Народний журнал природної мудрості  osh.kiev.ua

 

Еволюційний рух

 

Жити, учитися, отримувати здоров'я за наукою еволюцією. Бути таким, як Учитель народу, Бог Землі. Наука Іванова П. К. 

 

№ 3. 2018.02

 

Еволюційна послідовність

 

Зміст

1. Історія виникнення.

2. Теорія діалектика.

3. Побудова еволюційної послідовності.

4. Автоматична робота серця.

5. Що буде далі.

6. Залежність і незалежність. Наука безсмертя.

7. Ідея: люди самі є на білому світі сонце.

 

Історія виникнення

    Порфирій Іванов дав ідею побудови еволюційної послідовності. Він говорив про еволюцію, що еволюція – це не вживати їжу, тобто свідомо терпіти певне число годин у тиждень. Наше терпіння постійно росте. Іванов показав своїм практичним досвідом, що терпіти без їжі треба певне число годин підряд у тиждень: 24, 42, 66, 108 годин в тиждень. Послідовність чисел будується за законом: кожен член дорівнює сумі двох попередніх.  Еволюційна послідовність є. Іванов направив думу на пошук еволюційної послідовності. Процес має дискретний характер: А1, А2, А3, ... Аn.  Це є еволюційна послідовність у загальній формі. Де n – будь-яке натуральне число. Послідовність треба шукати з допомогою теорії діалектики. 

 

1.Теорія діалектика, три закони.

   Закон 1. Дві протилежні сторони є в природі, вони існують в єдності і боротьбі. Всі речі, явища мають протилежні властивості та тенденції розвитку. Вони перебувають в єдності, одне без одного не існує. Протилежні сторони взаємодіють постійно в формі боротьби, розвиток є її результатом. Суперечності виникають між ними, які є джерелом, змістом, рушійною силою саморозвитку світу. Процес закінчується переходом до двох нових  протилежних сторін.  Приклад. Дві протилежні сторони в природі: хороше, тепле, погане, холодне. Перша протилежна сторона. Люди роблять, щоб хороше, тепле мати в житті. Друга протилежна сторона. Вони отримують від природи погане і холодне – захворювання, нещастя. Суперечність є між ними, бо люди не отримують життя. Люди переходять до двох нових протилежних сторін, щоб жити. Перша нова протилежна сторона. Люди свідомо приймають холод і голод. Вони відчувають холод і погане в процесі купання в холодній воді. Друга нова протилежна сторона. Людям стає тепло, добре і здорово після купання. Людина хотіла життя і отримала життя. Суперечність закінчується. 

 

    Закон 2. Подвійне заперечення є в природі. Об'єкти розвиваються шляхом подвійного заперечення. Кожний ступінь є синтезом попередніх ступенів, і характерні риси початкового ступеня відтворює на вищій основі. Подвійне заперечення є необхідним моментом процесу розвитку, умовою якісної зміни об'єктів.  Розвиток об'єктів не існує без заперечення попередніх форм. Заперечення відображає не знищення об'єкта, а момент його переходу в нову якість, в якій елементи і властивості його попереднього якісного стану  зберігаються, тобто спадковий стан фіксує. Приклад. Еволюція людства. Ступінь 1. Практика загартування домінує в людей. Ступінь 2. Заперечення загартування. Вчення Христа домінує. Ступінь 3. Подвійне заперечення одного загартування і одного вчення Христа. Синтез або сума загартування і вчення Христа домінує в людства.  

    Закон 3. Взаємний перехід якісних і кількісних змін. Кількісні зміни поступово накопичуються, на певному етапі розвитку порушують їхню міру, і утворюють корінні зміни. (Вікіпедія. Діалектика).  

 

3. Побудова еволюційної послідовності

    Кожна якість має певну кількість у природі, виражену числом. Процес еволюції виражається певною еволюційною послідовністю чисел. Будуємо еволюційну послідовність чисел, користуємось теорією діалектикою.    Перший член послідовності виражає початок еволюційного процесу, тому приймемо його рівним одиниці, бо еволюція починається з найменшого числа. Це початковий член, тезис. Другий член, у зв'язку із законом заперечення першого, не дорівнює одиниці, а дорівнює якомусь числу Х. Це антитезис. Третій член є подвійне заперечення, синтез. Заперечення є перехід в нову якість, в ній зберігаються елементи і властивості його попереднього стану, тобто фіксує спадкоємність, збереження попереднього стану. Тому третій член дорівнює сумі попередніх членів: 1 + Х. Еволюційна послідовність будується за правилом – кожен член дорівнює сумі двох попередніх.  Ця послідовність є геометрична прогресія: 1, Х, 1 + Х 

 

   Еволюційна послідовність має будуватися за таким правилом  для будь-якої кількості членів. Знаменник (Х) дорівнює відношенню третього члена до другого.

Х = (1 + Х)/X. Звідси маємо квадратне рівняння. Основне рівняння еволюції.  

Х² –  Х  – 1 = 0.  (1)   Знаходимо корні.     Перший корінь: Х1 = 0,5 (одиниця  плюс корінь з п'яти). Позначимо Х1 = Z. Це число називається золотий перетин: 1,618033…

   

   Другий корінь: Х2 = 0,5 (одиниця мінус корінь з п'яти). Використовуючи попереднє позначення, друге позначення отримуємо: Х2 =  – 1/Z.  Х2 = – 0,618033…

    Послідовність з першим коренем (П1):  1, Z, Z², Z³...    (2) 

    Показник степені є будь-яке натуральне число, тому члени послідовності збільшуються необмежено. Зростаюча прогресія. На практиці зручно користуватися аналогічною послідовністю цілих чисел: 1, 2, 3, 5, 8, 13, 21, 34, 55...  В ній кожен член дорівнює сумі двох попередніх. Відношення між будь-яким членом і попереднім приблизно дорівнює золотому перетину.

 

     Послідовність з другим коренем (П2): 1, –  1/Z, 1/Z², – 1/Z³...   (3)

Прогресія, що убуває, із змінними знаками членів. Показник степені є будь-яке натуральне число.  Аналогічна послідовність обернених цілих чисел:

1, –  1/2, 1/3, – 1/5, 1/8,  – 1/13, 1/21...  (4)    

      Якщо початковий  член послідовності є будь-яке число (а), то кожен член послідовності П1 і П2 буде помножений на це число (а). Якщо початковий член дорівнює (а), то перші три  члени будуть: a, aX, a + aX . Знаменник прогресії отримуємо звідси:  aX/a  = (a + aX)/aX.  Рівняння  еволюції (1)  отримуємо після спрощення.  

   Оскільки діалектика є всезагальний закон природи, то еволюційна послідовність є всезагальний закон природи також.

 

4. Автоматична робота серця

    Автоматична робота серцевого м'язу людини. Серце скорочується ритмічно під впливом імпульсів, які виникають у самому серцевому м’язі, тому серце працює автоматично. Автоматична робота серця є відносно незалежна від нервової системи. Скорочення шлуночків продовжується приблизно 0,3 секунди, вони розслабляються після цього. Серцевий м’яз перебуває у стані спокою протягом 0,4 – 0,5 секунди, або загального розслаблення. Серцевий  цикл триває всього приблизно 0,8 секунди.  Відношення між тривалістю розслаблення і скорочення дорівнює числу золотому перетину. Автоматична робота серця складається з двох дій: скорочення (тезис) і розслаблення (антитезис, або заперечення). Скорочення відбувається певний час, а розслаблення триває довше в число золотий перетин. Можна вважати, що автоматична робота серця є еволюційний процес.

 

   Цей процес можна описати теоретично. Він описується еволюційною послідовністю, у котрій два члени, він має бути автоматичним за своєю природою. Очевидно, здібність автоматичності руху серця мають усі живі організми, що еволюціонують, інакше вони б не існували.  Кількість циклів теоретично є нескінченна, тобто процес вічний.  Причина руху, рушійна сила є в самій еволюційній системі. Цей процес незалежний від будь-яких інших систем. На практиці цей процес відбувається в природі скрізь, і в великому, і малому. Цей автоматичний механізм можна назвати серцем природи.   Механізм автоматичної дії серця діє в кожній клітині організму, загартування сприяє цьому процесу. Іванов говорить у статті «Моя перемога», що його загартування – це «самозбереження своєї клітини», тобто клітина зберігає сама себе, діє, підтримує життя автоматично.

 

   Велика заслуга Учителя Іванова є та, що він знайшов метод виходити серце в будь-кого, щоб воно було завжди «молоде, здорове, загартоване, як 25-річного молодого чоловіка». Практика підтверджує це, людина будь-якого віку має тиск крові близько 120/80 після терпіння 42 години без їжі, як у молодої людини. Іванов учить, щоб люди оздоровлювалися самі і передавали своє здоров’я іншим людям. Це біологічна еволюція людини. Іванов знайшов метод і практично перевірив, як у дійсності людям жити по-еволюційному, приймати тепле, хороше, холодне, погане. Учитель приймав бажаючих, вони отримували здоров'я. Учитель писав про прийом:

 

«Ми прийняли чоловіка, як я приймаю всіх. А потім облили водою холодною, потім він прийняв таке вчення, що робити. 1. Треба купатися холодною водою два рази в день, вранці і ввечері. 2. Здороватися з людьми знайомими і незнайомими, не проходити жодного чоловіка. 3. Треба знайти чоловіка нужденного, треба дати йому 50 копійок. Скажи сам собі, що даєш ці гроші, щоб не хворіти. 4. Не їж і не пий 42 години від п'ятниці до неділю до 12 годині. Вийди надвір, вдихай повітря з висоти тричі і говори: «Учителю, дай мені здоров’я». Їж, що хочеш, скільки хочеш, після цього. Це все є твоє здоров’я.  5. Не пали, не вживай алкоголь, наркотики, не плюй на землю». 1983.03. Загартування – це наука всіх людей усього світу, джерело людського життя. Хто виконує, той запобігає всякому захворюванню, біді.

 

5. Що буде далі

     Еволюційна послідовність – це послідовність у часі всіх явищ у природі. Люди, котрі знають цю послідовність, завжди знають, що буде далі. Вони знають, що буде завтра, через рік, через період. Людям треба жити по-еволюційному. Ми, всі люди, можемо свідомо впливати  на природу, вона піде нам назустріч, не буде карати своїми силами, хворобами тощо. Іванов говорить: «Людина повинна завоювати такі якості у себе в природі, добитися від природи, щоб знати, що буде далі». 6612:73.    Приклад еволюції суспільства. Ступінь 1. Спочатку люди були близькі до природи, приймали все: холодне, погане і тепле, хороше. Цей період називається загартуванням, воно домінувало в житті. Це вихідний етап, тезис.

  

    Ступінь 2. Потім люди відійшли від природи, не стали любити холодне і погане – це заперечення. Почався другий період – віра Ісуса Христа. Люди заперечили загартування. Вони заперечували холодне і погане у житті, а стали прагнути до одного хорошого і теплого. Період віри Христа продовжувався два тисячоліття. Віра в Христа домінувала в житті. Це антитезис.  Ступінь 3. Подвійне заперечення. Третій етап є заперечення одного загартування і заперечення однієї віри Христа. Це є синтез або єдність загартування і вчення Христа. Сума загартування і вари Христа домінує в житті. Так здійснилося в природі через два тисячоліття від народження Христа. Порфирій Іванов народився в природі, він практично створив науку, яка складається з науки загартування та вчення Христа. Заперечення відображає не знищення об’єкта, а момент його переходу в нову якість, що в ній зберігаються елементи і властивості його попереднього якісного стану, тобто фіксує спадкоємність розвитку. (Еволюція. № 6).  

 

6. Залежність і незалежність. Наука безсмертя

    Учитель Іванов показав нам усім на практиці, що залежність і незалежність є в людському житті.

Перша протилежна сторона

   Ми, всі люди, залежні від природи. Їжа, одяг, житловий дім треба нам щодня. Люди отримують це все в природі через труд. Ми не любимо природу, у котрій є дві протилежні сторони: тепле, хороше, холодне, погане. Ми всі живемо однобоко. Ми всі любимо в природі тепле і хороше, і створюємо в природі відповідні умови для свого життя. Ми не любимо в природі холодні й погані умови життя, ми боїмося природи, тому ми самі захищаємо тіло одягом, будинком.

 

Друга протилежна сторона

   Природа карає залежних людей за нелюбов хворобами,  забирає сили, і вони вмирають. Залежність веде людей до смерті. Іванов зробив такий висновок у 1933 році. Він  жив, як усі залежні люди, 35 років. Суперечність існує між протилежностями. Залежні люди не живуть, а поступово вмирають. Учитель говорить: жити треба, а вмирати не треба. Суперечність між протилежностями закінчується через перехід до двох нових протилежних сторін. Іванов знайшов їх і пропонує людям прийняти їх.

 

Перша нова протилежна сторона

   Треба бути незалежним у природі від потреб їжі, одягу, дому. Люди не будуть умирати, якщо будуть робити так. Іванов став сам незалежним у природі, щоб показати людям нову незалежну дорогу в житті, це перший незалежний чоловік. Він став учити людей любити однаково дві протилежні сторони: тепле, хороше і холодне, погане.

Друга нова протилежна сторона

    Незалежність дає і буде давати людям здоров'я, щастя, тривале життя, природа не буде карати людей хворобою і смертю. Люди проженуть смерть, завоюють безсмертя, зроблять рай на землі. Люди будуть любити один одного, не буде ненависті, вбивства, крадіжки, війни між людьми, зброї. Люди будуть жити. Не буде суперечності між протилежними сторонами.  

    

    Люди стають залежними із самого народження на білий світ. Новонароджену дитину годують, одягають, спати укладають у домі. Природа народжує людину для життя в природі, щоб вона була незалежною в житті. Вона народжується не для смерті. А люди роблять самі свавільно маленьку людину залежною в природі. Залежні люди живуть для смерті, а незалежні люди живуть для життя. Висновок Учителя Іванова. Ми всі маємо народити дитя в природі без усяких потреб їжі, одягу, дому. Ми маємо навчити дитя жити силами природи повітря, води, землі. Це буде незалежний чоловік, еволюційний, безсмертний.

  

   Іванов називає своє вчення наукою безсмертя. Його ідея в гімні. Бог Ош має мету і завдання смерть вигнати від людей, а життя ввести. Він робить, щоб люди не вмирали, а жили вічно. Він знайшов місце на землі для цього, назвав його райським, освятив, запросив усіх земних людей на ньому жити без усяких потреб, тобто незалежно. Люди прийдуть, зроблять на цьому місці людський рай. Бог Ош прийшов на землю знайти райське місце на землі й умови, які дадуть кожному можливість бути без усяких потреб. Він готує людей для цього. Люди мають народити чоловіка без потреби на райському місці. Він буде незалежний чоловік, він буде безсмертний, він буде вчити всіх людей жити незалежно в природі без усяких потреб.   

 

   Наука говорить про це. Якщо чоловік живе в природі без потреб їжі, одягу, дому, то це еволюційний незалежний чоловік. Еволюційна послідовність П1 описує еволюцію незалежного чоловіка. Вона описує необмежене створення кого-небудь або чого-небудь. Процес створення відбувається вічно, необмежено в часі, у постійному розвитку. Фізичні, духовні, моральні якості людини будуть розвиватись. Тіло, розум, свідомість буде розвиватись. Людина не вмирає, немає  смерті тут. Чому розвиток за П1? Люди свідомо приймають холодне, погане, вони не бояться смерті. Люди отримують протилежне хороше, тепле за це, тобто життя вічне. Незалежні люди шукають у природі те, що залежні люди називають смертю, а вічне життя находять у природі.

 

    Новонароджений чоловік був незалежним у природі в перший момент. А ми всі примусили його тіло бути залежним у природі, ми навчили дитину їсти, одягатися, жити в домі. Його розвиток описується двома еволюційними послідовностями: П1 створення і П2 знищення. Вони існують, діють одночасно паралельно. Процес створення домінує над знищенням в ранні роки. Чоловік росте приблизно до 25 років, його розум, свідомість, тіло. А потім ріст тіла припиняється, процеси зрівноважилися, процес знищення за послідовністю П2 починає переважати. Людина хворіє, мозок сохне, серце перестає працювати, людина вмирає. Залежні люди відмирають, ніякі особливості не можуть спасти в житті. Учитель Іванов говорить: що якби чоловік нічого не робив у своєму житті, тобто був незалежний без потреби, то він жив би вічно. Чому в залежних відбувається знищення за П2? Тому що люди приймають у житті одне хороше і тепле, а через це отримують у природі протилежне холодне погане, а найгірше є смерть, тобто знищення. Ми всі є залежні від природи. Якщо ми відмираємо, то який сенс нашого життя залежного зараз, навіщо жити? Відповідь є. Щоб усім до одного чоловіка брати участь у народженні нового незалежного чоловіка без усяких потреб на райському місці. Він треба людству для еволюції, для безсмертя людського життя. Теорія підтверджує істинність практики Іванова про безсмертя.

 

   Цитати Іванова. 8211:25. Моя ідея всього життя повинна народити чоловіка без усякої такої потреби. Це є місце райське, чоловікові слава безсмертна.

   8001:86. Ми маємо народити чоловіка без усякої потреби в наше життя. А це ми можемо відкрити на чоловікові. Це є не початок, це життя. Цього не було. Треба зробити його для еволюції, для безсмертя людського життя.

   8204:191. Матір має народити маленького чоловіка тільки на цьому місці райському. І люди мають взяти його на руки свої за її бажанням для виховання, та ростити його в цьому ділі без усякої потреби. Він має жити в людях за рахунок природи.

 

Ідея: люди є самі на білому світі Сонце

    Ми з вами, всі люди, надіємося на сонце. Ми працюємо вдень, а коли приходить ніч, ми спимо всю ніч. Ми ждемо весну і літо, і ми не хочемо зими. Цей спосіб життя відбувається від першого чоловіка, незалежного в природі. Він жив із сонцем і без сонця вночі однаково. Потім він відділив день від ночі. Він діяв удень, а коли сонце ховалося і наступала темна ніч, він спав. Що дав людству цей спосіб життя? Він втратив свої здібності через це, і безсилий умер. Отже, цей спосіб веде людей до безсилля, смерті, люди не живуть, а вмирають. Учитель учить. Всі люди мають зробити у своєму житті без усякого сонця, щоб вони жили і не вмирали. Не надіятися на сонце, а надіятися на одного незалежного чоловіка, котрий може жити без усякого сонця. Людина має вважати, що немає сонця як такого. Вона не повинна спати вночі, як ми з вами звикли. Бо герой губить сили і гине уві сні. Сонце не рухається по годинах, як ми звикли діяти в житті.        

 

Цитати Іванова про Сонце.

 6507:61.  «Сонце не примушує вірити його силам, бо немає такого Сонця, як ми з вами думаємо і робимо.  Якби Сонце було, як воно сходить і заходить по нашій Землі, воно б прибрало хвилі океанські.  Воно є полум'я, нам з вами здається.  Чоловікові не буде сонця ці сили при сонячних променях життя, від яких отримує чоловік.  Сонце вб'є. Чоловік  не навчив сам себе з одним Сонцем жити і без Сонця, він навчив себе спати.  62. А коли ніч приходить, він іде на спокій спати. Він спить, нічого не думає. Його сон підносить йому, що буде з його життям завтра.  Природа показала на найпершому чоловікові, за його зроблене і вжите ним.  Він втратив свої здібності через це, і помер безсилий. Ми питаємо чоловіка первонародженого. Для чого народився він, або для чого народили його?  Він не народжувався сам, його народила природа не для того, щоб він воював з природою. Вона народила його для дружби, жити разом.

  

   88.  Вчення Іванова не вірить Сонцю, а вірить своїм силам.  Сонце ні до чого, якщо у людини не буде вироблено сил. 128. А Іванов не вірить Сонцю, не визнає його сили над ним. Сонця, як ми з вами думаємо, немає.129. Сонце – це є ми, розумна істота».

   6604:138. «Сонце є, ми його народжуємо щоранку. 139. Сонце заходить не саме, ми садимо його своїми втомленими силами. Його не було в природі колись, а народилося чоловіком першим. Вся атмосфера народжена. Ми не отримали того, чого хотіли. А вийшло те, чого ми не хотіли. Ми всі хотіли дивитися і бачити очима в цих днях».     6710а:61. «Всі кажуть про те, що сонце є.  А чому моя думка не погоджується?  Це не наше сонце світить. Люди самі створюють».  6803:91. «День ми своєю появою народили. Якби нас, як людей, не було в такому самовільному житті, ми б не мали Сонця на небі.  Воно народжено самими нами».

 

Про старе і нове числення часу.

    Фізика прийняла секунду за одиницю часу. Час вимірюється сонячним годинником. Доба повторюється періодично, так лічимо тижні, місяці, роки. Ми діємо вдень, як обставини залежного життя змушують. Коли приходить ніч, ми спимо до ранку. Таке числення часу можна назвати сонячним. Таке числення часу введено. Перший чоловік ввів таке числення часу. Він розділив час, ввів світло і тьму, тобто день і ніч. Це епоха цивілізації. Ми з вами прожили вже тисячоліття. Можемо дати оцінку такого способу життя. Життя залежне є хороше, тільки не для всіх. Всі гублять здоров'я і вмирають у залежності. Залежність породжує смерть. Це числення часу не задовольнило людей, бо смерть породжується. Незалежний чоловік Учитель Іванов не вірить такому сонячному годиннику, він є проти нього.

  

     Незалежний чоловік Іванов пропонує нове числення часу без сонця. На нашу думку, новий час визначається еволюційною послідовністю П1. Наприклад такий варіант. Дні мають не однакову тривалість, а сім нових днів зростає за еволюційною послідовністю П1. Людина діє кожного дня, і немає ночі, в котру треба спати. Звички спати всю ніч немає, і герой уві сні не буде гинути, як було досі. Люди будуть відпочивати по-новому за біологічною необхідністю, а не спати всю ніч за звичкою. Ми можемо взяти сім нових днів, це буде новий тиждень. Ми можемо свідомо терпіти без їжі частину тижня, як терпимо 42 години в старий тиждень. Тепер будемо терпіти без їжі шість діб підряд. Новий спосіб життя буде прогресивніший, ніж старий. Ми можемо зробити нове числення без сонця, воно буде краще, ніж старе. Ми будемо приймати час однаково з любов’ю. Ми не будемо тягнути час хороший і теплий, наприклад, весну, літо. Ми не будемо чекати час і до нього готуватися, як ми всі робимо зараз. Ми не будемо примушувати будь-кого жити по-новому.

  

 Цитати Іванова. 6807:20. «20. Ми знаємо про такий час.  Наш вечір, без якого ми не обходимося. Потім приходить ранній ранок слідом за ним. Хто робив це все нам? Ми навчилися тягнути це до себе своїми умами. Не природа дає це нам, а ми робимо це самі. Сонця як такого немає. Люди є самі в природі, їм потрібна завжди весна, та не проти від літа, осені.  Зима не подобалася нікому, не потрібна за всім ділом. 24. Між старим і новим різниці ніякої.  Як тягнули до себе час, так ми тягнемо його зараз. Сонце встало на землю, ми всі з вами піднялися.  Та ми пішли в бій на нашу велику матір. 27. А треба буде так зробити без усякого Сонця. Ми є такі люди, навчені давно.  Маємо право копатися в нашої матері природи. Ні на що не сподіватися, крім чоловіка. Він завойовує сам у природі».

 

    6904:121. «А Сонця немає самого. Люди одні є, які тягнуть час до себе, зустрічають і проводжають місце кожне. Сонце не рухається за годинами. А от людина вірить годинам, вона живе за ними, і робить діла всякого роду. Він прокладає навіть свої кроки за ними».

   7201.15:56. «Тіло повинно бути таким, як воно народилося. Треба зробитися таким, як і раніше був. Сонце – це є ми, всі наші земні люди. Вони лягають спати без усякого Сонця. Воно не появляється до самого ранку. Коли ми зустрічаємося з ним, ми щасливі».    7212:123. «Сон наш є миліший від усього, герой усякий гине в ньому, і загине на віки віків. За моїм висновком, як такого Сонця немає. Життя національних людей є на нашій планеті Землі. Вони є самі на білому світі Сонце. Їхні уми, життєвий мозок хоче і робить у них».

 

На якого чоловіка надіятися?

    Ми маємо надіятися на незалежного чоловіка Бога, він є сонце для незалежних людей. Він є один такий заслужений у нас.  Це є наш дорогий Учитель Іванов.

   Цитати Іванова. 7212:124. «Сонце немає між людьми, як вони думають. Хазяїн Бог є. Холод і погана сторона є діло наше, залишатися живим без усякого Сонця».

    7301.30:9. «Ми вважали до цього діла: Сонце стоїть на своєму місці, а Земля крутиться. Це неправда. Сонця як такого немає між людьми в атмосфері, як ми всі вирішили. Висновок один є такий тепер. Сонце – є ми, люди. Вони почали робити в житті. Ми бачимо, воно є у нас спочатку до появлення цього чоловіка, хто не визнає цю систему. Якби Сонце було в нас таке, як ми з вами думаємо, воно б попалило нас. А то це є. Ми з вами хочемо, те і зробимо. 93. Сонце приходить щодня, і воно відходить. Люди хочуть самі цього і роблять у цьому, у них виходить».    

 

    7510:17. «Ми стали на шлях цього розвитку. Якщо ми перевіримо ці перші кроки в житті, вони оточили себе природою. Дві сторони є в ній для наших людей: одна видна, інша темна. Це неправда є в житті, природне явище є таке. Коли ніч стоїть, то глибока темнота. А подивитись на Сонце, воно розташовано в розрідженій атмосфері. Ми, усі люди, є такі живі, котрі не захотіли такими бути. Наука говорить, що живе тіло Сонця вогняне. Воно не має вогню як природне. Якби воно було вогняне і сили були, то від нього мікроби палилися. Це така є атмосфера, вона зимою зовсім не шкідлива. Ви з'єднайте ніч з днем із цим ділом, так та атмосфера. Вона не розділяється на різне, усе в природі є однакове. Ми так думаємо, що холод наступає звідкілясь, а він появляється тут же на цьому місці. Так  само начебто Сонце заходить за Землю. Ні, це відбувається в наших людях. Все це люди роблять у природі. Вони вибрали це місце, знайшли своє існування, придбавали те, що треба в житті.

 

   31. Милі мої всі люди, гляньте на сонце – ви побачите там правду, своє оздоровлення. Ви будете такими, як я: Переможець природи, Учитель народу та Бог землі. 32. Ось чого нам треба добитись у природі, щоб цього чоловіка прославили як Бога землі за його діло. Він примушує калік ходити, дає зір сліпим, а всі нові хвороби щезають через учинок його. Ось що він зробив нам: розкрив життя і прогнав  смерть. Іванов зробив це все своїми руками сам, він не теоретик у житті, природно зустрічався з повітрям, з водою, по землі ступав зі своєю практикою в природі. Я не старався уникати цього всього. Мої сили процвітали, природа освітила їх для цього, щоб допомагати ними нашому хворому чоловікові. А коли він зрозуміє мене такого, він згодиться і буде в природі таким, як я. Учитель не заперечує усім мати ці сили, лише б любов була ваша в цьому. Час не треба чекати нам, а ми готуємося до нього, всі сили свої направляємо для того, щоб зробити це діло. Ми товчемося весь рік весь час, робимо те, що годує нас весь рік.

 

   34. Ми трудилися без усякого відпочинку від самого першого чоловіка. Він став майструвати в природі це початкове життя. Він був чоловік світило всьому, він був хазяїн у природі своєму ділу.  35. Слова сказав, у нього виходило. Він розділив світло й тьму. 36. Це не сонце є, а люди хочуть і хотіли самі ще вчора після заходу сонця. Воно зайшло в нас і зійшло з нами. Ми прибрали його з дороги спільними силами народними. Воно є люди, найголовніше. Якби не люди, у нас не було б нічого. Сонце треба всім живим істотам, вони радуються ним, а не сонце ними. Люди є все Сонце, а Сонце є люди. Вони бажають, щоби було Сонце, так воно й робиться слідом за людьми. І Сонце ховається після них».     7704:1. «Наші люди хочуть узнати, чи є Сонце між нами такими, чи його як такого немає? Відповідаю прямо. Сонце – це є ми, всі люди, встаємо і лягаємо. Природа оточила нас цим, дала світло і тьму».    7906:81. «Це така природа прийшла на це діло, вона вводить це все в житті. Це така народжена видимість, котра означає. Сонце – це є щось таке, всі наші люди. У них усіх є така часткова сила, те, чому треба бути».