Народний журнал природної мудрості osh.kiev.ua

 

По-еволюційному

 

Жити, учитися, оздоровлюватися, бути таким, як Учитель, Бог Землі. Наука Учителя Іванова П. К. (Ош).

№ 6. 2017.07.11.  У номері:

 

Віра

 

   Віра – віра в релігійного невидимого Бога і Бога живого чоловіка як діалектичні дві протилежності, котрі в єдності і суперечності.

 

Зміст

1.Теорія діалектика, три закони.

2. Віра релігійна в Бога, якого не бачили. Церква.

2-1. Перша протилежність.

2-2. Друга протилежність.

2-3. Суперечність.

2-4. Цитати Іванова.

3. Віра в людину Бога.

3-1. Перша нова протилежність.

3-2. Друга нова протилежність.

3-3. Завершення суперечності.

4. Тріада. Три періоди в розвитку суспільства.

5. Цитати Іванова.

 

Теорія діалектика, три закони.

   

   Закон єдності і боротьби двох протилежностей. Всі речі, явища мають протилежні властивості та тенденції розвитку. Вони перебувають в єдності, одне без одного не існує. В обєктах протилежності постійно взаємодіють у формі боротьби, її результатом є розвиток. Між ними виникають суперечності, які є джерелом, змістом, рушійною силою саморуху і саморозвитку світу. Завершується процес зняттям. Зняття – перехід до іншої якості, нової єдності протилежностей.

    Закон заперечення заперечення. У процесі розвитку об’єктів кожна його ступінь, що є наслідком подвійного заперечення, є синтезом попередніх ступенів, і відтворює на вищій основі характерні риси, структуру вихідного ступеня розвитку. Заперечення є необхідним моментом процесу розвитку, умовою якісної зміни обєктів. Не існує розвитку об’єктів без заперечення попередніх форм. Заперечення відображає не знищення об’єкта, а момент його переходу в нову якість, що в ній зберігаються елементи і властивості його попереднього (вихідного) якісного стану, тобто фіксує спадкоємність розвитку.

    Закон взаємного переходу якісних і кількісних змін. Кількісні зміни поступово накопичуються, на певному етапі розвитку порушують їхню міру, і зумовлюють у них корінні зміни. (Вікіпедія. Діалектика). 

 

Віра в релігійного невидимого Бога

 

Перша протилежність.

   Що є релігійна віра в невидимого Бога. Люди вірують в Бога, лице якого не бачили, не знають його власне ім'я. Люди моляться в церквах, просять Бога, щоб отримати від природи тепле і хороше, всілякі блага. Релігія держить народ під гнітом. Утворили страх гріха, і покарання Богом грішників. Народ іде в церкву замолювати гріхи, а потім далі грішити, і так без кінця. Христос дав людям заповіді для життя і здоров'я, щоб люди їх виконували. Люди вірують в Христа, але його заповіді порушують і не виконують, і навчають інших так робити. Христос учить, щоб люди любили один одного. Бажали іншим те, що собі хочуть. Христос учить, щоб люди не потрапляли в тюрму і лікарню. Христос проти залежності. У Христа заповіді еволюційного характеру, але їх не розуміли і не виконували. Повітря, вода, земля духом огороджені. А священики церкви не люблять повітря, воду і землю, відходять від природи. А якщо в церкві нема любові до природи, то нема в церкві духу.      

   Церква – це магніт смерті. Мойсей дав неправильні 10 заповідей, котрі не можна виконати, їх обходили. Життя людей відбувається в церкві. Це не церква людського життя, як це скрізь і всюди вважалося, це магніт смерті.  Люди не живуть у церкві. Вони тільки Богу приходять молитися, і йдуть додому. І вони разом з цим ділом вмирають. Несуть на кладовище, заносять востаннє в церкву прощатися на віки віків. Церква сама не живе, і не дає іншим, їм заважає. Мойсей дав заповіді євреям, щоб любили  одного свого Бога, намагалися  всі інші віри знищити, помалу завоювати світове панування. Так узаконив навіки війни між народами, між вірами. (Біблія. Второзаконня). Християни нетерпимі до іншої віри, вважають тільки себе правими. Релігія створила вчення про рай і пекло. Віруючі прагнуть потрапити в рай, а церква начебто сприяє. Релігійні діячі самі залежні від природи, вони не проти залежності, і навчають людей бути залежними. Церква відстоює інтереси державної влади. Церква обманює віруючого, що коли він буде без гріха, то попаде в рай після смерті тіла.

 

Друга протилежність.

    Що релігійна віра дає людям? Холодне, погане, нездоров'я, незадоволення, смерть віруючим, незнання, самообман, неволю, ненависть, нетерпимість до інших вірувань, вічну війну між народами і різними вірами, протилежність науці, не сприяє еволюції людини. Люди не задовольнили себе. Церква існує за рахунок обману людей, в ній нема правди. Люди в церкві просять Христа, щоб дав їм хороше і тепле, просять всілякі блага, але воно у них не виходить. Вони самі себе обманюють. Якщо заповіді не виконують, то це гірше від усього. Таким людям буде краще, якщо вони зовсім не будуть вірити. Віра без діла мертва. У віруючих людей є невиконання. Віра утворена понад 2000 років тому, коли людство не було достатньо розвинене, не мало науки, не знало діалектичні закони, еволюцію людини, інші досягнення науки. Віра релігійна тепер є такою, як колись, вона воює з наукою. Не виконують заповідь Христа: бажати і робити людям те, що собі хочеш. Найголовніше для людей є місце на землі, котре вони захоплюють і присвоюють, нікому не уступають. Не цінується життя людини на білому світі, помилково надіються на вічне життя після смерті. Священики не виконують заповіді соціального характеру Христа: не судити, не саджати в тюрму, прощати провини, всім одна зарплата. Учать так інших. Вважають, що це утопія. Церква нічого не робить, щоб люди не попадали в тюрму і лікарню. Релігія протилежна науці, воює з нею. Релігія проти науки еволюції, проти еволюційного походження людини.

    Губиться здоров'я і людина вмирає. Утворюється залежність, яка веде до смерті людини. Помилкові заповіді породжують війну між народами, між різними вірами, врешті смерть людини. В церкві нема духу. Повітря, вода і земля духом огороджені. Вода – провідник життя. А церква не користується природою, в котрій дух. Не люблять холодного і поганого, і навчають інших. У церкві порушуються найменші заповіді Христа для здоров’я, і навчають цьому інших. Священик іде в пекло, а за ним інші. З такою вірою людина як біологічний вид умирає. Не відбувається біологічна і соціальна еволюція людини. Таких людей не стане. Церква запустіє. Наш висновок: віра в Бога, якого не бачили, є неправильна, неістинна, не задовольняє людину, не сприяє еволюції людини, на даному етапі шкідлива для людства. Краще і легше не вірити в невидимого Бога.

 

Суперечність.

   Суперечність в тому, що не виконують заповіді Бога і Христа. Люди хочуть жити, а отримують смерть. Люди не живуть, а вмирають. А раз заповіді не виконують, то така віра не треба в житті. Ця суперечність завершується через зняття, котре відбувається шляхом переходу до двох нових протилежностей. Треба вірити в живого чоловіка, який заслужив у людей Богом бути, якого всі люди бачили. Яке відношення між ними має бути.  До релігійної віри треба ставитися, як до людини поважного віку, яка виховала своїх дітей, не треба їй заважати. Релігійну віра як стару треба поважати,  треба їй дякувати, на її основі народилася нова віра, котрій треба дати дорогу в житті. 

   Пропонує Порфирій Іванов. 8209:52. «А потім у людях таке явище є: залишилась минулого Христа віра. Вони йому дуже сильно вірять. А от від них потребується виконання – вони цього діла не роблять. Вони не оправдані люди в цьому. Їх Дух Святий не прийме як таких. Якщо це так буде, мене люди визнають таким бути, як він. Я ваше не визнаю. Ви весь час свого життя своїм учинком обманювали природу, її як таку примушували, від неї потребували своїм бажанням. Вона від нас таких терпіла. За це все своє не жаліла, вона самих себе своїми силами карала, усіх нас прибирала до своїх рук». Люди визнали Іванова як Бога Землі, Спасителя. 

 

Цитати Іванова

   6201:112. Які ми християни, або віруючі в Христа. Він ніколи не захищав своєю ідеєю жодної багатої людини, воскресив Лазаря. Він був проти залежності.  113. А ми всі його ідею коробимо. Вірити віримо, а виконувати не виконуємо. Це ми обманщики самого Христа. Там десь сказано. Тому, хто вірить, а не виконує, гірше буде, ніж тому, хто не знає і не виконує. А ми всі знаємо, що в заповіді сказано. Не вбивати, не красти, і не збагачуватися рабом. А ми, віруючі, цього не послухалися Христа. Живемо, самовільно робимо над природою. Ловите і вбиваєте, крадете в іншого, і живете ним. Христос не радіє тим, чим ми, віруючі, займаємося.

    6701.17:15.  Мойсей представив неправду свою, яка складалася з 10 заповідей, кому треба вірити. Це одне.  А коли людині доводилося, до цього діла доходило, треба за цим законом виконувати, то жити за Богом не можна.  Значить, це був для всіх людей не закон, кого вони тримали, а самі цей закон всюди обходили. У них без нього виходило.  Бог розповів Мойсеєві.  Не треба красти, не треба вбивати, і в себе не треба будувати кумира. 16. Як же так, заявляють люди, без усякої залежності в природі.  Ми, ніхто з нас, всіх людей, не брався свої кроки прокладати.  Христос, чоловік за своїм ділом, заслужив у природі довіру.  По морю ходити, по горах лазити, з народом на свою тему говорити.  Природа була за ним.  Він не прагнув жити так, як жили всі люди зі своїм багатством.

   17. Христос шукав ображеного, того чоловіка, кого природа карала, тобто прибирала з життя.  Ісус Христос у цьому був уболівальник.  Тобто він був хворий чоловік, ці всі якості мав.  Йому давалося все в дивах з народом робити.  Він їм розповідав про ту сторону, яка залишалася в народі правдою.  18. І слідом за Ісусом Христом, як Господом, сином Бога, багато йшли.  Слухали його слова, старалися його діло виконувати.  Люди хотіли не кидати слідом за ним іти, і те, що йому буде потрібно по дорозі, вони старалися виконувати.  22. Не вчився і нічого не робив Ісус Христос, щоб від свого такого діла відмовитися, яке перед людьми робив Ісус Христос.  За це, що він робив, учні не пішли слідом на смертне повішання . 24. Він говорив про цей час з часів, один час.  Тоді він прийде на землю, коли ці церкви запустіють, і всі дари, всі багатства від людини відпадуть.  Ісус показав на високі матерії.  Він назвав вище від себе, Отця Бога, хто буде про це діло знати.  І йому все доручать, він хороше зробить для всіх.  А зараз Ісус Христос гине перед природою за померлих.  Вони померли, і будуть вмирати ні за що.  Це не доказ самого Ісуса Христа вмирати з муками чоловіком на хресті. А потім зняли, поклали в труну, він десь подівся.  Велика превелика для людей робилася легенда. 105. Це не церква людського життя, як це скрізь і всюди вважалося, це магніт смерті.  Хіба в церкві люди живуть?  Вони тільки Богу приходять молитися, і йдуть до дому.  А в церві залишається, за всім висновком, зі своїми святими іконами Бог, з ким люди живуть, і вони разом з цим ділом вмирають.

   6904.26: 140. Цього режимного, воюючого порядку і Христос не хотів бачити. Його природа прислала на цю землю своїми силами бунтувати. Він своїми притчами людей, віруючих у нього, примусив з народом разом заважати багатіям, воїнам землі.  142. Христос сильний був по горах лазити, по хвилях морських лазити. А от від природи не відмовився їхати на віслюку. Тому його ідея і провалилася між тодішніми людьми. Його взяли воїни для того, щоб убити. 143. Христос своєю силою через це діло в природі програв. А взяв нам себе, вічно живе легенда Господа Бога. Розіп'яли, вбили воїни Христа. Нібито він воскрес із мертвих, разом був з ними. Христу доводилося йти на смерть за правду. Він навчав народ, але його не зрозуміли, а взяли і засудили на смерть. Його ідея усно жива між нами всіма. 144. Вона раніше жила, і живе зараз. І Христос був, вона жила, але ніхто її не хотів продовжувати. Це природа, незалежна сторона. Люди всі її знали, що вона не хороша є в житті, погана і холодна в живому людському тілі.

   7101.14:140. Природу не обдуриш. Вона Бога прислала для того, щоб цю історію, яку ввів людям Ісус Христос, (перевірити). Він її перевірить, і висуне свою для чоловіка, щоб чоловік таким кволим у природі не був. Йому Христос сам не одягав, і не сказав про це. Він не пробував на собі як такому в природі, щоб випробувати природу, примушував сам себе в природі за рахунок самого себе жити вічно. Він помер у бою за своє зроблене. Комусь він своїм учинком завадив. 7103.20:185. Богові всі люди сильно вірили, його просили, але ні один чоловік у житті його заповіді не виконував. Про те так сказано. Краще не вірити, ніж не виконувати.  7309.26:28. По землі Христос ходив. Він був на стороні бідного, намагався його сильно захистити. А тепер йому вірять сильно, важко його виконувати.

   7502:57. Люди всіх національностей своєму Господу поклоняються й сильно йому вірять. А щоби виконувати, ніхто не хоче. А ось це ними робиться. Так краще їм зовсім не виконувати. Так говориться, так повинно й робитись. Тому що ми не бажаємо іншому того, що самі хочемо, своїм місцем ми не поступимось. Це ти  сам – пан. 58. Цим, чим не слід, нам усім хвалитись не треба, бо ми не знаємо, чим хвалитись. Бог – невідома істота. Ми його не знаємо й не бачили. Як ми будемо про нього малювати, якщо це не він? Природа повинна його своїми силами освітити, як освітила природа масло – воно не псується й не щезає. 69. Наше діло – віруючих у Христа, а він колись нам так сказав, щоб ми не відвертались від свого близького й чужого, йому як такому своє наявне побажали. Це їх, усіх віруючих у нього, вони цього не роблять: треба побажати йому всього того, чого сам хочеш.   

   7608:12. Краще зовсім не вірити, ніж вірити, але не виконувати. Це проти закону Бога.   7707:22. Сьогодні моляться в церквах. Вони просять Бога, щоб їм створив хороше й тепле. Але воно в них не виходить. Вони сильно вірять йому. А щоб їм виконувати, у них цього закону нема – вони самі себе обманюють. Їм треба бажати іншим те, чого сам не хочеш. Вони цього не вміють і не роблять – у цьому їх велика помилка.

   7710:109. Він був у людях Учитель, учив усіх людей, щоб ми з вами це все виконували, робили за його законом. Він (Христос) так усім нашим земним людям говорив, щоб вони це робили, виконували його сказані слова: «Не побажай іншому чоловікові в його житті те, чого сам не хочеш».  А ми, усі живущі на білому світі люди, Богові дуже вірили, а коли треба його волю виконувати, так ми це не робимо. Так краще цьому всьому зовсім не вірити, так як ми з вами не виконуємо. Христос це діло, що ми робимо в житті, - наше однобоке хороше й тепле – не визнавав. 195. Любов’ю треба прогнати ворога. Це може зробити тільки Бог землі. А Бог не той, котрого не бачили, а держали в своєму умі, сильно просили, щоб одержати потрібне в житті – цього не було.

   7712.02: 339. Христос за своє все зроблене – Син Божий. Його за діло оточили учні. Він учив їх жити так, як людям хотілось. Вони не хотіли, щоб чоловік між ними такими вмирав. Христос був у людях Господом. Він, за історією, усе робив: калік ставив на ноги, він сліпим очам світло давав. 340. А Лазаря умерлого воскресив, п’ятсот людей хлібом нагодував. А капіталістам, багатим це діло не до душі було. Вони знали це все, але зробити нічого не змогли: люди були на боці його ідеї. Їм як книжникам, фарисеям зоставалось у цьому як бунтівника з життя свого Христа прибрати, своїм законом розіп’яти на хресті. Так вони як такі між собою домовились. 341. Христос за свою ідею вмер на хресті, його люди продали. Він ради вмерлих воскрес, піднісся на небо. А люди його бачили, чули, але зробити нічого не змогли, крім одного тільки – вони сильно вірили. Що він їм говорив? Щоб люди побажали іншим людям те, що вони хочуть або не хочуть. У людей це зосталось одне в житті все не виконане. Вони зостались у цьому ділі винуваті. Треба було виконувати це саме. Вони цього не робили, їх за це ось буде історія судити. Узявся за гуж, говори, не дужий. Віра – вірою, а діло є ділом. Його треба робити.

  342. Ось що історія наша людям скаже, що ми бачили? Це був живий у житті факт живого тіла. Він у житті був, умер за нас за всіх, але ми один час були такі, як учень Петро. Знав добре його появлення, з ним говорив, слухався він. А коли в човні їхав Петро, його помітив, що йде по морю. Петро спитав: “Якщо це ти, Господи, вели мені по морю йти”. Господь йому не відмовив, а сказав: “Іди”. Петро пішов, а в нього сумнів: це добре буде мені, якщо це він, а якщо не він. Петро став тонути, а Христос його за руку взяв і говорить йому: “Ти, Петре, маловірний”. 343. Це моя історія проходила між людьми на землі дві тисячі літ, уже вони проходять. А тепер народився другий чоловік, він за своє діло між людьми виявиться Бог землі. Він у нас спитає, як ми жили до цього часу. Ми йому не скажемо, що ми жили погано в цьому ділі. А ми скажемо свої слова: жили добре і тепло. А от щоб істина була між нами, такими ось людьми, котрі зустрінуться із цим чоловіком! Він до нас прийде в умови. У житті його вчені люди держали в тюрмі, психіатричній лікарні.  

    8102:56. Це Христос усім хотів, але не вийшло в людей. Вони сильно йому вірили. Але виконувати, у них сил на це не вистачало. Побажати іншому те, що сам хочу мати. Це діло жоден чоловік, він у себе не зробив. Таке виконати ніяк не можна у житті. 8212:140. Бога треба бачити, а потім треба йому вірити, найголовніше – виконувати його сказані слова. А ми його знаємо, як Бога, сильно йому віримо, а виконувати не хочемо: тяжко. А ми цього не робимо – обманюємо самі себе. А природу ти ніколи не обдуриш.   8302:8. Він говорить усім людям віруючого характеру. Вони знають добре про Бога, що він у житті є, і йому треба сильно вірити як такому. 9. Але спитайте в них: як вони його виконують? Він сказав свої слова: побажай чоловікові того, чого сам хочеш. А раз ти не виконуєш, то краще зовсім не вір. Так у Паршека склалось. Його думка: Бог то Бог, але не будь сам у цьому ділі поганий. Йому треба в ділі своєму себе в людях показати, що ти є в природі Бог. Тебе як Бога знають, люди просять тебе, він допомагає в усьому – це є Бог. 152. А в людях цих сам Бог, не такий, як він є тепер. Вони його не бачили й не могли його бачити, а сильно йому вони вірили. Тільки одна біда – не виконували. Їхня віра невірна (неправильна), вона їх закопала в могилу. Він із Богом народився, із Богом умер, його не стало.

 

Віра в живого Бога людину

 

Перша нова протилежність.

   Хто є живий чоловік Бог? Бог показав людям своє лице, назвав своє ім'я. Він далекий від релігії. Оскільки люди віруючі не виконують заповіді Бога і Христа, то треба визнати Порфирія Іванова, як живого Бога людину. Між Христом й Івановим є спадкоємність. Іванов виконав заповіді Христа і навчив інших. Так прославив Христа, за це люди дали назву Великий, Переможець природи, Учитель народу. За відкриття очей дали назву Бог усієї Землі. Іванов ввів людям Дух святий. Така оцінка діяльності від народу. Він приніс себе в жертву ради блага всіх людей: піввіку ходив без одягу зимою і літом, терпів без їжі, не потребував дому. Був незалежним чоловіком, без усяких потреб (їжі, одягу, житлового дому). Жив по-еволюційному. Він є перший еволюційний чоловік. Він своє здоров'я не жалів давати людям, він зробив те, що колись говорив Христос. «Перше. Треба два рази в день, вранці й увечері, купатися холодною водою. (Виконав Ін 13:5) 2. З усіма людьми здороватись, жодного чоловіка не проходити. Твоє діло – їм сказати, а їхнє діло – вони як хочуть. (Мф 5:48). 3. Треба знайти чоловіка нужденного, йому треба дати 50 копійок. Сам собі скажи: я, мовляв, ці гроші даю за те, щоб мені не хворіти. (Мф 19:21). 4. У п'ятницю о шостій годині повечеряй, лічи 42 години, у неділю о 12 годині будеш їсти. Вийди надвір, з висоти тягни повітря й говори: Учителю, дай мені здоров'я». Після цього їж, що хочеш, скільки хочеш. Твоє здоров'я – це є все. (Мф 6:13, 9:15). 5. Не харкай, не плюй на землю, не кури, не вживай алкоголь». Іванов. 8303:34. Передай іншим цей досвід. Ці заповіді він піввіку виконував сам і навчив людей. Ці заповіді Іванов виклав у працях і в порадах під назвою «Дитинка» для всіх людей всього світу. Ці заповіді дав Христос. Він говорив: що хто порушить одну з цих заповідей і навчить інших, той найменшим назветься в царстві небесному; а хто виконає і навчить людей, той Великим назветься. За виконання заповідей Христа люди дали Учителеві назву Великий.

   У Бога є власне ім’я, крім прізвища від людей Іванов. Учитель Іванова як Бог показав людям своє лице, і написав у працях власне ім’я Ош. Воно стало відомо всім через його учня як сина. Учитель Іванов написав прізвище Ош учневі, як синові, учень прийняв нове прізвище, через нове прізвище від Учителя назвав його Отцем Ош, а себе сином Ош. Бо звичайно люди отримують прізвище від батька, і прізвище у батька і сина одне. Ош – ім’я святе, велике, через нього звершиться все. Слово Ош у перекладі означає Білий. Можна сказати, Бог Білий (Ош) творить білий світ у процесі еволюції. У Бога є закон: своє знайдене установлюй, а іншим не заважай. Він своє знайдене установлює, але не заважає будь-якій релігійній вірі, навіть з повагою до неї ставиться, не воює з нею, не примушує її залишити. Люди мають свідомо прийняти нову віру.   

    Нове еволюційне суспільство. Іванов як незалежний еволюційний чоловік у своїх працях описав, яким має бути суспільний еволюційний лад. Нове суспільство має бути побудовано через любов людей один до одного і до природи, жити однією сім’єю. Бажати і робити людям те, що собі хочеш. Просити один одного, але не примушувати. Хочеш жити по-новому – живи, не хочеш – живи по-своєму, і не заважай іншим. Своє впроваджувати, а іншим людям не заважати, їх не ображати. Не вбивати, не красти. Всі природні багатства є спільні, не присвоювати до свого імені землю тощо. Не говорити і не робити несправедливо. Всім життя однакове, зарплата однакова всім дорослим і малим. Діти на утриманні суспільства, а не батьків, як по-старому. Прощати людям провини їхні, не судити, не саджати у в’язницю. «Я прийшов на землю цю вас не такому вчити. У мене така думка: вас усіх зрівняти, щоб ви були однакові, жили мирно, без усякого зла. Щоб ви не робились між собою ворогами, любов свою проявили». (Іванов. 1978.04:38). У суспільстві не повинно бути в’язниці. «За висловом Бога, треба їм, таким людям, в їхньому ділі простити. У них родиться свідома думка, їх Учителевим ученням оточить. Більше він не буде попадати ні в тюрму, ні в лікарню. Буде жити за Божим ділом, ні в кого не буде красти. Усі будуть жити однаково, рівно, однією сім’єю». (Іванов. 7804:30). Всі люди в своєму житті запобігають захворюванню за допомогою загартування, не лягають у лікарню, їх не лікують хімією, штучними, технічними засобами. Медичний лікар має сам загартовуватися і вчити всіх інших цьому. Милість, любов між людьми. Нема війн між народами, нема зброї. Люди зроблять рай на землі, виженуть смерть від людей. Всім треба свідомість, без свідомості не будемо залишатися, для цього є праці Іванова. Праці Іванова – це життєвий закон прямої дії. Всім треба читати, розуміти, виконувати. Іванов наперед сказав, коли прийде еволюція: «А еволюція прийде на землю Духом Святим. Це Чувілкін бугор, це райське наше місце, чоловікові слава безсмертна, за що природа стоїть горою. Вона тепер, у цей час, не дає свою згоду на це, що воно може бути. І вказала про це діло, воно буде, 1989 року здійсниться, усе прийде на своє місце. Природа, вона за мене правду свою, завжди вона скаже». (Іванов. 1981.09:68). Люди в 1989 році визнали Іванова як Бога, підтримали його ідею, у 1989 році почалася еволюція. За наукою Іванова, одночасно з розпадом і кінцем комуністичної системи буде початок еволюційного суспільного ладу, тобто еволюції. За його пророцтвом, еволюція прийде в 1989 році, значить, у цей час буде розпад і кінець комуністичної системи. Це пророцтво здійснилося. Комуністична формація в Україні закінчилася в 1991 році, коли розпався Радянський союз і Україна-Русь стала незалежною. Це пророцтво здійснилося, адже 1989 рік близько до 1991 року. Прийшла пора еволюційного ладу. Еволюцію треба вводити шляхом реформ, без насилля, нікого не примушувати, щоб своє зробити, і нікому не заважати.

 

Друга нова протилежність

   Що люди отримали? Люди через загартування отримали здоров'я, незалежність, задоволення, еволюцію, волю, навчились бути без усяких потреб,  соціальну рівність, знайшли на землі райське місце, будують рай на землі, де завоюють безсмертя, отримали ім Бога Ош. Робиться все, щоб люди не попадали в тюрму і лікарню. Отримали в природі дух. Відбувається біологічна і соціальна еволюція людини. Людина сама робиться Богом. Іванов стверджує, що хто загартовується тепер, той буде мати життя вічне і після смерті тіла. Суспільний лад еволюційний є досконаліший, кращий, легший, ніж у старих залежних людей.

   Завершення суперечності. Людина хоче жити і отримує життя, люди не будуть умирати. Люди отримали і будуть отримувати задоволення в житті. Суперечність знята.

 

Тріада. Три періоди в розвитку суспільства

 

    Спочатку люди були близькі до природи, приймали все: холодне, погане і тепле, хороше. Цей період називається загартуванням. Це вихідний етап, тезис.

   Потім люди відійшли від природи, не стали любити холодне і погане, тобто загартування – це заперечення. Почався другий період – віра Ісуса Христа. Люди заперечили загартування. Заперечували в своєму житті холодне і погане, а стали прагнути до одного хорошого і теплого. Період віри Христа продовжувався два тисячоліття. Це антитезис.

   Третій етап є заперечення одного загартування і заперечення однієї віри Христа – подвійне заперечення.  Це є синтез або єдність загартування і вчення Христа. Так здійснилося в природі через два тисячоліття від народження Христа. У природі народився Порфирій Іванов, він практично створив науку, яка складається з науки загартування та вчення Христа. Заперечення відображає не знищення об’єкта, а момент його переходу в нову якість, що в ній зберігаються елементи і властивості його попереднього (вихідного) якісного стану, тобто фіксує спадкоємність розвитку.

  

Цитати Іванова

      6607.09:25. За це діло, зроблене людиною, і Бог не дав свою згоду милувати. Бог – це чоловік, він прийде на землю для того, щоб пізнати природу, як свого близького друга.  Йому руку протягнути, і з ним домовляться, що більше ми шкідливого на землі, у повітрі, у воді не будемо робити.  У нас цей чоловік, котрому природа відчинить ворота.  І йому покаже багатство, чим треба буде жити, щоб більше на шляху не зустрічатися з ворогом.

    6608:153. Цьому наш Іванов навчився, сприйняв ці хороші якості. Можна сказати, Бога всі улюблені якості. Бог, по-нашому, особа, що не існує, за його ділом, а якщо тільки він і є на нашій землі, він не цікавиться людськими ділами. Бог не борець з природою, і не вояк він з людьми, щоб їх ображати в розпочатому ділі. Людей Бог і зараз не примушує, щоб вони робили те, що їм подобається. Будь-яке діло рук чоловіка, воно йому шкідливе. Чоловік в цьому своєму ділі втомлюється. 154. Він же чоловік Переможець природи, Учитель народу хорошому здоров'ю, але не поганому. А нездоров'я жене він від себе. Хіба нам всім цим людям буде погано, якщо між нами буде природний чоловік Богом. Він нашим не цікавиться, йому наше нічого не треба. Він хороше і тепле любить так само, як і холодне і погане в житті однаково.

    155. Дорога Бога не до багатства, а до однієї бідності. У Бога немає нічого, крім трусів. І ті не потрібні будуть тоді, коли Бог спуститься у воду. Він нас з вами, багатих людей, що мають все у себе, назавжди залишить.  156. У Бога дорога не така, як у наших людей. Їй треба самозахист і задоволення нутрощів, та житловий дім з вигодами. Цього Бог не любив і не любить, і не хоче любити. Його любов своїм живим тілом до природи, до повітря, води і землі. Три найулюбленіших рідних друга, які і зробили чоловіка Богом. Він був, є і буде. Його сили не те в природі роблять. Його діло між людьми одне. Діло Бога – треба безболісно допомогти самому скривдженому, хворому, забутому всіма. 

   157. Що ми скажемо Богу, ми ж повинні зізнатися про свою правду, якою обгородилися самі в природі. Шукаємо таємницю, хочемо на хорошому і теплом ці якості розкрити. А нам холодне і погане заважає, не дає нам жити наша смерть. Сторона Бога цього не приносить із собою, а прибирає з дороги.  158. Бог невмируща особа, а випала чара ним бути Іванову. Бог на ногах завжди стояв, стоїть, і буде стояти доти, поки ми йому, всі люди, повіримо як хорошій стороні. І будемо Боже діло робити. 160. Треба таємницю шукати не в природі, як ми шукаємо в природі зі своєю зброєю. А треба таємницю шукати в самому собі без усякої зброї.

    6609.24:60. У Бога, незалежного чоловіка, по природі лежить своя дорога. Не штучно зручна, а природна. За рахунок холоду і поганого треба буде жити. Хороше й тепле один час визнається Богом без усякого штучного.  Бог каже: і навіщо я є Бог. Хіба мені треба буде одяг, або треба буде їжа, або треба житловий дім. Якщо мені треба природа. Яка б вона на землю не прийшла, вона для мене близький улюблений і рідний друг. Я, каже Бог, люблю, для мене в природі нема ніякої різниці між зимою і літом.  61. Бог по снігу, по морозу, по холоду в чистому тілі, без усякого самозахисту йде босими ногами. Без усякої їжі. Не потребує свого дому, в якому живуть усі люди. Кажуть: нам тепло і добре. А Богу ніколи не робиться тепло і добре. Завжди йому погано і холодно, але зате чудово здорово.  

   62. Тіло Бога не ховається, природи Бог не боїться. У нього серце молоде, загартоване, здорове. Для того воно таке, щоб через свої руки струмом вбивати біль  в іншого, хворого, забутого всіма. Бог про це не забуває. Він для цього прийшов на землю улагодити всіх життя. Війни ніякої, в'язниці не буде, лікарня зникне, праці ніякої. Тіло Бога завоює все в повітрі, у воді і на землі. Не буде ніякої своєї власності. Місця не буде. Буде людина Богом природи. 63. Природа не буде нічим заважати тілу Бога. Буде жити за Богом. Нічого ніяк ніде не потребувати. А бути Переможцем природи і Вчителем народу, щоб люди вчилися і робилися всі Богами.  64. Бог не народжувався для того, щоб пожити один час, а потім своє тіло прибрати на віки віків. Це діло Бог відхилив від себе, ввів важке в цьому ділі терпіння і холоду, і голоду, від чого робиться погано. 66. Я, каже Бог, вашого не потребую, і не хочу, щоб ви продовжували це діло, що весь час робили. Нічого не вийшло, крім одного – довелося втратити своє здоров'я. Втрачали своє здоров'я і втрачаємо, і будемо втрачати через наше все. Ми всі, крім одного Бога, помремо. 67. Хворіти, застуджуватися не будуть люди, за Божим розсудом. Чоловік залежний ніколи не зможе заслужити від природи ім'я Бога. А незалежність будь-якої людини може навчити бути Богом.

    6610.11: 6. Треба загартовуватися для того, щоб бути таким чоловіком, такою віхою в людях, любити все в природі однаково.  Я між людьми таким виріс.  Мене за мою скромність полюбила природа, цю дорогу показала одному. Я поки її господар, іду і роблю те, чого бояться всі люди.  У них до мене велика недовіра. Я, як чоловік, один це роблю, нікому не забороняю, і нікого не примушую.  Хочеш – іди слідом, місць вистачить, лише б твоє бажання. 17. А як же Бог визначив свою незалежну дорогу без усяких грошей. Не треба буде Богу, це чоловікові Іванову, ніякі особливості.  Я, говорить Іванов, вірю тілу, і сильно на нього надіюся. 18. Моє таке завдання Бога, любити в природі найгірше і холодне. Допомогти хворому, ображеному, забутому всіма.                        

    6612.10:15.  А чоловік чоловікові, за природним явищем, в житті своєму брат і помічник, друг, любитель і хранитель. Треба нам попросити з душею і серцем Бога землі або Переможця природи, або Вчителя народу для того, щоб він нас таких людей навчив.  80. А допоможе йому діло Бога, чоловіка руки, розум, зосереджений все це зробити. Бог на землю прийшов нікому не заважати. А прийшов допомогу створювати. Ворота іншої дороги відчиняти, щоб між людьми в природі не було бідності, а було одне багатство. А далі не буде того, що робиться зараз. Ми всі через це все зробимося Богами. Для нас не буде потрібна в'язниця.

   81. Мені не треба нічого, крім одного повітря, однієї води і землі. Через електрику і струм треба одне життя, яке мене оточує. Я Бог, прийшов допомагати не  багатому, розумному, що багато знає. Я прийшов з новою дорогою, її показувати, вчити нашу молодь, щоб вона не гинула у нас в таких умовах. 82. Та ніякої хитрості немає, і не важко робити, щоб бути самому Богом у житті. Треба робити за вченням Бога. Вчися, тобі Бог підкаже, що буде треба зробити, щоб бути Богом. Бог не вбивця, Бог не злодій, не перелюбник. Бог практичний у природі, фізичного явища чоловік, хто доглядає за собою, робить у природі, щоб не вмирати. Бог безсмертний.

   96. Він покаже свої якісні руки, які струмом убивають будь-якого ворога. Бог його на собі пізнав, і все своє життя в цьому ділі з ворогом провоював. Не кустарно по ньому вогнепальною старався його вбити. А словами упросив природу, щоб вона за його таким проханням створила життя таке, яке ніколи перед людиною не стояло. І не робило того, що нам Бог на нас покаже. Він нас усіх своїм умінням зведе в купку, і ми протягнемо свої руки один одному. 116. Бог не готується так зустрічати час, як весь час зустрічали і проводжали. 122. Треба навчитися жити, вмирати ми встигнемо. Бог одну професію у себе має Учитель усього народу, вчить здоров'ю, щоб люди не хворіли, не застуджувалися, жили легко, безболісно .

    125. Якщо ми своїми тілами не підтримаємо ідею Іванова, Бога землі, то ми своє становище ніколи не полегшимо. Ще гірше нас візьме в шори ракове захворювання. І буде мучити нас усіх за те, щоб ми визнали за його діло Богом.  126. Ми не задоволені життям, а вони нас учать одному труду. Бог не радіє нами, що ми робимо, через це помираємо. Наша в цьому ділі школа.  127. А ваша справа – просити його. Він ділок усьому, вміє допомагати. Він Бог землі, його треба просити, чого хочеш отримати. Бог заслужив у природі, він не кланяється природі. Йому не треба буде ніякий самозахист, а чисте справедливе продовження вічного життя. 128. За це все діло, зроблене в природі Івановим, йому люди дали ім'я Бог. Він один чоловік у світі не пішов по дорозі тій, по котрій ідуть всі наші залежні на землі люди.      

   132. Треба буде природу любити своїм тілом, близько стати. А ми, всі люди, ненавидимо це, тому ми такі. Не хочемо розбиратися і розуміти природу, яка вона є. Біліше немає снігу, і холодніше від нього немає. Ми його не любимо, женемо від себе цей час.  133. У нього тіло таке, як воно у нас, тільки не така дорога. Бога дорога – невмируща. А людська – вмираюча. Бог просить, щоб чоловік цього не робив, від чого йому робиться шкідливо.   134. Треба в природі заслужити, зробити людям те, щоб було їм від цього добре. 145. Бог говорить нам. Просіть – буде все, і хороше. Але не примушуйте, і не посилайте людину проти людини в бій. 146. Бог за свою роботу не бере, і нікому в житті не радить здоров'я купувати. Природа не продається, а в любові і дружбі для користі в житті людиною будь-якою робиться. А ми не загартовуємося в природі, і не учимося бути таким незалежним чоловіком, як Іванов. Він заслужив від усіх людей і від природи між ними зайняти місце своє, призначене давно, Богом бути. Богом зможе стати будь-який і кожний чоловік, маленький і великий, лише б чоловік відмовився від свого вміння робити своє діло.  147. А в мене, Бог говорить, ніякого діла немає. Є любов до природи і дружба. Бог хіба не побажав би стати царем, але не хотів лише тому, що треба людину примушувати, посилати на фронт діяльності, щоб вбивати їх. Я, каже Бог, міг бути архімандритом, епіскопом, попом, але не побажав неправди, яка примусила вірити в Бога. Але виконувати ніхто не хоче. А людьми бути, робитися ними, я не побажав бути ніяким викладеним майстром. А взяв дорогу свою, належну мені, Богу – нічого не робити, ні за що не відповідати.     

   154. Йому необхідно робитися між нами, людьми, в природі Богом. Він нам робить по Божому, калік ставить на ноги. Вчить здоров'ю чоловіка, щоб він не застуджувався і не хворів. Що може бути від цього нам краще. 155. Він нас усіх до одного чоловіка просить, щоб ми цього не робили. Не вбили чоловіка, і не садили у в'язницю, і не клали в лікарню. 156. Після мого проходження люди почують діяльність Бога. У природі відіграє ролі просьба ввічлива, у любові треба робити. От тоді-то можна зайняти будь-якій людині через це діло Бога. Бог не народжується людиною. Бога народить його діло корисне. Він не прийде командувати, заставляти. Він нам низько-низько поклониться, і своє прохання піднесе, щоб ми від свого діла відмовилися, а взялися за вчення Іванова. 157. Бог не вчить нас убивати, сміятися, харкати, плювати, красти та закопувати в землю.

    6612.31:45. Раз він ворога переміг, значить, він переміг себе. Діло його підказує між природою і людьми обов'язково Богом бути за його зроблене діло.  Він помічник хворому, ображеному всіма.  Він Учитель здоров'я, Учитель народу, Бог усієї Землі.  Суддя і критик нашого.  Він не буде в природі застуджуватися і хворіти.  Найголовніше, навчитися в природі усякому ворогові запобігати.  Ніколи нічим не хворіти і не застуджуватися.  Життя для всіх продовжене, зовсім не вмираюче, незалежно в природі, погане і холодне любити. 61. Між усіма і природою сторона залежна і незалежна сторона.  Залежно ми прожили, а от незалежно ні.  Ми учимося по-старому, а по-новому треба вчитися.  Ми навчилися багато чому, а фактично ми нічого корисного не навчилися. Наше з вами незнання.  Ми ворога не пізнали. І не знайшли йому засобів, щоб запобігти йому. А раз ми це не зробили, ми бідні люди.  Однобоко живемо.  72. Бог передчасно нічого такого не думає.  А приходить час, хороше і тепле або холодне і погане, Бог це сприймає, обидві сторони однаково.  Значить, до природи любов.  А раз Бог природу любить, тоді й природа любить за це Бога. 73. Це для всіх нас Бог.  А у Бога сила волі.  Все він зробить не для самого себе особисто.  Він прийшов на землю для того, щоб змінити в житті той потік давнішній, розвинений на людині.  Примусити в цьому ділі, щоб у природі не був законний режим для людини.

   114. Я роблю для самого себе завоювати в природі місце Бога. Нехай хто-небудь спробує, зробиться таким, як я. На сьогоднішній час я не пропустив жодного дня. І вночі б виходив на таке місце, де це важко робити. Моя любов мого духу. Це перше, біг швидкий та свідоме терпіння.  118. Хворіємо ми, люди, за наш вчинок. А у вчинку все життя хороше і погане. Учитель – це Бог, він на всі руки. І хороше любить, і погане любить, у чому все життя. 119. А в природі вся сила. 142. Чоловік народився земним Богом. Хоче сказати вченим сьогодні. 143. Винести свою велику подяку за те, що вони допомогли народитися земному Богу.  152. А Богом треба бути, треба по-Богу робити. А ми всі навчилися по-людському робити те, що в житті виходило. Дорога Бога не така, зовсім не схожа. Бог за шапкою не ганяється, у нього чобіт немає, всяка одежа відсутня. Дому зовсім немає. Він говорить нам. Моє місце – це ваше, кожної людини. Хочеш бути Богом у житті, щоб тебе природа вважала за це діло Богом землі – місць вистачить.

   164. Бог на землю прийшов для допомоги людям. Йому не треба ніякий одяг, їжа не треба, дім теж не треба. Діло Бога одне – жити в природі, і обов'язково треба жити. Помирати ми не будемо. Такі слова Бога звучать між людьми і природою. Він ці якості на собі завойовує потроху. 172. Найголовніше в житті – це бути людиною розуму, самому себе вилікувати. А ці якості є, їх тільки треба у себе заслужити. І рак, таке захворювання геть десь зникне моїм умінням. 176. Самі люди народили в цьому ділі Бога. Вони хотіли ним бути, але природа не дала. На долю випала чара Іванову Порфирію Корнійовичу пройти такий шлях. Така дорога є одна для всіх, але ми самі не хочемо. Крім одного чоловіка в світі, ніхто цього не шукав, і не хотів знаходити найлютішого нашого ворога. А він є між нами, людьми, та великою природою небувалим чоловіком.

    6701:120. Він добре знає про цю природу, що вона така є.  Якщо захоче, тебе, як заслуженого чоловіка, в цьому ділі нагородить.  Все вона зробить, лише б ти хотів. І Богом вона людину зробить, якщо людина  піде по дорозі Бога, але не по людський. 140. Бог – учений практичний чоловік, робить у природі, фізично гартується, пізнає природу чистим енергійним тілом. Випробує сам, у природі шукає ворога, зосередився для того, щоб ворогові дати відсіч. Учитель Бог хорошому, але не поганому. Вчить усіх нас, щоб ми не хворіли і не застуджувалися. 146. Бог не народиться для того, щоб люди з людьми за багатство своє поділилися, і вони ворогами один одного зі своїм озброєнням вбивали. Бог цим ділом, що ми на землі робимо, не радіє. 

   190. Людська дорога без Бога погана, не сприймається. А як робилося на шкоду всього людського життя, так воно людьми і робиться, і буде воно робитися. Чергою стоять, і в цьому ділі нічого не отримають. Як це всіма людьми сказано. Без Бога ні до порога. Ходимо багато, робимо ми більше, але ми нічого не дороблюємо, як жили, ми творили без поради Бога. 191. Ми дуже важко померли, і будемо ми без поради Бога вмирати.

    6703.24:105. Природа нагородила бути. За все зроблене в людях Іванову ім'я створила. За його холодне і погане в житті назвала для всіх Богом. Він не прийшов заважати людям, а прийшов допомагати своїм учинком. 106. Бог – це загартований чоловік, він не радіє людською думкою. І не хоче, щоб люди в ділі своєму помилялися. Він звертається і просить у людей права, і не заважати, щоб ніхто не заважав йому як Богові. Його діло – він повинен допомогти бідному, нужденному, хворому, забутому всіма. 107. Ми, всі люди, не навчилися жити. А Бог навчився, як буде треба жити, не хворіти, не застуджуватися. Що найголовніше, це треба якості всім нам. У Бога немає свого місця, і він свого імені не має. Як ми з ім'ям не народжувалися, ім'я дали самі батьки. У Бога дому немає. У нього три друга: повітря, вода і земля. Що людину народило, те людину і збереже. Бог чоловік.

   184. Так і мені, незалежному чоловікові, говориться природою: терпи в природі – будеш Богом. Але тоді вже не просіть. Я вас зараз прошу, благаю мою ідею підтримати.  185. В одного Бога не губляться свої сили, а зберігаються вміло природою. А Бог є чоловік, тільки незалежний у природі. Не те він мислить, що мислять усі люди. 186. Він учить нас усіх: стань збоку таким же самим, як робиться завжди в природі Іванов. Він нікого не просить, нікого не примушує, щоб нічого не робити, а Бога місце займати. 187. У Бога дорога колюча, холодна, морозна, сніжна. Найнижчий, але ввічливий чоловік, хто не бореться і не воює з природою. А любить природу і хорошу, і теплу, також любить погану і холодну. Не живе по-залежному, іде від неї. З людьми поділився. 190. Я став своїм здоровим тілом не боятися природи. У мене розум не в ту сторону повів. Він мені показав дорогу по природі одну для всіх без усякого діла обходитися.  193. По землі повзати, а у воді борсатися, у повітрі без кінця і краю жити. Це дорога Бога, не вмираюча ніде ніяк.          

   6703.05:41. Усім треба буде загартовуватися в тренуванні. Випробувати все на собі: хороше і погане, холодне і тепле. Тоді заслужиш у природі бути Богом.  А Бог – це мила особистість для всіх.  Він багато жалібний, багато милостивий і багато знає. Любить у природі живе, а мертве жене зовсім далі.  89. Незалежний чоловік – це Бог природи. Зовсім не тією дорогою йде чоловік зі своїм наміром. Нехай він їх робить, лише б це все не було людям шкідливо.

      6705.27:84.  А в незалежного чоловіка Іванова – ні на ногах, ні на плечах, ні на голові, а тільки труси одні з ним зустрічаються й проводжають. Дорога одна, і Божа вона є, а не людська: один час пожити, а інший умерти. Бог умирати за свій учинок не буде. Перш ніж обявити самого себе Богом, треба завоювати місце в природі для того, щоб тебе природа не непокоїла ніде ніяк. Я два роки й два місяці, 770 днів, готувався, трудився практично, ішов проти природи, проти нехороших днів. Не боявся я їх як нехорошу пору, а йшов і думав про самого себе: лише б я був хороший чоловік природі.  85. Свавілля не проявляв, убивати не збирався, не крав. А любити природу доводилось, не розбираючись із часом. Весну покинув, літо залишив позаду, узявся за вересень, за приморозки, за ті дні, котрі з собою вели білі мухи. Мені такому одному чоловікові не хотілось зустрічатись із природою: дуже тяжко. Але зате коли довелося зустрітись із приморозками, то сміло було зустрічатись із снігом на землі. Трудно як понеділок починати доводилось із першими днями зими, але знав, що буде після добре.

    86. Тільки я один не йшов від природи: любив, люблю й буду любити завжди. Літня пора в природі проходить, а осінь наступає. Бог не боїться осені, не ховається від зими. А люди ховаються, недолюблюють природу. А раз недолюблюють природу, значить життя нема. У природі цього нема – є одна для всієї природи любов невмираюча. А я люблю, як Бог, природу, не боюсь її, і не боюсь нікого. Ось які мої природні діла. Приходить перший осінній день із заморозками вранішніми. 87. Природа не гнівається на одного Бога й не хоче нікому кланятись, крім як одному Богові. Він не відвертається від природи, він любить її дуже сильно й не відходить від усіх умов її. 89. Він узявся за це діло, Боже діло на своєму місці. Воно ніким не захоплено, лише б захотів. Це залежить від самого чоловіка. Богом бути непогано, лише б тільки захотів, одне треба – за Божим ділом робити. У Бога поганого нема, він не вчить шкідливому. У нього всі висновки дуже хороші. Не заважати іншому, а загартовуватись треба щодня, приймати й робити по-загартованому. Холод приймати, і дуже терпіти треба, як ніколи треба.

      90. Я цьому ділу є Бог всемогутній і знаючий, що робити для того, щоб іншим не заважати, а своє ставити. Він говорить: у тисячу разів мені холодніше, але я терплю це все свідомо, роблю для того, щоби Богом бути.   98. Дорога одна в чоловіка – треба розкрити таїну – не за рахунок штучного жити, а за рахунок природи, за рахунок почуття в ній. 99. Свідомість має чоловік загартований у тренуванні. Він жодного дня не пропустив без усякої риючої мислі. Про це діло завжди говорив, говорить про це діло. А діло таке холодне, неприємне, а його треба приймати, на своєму тілі це все випробувати. Ось що хоче сам Бог. Усі існуючі хвороби, вони (мають) пройти  через одного незалежного чоловіка. Хто хоче, він доб’ється мети, щоб у природі заслужити й у природі вічно жити. 100. За моїм висновком, чоловік Бога не буде бачити, і з ним буде говорити всюди на різних мовах у всякій національності.

   120. 1965 рік був. В особі в людському житті зародився в природі Бог через своє діло: не одягався, не споживав їжу, не потребував житлового дому – що й підказало одержати в природі ці природні сили. А от Іванов вивів підсумок у своєму житті, визнав: діло саме Боже можна одержати. 124.  Я, говорить незалежний чоловік, він загартований для всіх нас, людей. Я не маю права, щоб у мене був загороджений на землі двір. Мені для мого тіла не треба буде й земля, на котрій треба буде що-небудь для життя сіяти.  125.  Для чого мені треба яка-небудь річ? У мене річ або є якесь багатство – це моє тіло живе. 147. У Бога всі наміри  хороші. Він тільки не допомагає старому, багатому чоловікові. Його діло – помагати бідному, ображеному, хворому, забутому всіма людьми. Бог прийшов нас, усіх людей, поділити через здоров’я наше. Ми, люди, бідні чим? Та одним здоров’ям.    

   6712.20:30. Якщо тільки зрозумієш його, вивчиш всі деталі на ньому, він буде для тебе надалі помічник, вчити тебе буде.  У нього знання практичне природне, світоглядне, з кругозором. Так що він буде потрібен завжди в твоїй просьбі. Ти його проси, без нього ні кроку. Якщо його вважаєш Богом, і йому віриш, він твій покровитель, він твій і хранитель у всіх твоїх ділах.  Треба просити з душею і з серцем.  31. Красти не помічник, вбивати не вчить, поганого іншому не хоче.  Хороше, тепле і холодне, погане любить без кінця і краю. Про природу не думає так, як усі люди залежні.  Для Бога білий сніг – від нього немає нічого біліше і м'якшого. Зима для Бога – здоров'я.  Люди для Бога ніщо є. Що хоче Бог, те зробить їм. Всі будуть біля нього. Бога ображати не треба, за що ми будемо ображені. 

   6802.16:60. Я спустився від самого сонця. За рахунок умілого ума я повинен вчити народ землі для того, щоб побудувати рай. 86. Він не народився для невіруючих.  Він народився тому, хто про нього думає і хоче, щоб він був. Бог зі своїм вчинком нікому не заважає.  Він не хоче, щоб хтось працював. У нього розумний роздум. Віриш ділу Бога – дорога одна для нього, і для всіх також. Збоку стань, і роби те, що робить Бог. Можна все робити всім. 87. Хіба він хоче, щоб лаялися, або один одного ненавиділи.  Бог не має власності, і не називає своїм. У Бога чужого немає, все належить природі.  Бог не хоче, щоб ми воювали.  У Бога є велика милість.  Він, за його розвитком, наймиліший чоловік. Не хоче бути богатирем, або яким-небудь ділком.  Він не теоретик, а природний практик. 88. Бог любить трудівника, і йому дає у труді прибуток. У Бога одні сили є в природі. А погане людина не бере, людині треба хороше.  У Бога між природою різниці немає, що є холод, і також тепло.  Хіба Бог давав свою згоду, щоб ти, як людина, народився. Він нікого не вчив вас, щоб самі захищали себе.  Бог нікому одягу не шив.

   89. Бог ніколи не хотів і не хоче, щоб людина захоплювала в природі. Богу хіба подобається, якщо людина прикрашається. У Бога потреби немає, як вона є у людей. 96. Але Бог є сам Бог у великої матері природи.  Вона сильніша всіх людей.  Що хоче, те зробить між нами всіма.  Бог на землю не прийде без усякого діла.  97. Треба буде себе зробити Богом. А те, що ми зробили, це не життя, а смерть. Бог цим не радіє.  Бог учить людину цього діла, щоб не хворіти, не застуджуватися.  98. Ось які сили  Бога.  Ніколи ніяк не вмирати. Це опрацьовується така в житті думка. Треба чоловікові такому зробитися.  Пройти і порозмовляти з усіма національностями, і з усіма народами на землі, і зробитися корисною людиною. Про їхню картину і діло розповісти, що ми помилилися у ділі. Те ми зробили, чого не слід. 104. Треба вчитися, як буде треба жити. 105. У Бога ніякого самозахисту.  А є у нього одна правда.  Треба буде на собі випробувати цю неприємну хворобу. Бог від цього не відвернувся, взяв і спробував, розвинув це. Бог не любитель роз'їжджати, не хоче величатися.

      6902.28:11. Я, каже він, зруйную ваше своїм вчинком.  Я Бог природи, суддя людей, але не яка-небудь фантастична ідея. Він говорить, буде горе бідним вмираючим людям. Я прийшов на землю що робити?  Сил у неї набиратися, щоб мені холодно не було.  Ось що я від природи отримав. Він людина. Але дорога, по якій він іде, це дорога Бога. Я є незалежний у природі ділок. 90. А от Бог – це така хороша в житті кличка. Такий у природі путь. Богом можна зробитися будь-якій людині в будь-якому місці, тільки треба жити не по-людському. Не треба торгувати товарами, не треба наживатися за рахунок природи. Треба робити те, що буде корисно людям. Ця дорога і зараз лежить. Тільки нею ніхто не хоче йти. Дуже холодно і погано залишатися без краси, без усякого одягу недобре дивитися на живе тіло. Та й хто погодиться бути від усіх нижче, і ввічливість мати. Свідомість така є у цієї людини, хто виявив своє бажання піти по дорозі Бога. Треба навчитися, щоб це все отримати, світоглядне значення через матір природу, через його до неї любов. Ніхто цього права не відбере у цього чоловіка бути таким, як є він перед нами. 172. Ворог – це наше в нас незнання.

   6904.26:31. Дається повне право просити цього чоловіка.  І вони будуть через це вчитися.  І довголіття ми з ними завоюємо. Ось що нам каже новий чоловік. Просіть мене, як Учителя, у всьому, благайте як ніколи. Коли ви все в цьому ділі будете для себе особисто просити з душею і серцем, щоб вам було в житті добре і легко, природа ці якості нам дасть через цього Учителя.  Він сам випросив у природи для себе життя, і вчення своє для всього людства. 125. Треба нам іти дорогою Бога, але не людською, якою всі наші люди проходили.

    66. Бог – це є чоловік.  У нього своя мислима дорога.  Він не хоче, щоб у природі розвивалася на людині залежність. 68. Бог – це є наш руський простий практичний чоловік Іванов. Він все це зробив, від природи добився через ображеного в природі, хворого чоловіка, забутого всіма. 69.  Він же не робиться для будь-якої живої людини шкідливим.  70. Бог у природі – один-єдиний чоловік, з любов'ю до цього поставився, і став на боці ображеного, він уболівальник. У Бога друзі – повітря, вода і земля.   71. Він у нас один.  Його, як чоловіка живого енергійного в цій справі, як діяча, нам треба просити.  Він у цьому хворий чоловік, вболіває за людину.  Коли його попросить людина, він зобов'язаний їй допомогти з душею і серцем.  Людина не буде в природі хворіти, їй Іванов як Бог у житті допоможе. 72. Бога ніхто в житті не створював. Його сама природа представила, щоб він був не для поганого, а хорошого. Ми з ним разом обов'язково доб'ємося, зробимо те, що буде в житті людям треба. 84. Які ми в цьому люди, якщо ми не вміємо оволодіти нашим зовнішнім і внутрішнім ворогом. А Бог його на собі переміг, і став перемагати на іншій людині. Його як Бога треба у всіх ділах просити.

   90. А от коли ми попросимо з увагою Бога, ми легко у себе робимо і досягаємо.  91. Він у нас на весь всесвіт один є. За його наміром все одно це буде. Це я буду носій цієї ідеї, я Бог усьому. Якщо мене просиш, то я прошу природу. 97. У Бога дорога така – не вболівати за багатство, а вболівати за людину. 119. Найголовніше, три тіла – це повітря, вода і земля – від чого походить людина. Він породив у себе Бога через нестаток свій.

   6910.16:174. Треба буде нам усім шукати в природі живого природного в тілі своєму здорового вояка, хто не боїться природи. Йде по ній без усякого самозахисту, без усякого одягу, без усякої їжі і без усякого дому. 175. Людині треба буде в процесі свого життя зробитися Богом. А Бог є в природі переможець ворога.  176. Він роззутим ходить не так даремно по снігу. У нього одна мета – від природи через це діло добитися продовження в житті. Якщо ми тільки візьмемо це діло, будемо вчитися цього діла, ми навчимося всі бути Богами. Не будемо ми природі своїм учинком заважати, а будемо ми природу любити, як любить її Іванов своїм тілом.

   7005:139. Коли люди Учителя пізнають, як заслуженого в цьому чоловіка, йому місце дадуть розпоряджатися. Він свої сили покаже. Вони будуть чудеса творити. Люди ніякими захворюваннями не будуть страждати, і не будуть вони так умирати. 179. У Бога сили до хорошого направлені. Він каже: краще померти в природі без усякого багатства, ніж ми вмираємо з великим багатством. Природі немає, за що карати Бога.  180. Цього Бог не хоче, щоб неоднаково жити. Він живе для того, щоб жити тривало, не так, як ми живемо.

   183. Він каже: зумій сам себе в природі зберегти, щоб не застуджуватись і не захворіти. Це зробив на собі в природі Бог. 184. Він просить у нас, ображених людей. Дайте йому всіх хворих людей, які лежать у ліжку, стогнуть. І випустіть на волю до мене ув'язненого  страждальця. Віддайте їх Богові, щоб вони в законі не мучилися. А після мого діла ставайте всі ви такими, як ви робилися завжди. Вас держава примушує, щоб ви були в ній залежні люди, воїни з природою. 185. Бог нікого не вбивав, не вбиває, і не буде він вбивати. За це все він природою нагороджений. Він не за державу воює з природою, а за людей всіх. Він хоче запровадити не важкий час, а легкий, щоб люди так не жили. Самі себе не садили, і не лягали, а навчилися в житті своєму допомагати.

   187. Чому я називаюся багатьма людьми Богом? За моє зроблене в природі. Я відкриваю людям зір. Хто мене просить, я йому, як чоловікові, у цьому горі допомагав і допомагаю, і допоможу. Нас усіх природа народила з повітрям, водою на землю. Прийняла не для того, щоб ми, люди всі, фізично трудилися, або розумово вчилися в іншого теоретика. Чоловік – це є в житті в природі квітка. Йому треба профіль. Він повинен жити в природі разом з повітрям, водою, і на землі. Своїми природними силами завжди бути в природі. Не спати так, як ми потягуємося. 188. Бог проти цієї звички. У Бога швидкий по землі біг. Навіщо йому держава. Він своїм вчинком у житті між людьми не робить погане. У нього одне хороше. Чоловіка треба навчити так, щоб він не застуджувався і не хворів. У Бога ніколи його голова не боліла. А тільки вона мислила. Фразу було треба написати так, щоб люди прочитували, і з цим написаним погоджувалися, бо це все зробив у природі сам Бог. Він пройшов між людьми своєю фізичною роботою у нас по всіх галузях виробництва.

  190. А чоловік як жив болісно, він і живе болісно. І буде жити болісно доти, поки не займе місце на землі Бог. Він не хоче, щоб люди з людьми воювали за землю, бо земля людей спільна. Вона нам нічого не дала, ніякого реального діла. Люди як жили, так вони живуть зараз, не задоволені нашою землею. 191. Законне діло в природі, в державі ми застудилися, захворіли, похворіли, а потім померли. Нам не допоміг раніше Бог, і ніхто тобі не допоможе від цього позбутися, бо люди йдуть не заслуженою дорогою, йдуть людським шляхом. А коли погодяться з Богом, що його дорога краща від усіх. Вона не примушує і не нав'язується. А якщо хочеш у природі не таким бути, як усі, то починай.192. Треба буде жити, і сильно жити, щоб ніколи не вмирати. Ось чого доб'ється Бог.

    7008:82. Мені на тіло надіти яку-небудь сорочку – вже це для мене є великий злочин.  Краще і легше буде тоді, коли я залишуся чистим енергійним тілом.  Для природи це вважається любов і чиста в житті правда. А вона знаходиться в людях. Вони всі зможуть зробити з простого звичайного чоловіка Бога.

    7012:134. Бог Землі прийшов таким, щоб нас всіх за наше несправедливе діло так сильно засудити. Ми такі є всі люди на нашій землі, живемо не так, як живе Бог, що прийшов на Землю. Він живе гірше від усіх нас. Не хвалиться, а терпить до того дня, до того часу поки його визнають ним.

   7012.06:161. Бог говорить. Віруючого в нього спасу, а невіруючого в нього засуджу. Ось чого ви зі своєю розвідкою дочекалися. Бог ні в кого не запитав сам себе назвати ним, саме діло показало, саме життя визнало Богу бути в людях. Люди без Бога заблукали. За землю воюють, вбивають один одного, не рахуються з ворогом, що його треба зробити любимим другом. Бог всіх втихомирить, своїм словом, ділом нам покаже, за що його прислала на землю природа. 163. Ніхто мені не вірив, що я Бог. Він тільки захистить ображеного, хворого. Наша молодь, вона теж своя. Куди ми її ведемо? Ми її прикрашаємо формою і фасоном. Вона у нас живе. А куди вона зі своїм наміром йде? До вічно не вмираючої могили. Бог говорить.  Моєю дорогою йти можна будь-якій людині, тільки треба заслужити від природи. Я в психлікарні «Матроська тиша» лижу на ліжку, як хворий. Який я хворий? Я їм, як лікарям, малюю картину свою, що я Переможець природи, Учитель народу, Бог землі. Вони мене за таке діло, що я ходжу в трусах, я для них божевільний.  167. Він не поганий чоловік зі своїми висновками. Він для ображеного чоловіка прийшов, і йому хоче допомогти. Він не за в'язницю і не за лікарню, він за здоров'я, за Червоний хрест. У нього є одне – врятувати молодь від важкого життя.

   7101.14:110. Не треба примушувати, не треба вбивати, не треба продавати, не треба купувати. Не треба наймати, не треба найматися. Є твоє бажання іншому в чому-небудь допомогти – без усякого допоможи. Ось у цьому всьому Бог живе. Купувати, продавати – вже є злодійство між собою. Краще буде, якщо є, чого дати. Треба знати, як дати і кому дати.  111. Він нашого не потребує. У нього природа, друзі на це невмирущі: повітря, вода і земля. Бог їх не боїться своїм тілом, разом з ними нарівні оточує себе. Струм, електрика, магніт – найголовніше. 

   7103.20:140. А коли чоловік кинув усю на собі залежність, він повинен не рахуватися ні з чим. Яка б для нього не прийшла природа на землі, чоловік не повинен нічого боятися, ні води, ні повітря. Вона любить дух, а в духові вся незалежність. Вона з одним чоловіком оточила. Впевнено говорить нам усім таким, хто не хоче користуватися цією якістю. А ця якість загартовує багато для того, щоб цю якість передати нашій молоді. Вона від нас чекає не поганого, а хорошого життя, але не смерті. Це тільки робить сам Іванов, він загартовується, він вчиться. Його діло –доводити бути Богом. А Бог – невмируща одиниця.  141. Він чоловік, він один з усіх є незалежний чоловік у природі. 175. Бог на землю до багатого не прийде, він на землю прийде для ображеної людини. 

    7104:88. А мене, каже Бог, ніхто не має права турбувати. Я чоловік не будівельник цього всього. Я любитель природи, люблю її тілом, обіймаю, цілую. Кажу їй: яка ти є хороша для мого життя. Я тебе, як матір, люблю, але не примушую її, щоб вона мені, такому герою з усіх, свої плоди давала. А я є помічник бідному, нужденному, хворому в усіх відношеннях. Мене треба буде просити. 89. У того треба буде просити здоров'я, хто може отримати перемогу над собою в природі.

  7112:29. Бог говорить. Я цього не роблю – не робіть ви. Що ми отримаємо від природи? Життя вічне не вмираюче. Це буде на мені такому. Я вже написав «Перемога моя» і «Неправда». Перше його є завдання для всього світу на нашій землі – звільнити ув'язненого, божевільного. Дати засоби існування мінімум серцю і душі 33 карбованці, малому і старому, різниці ніякої. 30. Якщо буде мало кому-небудь, ми прибавимо не одному, а всім. Тоді-то Бога ідея, яку він сам у себе знайшов, це буде для всіх людей таємниця. Ми будемо жити не по-капіталістичному і не по-соціалістичному, а за Богом. Бог не для того народився, щоб за землю рідну люди вбивали самі себе. Треба нам навчитися в природі по землі ходити босими ногами. Нас природа збагатить славою, ми не будемо залежні від неї. Потребувати нічого не будемо. У нас поводир є, це Бог. Він буде сідати за стіл – будемо ми з ним поряд. Він просить нас.

   31. Такому чоловікові, як Бог, щоб ми йому вказали місце бути на ньому. За це все, зроблене ним. Це небувале життя в природі. Ми воювати з нею не будемо. Продавати, купувати теж не будемо. Всі ми будемо жити здорові і сильні. Як наш Бог, такі й ми зробимося в природі. Досить нам умирати, нам треба жити, і самих себе зберігати. 64. Якщо у тебе в тілі не буде свого тепла, то ти чужим теплом не нагрієшся. Ти повинен в природі стояти на ногах близько до неї. У тебе повинні такі народжені сили, з якими ти не повинен робити твоє діло. Вони при тобі повинні залишатися. Тіло не повинно в природі втомлюватися. Він не повинен у природі на своє заднє місце будь-яке сідати. Завжди чоловік повинен по природі босими ногами за любої погоди рухатися. Він повинен свою швидкість у своєму серці розвивати. Це його улюблена робота, що завжди не зупиняється. Тіло не повинне носити на своїх порах ніякого мертвого. І не повинно в себе вкидати.

   94. Люди всі, що померли, лежать у праху в землі, їх Бог своїми силами підніме через живих людей, які закопали їх самі. Вони стануть перед судом за своє, зроблене ними в природі. За Божим словом за своє порушення отримають покарання в їхньому житті. 95. Я, як Бог, прийшов на землю для того, щоб підняти нашого бідного, хворого чоловіка, ув'язненого і божевільного звільнити. Щоб не було в'язниці та лікарні. 96. В умовах 35 років був залежним чоловіком, все своє життя за рахунок природи жив. А потім здався, став жити за рахунок самого себе, і став допомагати бідним, хворим людям. За що потрапив, як Бог, у в'язницю, потім за це саме в лікарню. Три роки і десять місяців там пролежав, та весь свій шлях описував, за що його люди назвали Богом. Якби він не любив своїм тілом природу, вона б йому не дала того, чого він хотів взяти від неї.

   108. Людина народжується з повітрям разом, з водою теж. А на землі їй доводиться ходити невзутою і неодягненою, з чистим енергійним тілом. Другом любові. Людина ніколи ніяк ніде не буде ображена. Ось що нам, людям, за це все вона прислала. Живого невмирущого Бога. Він між людьми такий є один. Не прийшов допомагати адміністратору цього діла. Він з міжнародним хрестом, зі здоров'ям. Він буде випускати ув'язненого, він буде випускати божевільного. 160. Не треба заважати, не треба Бога не визнавати. Треба йому вірити, особливо людям хворим. 176. А Бог повернув від смерті багатьох. І його бажання думки звільнити тюремника, звільнити божевільного. Коли він це зробить на людях, йому як такому повернуть, і дадуть йому його місце. Він нас осудить. Одні будуть його, а інших він від себе прожене. Ті, хто йому вірить, а виконувати не хочуть, він їм скаже: відійдіть від мене, і створіть те, що створив я. Вони залишаться засуджені мучитися без кінця і краю.

   7201.15:37. У нього ідея – допомогти ображеному чоловікові.  А адміністратору або охоронцю порядку своїм ділом не перешкодити, але своє на арені поставити. Хто ж не погодиться на собі таку історію бачити: бути хворою людиною, а потім зробитися здоровою. 70. А от щоб самому зробитися в природі між людьми, за зроблене діло бути в людях Богом, цього люди не заслужили, бути на землі Богом. Крім тільки одного нашого руського чоловіка Іванова. Він подружив з природою, з повітрям, водою і землею. Через любов зробилися  любимі й незабутні вічно друзі. 71. От за що Бог нас буде судити, за своє місце. Чоловік робить у своєму житті, він отримує погане. Це його смерть. Вона в процесі ним розвинена для того, щоб тіло втратити на віки віків. Це все нам наробила політика з економікою. Ми через це все сидимо у в'язниці і в лікарні.   72. Є твоя любов у цьому ділі – роздягайся, роззувайся, і слідом за Богом. Що він буде робити, те й ти. Його ідея: іншому нікому не заважати, а своє ставити обов'язково. 73. Ось чого Бог доб'ється в природі – без усякого діла жити. Він нікого не просить, нікого не примушує. Навіть каже: не треба, дуже погано та холодно. Краще буде по-своєму жити, по-Богу важко і прикро. Є можливість кинути, не робити. Це не ідея Бога, любити треба нездоров'я. Це робить Бог, тому він у цій справі заслуговує Бога. Мені дуже холодно. У тисячу раз я чую холод сильніше, ніж ви чуєте.

   74. Це моє рідне щастя бути в природі таким, як ніхто так у житті не ходить. Я віддав себе на жертву. Моє тіло в атмосфері набирається природних сил, а вони в мене живі. Якби я в природі не копався так, як мене природа примусила одного чоловіка любити. Обіймати й цілувати будь-якого ображеного, хворого, що зустрічається. Я їм не гидував, старався з ним я зустрітися і запитати, а чим він хворіє. Хвороби були на людях різного характеру, але болісні. Чоловік від них сильно страждав. Вона його так мучила до мого прийому. Коли я його візьму своїми руками за його руки, вже мій струм, електрика пішли по його організму. 82. А Бог – це чоловік не такий, як усі люди. У нього думка не така, щоб собі. Він каже: йдіть слідом, те робіть, що робив сам Бог. У нього немає того, що мають люди. Ми йдемо дорогою Бога. У нього немає такого свого місця, щоб його вважав своїм добром, з якого чоловік зранку йшов.

   92. Через це на моїй нозі прогресувала рожа. Мені зробили укол, вона так відмінною залишилася. Взяли тіло, як такого хворого, якому не дають через розвинений розум місце це, воно належить Богу. Таємниця, за висновком усього цього, є в чоловіка, хто в природі знайшов для людини хворої засоби. Раз Переможець природи, значить, Переможець ворога. Він у природі прогресує всередині і ззовні. Людина через це отримує хворобу. Вона захворіє або сідає у в'язницю. 188. За його ділом прийшов на землю через це сам Бог. Він для цього прийшов на землю, щоб засудити всіх. Краще нам не народжуватися на білий світ, і не з'являтися в природу так, як нас наші батьки самі себе змусили, щоб у них народився син або дочка для того, щоб цією людиною хвалитися.

   7202:55. По-людському жити і робити діло – треба вмирати. А по-Богу – гірше від усього на білому світі і холодніше від усього, але зате вмирати не будеш. Що ми хочемо в житті отримати, життя чи смерть. Щоб вони спробували та пішли по дорозі Бога! 56. Бога ніщо з штучного не захищає.  Він природи не боїться так, як ми її боїмося.  Якщо я такий буду потрібний у природі, вона мене нічим ніяк ніде не зачепить. 57. Я, каже Бог. Для мене в природі погане краще не може бути. Я люблю, ніколи не одягаюся при холоді. Для мене холод – це сильне, енергійна життя. 37 років я таким пройшов, скільки можна за цей час померти. А є сказані в людях слова: береженого і Бог береже. Всі люди так, як вони ходять, померли. А Бога ідея – це ідея є чоловіка, незалежного в природі. А його це діло треба заслужити в природі, щоб природа за твій вчинок заступалася, а не накидалася, як вона робить.

   87. Він раз не хворіє, не застуджується, вже є його в природі якості. Він їх не привласнює до себе особисто. Бог каже, це всієї природи є. А Бог каже: треба не в природі шукати таємницю, треба шукати таємницю в самому собі, в людині. Не треба ім'ям своїм називати, а треба визнати це все природне. А в природі думка, живі люди, але не мертві. Ми народжені, нас з вами наші предки тільки зустріли, і по своїй дорозі повели. Це їхня була велика в цьому ділі помилка. 88. Бог не прийшов на землю, щоб людям перешкодити. У Бога є прохання одне для всіх. Ви робите те, що вам треба робити. Бог дуже просить, будь ласка, робіть, тільки моєму ділу не заважайте. 138. Я хожу таким между нами в природе ради души человека, чтобы сердце никогда не старело.138. Я ходжу таким між нами в природі заради душі людини, щоб серце ніколи не старіло.Люди жили одинаково. Люди жили однаково.Нам не надо золото с серебром. Нам не треба золото зі сріблом.Надо природа, ее любить везде и всюду живым телом, как любит наш Бог. Треба природа, її любити всюди живим тілом, як любить наш Бог. Его окружает вселенная природа, он в ней живой, никогда не умирающий. Його оточує Всесвіт природа, він у ній живий, ніколи не вмираючий. Наша молодежь об этом узнает, согласится с ним. Наша молодь про це дізнається, погодиться з ним.Мы с вами бросим стоять на очереди, ждать времени одного, а когда мы сделаемся такими преступниками, нас признают больными людьми, укажут тюремную или больничную коечку.

   150. Це Іванов. Він за це взяв ім'я, що вічно не вмирає. Його люди прозвали Богом за хороше, зроблене ним діло. Він і не хотів себе визнавати між людьми, що він є Учитель. А раз він Учитель, учить людей до безсмертної істоти, вже він є Бог. 188. Хто вірить сильно Богу, а сам це все не виконує, це не Бога чоловік. Бог не хоче, щоб між людьми такими розросталася в'язниця і лікарня. Він хоче бути визволителем усього цього. Ось яке завдання Іванова: завоювати між людьми не смерть, як воно робиться, а треба завоювати життя. 195. Він шукає не в природі, а в самому собі таємницю, тому він так і ходить.

   7204:77. Нас усіх природа зведе. Ми повіримо Богові і те зробимо, що нам не сподобається. Бог хоче життя, але не смерті. В'язницю і лікарню прибирає. Треба проявити в природі вчення Бога – ніколи злочинця не буде, хвороба скасується, а народиться між людьми любов і здоров'я. Все це зробить сама природа. 156. Ми у себе для цього всього маємо Переможця природу. Це є людини в усьому світі любов. Вона хоче сказати нам: через це все не буде ні зовнішнього, ні внутрішнього ворога. А Бог землі – це є нас усіх суддя за наше все наявне. Він нас осудить за те, що ми з вами в природі живемо добре і тепло. 183. Він ім'я, назву отримав у народі їхню. Діло Бога найкраще в житті є. Якщо я, чоловік, буду треба природі, вона ні в кого не буде питати, а свої сили застосує в будь-якому місці його зберегти. Бог – друг є природи через їхню одну любов до живого тіла.

    7204.28:24. У нього природа, друзі улюблені невмирущі – це повітря, це вода, це земля. Вони йому в будь-якому напрямку допомагають. Бог нікого не примушує і нікого не просить так, як йому доводиться по холоду ходити, а краси у себе на тілі не мати. Він незалежний від кого-небудь, від природи. А завжди хвалиться своїм здоров'ям. Каже: це не моє здоров'я. Місць на це діло вистачить. Будь ласкавий, для тебе є все, лише б ти хотів бути Богом. Бог сприйняв всі наявні на собі хвороби, які є в природі. Він своїми силами, волею дав їм як ворогу відсіч. У Бога всередині тепло є природне, ніколи воно не падає, а завжди живе, енергійне.

   25. Він буде вчити молодь не поганому, а хорошого. Бог є господар природи, він же і хранитель усього життя. Його бажання одне – жити, але не вмирати. У Бога така думка по шляху веде. Не чужим хвалитися перед природою, а своїм живим енергійним тілом. 71. Одна жінка з Магнітогорська поважного віку, вона свої повіки від очей не відкривала. А про мене почула, що між нами, такими людьми, зародився Учитель народу, Переможець природи. Їй довелося писати йому листа, в якому вона його просила щодо цього, як Бога свого, щоб він їй відкрив очі. Він до цього ні від кого не чув, що він є між людьми Бог. А в свою чергу дочекалася після своєї відповіді. Він їй написав своє вчення, як буде треба, щоб не хворіти, не застуджуватися.             

   72. Вона людина землі, вона отримала те, що слід. У неї (очі) відкрилися. Вона йому, як Богу, пише, і його називає: «Ти є світило всієї землі, Бог для нас. Та ти мене змусив відкрити очі. Я стала бачити. Я стала бути в людях людиною. Для мене це природа вся. Я прямо, як жінка, прокричала по всій нашій матері природі. Це не чоловік даного часу. Характер цього чоловіка не людський. Ми його тепер назвемо Богом землі. Це є Дух Святий. Він буде жити в природі, ніколи не буде вмирати. Його люди в цьому підтримають. Він не буде робити так, як роблять у природі всі люди».

   7210.02:11. Їм Бог говорить. По-вашому пожили добре і тепло, покористувалися правами – давайте ми спробуємо такими залишитися, як наш Бог себе примусив. Він живе холодно і погано. Він говорить про здоров'я. Я не застуджуюся і не хворію. Що може бути від цього краще. Це тоді в людях буде, коли його всі люди на землі визнають, і в один голос вони скажуть: це є Бог. Він народився в природі не для того, щоб йому як такому кланялися і в нього просили все. Він у людях народився для своєї в природі ввічливості, щоб його за це любили.  27. Бог, він один такий чоловік є, який живе не так, як усі. Він – для  всіх людей.  Він – уболівальник за того страждальця, за того хворого, хто у себе має на тілі грибок, злоякісну пухлину. 51. Його назвали хворі, що оздоровилися: Бог Отець, Бог Син, Бог Дух Святий.  Так підтвердила природа в Перемозі моєї. 52. Він, як Бог один є в природі, їх засудив своїми словами. Ви прожили на цьому ось білому світі, підходить уже до 2000 років. А що ви в цьому ділі зробили? Мішок для себе, цей красивий самозахист. У нас на наших тілах висить мертве, яке відбирає від нашого тіла сили. Ми через це все не робимося в природі сильними, а втрачаємо себе в цьому ділі безсилими.         

   58. Бог на землю прийшов для того, щоб помирити людей з природою. Вона цього чоловіка на це діло прислала, він між нами зайняв своє місце. І тепер сам все своє діло описує, як автор своїх слів. Вчені бояться цього чоловіка. 121. Нам, всім віруючим і невіруючим у Бога, буде погано. Ми в природі таких сил ніколи не отримаємо самі.

   7301:114. А тепер чоловік доб'ється від природи, йому не треба ніякого діла. Йому не треба буде ніяка їжа, ніякий одяг і ніякий будинок. Він буде Бог землі. По ній буде ходити безсмертним, свої чудеса творити. Він буде дружити з природою, любов з нею проявить. Буде вчити людей Божій справі. Те, що було, його не буде. Ми станемо на свої ноги, і на них будемо простоювати завжди. У нас буде своє природне тепло.  138. Моя ідея така, щоб іншому не перешкодити, а своє поставити. Це найгірше з усіх і холодне, гірше не може бути від цього всього.

   7309.12:22. Це повітря, це вода і земля – найближчі, по-моєму, друзі. Вони мене так навчили, зробили мене, людину, Богом. Чого ж нам з вами не погоджуватися. Наше таке людське життя. Аби тільки згодився, дав своє в цьому бажання. Двері господар будь-який відчинить, аби тільки людина захотіла. Моя така була робота, я в природі навчився сам. Всьому цьому протилежний. Нікому з усіх ніде не заважати, а своє таке діло поставити. Моє діло – природу треба просити, як рідну свою матір. 39. Бог народився не для смерті, він народжений для життя. У нього така є ідея. Не ховатися від природи. Вона є йому одному в житті великий друг. Природу він любить своїм тілом, своєю душею і серцем. Завжди своїми словами звертається, її просить.

   43. Мене треба буде просити, ти будеш скрізь і всюди в природі здоровий. Рука не напише даром. Це одна є істина. 54. Зустрічається зі мною чоловік. Я його не вважаю в цьому поганим, свою ввічливість проявляю.  До самої його душі люблю. Не чекаю від нього ввічливості.  Йому своєю голівкою поклонюся. Ніколи ніяк поганого не подумаю, завжди бажаю йому доброго.  Я тебе як хворого прийняв, тебе нужденного навчив. Він мене такого зрозумів, як треба.  Свою любов проявив.  Через це все отримав від мене особисто здоров'я. Хто ж є я такий у природі, якщо люди повертають здоров'я назад? Це дорога не людська, є дорога Бога. Бог любить природу, просить її своїми словами сильно. Природа, дай мені життя. І навчи мене вченим бути, щоб я знав одну сторону і знав іншу сторону в природі. Я через це все отримав ім'я, тепер ним я хвалюся. Не хвала це є в житті, а істина, природою зроблена. Цьому чоловікові треба вірити, як Богу, його треба просити.

      96. Це є одна істина, вона обрала мене через це діло Богом землі. Причому тут я такий. Мене в цьому народила природа. Вона мене учить практично. Вона на мені робить чудеса. Я є такий один у житті. Люблю я природу, не розділяю я її приходу. Одна між нами зародилася істина – бути в природі таким Богом.  98. Милі мої ви люди! У своєму розвитому житті у Бога сили є такі, щоб вас покарати. Але він ваше все знає, як помилкову дорогу. Не хоче природу просити, щоб людей покарати. Він чекає свідомість у людях, щоб вони визнали Бога. Він прийшов на землю людям не заважати.

   125. А у Бога такої зацікавленості немає, у нього адміністративної особи немає, щоб наказувати або кого-небудь примушувати. Треба так зробити, щоб образи не було. Своє знайдене зробити всім, а чужому ніяк не заважати. Це загартовування свого тіла для того, щоб не застуджуватись, не хворіти. Це саме зробив Бог. Йому не треба для цього хороше і тепле. Він себе навчив у природі користуватися природно холодним і поганим. 128. Бог – це є ми, всі люди. Будь-яка і кожна людина зможе зайняти своє місце. 134. Живуть учені люди за гроші. А без усяких грошей живе Бог землі. Йому не треба буде в цьому теорія. 138. У Бога такої власності немає, він навіть її ніяк не визнає. А людину живу добре знає, її такі природні сили визнає. Бог людям не будував на землі церкву, він їх не просив, щоб вони туди ходили. І Богові там молилися, і просили у нього великий у природі прибуток. Він їх не вчив на землі прибуток отримувати. Вони самі робили в цьому.139. Бог не танцівник у народі, і не співак для людей їхніх пісень. Він є Переможець природи, Учитель усього в природі народу. Він нас, усіх людей, учить одному – бути в природі незалежним чоловіком, любителем у природному житті. Другом зробитися в природі. Однобоко не доводиться жити, треба буде жити з кругозором. Між собою в людях ввічливість проявляти. Взятися за ту для всіх дорогу, яка нам дає в житті щастя всім. Ми не повинні в себе мати в'язниці та лікарні. Учителем недарма його назвали. Він будь-якого ворога на тобі вижене. Перш ніж людині допомагати, треба буде допомогти самому собі. 140. Загартування-тренування є наука, вона буде наша народна.

    7309.26:27. Всі померлі люди лежать на своїх місцях, вони чекають такого чоловіка,  хто про це діло буде думати, щоб їхнє життя повернути назад. Це все одно в людях буде. Бог на це все прийде. Він свої сили всім покаже, змусить він усіх одному вірити. Його справа одна – ображеному допомогти. Заслуженого обдарує життям. А ту нехорошу людину покарає. 30. Нам треба не примушувати чоловіка, і не робити його в природі таким. Треба його ввічливо благати, просити. А ми з вами не просимо природу велику, а з самого маленького примушуємо. Це наша в цьому є велика помилка. 31. А Бог – це особа людська,  він збагатився природою,  повітрям, водою і землею. Це вони його милі друзі, у будь-яку хвилину вони допоможуть. Треба буде по-природному робити, любити в природі все, що є. 33. Треба буде так жити, як живе сам Бог. 35. Якщо ми всі його визнаємо Богом, йому будемо вірити, і вчитися в його слова, ми свій потік змінимо, помирати ми перестанемо.

   39. Краще з усього, треба вчитися на Бога. Бог став відходити від хорошого і теплого. А прийшов зі своїм здоров'ям  до холодного і поганого. Ось чого сам собі обрав земний Бог, що прийшов. Йому не треба людське багатство. Він цікавиться природою. 54. Вона багато років тримає людину, він сидить у неволі. Йому звідти не вийти. Це тільки Бога ідея: всім ображеним людям прощається. 55. Я, говорить Бог, це Іванов. Моє тіло не збирається вмирати. 108. Я Бог лише тому, що я прийшов вас, людей, засудити. Ви несправедливістю живете. Землю, повітря, воду присвоїли. Кажете, це природа наша.

   109. Запитайте у німців, у вояк, як вони мене в ці дні по Дніпропетровську вночі на мотоциклі по своїм людям, по гестапівським начальникам возили. Це право вони мали, вони не мовчали, говорили. Для фашистів це було диво.  Вони ставилися, як до Бога. Їх у цей час під Москвою, під Сталінградом оточили. Вони понесли поразку. У них була велика техніка. Але вони агресори, хотіли. А в природі всі хочуть. Ображені – це руські солдати, вони випросили милість Бога. Він з нами разом воював. Своєю думкою лазив у Гітлера в голові, у мозку. 110. Він йому не давав мислити. Що не операція в наступі, був його в цьому програш. А Іванов зимою по морозу не боявся німців. Їм сказав: Сталін виграє війну. Вони ж це отримали. Іванов був правий у всьому. Земля є не людська, як вони розуміли. 112. А за ображених сам Бог. Був він на стороні їх, і буде. 119. Тоді війна замириться, не буде ніякої битви, коли люди визнають Бога, і будуть кричати вони про нього. Люди не будуть нападати на людей, мир між людьми восторжествує. Він тоді візьметься людей судити, у нього є під руками матеріал. 123. Перед останнім кінцем, люди визнають Бога, вони кинуть воювати за землю. Їм Бог скаже: даремно ви, ізраїльтяни, воюєте. Ви і без землі жили так, як жив весь народ важко. 147. Нічого не робити, і не буде, за що відповідати. Така політика Іванова в людях. За цим усім діло є в житті. 148. Через мої руки струмом убиває біль. А повітря, вода і земля – найголовніше, що і проходить через тіло Іванова. Він є в цьому ділі Бог. Земля приймає за його діло, вода теж зберігає його сили,  повітря оточує все його тіло. Тому він і вважається між людьми Бог. А Бог сам робить діло в природі для людей. Люди бачать його, на його діло прихиляються. Він нікого так не примушує. А якщо буде потрібно, він попросить. Його є велика для всіх ввічливість, вона тримає Бога нижче від усіх. Щоб кому-небудь з людей перешкодити, цього в житті він не робив нікому.

   156. За що мене назвали Учителем народу? Я йому повинен бути корисний. Учу їх усіх одному здоров'ю. Допомагаю виганяти їхню хворобу шляхом свого вміння природно. Природа його покарала. Вона йому в цьому пробачить. 157. Ось що нам Бог зробив. Його ідея веде людей до життя. А життя людину оточує до безсмертя. Видно з цього всього діла, що людина так не буде вмирати. 171. Його одне діло – підняти хвору ображену людину. Щоб у житті в'язниці не було, а лікарня із землі пішла. Треба буде людині оточити себе вченням Учителя. Кожен народжений чоловік, він повинен усно запам'ятати, що треба зробити в житті чоловіка. Щоб заслужити в природі славу, треба проявити свій догляд за собою.

     7311:10. Щоб люди довірилися і погодилися з ним, люди повинні побачити на цій людині користь. А коли вони дізнаються, і на це все подивляться, вони свої висновки зроблять, чи треба буде це зробити. Він свої слова нам скаже, одну з усіх правду. Нам треба пробачити всіх злочинців, щоб вони не ображалися, і не мали до людей претензії. Всі ми повинні переробитися, за Божою думкою жити. Треба робити всім те, що робить він сам. Він нікому не хоче поганого, а тільки, щоб було добре.  11. Я, говорить нам Іванов, нижче від усіх і ввічливий. За собою доглядаю, пробуджую себе водою, а повітрям поповнююся. 30. Торгувати, міняти – це не можна робити. Бог за це діло судить, і буде він судити за це. Не сильні будуть у славі, а найменші заберуть все. За них, як ображених людей. 31. Бог за те, щоб не було вязниці  зовсім, також щоб не було лікарні. Це вчення Бога робить. А він є між людьми один такий, якому треба кланятися за його ідею.

   7402:1. 14. А між цими людьми народився Бог. Він є в природі світило всьому. Його діло –  вболівати за хвору людину, забуту нами. Він між нами всіма з'явився в житті через наше з вами незнання. Якби ми знали про це діло, нас би таких людей нічого не брало. 33. Треба у себе зародити свідомість таку в житті, як її породив Бог. Бог не хоробра особа, а уболівальник при всякому нестатку. Ось яке ім'я став мати Бог. Він людина є в природі, і в славі йому треба вклонитися. 40. Ми люди такі є в житті, подивимось ми на сонечко: ми побачимо правду. Бути таким, як він є.

   109. Ми повинні спільними силами народити людину. І за Божим розсудом виходити, щоб він не вчився теорії, а вчився природно в природі, відчував практично на собі. Йому не треба одяг, і не треба йому їжа. 164. А коли ми будемо жити за Божим, ми більше вмирати не станемо. Нас з вами оточить наша незалежність, сила нашої природної природи. Ми будемо робити і вчитися стати в природі Богом. Для нас, таких людей, як ми є в ній, вся юстиція з в'язницею відійде, і науки медичної не стане. Піде з лікарні хворий. Ось що нам Бог принесе з собою, життя наше в природі. А від смерті ми підемо, будемо ми всі Боги у ділі. Нас такі умови оточать, ми залежно не будемо в ній жити, а візьмемося за незалежність. Вона нас оточить силами. Ми з вами будемо думати про одного, а він буде думати про всіх. Різниці у нас не буде, а ми однаково будемо жити. У всіх є душа і серце, їм треба їхня воля. Вона нас повинна оточити. Якщо потрібно буде робити діло, ми його будемо. 211. Бог – це є чоловік, він через це діло своє отримав його назву.

   7406:11. Жити так добре і тепло – треба нам такий учинок потоку змінити не на людську ідею. Треба нам, усім людям, обрати одне ім'я, і ним як таким базуватися.  Він між нами такий зароджений один чоловік з таким поняттям. 12. Це ворота стоять для проходу через них тільки Богу. 75. Всі люди померлі лежать у праху, вони чогось у природі чекають. Про них думає один Бог. Це обов'язково буде. Той чоловік, який його закопав, він його відкопає. Про це все думає тільки Іванов. Його діло одне є в природі істинне. 113. Людина не повинна багато знати. Це знання людям нічого не дає корисного. Краще знати менше, ніж знати багато. Людині треба буде почуття, яке треба природі. А в природі є люди. А в людях є сила спільного характеру. Я їх як Бог, що прийшов на землю для спасіння світу. Я є чоловік не такий, як усі люди, залежні від природи. 153. Бог, він рятівник людей, вболівальник за бідного чоловіка, що потребує. Він хранитель усьому. Нікому з людей не заперечує. Бог є чоловік не такий, як є всі люди. Він один протилежний. Він проти в'язниці, проти лікарні.  Він цінує природу, особливо зберігає людину. Він учить добру. Йому не треба гроші, у всьому це мірило в людському житті. Гроші не порятунок.

   7407:4. Що може бути від цього краще, якщо ця людина не одягається і не їсть, і будинку не потребує! Уже это не человек, а по делу своему есть Бог . Вже це не людина, а за ділом своїм є Бог. 14. А Бог про це думає давно в природі.Если он заключенного освободит, то ему придется легко выпустить с больницы больного. Якщо він ув’язненого звільнить, то йому доведеться легко випустити з лікарні хворого.За него, как за Бога, возьмутся все наши земные люди, они его своими умами поднимут на воду. За нього, як за Бога, візьмуться всі наші земні люди, вони його своїми умами піднімуть на воду. 15. Я як Бог не прийшов для того, щоб у природі вони так без усякого помирали. Бог пишет про этого человека. Бог пише про цю людину.Богом можно сделаться любому человеку. Богом можна зробитися будь-якій людині.Лишь бы он захотел, то в природе добьется. Лише б він захотів, то в природі доб'ється.В природе холода и плохого хватит . У природі холоду і поганого вистачить. 42. Хіба погано буде людям, якщо вони будуть жити за вченням Бога.Он помогает человеку на хорошую сторону, он нас всех любит. Він допомагає людям на хорошу сторону, він нас усіх любить.Он не хочет, чтобы мы друг с другом ссорились. Він не хоче, щоб ми один з одним сварилися. Он против того, чтобы люди ругались. Він проти того, щоб люди лаялися.Он против того, чтобы люди курили. Він проти того, щоб люди курилиОн против вина., він проти вина. И не хочет, чтобы люди воровали. І не хоче, щоб люди крали. Даже он не хочет, чтобы мы убивали.Навіть він не хоче, щоб ми вбивали. Он не за тюрьму, не за больницу. Він не за в'язницю, не за лікарню. Он говорит: нам всем надо искать не в природе самой все то, что надо – нам надо искать в человеке . Він каже: нам усім треба шукати не в природі самій усе те, що треба – нам треба шукати в людині. 50. Мене, таку людину, прислала природа для того, щоб учити людей.Моя идея такая: не брезговать другим, любого человека любить. Моя ідея така: не гидувати іншим, будь-яку людину любити.Вот поэтому я стал через это между ними Бог, светило всей природы . Ось тому я став через це між ними Бог, світило всієї природи.

   79. Я рятівник народів, йду для всіх національностей.Один не хочу, чтобы они это все делали и недоделывали, умерли . Один не хочу, щоб вони це все робили і недоробили, померли. Я хочу, чтобы они по-новому жили. Не делай другому того, чего ты не хочешь делать . Я хочу, щоб вони по-новому жили. Не роби іншому того, чого собі не хочеш робити.80. Это для всех людей есть идея . 80. Це для всіх людей є ідея. 89. По-нашому не живе, з нами поділився. Говорит: живите вы по-своему, вам будет хорошо и тепло – это ваше. А мое – это плохо и холодно, вы его от меня не отберете. Каже: живіть ви по-своєму, вам буде добре і тепло – це ваше. А моє – це погано і холодно, ви його від мене не відберете.Поэтому я и есть Бог земли через это самое . Тому я і є Бог землі через це саме.Желаю всем счастья, здоровье хорошее. 123. Стань на свої ноги, і стій стільки, скільки тобі треба.Заднице подчиняться не надо. Задньому місцю підкорятися не треба.Надо думать, надо делать на ногах – это будет твоя слава . Треба думати, треба робити на ногах – це буде твоя слава.

   7412:152. Люди, які отримали від Учителя, і отримують через просьбу своє здоров'я, вони його визнають за це саме. Він заслуговує в людях – Богом землі. Він не проти легкого життя. Він уболівальник за ображеного, хворого. Він проти в'язниці та лікарні. 180. Є у вас хворі, я у них запитав? А хазяйка тітка Дуня, вона мучиться п'ять років радикулітом. У неї болить спина, він їй не дає розігнутися. А я її прошу, щоб вона вийшла на поріг свого дому, і підняла вгору рот. Через нього з висоти потягнула повітря. Сама сказала: «Учителю, дай мені моє здоров'я». І прийди назад. Тітка Дуня вийшла, зробила те, що їй потрібно, звідти вона повертається, і мені вголос каже: «Ти є Господь, прийшов на землю рятувати нас».

   7502:69. Наше діло – віруючих у Христа, а він колись нам так сказав, щоб ми не відвертались від свого близького й чужого, йому як такому своє наявне побажали. Це їх, усіх віруючих у нього, вони цього не роблять: треба побажати йому всього того, чого сам хочеш. Ось це буде наша всіх слава, вона оточить нас усіх – істина. Ми не будемо заперечувати. Ми, усі люди наші такі, узялись, робимо в природі по-новому, по-еволюційному більше від того, що було сказано. Учитель своє місце не присвоює  до свого імені, бо це ось місце належить усім людям однаково. Учитель просить, благає всіх нас таких, живущих на білому світі, щоб люди цього всього не боялись і не присвоювали собі це все, і не називали це діло своїм. 80. Учитель є все на землі, він береже природу. А раз він її береже, він - її хазяїн.

  7507:110. За що мене люди називають Богом? Я – Учитель народу, я в людях зробив діло, ним оточив себе на віки-віків. Я їх не лікую, як лікують лікарі, я їх пробуджую, їх тіла. Вони лякаються, їм страшна холодна вода, зате вона робить людському тілу легке в природі. 113. А Бог зі своєю ідеєю говорить: ніхто нікого не буде при моїй ідеї вбивати. Треба вірити Богові й згоджуватись із ним ділом, він нас веде не в бій, а до життя з природою. Він чоловік один - проти військового порядку. 117. Досить бути дітям у своїх батьків утриманцями, вони повинні самі себе своїми засобами зберігати. Люди мають цього добитися через Божу ідею. 120. Він – Бог землі; за наше нехороше, у житті зроблене людьми, Бог осудить, покарає своїми силами. 141. Що сам хочеш, те іншому побажай. Це - треба любити людей, з ними треба згоджуватись. Люди хочуть – тут їм треба помагати всім. 144. А є Божа сторона, він оточується в житті холодом і поганим, як бачите його. За це він є всього Всесвіту Бог.

   7605:23. Треба буде просити Учителя, він у нас один. Люди всі потребують допомоги в природі, вона через його ім’я дає нужденному. А чого чоловік у житті не потребує, йому треба, він шукає в природі, хоче знайти. А Учитель – Бог для ображеного. А ображений – він бідний чоловік, у нього нема достатку, йому треба в цьому допомога.  27.  Гітлер вірив Богу, а сам порушував, він ішов на ображеного солдата, котрий просив у Бога йому помогти у війні. Він йому поміг, дав йому силу оточити і перемогти цього ворога. Бог заступився за солдата. 28. Треба нам Бога, він один є спаситель життя. Усі люди примушують, а Бог усіх просить. 33. Він не допомагає особі адміністративній, хто розпоряджається чоловіком іншим. Це в природі примушення, один за рахунок іншого живе. 35. Бог нікому з усіх не хоче поганого. 38. Бог не велів, щоб хати для життя ставити, хутори не робив Бог – він проти цього всього. 65. Бог – це є в житті чоловік, він народжений по просьбі ображених людей у своєму нестатку. 102. Я є руський чоловік, а вболіваю за все наше земне людство. 103. Бог – є хазяїн усієї Землі, він не присвоював цей Чувілкін бугор, на ньому, за всім визначенням самого народу, має народитися наш земний чоловік без усякої потреби. 114. Вона його прислала в люди робити користь, у їхньому горі або біді помагати, щоб його не було. Це вже є сторона Бога. 139. Я особисто це діло, котре знайшов у природі, не присвоюю і своїм іменем не називаю. Це є природне діло.

   7606:7. На землю прийшов Бог із своїми силами, з любов’ю до природи. Вона його зустріла, вона йому ввела здорову силу. Він її нам передає через руки струмом, магнітом від чоловіка до чоловіка переходить. 60. Про них ніхто так не думає, як думає один Бог.  61. У Бога всі народжені люди - на обліку, він їх за добро їхнє любить, а за погане  ставлення він їх карає. Природа любить Бога, він у ній один є Володар. Хто з людей його просить, той і одержує. А той, хто не думає про нього, він завжди програє в усьому. 74. Він – чоловік із своєю ввічливістю, із своїм учинком, нижчим від усіх. Він - Бог, його діло корисне людям. 77. Так Богом робиться в людях давно, Богом і буде робитись доти, поки ми відкопаємо із землі чоловіка, вмерлого давно. Він буде живий. Це буде діло Учителя, він цього в природі доб’ється. Він побачить цю правду. Воскресіння, Свято Паска – це буде Учителя день, він був розп’ятий на хресті. А тепер він ходить по землі, з нами на нашій мові розмовляє, говорить нам: це обов’язково буде. 78. Усі мерці прийдуть у життя тепер наше.

   7608: 47. Можеш стати на арену  сучасного чоловіка в його техніці – стань. Не хочеш ним бути – для тебе є Божа дорога, вона ніким не зайнята. У Бога в природі – природна сторона, незалежна ні від кого, а любляча всіх, усе. 84. Божа ідея – старе зжити, а нове народити. Місця для цього Бог не має, і нікому він його не рекомендує мати. 127. А Бог – це є твоє діло в природі. Ти його робиш і повинен його зробити, щоб вийшов живий у людях корисний факт. Ось чого треба буде в природі добитися своїм терпінням фізичного тіла – себе примусити зустрічатися з природою однаково: як із теплом, так із холодом. Треба вчитися жити холодно й тепло.  128. У них усіх бажання жити добре і тепло, а природа підсовує своє погане й холодне. Вони потрапляють у біду, часто хворіють і завжди вони вмирають. Це вважається не кругозорі, а однобокі умови життя. Людське, але не Боже. Люди не захотіли Богом бути, а жили по-людському. Бог то Бог, але не будь сам поганий. Це найгірше, коли сам хочеш те, що людям не треба. А треба побажати людям те, що сам хочеш. Бог – це Іванов, він своє місце не присвоює. Дуже просить, запрошує: будь ласка, ставайте й робіть ви, усі люди, за цим ученням. 129. У Бога своя дорога – холодна, погана. 142. Зараз ми не ладимо один з одним, за землю воюємо. А щоб мирно жити, нас помирить Бог – це Іванов.

   7702:120. Я це ім’я (Бог) отримав у людях через діло моє: я відкрив сліпим світло. 121. Не заперечуйте їм це. Нехай вони залишаться в спокої, це їхнє буде діло. Воно в людях заслужене. 191. Паршек просить, благає: збоку місць вистачає, будь добрий, ти стань збоку; те роби, що я буду робити. У мене нема, чого тобі давати. Я не природа, а такий само чоловік, як усі люди.

   7704:34. Вона не заперечувала ніякому чоловікові бути між людьми навіть Богом землі. Це його діло є в людях робитися по Божому ділу. Місць вистачить, лише б чоловік захотів у природі Богом оточити себе, діла всім людям доступні. 35. Бог навіть просить будь-якого чоловіка в цьому ділі. У Бога всі дороги відкриті й усі місця не захоплені. Будь добрий, стань і роби. Природа велика. Хіба Бог природу захоплює. У нього нема присвоєного місця. У природі непочатих місць для Бога вистачить. Жара – джерело є в природі, і також є холод – теж джерело, у котрому є повітря, вода, земля. Вони, ці тіла, – невмираючі; жили, живуть і будуть жити для цього чоловіка. Він подружив із ними, як із любимими друзями. Вони його зробили одного між усіма таким Богом, як він виявився між людьми Богом. Його люди зробили Богом за його діло в них. Я не падав з неба. 79. Паршек по своєму ділу являється в природі Бог: він калік ставить на ноги, очам видимість дає. Йому як такому ці якості дала сама мати природа. Вона така є, що народжує, сама себе береже, вона не хоче вмирати.

   83. А волю нам несе Паршек. Він як таким людям усім за все зроблене нами діло прощає, тільки більше робити не треба. Паршек по ділу – Бог землі. Він не хоче, щоб люди так умирали. 135. Завжди держись поганого, то тоді прийде хороше. 136. Не треба думати про іншого погане, а треба вважати його завжди хорошим.      

   7707:16. Я як Бог усієї цієї землі є Спаситель усіх наших душ від найлютішого ворога.  134. Ні отець, ні син – ніхто, крім одного Духа Святого, не розкрив у цьому істину, щоб у нас таких людей простились гріхи і ми більше цього не робили. Техніка не заступилась, штучне нічого не дало і хімія не ввела це. Як був злочинець, так він і зостався. І ніяка одиниця в цьому не допомогла, крім однієї свідомості: еволюція це зробить. 134. Еволюція не примушує, а більш за все просить, ввічливо робить і вміло. Ось що людям треба – не отець із сином, а Дух Святий. Грубо вів себе отець,  і також син не змінив форму, а Дух Святий у природи випросив – вона задоволена зосталась. 155. А коли ти Богові віриш, це добре. А коли  ти не виконуєш, гіршого від цього нема. У природі в людях народився через це діло одне Бог Спаситель людського життя. Він залишився в людях як корисний чоловік.

   7710:7. А от Богом зробитись усякому чоловікові можна, лише б ти іншому своїм добром не заважав, а своє корисне знайдене в природі людям залишив. Це законне явище. У житті хочеш бути інженером – учись,  математиком хочеш бути – учись. А кому забороняється в себе Бога мати? У природі є умов дуже багато, особливо для людей є дві сторони. Одна, коли люди придержуються в житті хорошого й теплого, а друга – холодного й поганого. Кому забороняється бути чоловіком Божим? Це є любов.  А ми, коли захворіємо, скоріше в лікарні шукаємо порятунок у житті. А найголовніше в цьому, холодне й погане любити й берегти. Будеш це робити – будеш Бог.

   24. Так, без усякого діла ім’я «Бог» не одержиш. Це даром не дається. Треба для цього діла багато трудитись, щоби був труд видний. Люди Паршека зустріли й провели таким. Люди хотіли й робили, щоб Паршек був Богом.  25. Люди для Божого діла не старались що-небудь зробити, щоб у людях зостатись Богом через одну любов до природи, через холодне й погане. А через хороше й тепле можна втратити Бога. 38. Богові треба вірити й виконувати за його сказаним словом. 40. Я не отець і не син, а Дух усього світу. Люди мене визнають, на всій землі про це заговорять. 110. Він цю дорогу знайшов, він один по ній іде, усіх бідних, нужденних просить, щоб ми з вами, усі люди, за ним слідом пішли, і стали робити те, що робить у природі Учитель Іванов. Він калік ставить на ноги, він Духом освітлений, він еволюцією введений. 111. На землю треба прийти з ділом, що-небудь для цього треба зробити, щоб його визнали за це діло, щоб він зостався при них. Є написані слова в людях: Бог то Бог, та не будь сам поганий. Богом у людях зостатись – треба щось їм зробити, щоб вони його за це діло знали. 195. Бог Дух Святий прийшов помогти врятувати людство своїм природним ділом. Любов’ю треба прогнати ворога. Це може зробити тільки Бог землі. А Бог не той, котрого не бачили, а держали в своєму умі, сильно просили, щоб одержати потрібне в житті – цього не було. А тепер чоловік  прийшов з ділом істини, він заслужив, його люди назвали Богом, його просять, а він їм у всьому допомагає – ось це є наших людей Бог.

    7712.02:33. Бог історію всю вирішить. У нього сили на це є. Ми самі підемо за ним. Він не буде це робити в природі. Земля багата буде, вона заросте бур’яном, сили її колишні настануть. 45. Ось які в нас будуть у цьому діла. По-новому будуть жити люди в природі. Не літаки, не супутники, а люди цього доб’ються. Чоловік піде своїм тілом по воді. Ось чого люди самі доб’ються. Їх за це природа не буде карати. Люди заслужать від неї увагу. Природа зробиться для людей матір’ю, годувати, одягати перестане, дім не треба буде. Ось де життя нове почнеться, ніколи не бувале. 46. Ми не будемо потребувати, апетит відійде зовсім від нас. Тепло проявиться в енергійному тілі, воно вмирати більше не буде. Ось чого ми доб’ємось у природі. Бог, усім він простить. У нього в ідеї не буде злочинного світу. І не будуть застуджуватись та хворіти. Тюрма й лікарня щезнуть, люди туди попадати не будуть. Рай на землі засяє. Люди цього діждуться, їх оточить правда. Усі зі загробних умов піднімуться. Той, хто чоловіка закопував, він його відкопає. Це зробить сам Бог. Його зараз не визнають за його діло, а тоді його визнають. 47. Він своїх людей візьме із собою й скаже: «Ви, мої рідні, знали мене й робили те, що треба».

   57. Я повинен доказати свою правоту, що я це роблю від природи. Вона мене Богом освітила. Я – Бог землі, Спаситель усього світу, не хочу, щоб люди тяжко жили. 58. Та в тюрмах сиділи перед законом, за своє діло сиділи. 95. Порятунку без Бога не буває – треба буде Бог. А  він  є  чоловік, він – Іванов. Його освітила природа, вона йому дала право через діло бути ним. Він цим ділом не хвалиться, а все це робить у людях. А коли люди його визнають за це все його діло, він нам так не буде служити. Він спитає в нас, у таких людей: а що ми з вами, такі є люди, для цього робили, щоб ми в цьому ділі заслужили бути ним?  Богом треба зробитись у людях через діло, корисне для людей. 134. До цього всього люди жили без труда й не їли, їм було легко в цьому. А коли вони стали це діло робити, вони на віки-віків умерли. Цієї ось смерті раніше не було, її розвинули люди в процесі. Ми це діло почали робити, у цьому ділі ми помилились і погоріли, умерли на віки-віків. 221. Після управління сина настане на землі Дух Святий, він уведе Бога. 341. Христос за свою ідею вмер на хресті, його люди продали. Він ради вмерлих воскрес, піднісся на небо. А люди його бачили, чули, але зробити нічого не змогли, крім одного тільки – вони сильно вірили. Що він їм говорив? Щоб люди побажали іншим людям те, що вони хочуть або не хочуть. У людей це зосталось одне в житті все не виконане. Вони зостались у цьому ділі винуваті. Треба було виконувати це саме. Вони цього не робили, їх за це ось буде історія судити.  343. Це моя історія проходила між людьми на землі дві тисячі літ, уже вони проходять. А тепер народився другий чоловік, він за своє діло між людьми виявиться Бог землі. Він у нас спитає, як ми жили до цього часу. А ми скажемо свої слова: жили добре і тепло. Він до нас прийде в умови. У житті його вчені люди держали в тюрмі, психіатричній лікарні.

   7804:18. Для чого ви зі своїм озброєнням женетесь, якщо між нами народився в людях сам Бог? Він у нас спитає про наше з вами діло, у нього для цього сили народяться, він своє місце займе у нас у таких. Ми всі, як один, дуже сильно грішні за своє зроблене діло. Нас це ось цим оточило. Ми, усі люди, – бандити, убивці, злодії, міняємо природу, продаємо й купляємо. 72. Еволюція очі нам розкриє. Ми почнемо жити по-новому. Таке хороше, тепле не будемо приймати, а візьмемось за погане й холодне. Хати не будуть треба, могилки не будуть ритись для людей. Ті, котрі будуть лежати в праху, і ті встануть. Ми цього доб’ємось. Бугор це все зробить. Дохнути ми перестанемо, жити ми будемо. А яке будемо мати щастя! Потребувати нічого ми не станемо. Буде на землі рай. Мертве відійде зовсім, а живе настане. Один одного пожаліємо. Ми нападати не будемо. Ось життя яке настане Боже. На колесах ми перестанемо кататись. А мучитися будемо, спрага буде така жахлива, людям це не по душі буде. Спочатку буде тяжко, але зате буде здорове життя. Треба згодитись із тим випадком, із котрим доводилось жити. Учитель народу, Переможець природи, Бог землі за те, що в житті зробив сам. Це його така істина невмираюча.

    98. Усе це буде даремно, тому що Бог прийшов на землю нас судити за наше зроблене діло. Ми в ньому помилились: це ось зробили. Це діло зробили не на користь здоров’я, а на шкоду. Ми через це все зроблене захворіли, застудилися в цьому, і вмерли на віки-віків. Що ми в цьому зробили? Розвинули між собою цю смерть. 121. Ні на що не подивлюсь, а своє все рівно зроблю, дорогу дам усім, волю. Тюрми не стане, лікарні теж не буде, а буде рай на землі. Через це харкати, плювати не стануть, і не будуть робити цього люди. Свідомість визначить буття. 164.  Я, як  Бог Спаситель цього всього, Учитель усього світу людей, нікому нічим я не заважаю, але вас таких у цьому прошу: розумійте це діло, вирішуйте самі, погане женіть від себе, а хороше самі беріть. Це Божа сторона, вона прикрашає раєм. 165, Ми в цьому ділі зостались винуваті. Ми ж з вами зробили те, що не треба робити.  Це таке ось діло забути не можна, і нема можливості це простити. Один Бог, тільки він усім за все прощає, і нікого він у житті своєму не карає: це його є така милість.

   174. Моя ідея така: зробити з ворога любимого друга. Це – Божі сили, а Бог є Паршек. Він - проти тюрми, проти лікарні. Йому хочеться людей зробити мирними, щоб вони не воювали, дружно між собою жили, без усякої потреби, як живе Паршек. Одне в голові - це Чувілкін бугор. 175. Його таке діло - від природи одного добитись, щоб не їсти нічого, бути  без  усякої потреби. Ось що нашим людям треба. 183. Щоб люди знали про Паршека, про такого Бога землі. Він прийшов на  землю завоювати в природі людям безсмертя.

   7812:113. Паршек зроду проти попів, він же, за ідеєю - більшовик, він – далекий від релігії.

   7905:14. Підкорятись комусь за щось – цього Бог не велів. Він говорить: треба жити. Щоб не хворіти, не простуджуватись – це Бог велить. 20. Я для того і народився, щоб завоювати в природі життя. Це моє таке ось небувале в житті знання, котре примусить робити, що в житті треба. 37. Хвала залишилась вся в Учителя на Чувілкіному бугрі, безсмертна. Робити нічого не будемо, жити ми будемо за рахунок природи, за рахунок повітря, води і землі. 38. Це земний для людей рай. Потреба для людей відійде, а народяться в житті без потреби. 52. Ми так доб’ємось, зробимось легкими і достойними в цьому ходити по воді так. 69. А за ділом Паршека, ми вмирати ніколи не будемо, у нас є таке місце – це нашого всього світу Чувілкін бугор. Вічно лежить, ніким не зайнятий, і ніхто його не присвоїв. Це місце святе. Людського життя рай. 79. Таке місце як Чувілкін бугор – це радість одна для всього світу всіх людей, невмираюче це місце, рай людського життя. 116. Моя така ідея. Іншому такому, як я, треба побажати те, що самому буде не треба. У них не треба місце облюбоване для самого себе, на нього ніхто не має такого права накинутися, це чуже. А своє нікому не дається.    

      121. А перш ніж Богу треба вірити, треба іншому побажати те, чого сам не хочеш. А ми як живемо сусід із сусідом? У нас своя характерна ненависть, невмираюче таке зло. А щоб життєва любов була в цьому, ми, всі люди, цього не маємо. Живемо, як хочу. Так воно робиться в усіх земних людей, лише б мені в цьому було добре, а ти, як хочеш. Бути таким, як я. Я в природі переміг ворога, чоловіка навчив бути здоровим, відкрив очі. Чому вам таким не зробитись? Кому це право не давалось? Я відкрив цей бугор не для самого себе особисто. А я до цього бугра відчинив ворота, доступ до нього всім людям усього світу, щоб вони сюди приходили і кланялись йому як такому, його просили, щоб він своїми силами виганяв ворога від всякого нашого чоловіка.

   7906:17. Він є чоловік зі своїм наміром. Йому не треба буде чуже, він своє живе тіло нам усім як таке показує. Він говорить істинно, воно моє. 18. Я його як тіло не жалію, і не хочу його годувати, також одягати. Хочу, щоб воно жило так, як природа без усякої потреби, без усякого чужого, як живе без усякого запасу природа. У неї нема того, що давати. Бог нічого ніде не потребує. Йому треба Чувілкін бугор. Є повітря, вода, земля, що і зберігає цим живого чоловіка. 51. Я – Переможець природи, Учитель народу, Бог землі. Ворога відвертаю, учу людей, зір даю. 57. Якби вони просили мене, вони б не сиділи. Я є Учитель народу всіх людей всього світу. 156. Він терпить від холоду і голоду свідомо через нас, таких людей.

    7910:35. За моїм усім цим висновком, краще й легше нічого не треба робити, а терпіти свідомо без усякого такого, ніж це робити. Це все не наше є, людей, а все це належить природі матері рідній. А ми цим ділом ловимо й убиваємо як своє, за що будемо ми відповідати. 36. Ми, такі ось люди в природі, ми це діло зробили. У зв’язку із цим усім я, Бог землі, не хочу, щоб у цьому ділі люди помирали. Вони умирають, самі не знають, за що? Їм не треба це ось робити. Те, що вони в житті своєму розвинули, це все мертве, убите ними. За що мати рідна їх буде жаліти, якщо вони - її вбивці, якщо вони злодії, вони грабіжники і винищувачі? 43. Бог є, за ділом усім, Паршек. Він любить природу, особливо своїм поцілунком від людей жене ворога. Він із нього зробив друга. Це - повітря, вода й земля. Паршек між ними, як у ванні. Він по снігу по морозному босою ногою ходить. Він своїм тілом заслужив бути в людях Богом. Люди з бідою й горем його, як Учителя, просять, а він через природу їм допомагає.

   46. Бог не такий ось, як ми є всі. Він знайшов місце - це Чувілкін бугор - це для нас усіх райське місце. Ми там доб’ємося життя, але не смерті. На цьому місці обнародувано Паршека Богом. 115. Краще й легше терпіти, нічого не робити, ніж це все. Для цього – бугор Чувілкін. Там є такі слова:

Люди Господу вірили, як Богові.

А Він Сам до нас на землю прийшов.

Смерть як таку вижене.

А життя у славу введе.

Де люди візьмуться? На цьому бугрі.

Вони гучно скажуть слово.

Це є наше райське місце.

Чоловікові слава безсмертна.

(Гімн Учителя, в котрому вся його ідея, співаємо завжди щодня).

   118. Усього три особи знаходиться в житті, за історією старого закону. Так сказано:  Бог Отець, Бог Син, Бог Дух Святий. Два пройшло, у житті живуть, а третього ще не видно. Тільки воно починається в Бога Духа Святого, це його початок – 1979 рік 25 квітня. І стража вся спала. Учитель, цього він не думав, воно саме так прийшло. Уся Ворошиловградська міліція, вона була для цього діла насторожі, не дала так новому відбутись, як самі люди хотіли.150. А тепер людям є і  буде найголовніше в житті своєму, якщо в них родиться така  думка одна з усіх про Учителя, як про Бога, і всі будуть його просити як Бога, щоб війни не було. Природа, вона це зробить, такого вбивства людей не буде. Природа - за Бога. Усьому діло є в усьому Бог, він милує, він і карає за ваш учинок. Ви від нього відмовились, не хочете йому як такому вірити. Він війни не хоче. 151. Тому Бог на землю прийшов для життя людей, смерть як таку вижене, а життя в славу введе. А люди де візьмуться? На цьому бугрі. Просіть його ви всі, моліть те, що вам у житті треба. Він за вас заступиться.

   152. Він - за вас, за таких людей. Ви своїм учинком ображені, ви - хворі в цьому люди, хочете інших людей своїм ділом образити. Цього Бог не хоче. У нього одне побажання всім – щастя, здоров’я хорошого. Цього жоден ватажок своїм людям не бажав, він людей жене в бій для свого захисту, для свого здоров’я. Він є чоловік-адміністратор, розпоряджається, примушує. Помогти цьому чоловікові - він безсилий це зробити. 158. А Паршека  треба буде як такого освітити своєю просьбою, уговорити просьбою, як природу - вона обдаровує спокоєм цього чоловіка. 159. Так що до чого тут я, якщо це сама природа. Вона мені говорить про це все потрібне наперед, що в ній таке буде. Вона про стихію всяку точно скаже й про те, що ти хочеш у природі отримати. Я в природі є один з усіх Бог землі, Володар цього всього, вона так говорить: тебе люди визнають у 1989 році, що ти є Бог. Це таке діло буде точно в природі.  За що й про що? А це діло обов’язково буде. Це - життя, воно робиться нею. 160. Не я  це  все роблю - це все робить у природі вона своїми силами. А вони  знаходяться в Паршека в тілі природного порядку, вони переходять як такі через організм, через здорове загартоване тіло.

   7911:25. Ідея отця не задовольнила нікого, і також ідея сина нікому не зробила корисного, крім одного Святого Духу – найголовніше, він людство рятує в житті. Отець із сином нічого в житті своєму не дали в мертвому капіталі. А еволюція Святого Духу, вона знайшла для всіх людей таке місце, ніколи ніяк не вмираюче, вічно живуще. В людях усіх ватажків треба зігнати з місць, треба довіритися одному земному Богові, який зберігає всіх земних людей. Ні капіталісти, ні комуністи в перемозі через несправедливість свою не будуть.

     8009:27. Паршекові природа сама говорить, що він є її син, усього Всесвіту Бог, він помічник усіх наших людей. Вони шукають у природі цю істину, котра повинна в людях бути. Паршек, він, по вашому ділу всьому, – Бог. Він не пожираючий і не смердючий, не вбивця, не злодій, а зберігає своє тіло. Таким на землю прийшов для порятунку всього світу. Смерть як таку вижене, а життя в славу введе. А більше нічого в цьому ділі людям не треба.

83. А сили дає в цьому ділі сам Бог. Якщо ти знаєш його, ти проси сміло. 85. Усі люди з Господом Богом повмирали. Також син – революція в людях ніякої користі не дав – усі люди повмирали. А Дух Святий,  Паршек ним оточив себе, став мати славу безсмертного чоловіка без усякої потреби жити. 97. Є війни в житті для народу, як буде? Про це діло говорить природа: «Москва згорить, Київ теж». Десять років треба готувати себе в цьому ділі. Ми в житті злодії, ми вбивці всього. Не бережемо своє тіло, живемо за рахунок чужого, а своє ми хоронимо. Відходимо від природи. Себе хвалимо, Бога в цьому ганьбимо. Вважаємо, що ми є люди праві. Ось чим ми всі програємо в цьому ділі. 184. Паршек є еволюційний чоловік. Йому не треба ніякої зброї, йому не треба економіка й політика. Він прийшов зі Святим Духом. 186. Паршек безсмертний. Він між людьми заробив ім’я Бога. Він Спаситель усього світу всіх наших людей. Вони при умовах у труді роблять діло, утратили своє особисте здоров’я. 188. Живе енергійне тіло людини має жити вічно в раю. Але не в пеклі кипіти, як ми з вами оточили себе у своєму селі, зробили в цьому мертве вмираюче діло наше. Ми з вами  в цьому не живемо, а щодня вмираємо.

   8102:52. Бути таким, як я – Переможець природи, Учитель народу, Бог землі.  За що мене так люди назвали? Ворога в житті немає, Учителем став, здоров’ю вчу їх. А очі відкрив жінці, вона так сказала: «Ти - Бог землі». 59. А коли по дорозі, по своїй путі зустрівся з природою один на один, говорив із нею.  Вона йому говорить свої такі слова в житті: «Чого це так у людях виходить: люди багато їдять, до тепла одягаються, а в домі з усіма вигодами живуть; і в цьому самому простуджуються й занедужують, похворіють, а потім вони вмирають?» Я став із цим розбиратись. Знайшов їхню таку помилку: вони діло робили й недоробили його, умерли. Тому я з ними поділився: моє – мені, а їм – їхнє. Їм – хороше й тепле, а собі я взяв холодне й погане. 60. Із своїм цим пішов босими ногами по природі шукати істину не для себе. Вона в житті треба була. 67. Це твоє таке є. Ти нічого такого в житті не роби і не вважай це все своїм! 126. Автор Валентин Олександрович Ош. (Кінець листа учня до Учителя. Учитель написав нове прізвище Ош).

   8104:32. Я це знайшов у природі, це місце для всіх людей рай. Ним треба скористатись. 42. Я розумію й у цьому сильно жду свідомість, вона повинна народитись у людях. Отця як такого похоронили, його самодержавство вмерло, на черзі стоїть син революції. Йому на заміну йде еволюція, Дух Святий. Цього люди доб’ються. 125. Я його обґрунтував не своїм особисто, а це місце, ніким не зайняте й не використане, воно належить усім людям усього світу. Там є умови такі, котрі зроблять можливість людям без усякої потреби залишатись, щоб завоювати безсмертя. 129. Повітря, вода й земля духом огороджені. 130. Паршек, він є в трьох особах – Бог Отець, Бог Син, Бог Дух Святий. Це є в житті своєму, є сила одна невмираюча. Місце таке вибране в природі є для цього діла, умови й можливість, котрі чоловіка зроблять у житті без усякої такої потреби. Це буде місце наше райське, таке ось у житті місце, а чоловікові – слава безсмертна. На цьому ось місці сам Бог Духа Святого знаходився зі своїми п’ятдесятьма учнями. Він їх приймав на горі цій і сходив у колдибаню, там він і всі учні купались, не ради свого особистого здоров’я, а ради всього світу всіх наших земних людей, щоби вони також сюди, на це ось місце приходили й своє втрачене здоров’я в житті повертали назад. Їх природа на цьому місці як святому місці відновить.

   131. Це місце не для індивідуального користування чи життя приватного характеру. Воно повинно бути спільним благом чоловікові нашої всієї сім’ї на Земній кулі. Воно ніким і ніде не повинно займатись. А має послужити чоловікові хворому, з нестатком у його тяжкому житті. Чоловік повинен знати про це таке ось місце, на котре сам Бог приходив і там своє життя визначив, щоб на цьому місці кожному всякому чоловікові було доступно бути. 142. Це місце треба буде нашим дітям, котрі одержать життя безсмертного характеру. Вони від природи сили в себе одержать, не будуть простигати й хворіти, що їх як таких оточить. Люди підуть нові. Цих людей не стане. 174. Ми це місце, ці умови повинні зберегти, вони всю можливість зроблять на цьому ось місці зостатися чоловікові без усякої потреби, щоби від природи заслужити слави безсмертної. Ось що Паршек у природі найшов, хоче тепер це діло теорії подати, щоб вона цим самим займалась. 190. Безсмертному чоловікові треба знайти місце з умовами, він доб’ється можливості, щоби бути у природі без усякої потреби. А тоді можна одержати в природі безсмертя.

   8109:25.  Якби чоловік у природі нічого не робив у житті, він би жив вічно. Його з путі зняла природа за його зроблене діло. Йому права ніхто не давав сваволити, це місце присвоювати до свого імені, тому в цьому захворів. 30. Чоловік у цьому в усьому – злодій і вбивця природи. 31. Це місце своєю експедицією своїм тілом прошукав у природі 48 років, його оточив, не як своїм, а спільним, усього світу всіх людей. На цьому місці люди мають жити в природі вічно – це райське місце. Його повинні оточити люди своїм живим тілом. 65. Я в ній – приклад для нового небувалого, щоб люди слідом за мною таким пішли й стали вони робити те, що я, Паршек, весь час робив. Чуже не носив на своєму тілі, чужим не задовольнявся, чуже зовсім не присвоював, своїм перед усіма хвалюсь – це Паршека таке тіло. 72. Я, як такий Паршек, - Спаситель усього світу, Переможець природи, Учитель народу, Бог землі. Хто образить людей бідних, хворих, ображайтесь самі на себе. Паршек – за них, як ніколи ніхто. 76. А от жити нам треба навчитись. Ця історія така не народжувалась, але народиться на іншому такому чоловікові. Паршек пропонує з його брати приклад: любить ворога, створює йому хороші умови, хто б він не був із своїм нездоров’ям. Цілую – з нього сили знімаю. А своє здоров’я йому дай.

    8209:82. Це місце мною знайдено для нашого такого життя, щоб ми з вами жили там вічно, ніколи й ніяк не вмирали. Це місце Чувілкін бугор в Оріхівському селі, де я народився.

   8302:49. А своє не жалів йому, іншому, здоров’я віддати. Я зробив те, що колись говорив нам Христос. 147. Не від мене особисто це залежить, щоб я став над людьми Бог. Тоді я стану в людях Бог, коли вони стануть мене в своєму горі й біді просити, і завдяки цій просьбі чоловікові буде реально добре. Через мене він не буде так мучитись. Я, як Бог, повинен його просьбу задовольнити реально, він має зостатись через це все задоволеним. Мене треба, як Бога, просити в усьому – будеш ти задоволений. Хочете, щоб у вас, у всіх людей, у природі не було війни між собою – просіть мене як Бога – війни не буде. Ви, усі люди, через мене як Бога доб’єтесь безсмертя, хворіти й простуджуватись не будете й також умирати перестанете через Бога.

      148. Він нас у цьому врятує в житті, ви будете цим задоволені, ви будете жити вічно через  славу вашу. Ми, завдяки Божому вчинку, самі зробимось богами. Бог не велить чоловікові палити тютюн, пити вино. Бог не велить лаятись або злитись на іншого чоловіка. Бог має ввічливість до всіх людей, їх просить, щоб вони робили. Найголовніше – у своєму житті з усіма людьми здоровались. Знаходь бідного, нужденного, йому допоможи, чим можеш. Учитель наш – усього світу Бог землі, він відкрив світло цьому всьому, Дух Святий засяяв у людях. Еволюція в люди прийшла – це свідоме буття. Це все треба людям нам зберегти, як око своє, – тоді-то ми зробимось у природі в житті всі боги. Залежить від нас усе. 149. Ми всі будемо жити в природі легко, життєрадісно. Для того щоб усі були боги, треба нам усім робити. А коли ми з вами будемо все робити так, як нас учить Бог, ми будемо всі боги, як один. Діти всі мої, народжені для цього всього, не спішіть віддати свою похіть у житті, а спішіть її так зберегти. Це ваше здоров’я, ви будете  легкими це місце райське зайняти. Вам слава буде безсмертна. Загартування-тренування нас, усіх дітей, просить, щоб вони знали Бога й богами робились у природі. Коли ми, усі люди, у цьому приймемо загартування-тренування, так полюбимо природу, як любить її наш Паршек, ми тоді зробимось усі такими, як він. Ми всі будемо богами через діло. А він нас приведе до порядку. Ми всі як один будемо любити природу й берегти її, як око. Ми будемо боги життя.

    150. Це загартування-тренування запанує, і буде з нами жити. Між нами ворога – ніякого. Нас полюбить природа, вона нам усе дасть. Те, що буде нам у житті, ми як такі заслужимо в неї. Нас оточить атмосферна сила, дасть нам велику славу в житті. Ми одержимо спільне благо в житті – це вічно жити в природі. Ми з вами будемо в цьому заслужені мати силу в природі жити, а смерть, ми її так виженемо. Усе це зробить наше загартування-тренування. Воно буде відігравати роль у всьому. Ми піднімемось живими з мертвих. Нас оточить сила Паршека. Він буде Богом початку, він - цьому всьому ватажок. Ми з вами прочитали, він нам сказав про Бога: брешуть. Треба цього Бога зробити в людях на собі. Він є люди всього світу. 151. Не від сонця будуть промені, а до Паршека будуть наші сили направлені – ось тоді-то буде Боже життя. За наше з вами, зроблене нами, ми одержимо світло, дорогу свою й по ній будемо йти сміло. Без усякої помилки ми будемо. Наша всіх мати велика природа, ми їй поклонимось і скажемо їй таке спасибі, що вона нам підняла Паршека такого, хто один за цим пішов і цього він добився від нашої матері рідної. Вона згодилась, пожаліла нас, не стала так вона карати. Ми не стали хворіти й простуджуватись. 152. Наші церкви запустіють, дар Божий відпаде. Чоловік прийде зі сходу, він нам скаже про це все, але ми не будемо вірити. А коли це буде? Він говорить: ні я, ні мати моя не скаже. Ніхто не знає, тільки знає велика особа - Бог усьому, він нас до цього всього готує, щоб ми про це діло знали й робили те, що робить у житті нашому Паршек. Він є в житті чоловік наш, такий, як і всі люди, він зараз про це все, зроблене нам, пише.

   8303:20. А допомогу дає чоловікові, якщо ти його знаєш як такого, він нам у будь-який час у будь-якому місці – це Бог. Він із нами живе. А раз ми його знаємо, який він є, і де він є, то проси його. Він завжди тобі в усьому поможе. Ти ж чоловік, тебе оточує природа, вона тебе такого одного в себе держить. Ти в ній завжди перебуваєш у своєму нестатку. 23. Нема ніякого в природі такого захисту, крім мене однієї та мого вибраного в людей сина Порфирія, котрого люди назвали Паршек. За його любов до мене я йому вірю й поможу в усьому всюди. Що він попросить, то йому дам через любов його. Просіть його ви всі. Він правильно між мною й вами робить, війни він не хоче, а щоб ми, усі земні люди, дали своє слово, щоб між собою, людьми, не воювати. Діло – за ним, він до мене звернеться, попросить мене, а я це зроблю. Люди ображені йому, як Богу, вірять індивідуально, а отримують реально. А коли просьба спільна надійде до Паршека, він зробить все в людях. Вам «Вогник» точно сказав про силу його й про мудрість. Поки що він один між нами такий. 24. А прийде такий час – ми, усі люди, визнаємо його як такого, ми зробимось усі, як він. Це є тільки перший початок. 33. Я є Учитель усього народу. За своїм  ділом я – Бог. А йому як такому ніхто не хоче вірити. Він не хоче, щоб люди з людьми за що-небудь сварились. Він не велить: лаятись, палити тютюн, пити вино, ненависним бути, кого-небудь такого іншого примушувати. 52. Як старим оточувався отець, був син, змінив отця, а діло як було, так воно й залишилось. Люди це роблять, а це їхня помилка, та ще яка вона. Захворів чоловік, похворів і вмер на віки-віків. Це нам не все. Слідом за цими двома йде еволюційна сторона Духа Святого. Це нове небувале життя безсмертного чоловіка. Він же є для нас усіх Паршек зі своєю просьбою. Він цю ідею в природі випросив для себе це життя, це практичне діло й теоретичне вчення про цього чоловіка. 81. Паршек прослідкував цю історію, котра робилась нами, людьми. Він вивів підсумок цього усього минулого на людях життя. Вони в цьому не задовольнили себе. Їх необхідність примушує це діло робити, щоб у цьому всьому своїм тілом помилитись. Він так захворів, застудився, утратив у цьому своє здоров’я. 165. Ядерна зброя – це є продукція людського життя, вона має застосовуватись. Ніякі уговори це не зроблять, а тільки була війна між людьми, вона є така, і буде вона. А тепер війну готують світову на злі, ненависті. Паршек говорить нам усім, хто цю війну готує, він хоче випробувати на собі це. Хіба можна такою зброєю воювати? Нам треба навчитись, як треба буде жити, а ми вчились у школах, як треба буде воювати.