду вмирати не буде, він є безсмертним. І його послідовники теж вмирати не будуть, є безсмертними. Людина має бути незалежною, прагнути бути без усяких потреб, їжі, одягу, дому. Паршек говорив, що еволюція – це свідомо не вживати їжу, наше свідоме терпіння без їжі має поступово рости. Він дав приклад терпіння без їжі 24, 42, 66, 108 годин у тиждень. Потім шість діб в тиждень не вживати їжу, два тижні, місяць без їжі. «У нас на арені стоїть 234 дні, ми ними користуємось без усякої потреби, бо це, що ми робимо в нашому такому житті, ми вводимо еволюцію. Вона росте щодня». (Іванов. 8209:27).

   Нове еволюційне суспільство.  За наукою Іванова, після комуністичного ладу має бути суспільний лад, він його назвав «еволюцією». Іванов як незалежний еволюційний чоловік у своїх працях описав, яким має бути суспільний лад. Нове суспільство має бути побудовано через любов людей один до одного і до природи, жити однією сім’єю. Бажати і робити людям те, що собі хочеш. Просити один одного, але не примушувати. Хочеш жити по-новому – живи, не хочеш – живи по-своєму, і не заважай іншим. Своє впроваджувати, а іншим людям не заважати, їх не ображати. Не вбивати, не красти. Всі природні багатства є спільні, не присвоювати до свого імені землю тощо. Не говорити і не робити несправедливо. Всім життя однакове, зарплата однакова всім дорослим і малим. Діти на утриманні суспільства, а не батьків, як по-старому. Прощати людям провини їхні, не судити, не саджати у в’язницю. «Я прийшов на землю цю вас не такому вчити. У мене така думка: вас усіх зрівняти, щоб ви були однакові, жили мирно, без усякого зла. Щоб ви не робились між собою ворогами, любов свою проявили». (Іванов. 1978.04:38). У суспільстві не повинно бути в’язниці. «За висловом Бога, треба їм, таким людям, в їхньому ділі простити. У них родиться свідома думка, їх Учителевим ученням оточить. Більше він не буде попадати ні в тюрму, ні в лікарню. Буде жити за Божим ділом, ні в кого не буде красти. Усі будуть жити однаково, рівно, однією сім’єю». (Іванов. 7804:30). Всі люди в своєму житті запобігають захворюванню за допомогою загартування, не лягають у лікарню, їх не лікують хімією, штучними, технічними засобами. Медичний лікар має сам загартовуватися і вчити всіх інших цьому. Милість, любов між людьми. Нема війн між народами, нема зброї. Отже, суспільний лад еволюційний є досконаліший, кращий, легший, ніж у старих залежних людей. Люди зроблять рай на землі, виженуть смерть від людей. Всім треба свідомість, без свідомості не будемо залишатися, для цього є праці Іванова. Праці Іванова – це життєвий закон прямої дії. Всім треба читати, розуміти, виконувати.

    Іванов наперед сказав, коли прийде еволюція: «А еволюція прийде на землю Духом Святим. Це Чувілкін бугор, це райське наше місце, чоловікові слава безсмертна, за що природа стоїть горою. Вона тепер, у цей час, не дає свою згоду на це, що воно може бути. І вказала про це діло, воно буде, 1989 року здійсниться, усе прийде на своє місце. Природа, вона за мене правду свою, завжди вона скаже». (Іванов. 1981.09:68). Люди в 1989 році визнали Іванова як Бога, підтримали його ідею, у 1989 році почалася еволюція. За наукою Іванова, одночасно з розпадом і кінцем комуністичної системи буде початок еволюційного суспільного ладу, тобто еволюції. За його пророцтвом, еволюція прийде в 1989 році, значить, у цей час буде розпад і кінець комуністичної системи. Це пророцтво здійснилося. Комуністична формація в Україні закінчилася в 1991 році, коли розпався Радянський союз і Україна-Русь стала незалежною. Це пророцтво здійснилося, адже 1989 рік близько до 1991 року. Прийшла пора еволюційного ладу. Еволюцію треба вводити шляхом реформ, без насилля, нікого не примушувати, щоб своє зробити, і нікому не заважати.

   Між людиною, що еволюціонує, і суспільством незалежних людей нема суперечності.  

   Цитати Іванова. «13. Зла ніякого між людьми не буде, а буде любов у всьому ділі. Зарплата малим, старим буде одна – 33 крб. Ображених не буде. Мало нам буде — усім прибавимо. 14. Робити свідомим, усім треба свідомість, без усякої свідомості ми не будемо обходитись. Якщо треба, значить треба. Жити ми хочемо, значить треба життя будувати, це залежить від нас усіх. Ніякої тюрми, ніякої лікарні не буде, а будемо жити по-еволюційному. Хочеш робити – роби, не хочеш — не треба. Сиди отримуй те, що слід. Це все бережи, як своє добро є. Ми на цю всю будову запрошуємо весь світ, усе людство. Ми не відходимо ні від кого й не відгороджуємося ні від кого. Хочеш жити за нашими  умовами – приходь вступай у таке суспільство і живи з нами, такими правами користуйся. А щоб іншого чого-небудь, у нас нічого не буде, а буде між людьми своя рідна любов. Один одному будуть допомагати. 15. Захоплення — ніякого, воєн — ніяких. Усі люди рівні отримають права на життя спільного характеру, шукати в природі корисне в труді. Але не буде ні командування, ніякої юстиції, ніякої вояччини, ніякого насильства. А буде просьба одна з усіх наша. 51. На арену прийшла еволюція зі своїми силами, свої дні як такі принесла. 52. Ось де виявиться правда, невмируща ідея: їжа не буде треба, одяг теж не буде треба, дім житлового характеру не буде треба. А буде треба всім нам Чувілкін бугор, його такі життєрадісні умови, земний рай: один поруч одного впритул стоять. Нас не буде природа поодинці забирати. Ми будемо мати тепло спільного характеру. Не природа нами, а ми нею будемо розпоряджатись своєю ввічливою просьбою. Нам доводиться просити природу своїм умінням, своєю любов’ю. А любов є для життя все. Лише б захотів, твоя думка іде по природі до мети. 53. А мета наша всіх така в житті, щоб жити на білому такому світі. Ми вмирати не станемо. 69. Це життєвий такий закон. Солдат більше служити не буде. Армія не знадобиться. Крадіжка припиниться. Хворіти люди перестануть. Усі до одного одержать одне – 33 карбованці. Тюрми не стане, лікарні теж не буде. Учитись так не будемо. Місця теж не стане. У людях проявиться життєва любов. Між національностями  війни більше не буде ніколи. Ось чого ми від природи доб’ємось. Умирати зовсім перестанемо. Усі люди, від цього діла вони встануть, їх як таких  підніме природа, вона нам дасть наше життя. Ось що ми з вами побачимо, це все життєрадісне. У житті нашому проявиться наше все на землі райське життя, бугор ми з вами для цього діла всі оточимо». Іванов. 1978.05:13.

    «56.Учитель вносить в люди свою еволюційну спільну свідому пропозицію, щоб жити в природі однаково. Не треба ніякої в житті політики, не треба такий ріст економіки. Нам треба рівна одна для всіх зарплата. 57. Ми маємо всі до одного чоловіка із цим утриманням згодитись, і взяти свою належну спільного надбання зарплату від малого до старого 33 карбованці в місяць.  Ми повинні всі наявні засоби в житті ліквідувати. Борги наявні людям люди повинні простити. Злоби на кожного чоловіка і ненависті не мати. Випустити всіх ув’язнених і божевільних з моєю ідеєю. Буде нам всім мало – всім прибавимо. 59. Бугор – всім він помічник легкому ділу. Там люди всі однаково живуть, еволюційно, свідомо. 157. Що треба буде зробити, щоб люди між людьми не воювали. Перше – треба всім людям свідомо зробитися бідними рівно. Хто б ти не був у цьому ділі – злочинець, хворий чоловік, старий, малий, професіонал, учений чоловік, здорового характеру чоловік – будь добрий, візьми 33 карбованці зарплату. І що хочеш, те й роби. Не створюй у житті зла і ненависті. От тоді-то в цьому суспільстві війни з природою не буде». (Іванов. 1978.06:56).

    «Все старе, негоже до життя, треба вилучити з людського життя. Армію генеральську і міліцію, всю юстицію. Це закон прокурора, суддю і медицину, школи, інститути. Стати на усвідомлення природної мудрості. Все чуже і мертве з життя прибрати геть. А народити своє живе невмираюче тіло, котре примусить жити в природі вічно. Це буде, і обов’язково це ось буде. Революція щодо цього звершиться. Старе відійде, а нове народиться. Еволюція цього діла прозвучить по всій землі. Люди переродяться на новий лад. Вони перестануть простуджуватися, вони хворіти не стануть. А будуть вони жити в природі вічно». (Іванов. 1982.09:168). «Ми більше не будемо самі з собою так воювати. У нас буде мир через ходіння босоніж по землі». (Іванов. 1982.11:192).

 

Друга нова протилежність

    Що дає незалежність. Іванов за піввіку практики прийшов до висновку.  Люди отримають у своєму житті тепле і хороше, в двох словах. Це здоровя, життя вічне, задоволення, любов, воля, вирішення всіх глобальних проблем людства, не будуть попадати у вязницю і лікарню. Будуть жити по-еволюційному. Людина сама стає Богом, тобто досконалою.

    Не буде війн між людьми і природою, нема зброї. Нема вязниці, лікарні. Воля. Рівність, справедливість. Люди не хворіють, не попадають у лікарню і тюрму. Відбувається еволюція біологічна і соціальна. Суспільство сприяє біологічній еволюції людини. Нема експлуатації. Всі люди живуть однаково, рівно. Всім буде добре. Природа людям сама підсовує в житті хороше і тепле. Дає здоровя, задоволення, щастя, волю, любов, вічне життя, людина стає Богом. Відбувається біологічна еволюція. Перемагаючи шкідливі звички, отримуємо хороше. Іванов на собі і на хворих нужденних людях на практиці довів, що загартована людина хворіє значно менше і рідше, а живе довше, ніж незагартована. Природа людині загартованій дає здоров’я, життя. А раз людина в своєму житті не хворіє, то вона живе довше, ніж людина незагартована. Бо переважно через свої хвороби люди вмирають. Природа людині за вчинки  утворює хворобу, забирає життєві сили, і тоді людина вмирає. «Тіло без хвороби не вмирає. Спершу природа сили його відбере, і тоді він легко вмирає». (Іванов. 8204:75). Природа сприяє в житті людині загартованій, незалежній, і не сприяє в житті незагартованій людині, вона як біологічний вид відмирає. «Хто не любить у природі поганого й холодного, умирає на віки-віків. А хто тільки живе в природі різнобічно (тобто приймає холодне і тепле), той живе вічно в природі, йому слава в ній». (Іванов. 7804:60). Еволюція людини почалася через Іванова з 1989 року, вона продовжується, і буде вічно, число людей нового потоку збільшується за геометричною прогресією. Іванов є перший еволюційний чоловік. Людина має бути такою, як себе представляє Іванов, загартований, незалежний, еволюційний, чоловік без усяких потреб їжі, одягу, житлового дому. Людина має не застуджуватися, не хворіти, запобігати через загартування будь-якому захворюванню. Отже, Іванов як представник нового людського виду вмирати не буде, він є безсмертним. І його послідовники теж вмирати не будуть, є безсмертними. Люди займуть райське місце на землі, зроблять людський рай на землі, завоюють безсмертя. Між людиною і суспільством немає суперечності.

    Отже, люди хочуть життя і отримують життя – суперечність знята через дві нові протилежності.

 

Тріада. Три етапи в розвитку суспільства

      Еволюція суспільства. Спочатку в суспільстві є залежність від особи і потреб (їжа, одяг, житловий дім), початковий етап розвитку, тезис. Це відповідає суспільно-економічній формації за царя і капіталізму. Управляє цар-батюшка. Тут багаті і бідні, експлуатація. Є тюрма для народу і лікарня. Іванов дав назву ладу отець. Є війни між народами, хвороби, смерть прогресує. Люди вірять у невидимого Бога, моляться в церкві.

   Цей лад не задовольнив людей через смерть, йому заперечують і скасовують у боротьбі. Другий етап – перше заперечення початкового стану, залежність від особи скасована.  Цей стан відповідає суспільно-економічній формації соціалізму. Це антитезис. Управляють державою колективно. Іванов дав ладу назву син. Тут залишилася режимна тюрма, лікарня. Експлуатація, багаті і бідні. Є війни між народами, смерть людини прогресує. За цього ладу люди умирали ще більше, ніж раніше. Цей лад не задовольнив людей. 

   Третій етап – подвійне заперечення, у суспільстві незалежність від особи і потреб. Люди практикують свідоме терпіння без потреб їжі, одягу, житлового дому за системою, їхнє терпіння щодня росте. Це синтез. Це етап суспільного життя без потреб, Іванов дав назву ладу еволюція. Еволюційний рух почався на новій основі в суспільстві. Тут перехід в нову якість, в ній зберігаються елементи і властивості його попереднього (вихідного) якісного стану, тобто фіксує спадкоємність розвитку, збереження попереднього стану. Характерна особливість ладу – повна незалежність від особи і потреб, тобто від когось і чогось.

   Іванов говорить про три історичні періоди. Бог отець – цар і капіталізм, Бог син – соціалізм, Бог дух святий – еволюція. Іванов ввів у життя людей дух святий, тому він називається Бог дух святий. Віра в невидимого бога заперечена. Люди вірять в живого Бога чоловіка. Деякі країни мали соціалізм і від нього відмовилися. За наукою Бога, у них має вводитися еволюційний лад шляхом реформ, щоб ввести незалежність, і нікому не заважати. Спочатку народні маси мають усвідомити необхідність переходу до ладу еволюції.

 

Цитати Іванова

   6201:112. Я роблю для всіх хороше, вчу до здоров'я, як потрібно здоровому чоловікові бути від природи незалежним чоловіком. Вона перестане бути над чоловіком мачухою, а буде за мій вчинок, що я роблю, другом. А з другом треба дружити, а не боротися за своє існування.

   6607.09: 26. Бог – це такий же самий чоловік, як і ми.  Тільки він не нашою дорогою ступає. Ми користуємося в природі хорошим і теплим, а він це все наше не визнає.  Куди ви діваєте погане, холодне.  Це теж природа, така ж сама.  Ми, всі люди, цьому не віримо.  А він вже між нами живе, в не такій формі ходить.  І не чекає свого дня.  Нам усім доводиться дочекатися свого дня.  Він каже: я не заслужив перед природою відповідати. 27. А у Бога місця вистачить, лише б чоловік погодився зробити те, що добре всім.  Бог був, є і буде з нами.  Він не прийде до нас, і не буде нас судити за наше погане, зроблене нами.  Ми повинні зізнатися, що ми нічого не робили хорошого, щоб з нами погодився Бог, і в нас не запитав.  А що ми робили в природі, щоб нам було самим добре?  Ми з вами робимо все, нам від цього робиться недобре, ми хворіємо і застуджуємося.  Якби ми робили по Божому, ми б з вами не боялися природи, і не ховалися в будинку. 28.  Що такого хорошого зробили, щоб нас природа не карала?  Та нічого, крім поганого.  Ми бачили де-небудь у природі за весь час, що прожили між собою, щоб Бог жив і нас по-своєму вчив.  У нас агітація гнила, мовляв, Бога немає, ми йому не віримо.  Він вас і не просив, і не просить, щоб ви йому так вірили, а діло не хотіли робити.  Він говорить нам всім свої слова.  Навіщо одягаєтеся, навіщо їсте, або в домі живете?  Може вас це рятує в житті.  Ви ж загарбники свого місця, за що вб'єте іншого чоловіка.        

    29 Хіба цього Бог заповідав, щоб ми, молодь, народжена в житті, старих людей виносили, і закопували в землю?  Це такий людей потік.  Всі люди залежні від цього.  А от Бог незалежний.  Він з нами поділився, не хотів йти по дорозі нашій, свою взяв погану і холодну. 30. У Бога і думка не така, як ми її маємо.  Ми з вами тільки піднялися з ліжка на свої довгі ноги, що будять, стали ходити назад, вперед.  На нас висить наш зроблений нами одяг.  Ми його повісили від природи, щоб він не допускав свої природні сили, котрі через живе тіло живлять.  А ми цьому не віримо, намагаємося нагодувати себе через зуби, через рот.  Ми ковтаємо живе і мертве, що краще, жирніше, солодше.  Ось що ми з вами робимо.  Хороше й тепле – на себе і в себе.  А що виходить згодом?  Ми природі в очі робимо погане, що Богом не рекомендувалося.         

    6608:159. А хто з Богом, той вмирати ніколи не буде. А Бога це незалежна в природі сторона, вона на будь-якому чоловікові не буде вмирати. Це природа, вона чоловіка зберігала, зберігає, і буде зберігати, якщо він буде робити діло Бога. Любити природу, і хороше, і тепле, і холодне, і погане. Буде чоловік не однобокий, а з кругозором у всьому напрямку, тоді-то буде Бог землі. 6612.10:172. Висновок такий. А от знайдена в природі незалежна сторона на чоловікові Іванову практично всьому світу доводить, що можна через діло великого добитися, у природі зробитися Богом усьому. Не знищувати, а зберігати себе, як око своє. Так і природу не треба примушувати, щоб давала і давала без кінця. Незалежна сторона переслідує мету – бути здоровою людиною, не застуджуватися і не хворіти, що найголовніше.

   6611.14:29. Із цим вченням завойовуєш незалежність. А незалежність вчить людину  самому бути здоровою людиною, хто про себе турбується і вболіває за іншого. Ми з вами, люди, хочемо від природи отримати хороше з хорошого – це ніколи не буває. А от із поганого ми отримуємо хороше».

     6612.31:40. Хіба це радість, лягти назавжди в землю?  Невже для нас ця штука незрозуміла.  Холод і погане ніким не випробуваний.  Це істина є до природи любов. Усім тілом людині треба буде сприймати.  Не відвертатися ні від хорошого і теплого, а також холодного і поганого.  Ми з вами, всі люди, учимося для того, щоб свого близького залишити позаду, а самому йти.  Людей темних не любити.  Чи це є правда?  Перед природою і людьми велика несправедливість.

   6612.31:85. У тебе розвинений апетит, чоловік його на собі розвинув. Зумій його призупинити. Стіл розкрили для цього. А ти зумій, відмовся, не болісно, а свідомо в терпеливому  труді. На те я народився, щоб зустрітися з природою не таким, як це треба. Людині треба знати і хороше, і погане, і тепле, і холодне для вивчення живого факту. Любов у всьому.   86. Зима кліматична. Вона примушує бути Богом землі. Якби Бог був проти цього зробленого діла, він би нам завадив. Він нам дав свою волю робити та подумати. Не знає, що далі буде. Чоловік народився для життя, а сам мало знає. Більше треба знати, але не робити ніякого діла. Бог у слові допомагав. З ним народжувався чоловік. Одягався за допомогою його, їсти примушував. Він будував дім.

   6612.31:148. Залежність – нехороша сторона, людину примушує, не під силу жити. А за всім правилом, чоловіка треба просити, благати просьбою, щоб він це не робив, від чого виходить стихійна смерть. 6712.20:63. Треба не економіку будувати, а свідомо бідність вводити. Однобоко не жити, а з кругозором і світоглядом. Треба любити хороше, тепле і погане, холодне.   

   7202:58. Це їхня неправда. Була вона, є, і буде між цими людьми. У них усередині свого природного тепла немає.  Як вони народилися в природі? Природним порядком всі до одного чоловіка. Але їхні батьки по-своєму за звичаєм зустріли, як зберігають квітку кімнатну. 59. У цьому всьому дитини тіло не розвивається, а в умовах воно живе, втрачає своє тепло цією чужою ніжністю. Людина, вона у нас є кімнатна квітка.

   60. Вже тіло хворе, ворог напав, вважає лікар. Це природа його простудила, він захворів, він же залежний у природі, без сил чоловік, у нього тепла природного немає.  Він не може сам цього зробити, і лікарі не в силах цьому хворому створити тепло.  Він в житті своєму в природі по снігу, по морозу не ходив, він боїться цього. А хто боїться, той і не воїн.  Всі люди в цьому вмирають. І тепла людині живій шприц не дає, також таблетка не дає, і ніж не відріже. А сила людини – за заслуги в природі. Воля Бога дасть, він господар, він друг і любимий у цьому друг, разом наодинці з ними живе: з повітрям, водою і землею. Вони Богу допомагають це тепло створювати від самих ніг і до самої голови, струмом, електрикою.    61. Не вмієте, відмовтеся від цього вашого лікування, що допомагає. Люди без тепла у вас на ліжку лежать, без тепла мучяться. Богові волю в цьому дайте.  Він хворих усіх конвеєром поставить на ноги. 170. Бог свого наявного в житті своєму доб'ється, він нашого наявного не потребує. У вас усіх до одного чоловіка на нашій рідній землі нема свого тепла. А раз всередині немає природного тепла, звідки ти його візьмеш, якщо тепло  тілу будь-якому дає холод. А ми його боїмося. А раз ми холоду боїмося, ми в природі не вояки, нас природа за це не любить. Нам треба давно писати і співати про живого природного чоловіка.

   7204:148. Я як Учитель усього народу всього життя, один з усіх нас прийшов на нашу землю для того, щоб природа в цьому свій напрямок між людьми змінила. То люди жили погано і важко, вони вмирали, їх природа із землі проганяла. 174. Каже: я не живу, як ви живете. Моя природа дуже сильно холодна, і мені від цього гірше не може бути. Але від цього всього поганого і холодного ми отримуємо своє здоров'я. 7210:156. Не по-людському треба робити людині. Треба змінити свій потік. Цей старий нікуди не годиться, кинути ззаду, а взятися за новий. Пожили ми добре, та сваволили ми тепло. А зараз нас веде до одного цілого. Треба приготуватися зустрічатися з життям, щоб було холодно і погано.

   7309.12:74. Я не хочу в природі поганого, хочу в природі хороше. В'язницю не визнаю, і не хочу лікарню. Це я сам захищаю не багатого чоловіка, а хочу допомогти бідному, хворому. 90. Я вважаю: краса та, яка людьми носиться, навіть є злочин. 91. Ось що ми повинні ввести між людьми і природою, любов і повага всіх. 99. Всі люди живуть за гроші, тільки вони неоднаково отримують. Це їхня є одна помилка. Бог не на боці сильного, Бог захищає ображеного. 33 карбованця на кожну людину. Ми будуємо таке життя. Мало нам цього буде – всім тоді прибавимо. Це буде справедливе життя, одне з усіх не ображене. Людина буде знати про життя, для чого вона будує. 100. Він не буде залежний, щоб людину змушувати. Потрібно буде робити – попросимо. А без усякої робити не будемо. 113. Раз Іванов це діло зробив, чому інший не зможе зробити. Іванов цю ідею ніколи не привласнював, і не зможе він її привласнювати. Це ідея народна еволюційна, не залежить ні від кого ніде ніяк.   122. Закон людського життя найгірший на білому світі. 186. А в мене секретів немає, є одна з усіх правда незалежність у природі, сила одна з усіх. 142. Немає власності в житті, щоб було це місце моє.

   7309.26:26. А наше здоров'я дає велика природа. Вона у себе має повітря, воду і землю.  Бог говорить нам про все їхнє діло. Це мої милі невмирущі друзі. 77. Як виліковується рак шляхом вчення Іванова. Це ідея не людська, а Бога. Він природою рак лікує. Людина, яка захворіла на рак, вилікувалася засобом Іванова. 83. Найголовніше в житті – це запобігти будь-якому захворюванню. Ось яке є вчення нам вносить Іванов. 114. Нам треба одного чоловіка, щоб він зробився такий, як себе примусив Іванов. Мало того, що він загартувався. Через себе передає сили свої, допомагає ображеному хворому. Хворий повертає здоров'я назад.

   7309:173. Треба нам усім жити в природі однаково. Чоловік, який би він не був, і де б він, і як не знаходився, йому як людині повинна виділятися для проживання мінімальна зарплата. Примушувати людину не можна, а треба – є в природі просьба. Вона повинна бути перед усіма. 174. Люди, повинні вони знати. Якщо це буде треба в природі працювати, ми будемо всі до цього прагнути. А не буде треба працювати, може, ми обійдемося без труда. А якщо це треба буде працювати, то ми самі підемо свідомо в труд. І будемо ми працювати там, де це треба. Тільки зарплата буде одна. Мало буде – ми всім прибавимо. Але не одному тому, кому треба. Люди цю просьбу визнають. Вони з нею погодяться, і почнуть вони по-новому жити. Кожна людина цим огородиться. Високих, багатих людей не буде. Треба буде вченому чоловікові бути – він між нами буде.

   7402:39. Ми повинні утримання отримати на кожну людину 33 карбованці. А коли ми це отримаємо, то у нас ображеного не буде. Ось що відіграє ролі в усьому, на нас ніхто не піде війною. Ми в цьому звільнимося від ворога, станемо не робити те, що роблять люди. Наша ідея буде Божа. Любити природу тілом. Найголовніше, побажати іншому того, чого сам не хочеш. Ось чого став мати у себе Бог. 202. Бог малює картину подальшого життя, що не буде грошей. Звідси і не стане злочинця, пропаде заздрість і ненависть. У нас буде райське життя. При такому житті дружба і любов між людьми. Закони в природі нам цим допоможуть, і ми завоюємо завдяки цьому вічне життя. Люди повинні знати, що якщо Іванову, що знаходиться в прямому контакті з природою всім своїм тілом, добре, то чому ж їм буде погано, якщо вони підуть по його шляху. Він все робить один, нікого не змушує йти по своїй дорозі. У цьому був би його програш. Люди повинні самі свідомо це робити. Він просить природу допомагати йому.

    7406:54. А в еволюційного чоловіка самовільного захоплення немає. Він повинен бути нижче від усіх і корисний для всіх. Природа його оточила, вона йому дала силу. Що ви такі люди повинні зробити. Якщо він нашим не цікавиться, і не хоче, щоб вашим користувалися. У нього це все природне явище. Починай.  Нічого не визнаю своїм. Стою на місці, а місце не моє. Я поступаюся, даю іншому. Ось це і є еволюційна дія.

   7507:112. Ми – люди невіруючі в Бога, а він народжений нами, людьми. Він з нами живе, своє діло не забуває. Він один проти тюрми і проти лікарні. Досить такі сили держати під замком. Ми їх боїмось.

7606:7Ми так не звичні наше діло в природі робити. А що вийде? Ми врешті-решт нічого не знаємо. А коли ми холодом оточуємось, ми - близькі до єства, у нас тепло розвивається, від чого є наше людське життя, воно робиться на чоловікові сильне. А коли чоловік робить, він оточений думкою. Вона його примушує, одне кінчає, а інше починає. Цьому всьому нема кінця-краю. Краще буде нам нікому не вірити й нічого не робити. Це буде істина наша людська, самих себе зберегти в природі за рахунок її повітря, води й землі. 44. Економіка зробила злочинця, а злочинець народив юстицію. Бунтівника судили, посадили в тюрму. А тюрма зроблена людьми, вона себе розвила. Якби ми не мали економіки й політики, ми б не робились злочинцями й хворими людьми. 7608:69. У цьому ділі наша велика помилка, що ми караємо, але не прощаємо чоловікові. Учитель нам, грішним усім, він прощає й не карає. Просить нас, щоб ми цього не робили. Вся його історія ідеї, вона ввічливістю оточена, і робляться всі люди цим. 84. А моя ідея не за юстицію, не за медицину. Це науки старого типу. Люди людей карають, держать чоловіка в тюрмі та лікарні. А для того щоб цього не було й не треба було брати на службу солдата, треба бути на все еволюційним чоловіком.

   7704:42. Не будемо вибирати хороше місце й не будемо його присвоювати до свого імені, як своє місце. Краще живи ти так і горнись до повітря, води, землі. Це твій у цьому є великий порятунок. 141. А щоб чоловікові помогти, щоб він не робився злочинцем і ніякими хворобами не хворів, не застуджувався – ось як треба чоловіка навчити такої свідомості – ніколи чоловік не зробиться в людях злочинцем. 170. А в житті нашому треба повітря, вода, земля. Вони нам для життя все дали, а ми з вами від цього всього відійшли.

   7710:9. Паршек є чоловік такий, як усі люди. Він любить хороше й тепле, а також  холодне й погане. Завдяки цьому він загартувався в природі, сил набрався, ними оточив себе. Він говорить. Я люблю хворобу будь-якого характеру, я не боюсь ворога. Мені він нічого не зробить, у нього сил нема. Тому люди називають Паршека Переможцем природи. 7712.02:16. Хороші й теплі умови заставляли чоловіка вмирати. А от холодні та погані умови примусять жити вічно. 7905:73. Продавати, купувати природу навіть Бог не велів. Розвалиться наша така система. Ні капіталісти, ні комуністи на своїх місцях не залишаться, умруть, як і не жили вони.

   7910:45. Люди всіх національностей, вони для Паршека однакові, усі вони жити хочуть. Здоров’я треба, а засобів не знайшли, чоловіка нема. А самі усі люди хворі нічого не роблять. А по-Паршековому, історичному, треба самому позбавлятися від ворога (захворювання). 66. Йому треба м’ясо, йому треба хліб, йому треба вода – це все чуже. А чужим жити не можна. Треба навчитись свідомо терпіти в природі.

8001:116. А в Паршека нема нічого, крім одного Святого Духа. А він з ним всюди. 163. На це природа згоди не дає, щоб люди людям підкорялись. Низько кланяйтесь і просіть усіх людей. Здоровайтесь з усіма людьми. Це сама природа в житті без усякої зброї зробить. Учитель своє зробив у людях. Вони його за це діло зроблене прославили Богом. У цьому всьому треба людям допомогти, щоб цього не було в людях. 164. Паршек просить, благає людей із своєю просьбою. Нам усім кричить в один голос: киньте підкорятись управителям. Нехай вони поживуть самі без нас.

   6609.24:60. За рахунок холоду і поганого треба буде жити. Хороше й тепле один час визнається Богом без усякого штучного.  Бог каже: і навіщо я є Бог. Хіба мені треба буде одяг, або треба буде їжа, або треба житловий дім. Якщо мені треба природа. Яка б вона на землю не прийшла, вона для мене близький улюблений і рідний друг. Я, каже Бог, люблю, для мене в природі нема ніякої різниці між зимою і літом. 64. Це діло Бог відхилив від себе, ввів важке в цьому ділі терпіння і холоду, і голод, від чого робиться погано.  

   7507:166. А повітря споживати через гортань природно. Кислоти, вони попадають хорошими з неї, з природи з’являються, чоловіка держать, як кліщика. Він може ходити по траві, по росі, по грязі, по суші, по снігу тільки роззутим. Це все дає йому приємне почуття для його такого життя. Це – засоби природні: повітря, вода й земля. Я як Учитель ці якості знайшов у ній, ними оточив себе. Мені, моєму тілу погано, красоти на мені нема, і без одягу дуже холодно. Але я добре зрозумів у цьому, що погане й холодне, воно чоловікові дає хороше й тепле. Ми, люди всі наші на землі, від цього всього відходимо, а наближаємось до хорошого й теплого, що нас і веде в природі до відмирання. Гірше не може бути в цьому ділі, ніж чоловік у природі одержав.

   7608:128. А ми прийшли до хорошого й теплого, а від холодного й поганого ми в природі відходимо. Ми так природу недолюблюємо: своє тіло оточуємо зсередини та ззовні чужим, не живим, бездушним. Хочемо ми жити в цьому здоровими, сильними – це люди всі хочуть, але в них ця чара не виходить. У них усіх бажання жити добре й тепло, а природа підсовує своє погане й холодне. Вони потрапляють у біду, часто хворіють і завжди вони вмирають. Це вважається не кругозорі, а однобокі умови життя.

   7710:106. Помилка людей була в тому, що стали проти нашої рідної матері-природи озброюватися своїм технічним ділом, зробленим штучно, з введеною хімією. Від цього стало жити добре й тепло. А це добре й тепле веде в житті до холодного й поганого, тобто нашої смерті, котра зустрічає із своїми силами  нашого земного  чоловіка  й хоче йому  це бажання відірвати. Усьому діло є природа. Вона і мати, і зберігає. Вона може зустріти всякого чоловіка й нанести йому будь-якими засобами шкоду. Чоловік у природі – воїн, він для цього діла озброївся. Якщо його зброї підкоряються всі природні сили якийсь час, то в інший раз природа, володарка всьому, захоче – у баранячий ріг згорне. А захоче – чоловіка в людях зробить Богом.  

   8001:89. Через це все в природі не живуть довго. Чоловік, це найголовніше, у житті є мислитель, творець живого, а злякався найголовнішого – природу. Вона – усьому діло, зберігає в усьому, тільки не в мертвому і не в чужому. Усьому діло – це є тіло живе, воно показалось нам усім. Ми в цьому ділі на нього подивились як на свого чоловіка, на живого. Нас страх оточив. Ми як такі проживаємо на всякому такому місці. Ми на ньому чужі, і так само чуже село, ти в ньому чужий живеш, не свій. На тобі – усе чуже, навіть по чужій доріжці ходиш. Від самої першої букви весь алфавіт чужий. Уся історія всієї теорії чужа, навіть ти думаєш про чуже. Тебе як такого оточує чуже. Так що в житті свого нема. Треба нам, таким людям, у житті навчитись у природи. Я чоловік з усім є між усіма такими людьми чужий. Облюбував це місце. Воно не твоє – чуже. Ти його обгородив зовсім чужим. Дім поставив на цьому місці. Скажеш, цей дім твій? Він з чужого матеріалу весь, із природного зовсім зроблений. Усе чуже – воно не твоє. Ти оточений чужим. 90. Це не твоє, а чуже. А ми ось люди такі, котрим треба не відходити від такого діла – погане, холодне. Це життя характерне, живе, пробуджуюче. Воно невмираюче, вічно живе. А тепле, хороше – воно довго не живе й зі своїм добром себе веде до поганого, холодного. Це кінець йому всьому, далі одне ціле, це буде нашому тілу смерть, кінець на віки-віків.

   8009:110.  Для того вони це ось у себе робили, щоб їм у цьому жилось добре і тепло. А де ж ділось у природі погане, холодне? Воно до нас приходить через це діло. Ми в процесі цього всього зустрічаємось із цим ділом, нас оточує природа, вона нам це ось створює. Ми в цьому робимось хворими. Що поробиш у житті своєму, якщо треба для життя свого, а його нема. А раз нема, що ти зможеш зробити? А природа без усякого діла нічого не дає. Спочатку треба зробити.

   8102:92. Це ось зернятко як розвивалось, воно колись так вводилось через природу людям, це ось початкова смерть чоловіка. Потягнула до себе земля магнітом сьогодні одного, завтра інший десь умер – цю систему ввела природа за наше все чуже. Ми винуваті в природі, вона - за наш учинок, зроблений нами. 93. Ми це зернятко знайшли в природі, його застосували, у землю посадили для одержання прибутку в природі. А вона за це саме на чоловіка болячку посадила, за те, що чоловік у природі прогрес зробив. Через це все життя людське в природі пішло - і тут же десь узялась смерть. Людська радість, вони прибуток одержали - тут же втрата десь узялась, хвороба людського життя. Вона з путі його за це саме забрала. Так це в житті в природі не обійшлось за те, що зробив над природою чоловік. Це зернятко багато дало зернят – уже це технічна, чужа сторона. 94. Природа так даремно своє тіло не дає: за це твоє життя відбирає. Вона в цьому ділі масовому терпить.

   8109:74. У природи є сторона хороша й погана. Хороше самі створили, погане приходить саме. Людину похіть, вона зароджувала, а природа сили на це мала, щоб відбирати їх у людини.

 

 

№ 7. 2017.07.13.  У номері:

 

Дискретна фізика

 

   Дискретна фізика – фізика дискретних явищ у природі в дискретному просторі і часі.

    Аналог – квантова механіка. Класична фізика – фізика неперервних явищ у неперервному просторі і часі.   

 

Зміст

1. Історія виникнення.

2. Теорія діалектика.

3. Побудова еволюційної послідовності.

4. Фізичний зміст.

4-1. Відстань, час виражається еволюційною послідовністю.

4-2. Світло, швидкість, простір, час.

5. Автоматична робота серця.

6. Модель дискретного Всесвіту.

 

 

Історія виникнення

   Почалося з еволюційної послідовності, Порфирій Іванов дав ідею для її побудови. Він у 1982 році говорив про еволюцію, що еволюція – це не вживати їжу, тобто свідомо терпіти певне число годин у тиждень. Наше терпіння постійно росте. Іванов показав своїм практичним досвідом, що терпіти без їжі треба певне число годин підряд у тиждень: 24, 42, 66, 108, 144 годин в тиждень. Маємо послідовність чисел, яка будується за законом: кожен член дорівнює сумі двох попередніх.  Існує закономірна еволюційна послідовність. Отже, Іванов направив думу на пошук еволюційної послідовності. Процес має дискретний характер: А1, А2, А3 ... Аn.  Це є еволюційна послідовність у загальній формі. Де n – будь-яке натуральне число.

2. Теорія діалектика.

   Фізика будується на основі теорії діалектики, котра виражає всезагальні закони природи.

    1.Закон єдності і боротьби двох протилежностей. Всі речі, явища мають протилежні властивості та тенденції розвитку. Вони перебувають в єдності, одне без одного не існує. В обєктах протилежності постійно взаємодіють у формі боротьби, її результатом є розвиток. Між ними виникають суперечності, які є джерелом, змістом, рушійною силою саморуху і саморозвитку світу. Завершується процес зняттям. Зняття – перехід до іншої якості, нової єдності протилежностей.

    Приклад. У природі є дві єдині протилежні сторони стосовно почуття людини: тепле і хороше, холоде і погане. Перша. Залежні люди проявляють такі дії, які дають їм хороше і тепле почуття. Друга. Законно робиться в природі така дія, яка дає людині почуття холодного і поганого. Це – хвороби, незадоволення в житті, смерть. Між двома протилежностями існує суперечність, бо хотіли хороше, а отримали погане. Завершується дана суперечність зняттям, котрим є нові дві протилежності – наука загартування. Пропонується дві нові протилежності. Перша нова протилежність: спочатку людина проявляє дію, яка дає почуття холодного і поганого, тобто загартування в природі.  Друга нова протилежність: природа сама утворює такі дії, котрі дають хороше і тепле почуття. Це – здоров’я, задоволення, вічне життя. Отже, дві нові протилежності знімають суперечність.

      2. Діалектичний закон заперечення заперечення. У процесі розвитку об’єктів кожна його ступінь, що є наслідком подвійного заперечення, є синтезом попередніх ступенів, і відтворює на вищій основі характерні риси, структуру вихідного ступеня розвитку. Заперечення є необхідним моментом процесу розвитку, умовою якісної зміни обєктів. Не існує розвитку об’єктів без заперечення попередніх форм. Заперечення відображає не знищення об’єкта, а момент його переходу в нову якість, що в ній зберігаються елементи і властивості його попереднього (вихідного) якісного стану, тобто фіксує спадкоємність розвитку.

    Приклад. Спочатку в суспільстві є залежність від особи і потреб (їжа, одяг, житловий дім). Це початковий етап розвитку, тезис. Це відповідає суспільно-економічній формації за царя і капіталізму. Другий етап – перше заперечення початкового стану, залежність від особи скасована, маємо незалежність від особи. Цей стан відповідає формації соціалізму Це антитезис. Третій етап – подвійне заперечення, у суспільстві незалежність від особи і потреб. Люди практикують свідоме терпіння без потреб їжі, одягу, житлового дому за системою. Це синтез. Це етап суспільного життя без потреб, лад еволюційний. Тут перехід в нову якість, сума незалежності від особи і потреб, в ній зберігаються елементи і властивості його попереднього (вихідного) якісного стану, тобто фіксує спадкоємність розвитку, збереження попереднього стану.

    Закон взаємного переходу якісних і кількісних змін. Кількісні зміни поступово накопичуються, на певному етапі розвитку порушують їхню міру, і зумовлюють у них корінні зміни. (Вікіпедія. Діалектика).

 

3, Побудова еволюційної послідовності

    У природі проявляється еволюційна послідовність якостей. Кожній якості в природі відповідає певна кількість, виражена числом. Процес еволюції виражається певною еволюційною послідовністю чисел. Користуючись діалектикою, можна побудувати еволюційну послідовність чисел.

     Перший член послідовності виражає початок еволюційного процесу, тому приймемо його рівним одиниці, бо еволюція починається з найменшого числа. Це початковий, вихідний член, тезис. Другий член у звязку із законом заперечення першого не дорівнює одиниці, а дорівнює якомусь числу Х. Це антитезис. Третій член є заперечення заперечення, тобто друге заперечення, синтез. Заперечення є перехід в нову якість, в ній зберігаються елементи і властивості його попереднього (вихідного) стану, тобто фіксує спадкоємність, збереження попереднього стану. На основі цих властивостей третій член дорівнює сумі: 1 + Х. Приклад, розвиток суспільно-економічних формацій. Спочатку маємо залежність від особи і потреб (їжа, одяг, дім). Це тезис. Перше заперечення – скасування залежності від особи, незалежність від особи, побудова соціалізму. Це антитезис. Друге заперечення – скасування залежності від особи і потреб, це побудова еволюційного ладу. Це синтез. Тут сума незалежності від особи і потреб, це спадкоємність, збереження попереднього стану. Отже, маємо правило побудови еволюційної послідовності – кожен член дорівнює сумі двох попередніх.  Ця послідовність є геометрична прогресія.

 

1, Х, 1 + Х 

Можна припустити, що за цим законом має будуватися еволюційна послідовність чисел для будь-якої кількості членів. Знаменник (Х) дорівнює відношенню третього члена до другого.

 

Х = (1 + Х)/X. Звідси маємо квадратне рівняння. Основне рівняння еволюції.  

 

Х² Х  1 = 0.  (1)   Знаходимо корні.

 

    Перший корінь: Х1 = 0,5 (одиниця  плюс корінь з пяти). Позначимо Х1 = Z. Це число називається золотий перетин: 1,618033

    Другий корінь: Х2 = 0,5 (одиниця мінус корінь з пяти). Використовуючи попереднє позначення, маємо друге позначення: Х2 =  1/Z.  Х2 = – 0,618033…

    Послідовність з першим коренем (П1):  1, Z, Z², Z³...    (2) 

    Показник степені є будь-яке натуральне число, тому члени послідовності збільшуються необмежено. Зростаюча прогресія. На практиці зручно користуватися аналогічною послідовністю цілих чисел: 1, 2, 3, 5, 8, 13, 21, 34, 55...  В ній кожен член дорівнює сумі двох попередніх. Відношення між будь-яким членом і попереднім приблизно дорівнює золотому перетину.

     Послідовність з другим коренем (П2): 1, –  1/Z, 1/Z², – 1/Z³...   (3)

Прогресія, що убуває, із змінними знаками членів. Показник степені є будь-яке натуральне число.  Аналогічна послідовність обернених цілих чисел: 1, –  1/2, 1/3, – 1/5, 1/8,  1/13, 1/21...  (4)    

      Якщо початковий  член послідовності є будь-яке число (а), то кожен член послідовності П1 і П2 буде помножений на це число (а). Якщо початковий член дорівнює (а), то маємо перші три  члени: a, aX, a + aX . Звідси отримуємо знаменник прогресії:  aX/a  = (a + aX)/aX.  Після спрощення  отримуємо виведене раніше рівняння  еволюції (1). 

   Оскільки закони діалектики є всезагальними законами природи, то і послідовності є всезагальним законом природи.

 

4. Фізичний зміст

4-1. Відстань, час виражається еволюційною послідовністю

    Матеріальний об'єкт має місце в просторі в певних точках, а не в неперервному просторі, як ми всі досі  розуміли. Найменша відстань між двома сусідніми точками, у котрих може бути матерія, називаємо квант відстані і дорівнює: mZ (одиниця виміру метр). Матеріальний об'єкт займає місце в просторі за такою послідовністю чисел, одиниця метр.

    m, mZ, mZ², mZ³ ...  (метри). m — початковий член. Показник степені є будь-яке натуральне число.  Послідовність Пm.

   Матеріальний об'єкт існує в природі через певні проміжки часу, а не в неперервному часі, як ми, всі люди, досі розуміли. Найменший проміжок часу – це час, що йде в природі, називаємо квант часу. Проміжки часу виражаються такою послідовністю чисел в одиницях часу, секунда.    

    k, kZ, kZ², kZ³ ...  (секунди). k — початковий член. Показник степені є будь-яке натуральне число. Послідовність Пk. 

 

4-2. Світло. Простір, час, швидкість світла.

    Коли виникає світло, воно починає розповсюджуватися в просторі на найменший проміжок відстані за найменший проміжок часу. Тобто виникнення світла, відстань, проміжок часу мають одну фазу. І також світло має одну фазу в будь-якій точці простору, і будь-якому проміжку часу. Послідовність відстані і часу починаються разом, їм дає початок світло. Тому швидкість (V) світла дорівнює:

 

V світла = m/k = mZ/kZ = mZ²/kZ² = mZ³/kZ³ метрів/секунду = с = триста тисяч кілометрів за секунду.

    Із послідовності відстані і часу бачимо, що швидкість світла максимальна в природі, найбільша, більше її не може бути. Швидкість світла постійна в будь-якій точці простору і момент часу, не залежить від руху джерела світла чи спостерігача. Світло поширюється в просторі необмежено, на велику відстань. Ці властивості підтверджуються на практиці. Космологія підтверджує, що Всесвіт астрономічний весь час розширюється.

    Біле світло, простір і час зв'язані за формулою: s = c t. Відстань (s) і час (t) проявляються як дві протилежності. Якщо виникає відстань, то також виникає і час. Ці три фізичні явища існують в єдності.

    Породжується світло — породжується також простір і час, енергія, маса. Отже, через породження світла породжується матерія, Всесвіт. Відомо факт, що люди можуть породжувати світло і його бачити. У Іванова є ідея, що люди самі є на білому світі Сонце. Отже, люди породжують матерію і Всесвіт, творять світ. Природа народжує людей для життя природи, а люди, створюючи світло, породжують природу. Отже, природа безсмертна, їй немає кінця. Отець Ош береже природу і людей, робить усе, щоб люди жили здорові і щасливі, і творили світло і світ. Він говорив: «Жити треба, а вмирати не треба».

 

5. Автоматична робота серця

    5-1. Автоматія серцевого м’язу. Практика. Здібність серця ритмічно скорочуватися під впливом імпульсів, які виникають у самому серцевому м’язі, отримала назву автоматії серця. Автоматія забезпечує відносно незалежну від нервової системи роботу серця. Скорочення шлуночків продовжується приблизно 0,3 секунди, після чого вони розслабляються. І протягом 0,4 – 0,5 секунди весь серцевий м’яз перебуває у стані спокою, або загального розслаблення. Тривалість всього серцевого циклу приблизно 0,8 секунди.  Отже, відношення між тривалістю розслаблення і скорочення дорівнює золотому перетину. Значить, це є еволюційний процес, що складається з двох дій: скорочення (тезис) і розслаблення (заперечення, антитезис). Цей процес можна описати теоретично. Він описується рівнянням еволюції, має дві послідовності чисел П1 і П2, у котрих два члени, він має бути автоматичним за своєю природою. Очевидно, таку здібність автоматичності руху серця мають усі живі організми, що еволюціонують, інакше вони б не існували.                    

    5-2. Рушійна сила еволюційного процесу. Автоматизм.  Еволюційна послідовність може мати будь-яку кількість членів.  Розглянемо послідовності П1 і П2 з двома членами. Перший член (а) скорочення і наступний член розслаблення, заперечення першому.  Відношення між ними дорівнює золотому перетину.

П1: а, аZ. Де а – перший член.   П2 може мати перший член (aZ).  Тоді буде така П2: aZ, – aZ/Z.  Або після спрощення П2: a Z, – a.  Можливо, кінцеве значення є імпульсом для запуску другого циклу послідовності. Після першого циклу автоматично запускається другий цикл. І так далі автоматично продовжується циклічність необмежено. Іншими слова, відбувається рух по спіралі. Процес починається спочатку. Кількість циклів теоретично нескінченна, тобто процес вічний. 

    Причина руху, рушійна сила є в самій еволюційній системі. Цей процес незалежний від будь-яких інших систем. На практиці цей процес відбувається в природі скрізь, і в великому, і малому. Цей автоматичний механізм можна назвати серцем природи.

   

6. Модель дискретного Всесвіту

 

     6-1. Огляд моделей всесвіту на основі неперервного простору і часу. Модель Великого вибуху. Її основний недолік наступний. Нема наукового пояснення, де, як і чому береться така величезна енергія на початку створення всесвіту, тобто на початку вибуху. (Вікіпедія. Великий вибух). Потім ця енергія розповсюджується і розміщується в просторі, який розширюється, як при вибуху. Цього основного недоліку нема в моделі дискретного всесвіту.    

 

   6-2. Модель дискретного всесвіту. На основі дискретного простору і часу. За процес створення всесвіту відповідає послідовність П1. Енергія всесвіту починається з одиниці або малого числа і зростає до великого числа з ростом номера члена послідовності.

   Початок створення.  Можна сказати, на початку енергія дорівнює величині близькій до нуля. Можливо, що початком є енергія психічного характеру, тобто дуже тонка матерія. У Іванова є ідея: Сонця як такого немає, люди самі є на білому світі Сонце. (По-еволюційному. № 3). Можна сказати, що Всесвіт починається з нічого. Наприклад, уявлення світла до дійсності, котрого людина бачить очима. Потім це видиме світло закономірно перетворюється в масу якихось елементарних частинок, потім виникають гази, тверді тіла, планети, зірки, галактики.

    Розгортання. Простір  разом з галактиками розширюється  в усі боки зі швидкістю світла. Послідовність  П1, яка виражає відстань, збільшується необмежено, тобто простір збільшується необмежено. Послідовність П1 виражає створення і зростання матерії, кількість галактик зростає, вони розбігаються одна від одної, Всесвіт розширюється без кінця і краю. У часу немає початку і кінця.

    Послідовностями П1і П2 виражаються фізичні явища астрономічного всесвіту. У природі є дві єдині протилежні сторони за діалектикою – це створення чого-небудь і знищення його. Очевидно, що в природі має бути щось спочатку створено, щоб потім воно було знищено. Отже, процес створення чого-небудь завжди випереджає процес знищення його. Це підтверджується практично в житті астрономічного Всесвіту, котрий перед нами більше створюється і розширюється, і майже непомітно знищується.  Розміри Всесвіту значно перевищують розміри галактики, у котрій відбуваються процеси знищення матерії, тіла з масою наближаються один до одного. Матерії більше створюється в природі, ніж знищується. Це, на нашу думку, пояснює існування створеного Всесвіту. Бо по-іншому не може бути. Те, що створено та існує в цю мить, в наступну мить буде знищено. Хто створив світ, той його знищує. Ми всі зазичай запитуємо: хто створив Всесвіт? Відповідь: той, хто його знищить. У теорії процеси створення і знищення описують  дві протилежні послідовності.  П1 є зростаюча послідовність, вона виражає процес створення чого-небудь, наприклад матерії.   П2 послідовність, що убуває, вона виражає процес знищення того, що створено спочатку.  Процес створення і знищення відбуваються одночасно. Одне знищується, інше створюється.  Початкове число послідовності П2 є набагато менше від кінцевого числа послідовності П1.

   

6-3. Галактика і чорна діра.

   Припустимо, що початковий член П2 дорівнює М, він виражає кількість матерії в природі в якийсь момент часу:

П2: М, –  М/Z, М/Z², – М/Z³...   (5)

    Ми бачимо, що із збільшенням номера члена послідовності, тобто часу, його величина прямую до нуля, тобто матерія знищується, відстань зменшується. Цей процес відбувається в кожній галактиці. Скупчення тіл з масою в просторі називається галактикою. Всі тіла скупчення з якогось моменту часу рухаються до центра галактики і поступово, із збільшенням номера члена послідовності, відстань їх до центра зменшується, їхня кількість матерії зменшується за формулою (5), і, доходячи до центра, майже зникає. В астрофізиці цей центр названий чорною дірою. Чорна діра – астрофізичний об’єкт, який створює настільки потужну силу тяжіння, що як завгодно швидкі частинки, не можуть покинути його, навіть світло. (Вікіпедія. Чорна діра). Причина вмирання галактики – чорна діра. Надзвичайно велика маса чорної діри – це недолік моделі чорної діри. Нема наукового пояснення існування надвеликої маси чорної діри. Цього недоліку немає в моделі дискретного всесвіту.

   За дискретною моделлю процес знищення відбувається природньо. У центрі в галактиці нема великої маси і сили тяжіння, яка притягує всі тіла галактики з масою і світло. Рух тіл галактики  відбувається не через дію гравітації, а  тому, що зменшення відстані між будь-яким тілом і центром галактики або між двома тілами є природний процес. (5). Він є протилежністю створення матерії за послідовністю П1 і збільшенню відстані між галактиками в просторі. Галактики затухають від центра до периферії.   

   Очевидно, скільки матерії створилося, стільки буде знищено. Закон збереження існує. У природі дві дороги. Одна іде до життя, друга до смерті. Це подібно до явища в природі, яке ми часто зустрічаємо в природі.  Жива істота будь-яка народжується в природі, якийсь час живе в якомусь місці, тоді приходить таких день і момент, в який вона перестає жити в даному місці. Якщо подивитися на природу в цілому, то можна відзначити, що матерія не виникає і не зникає, а перетворюється з одного виду в інший. Причина і рушійна сила еволюції є в самій природі.

(Продовження буде).