Народний журнал природної мудрості Народный журнал природной мудрости Народний журнал природної мудрості Народний журнал природної мудрості    osh.kiev.ua osh.kiev.ua osh.kiev.ua osh.kiev.ua

 

Еволюційний рух Эволюционное движение Еволюційній рух Автотрофне людство

 

Жити, учитися, отримувати здоров'я за наукою еволюцією. Жити, учитися, отрімуваті здоров'я за наукою еволюцією. Жить, учиться, получать здоровья по науке эволюции. Жити, вчитися, отримувати здоров'я за наукою еволюцією, переходити на автотрофне живлення. Бути таким, як Переможець природи, Учитель народу, Бог Землі.Бути таким, як Переможець природи, Учитель народу, Бог Землі.Наука Іванова П. К. Наука Иванова П. К.Наука Іванова П. К. Наука Іванова Порфирія Корнійовича.    

 

№ 19. 2018-05-11 20 . № 19. 2018-05-11 № 43. 2018-05-1 8 2018-12-13

 

www.osh.kiev.ua

 

Автотрофний перехід

 

Зміст

1.Підготовка до переходу на автотрофне живлення.

2. Автотрофне живлення людей в минулому.

2.1. Цитати Іванова про автотрофних людей у минулому.

2.2. Еволюційне походження людей.

3. Еволюція людей буде.

4. Автотрофна система.

 

1.Підготовка до переходу на автотрофне живлення

   Люди хочуть перейти з гетеротрофного живлення на автотрофне живлення. Спочатку вони повинні підготуватися. Вони повинні оздоровити себе за системою Іванова. (див. ж. Еволюційний рух 2). Треба перейти на вегетаріанство, сироїдіння. Треба очистити організм від шлаків, паразитів, токсинів. Ефективний, доступний усім засіб для боротьби з паразитами – вживати насіння гарбуза по пів стакана 10 днів. Треба очищати кишечник своєю свіжою сечею через клізму. Треба вчитися жити за рахунок самого себе, треба вчитися бути завжди свідомим удень і вночі. Треба вчитися не спати вдень і вночі, завжди бути у свідомості. Не розділяти час на світло і темряву, на день і ніч, в котру люди звикли спати. Бо після сну люди втрачають частково сили і енергію, котру вони отримують від живлення. Це є причина старіння і смерті, через це люди поступово вмирають. Іванов говорить людям: якщо ви не будете їсти і спати, не будете вмирати. Наша мета: жити на білому світі. Жити треба, а вмирати не треба.   

 

2. Автотрофне живлення людей у минулому

   Що людям треба знати для переходу на автотрофне живлення? Людям треба отримати для цього свідомість про автотрофний стан людства в минулому, про еволюцію людства в минулому і майбутньому. Якщо люди мали автотрофний стан у минулому, то цей стан залишився в генах  сучасної людини. Кожна сучасна людина має здатність бути в автотрофному стані, це треба усвідомити, і ця свідомість приведе кожного поступово до автотрофного стану реально, якщо є бажання. Іванов називає автотрофного чоловіка незалежним чоловіком, людиною без потреб. Поняття автотрофність і незалежність від їжі є адекватні.  Якщо автотрофні люди були, то вони і будуть, якщо створити їм відповідні умови життя зараз.     

   Історичний незалежний чоловік був серед людей колись, історія  описує про нього як про Адама. Він був подібний до Іванова. Іванов пише: 6612:3. «Найперший чоловік, він був за будовою, на вигляд. Якщо дивитися на Іванова, то він буде точно. Наш розвиток відомо йому в ділі нашому».  Іванов розбирається з першим незалежним чоловіком в історії, аналізує його життя, він знаходить його помилки в житті, старається не повторювати їх у своєму житті. Перший чоловік не довів свою незалежну дорогу до кінця. Іванов хоче довести незалежну дорогу в житті до кінця.

 

2.1. Цитати Іванова про автотрофних людей у минулому.

 5901:22. Перший чоловік. Він не мав таких способів, і такої зброї теж не мав, а жив за рахунок самого себе. Він не мав одягу, не мав ніякої їжі. Природа тримала його природно. Він жив без усякого будинку раніше, і не спав так солодко, як ми з вами спимо зараз. У першої людини не було ні срібла, ні золота, ні всякого кумира. 23. Перший чоловік не побажав жити на самоті.

     6201:3. Бог – це є творець сам свого тіла, і визначив наперед  усю цю народжену історію, котрої не існувало тоді. 4. Бог був у чоловіка тоді, коли він не мав у себе дві дороги в житті. Чоловік мав організовані сили бути в природі незалежним. Ось це є багатство, з багатств багатство, яке потрібно нам усім придбати. 18. А він був здоровий, і не зношений. Дні були для нього однакові, були всі рівні перед ним.  Він не носив на собі ніякого одягу. Також не було їжі, і води не пив. А дому не було зовсім. Як же він жив?  Він був незалежний. А життя тривало. Понеділок і вівторок був йому рівний неділі.  Це все було однаково. Приходили дні без усякої стихії.  Чоловік розвинув свою індивідуальну власність у процесі.  Він захопив, присвоїв, вивчив, і розділив одне від другого. 19. У чоловіка утворився час світла і ночі. Чоловік став розуміти, що буде треба йому, а що не треба буде йому. 

    6607:106. Ми, всі люди, розвинені технічно, не довірилися.  Ми стали йти від першого чоловіка, хто хотів жити і нічого не потребувати, а жити здорово сильно для того, щоб не хворіти, не застуджуватись. Але другий чоловік не захотів бачити і чути якості природні холодні й погані, безсмертні. Чоловік другий не був згоден з цим.  І став пробувати по природі дорогу, вона його повела прямо до того, щоб втратити себе у цьому ділі на віки віків. 121. Природа прислала другу людину жінку в допомогу першій людині. Вона стала вчити, як і зазвичай робиться жінкою. Багато чоловіків не досягає свого через неї. 

   6701.17:69. Перший чоловік, народжений у природі, не мав ніякої смерті. Та від чого доводилося йому вмирати, якщо його сили були такі, щоб жити і жити, і жити?  Він робив так у природі. Він був незалежний, був Богом усьому. Йому не треба був одяг, він обходився без нього. Їжа не потрібна була йому, він жив і без неї.  Він не мав навіть дому, жив у природі, природно огороджувався. Різниці ніякої не було в природі для нього  в житті. Зими і літа не існувало, було однаково.  Світла і темряви не було теж. Все це далося природою через чоловіка. Чоловік перший отримав усе це в природі через своє бажання.

    7103а:96. Я вважав, вважаю в житті своєму, Бог землі є чоловік.  Він почав  сам без кого-небудь цю історію на білому світі розвивати. Він був самотній колись, йому доводилося зустрічати природні дні дуже важко. Він був Бог, незалежний від природи. Він не мав тоді ніякого одягу, він не мав їжі, і він не мав житлового будинку навіть.  Ця історія була. Ми не захотіли за такою історією йти. Ми з вами не захотіли також жити з батьком, ми з вами не хочемо слухатися батька. Ми не виграли цим у природі, а програли. Ми жили по-своєму, самовільно раніше і зараз. Перший чоловік кинув природу холодну і погану. Він шукав по природі інше, зовсім не так, як було йому спочатку.   7301:100. Чоловік став сваволити в природі, став воювати з нею. Тому вона розділила свій час для нього. Тьма і світло, літо і зима стала для людини. Людина робила все це, і буде  робити.     

   7606:28. Ця історія була від років Адама. Вона починалася чоловіком першим. У нього був великий нестаток у житті, а йому доводилося жити. Він переживав у цьому, боявся сильно смерті. Він  мав  сили у природі, щоб жити і продовжувати життя. Він був близьким до природи спочатку, не боявся її так, вона давала йому право жити. Він старався зустрічати свої дні, він проводжав їх легко. А потім він здався, пішов назустріч неживому, він огородився мертвим. Йому дав це його процес. Він розділив природу пополам, у природі виявилось тепле й хороше, погане й холодне, що цьому чоловікові треба було зберегти.

    7608:141. Це перший початковий наш земний чоловік. Він був Бог землі, зберігав сам себе, як робить тепер Іванов. Горе й біда взялась у нас звідки? Природа дала за наш такий учинок, а ми зробили його вдвох без душі й серця  між собою. Наше погане, холодне відійшло, ми звернулись до хорошого й теплого. Ось що ми полюбили в житті. Ми продовжуємо його і досі. Наша похіть наробила це все нам, розвинута нами. Ми зробили чоловіка живого, але ми не захотіли жити по-природному.

   8001:85. Перший чоловік був Бог. Він прийшов до нас на землю для життя, але не для смерті. Перший чоловік, який не потребує нічого. Він був усьому діло в природі невмираючій, вічно живій на білому світі. Бог тоді був один між повітрям і водою на цій нашій землі. Другого такого чоловіка не було ніякого до цього приходу на землю. Він хотів бачити чоловіка в природі такого, як він. Для чого? Він не знав цього. Природа взяла й послала своє задоволення першому чоловікові на його заклик, щоб він подивився на це все. І сказав про все це діло, котре люди зробили в природі. Вони ніколи не хотіли цього. 86. Сама природа зробила це все в людях, щоб вони самі подивилися назад. Яку користь принесла вона людям новонародженим? Вона ввела діло першому чоловікові для всіх людей. Тільки дитя народилось, появилося на білий світ – ці люди представили зовсім чуже діло природне, чуже природне що-небудь узяти проковтнути. Для чого це все робиться? Природа нам, усім людям, говорить. Нам треба народити чоловіка без усякої потреби в наше життя.

    150. Це починалось із самого початку. А з краю не було нічого. А люди жили без цього всього. Як вони так жили, у них не було нічого? Один Бог знає про це. Свідоме терпіння є таке їхнє одне. Вони не носили пуди в цьому, не мали потреби в чужому. А своє – є  живе природне таке тіло. Чужого не було в ньому і на ньому. А своє є природне: струм, магніт, електрика. Жилось легко, як у ванні. А жити доводилося без усякого такого прибутку. Плодів ніяких. Живе енергійне тіло не мало в цьому ніякої нужди. Життя цвіло квіткою в цьому. Живому тілу не було ніякого холоду. Вони не жили в природі так технічно, штучно, у хімії. Життя бралося з нічого. Діло робилося зовсім чуже з природи, інше. Чоловік придбав для себе самку для розвитку людського життя. Раз людина прибавилася у житті своєму, то прийшла нужда сюди. Треба було шукати якості по природі.

     8302:54. Ми розбираємось із першим початковим чоловіком тепер. Він був джерело всього природного індивідуального життя, у природі чистим тілом прикріплений до землі. Його оточував всесвіт. Він був енергійний, сильний у своєму ділі. Він одержав від природи те, що йому треба. Він не мав світла, і тьми не було. Йому не було відомо, що було на землі. Вода розділяла землю, ліс, озера, гори снігові. І дух ходив над цим ділом. Його думка привела, щоб побачити цього другого чоловіка, бажання таке народилось у нього. Він мучився довго, і ось йому довелось діждатись. 55. Дійсність прийшла йому в процесі цього всього, природа відгукнулася йому як такому. Жінка Єва прийшла до нього на поміч цього всього. Природа прислала її для того, щоб Адам знав, що є в житті в природі. Йому розкрилося все через похіть одну. Він оточив себе своїм місцем. Це був рай. Він не споживав нічого до цього всього зближення. А коли вони народили дітей, то їм доводилося від цього місця відриватися, і своє місце захопити.

    7910:48. Час був такий. Чоловік жив, він нічого не творив, Його оточувало живе, струм, магніт, електрика. А коли він міняв свою форму в житті, він облився кров'ю, пробрався в ці ось людські умови. Люди повернули його як такого на свою сторону, почату ними. Він став розпоряджатися не своїм наявним, а став шукати по природі по-їхньому жирне, солодке, смачне. Він розвинув свою систему свого тіла чужим. Люди навчили його так за своїм розвитком. Один попробував, а іншому сподобалося це робити. Вони не знайшли кращого від цього всього, а взялись, стали це діло вживати, стали їсти те, що солодше та смачніше.  49. Люди не пішли по цій дорозі, щоб свідомо терпіти від цього всього. Тут їм не рахувати кілограми, пуди не піднімати, а нічого не робити в цьому. А історія в житті є не така уже, вона є вже вбивча, злочинна. Люди не живуть своїм, а живуть чужим, убивчим. Паршек це зрозумів, він не став слухати людей, узяв свою дорогу, природну, живу, погану, холодну, не став убивати.

 

2.2. Еволюційне походження людини

   Еволюція людського роду відбувалася під дією умов природи льодовикової ери, в яких вони мешкали. (див. Вікіпедія. Антропогенез). Рушійні сили біологічної еволюції людини – спадкова мінливість, боротьба за існування, природний відбір. Природним відбором називається процес, у результаті котрого виживають и залишають після себе потомство переважно особи з корисними спадковими змінами в даних умовах. Відбір удосконалює пристосування до умов існування. (Вікіпедія. Еволюція). Сучасна льодовикова ера почалася приблизно 2,5 млн. років тому в кінці пліоцену, коли почалося поширення льодовикових щитів у Північній  півкулі. Рід перших людей виник приблизно в цей період. Перші люди вимушені були терпіти холод в цих умовах, бо не було захисту від холоду. Вони терпіли без їжі в холодних умовах. Люди не виживали без їжі в холодних умовах. Боротьба за існування була між людьми. Люди мусили терпіти холод, голод. Люди були з особливими характерними рисами. Вони могли терпіти без одягу, їжі, житлового дому. Ці риси є корисні для виживання популяції людей. Ці корисні риси передавалися за спадковістю, закріплювались від покоління до покоління. Ті особи, які не могли терпіти холод і голод, не виживали, відмирали, не давали потомства. Так у природі відбувався природний відбір.

    Тепло спільне, енергоефективність. Групи осіб, які мали тепло тіла спільне, виживали в холодних умовах льодовикового періоду. Наприклад, пінгвінові птахи досягають енергоефективності в льодовикових умовах за допомогою груп. Вони живуть постійними парами, самка відкладає одне або два яйця, кладе на ноги, і накриває зверху шкіряною складкою. Вони насиджують разом. Вони  висиджують яйця, коли збираються у велику групу. Щоб з’явилося потомство, імператорські пінгвіни-самці повинні 115 днів витримати при холоді до  50 градусів за Цельсієм разом. Вони збираються у великі стада понад тисячу особин, стають на ноги впритул один до одного, тіло має тепло спільного характеру. При цьому тіло випромінює тепла в атмосферу в багато раз менше, ніж у самотніх особин. При цьому в стаді не вживають їжу. Різниця температури між центром групи і периферією досягає 50 градусів, і центральні самці змушені перебиратися на периферію час від часу, щоб уникнути перегріву. Виникає рух, як у бджолиному рою. (див. Вікіпедія. Пінгвінові). Особини, які не можуть стояти в стаді, не виживають у холоді. Так природний відбір відбувається в природі у процесі еволюції. Особини можуть вижити ті, які можуть пристосуватися до умов існування. Спосіб життя, при якому тіло має тепло спільного характеру, є еволюційний спосіб вижити в природі. Такий спосіб життя в природі є енергетично найвигідніший. Якщо пінгвіни могли бути в рою,  то також перші люди могли бути в рою, адже вони мають ступінь еволюційного розвитку вищий, ніж усі види у природі.       

    Людський рій. Перші люди могли захищати свої тіла від холоду в процесі еволюції подібним чином. Вони збиралися у великий рій понад тисячу осіб у великий холод, ставали впритул один до одного.  Тепло тіла було у них є спільне. Це був людський рій. Люди були без усяких потреб: їжі, одягу, житлового дому. В рою тіло випромінювало тепла в атмосферу приблизно в 10 раз менше, ніж у самотніх особин. Люди потребували їжі в 10 раз менше, ніж самотні люди. Люди в раю терпіли без їжі легко, їм було добре в раю. Люди в рою мали автотрофне живлення. Особи ставали в рій тільки ті, котрі могли стояти на двох ногах. Особини, які не могли стояти довго на двох ногах, не могли стати в рій, і вони не виживали, не давали потомство. Риса стояти в рою закріплялася і передавалася за спадковістю шляхом природного відбору. Особи були в рою тільки ті, які не мали волосяного покрову на тілі, він був непотрібний на тілі. Люди мали волосся на голові, воно захищало тіло від холоду. Так люди виникли у процесі еволюції, які волосяного покрову на тілі не мали, а вони мали волосся тільки на голові.  Особи стояли в рою ті, між якими була любов один до одного. Вони жили постійними парами, між ними не було похоті. Люди народжували дітей у рою, легко ростили і виховували дітей всім роєм. Вони тримали дітей на руках, поки дитина не стане на свої ноги.

   Людина, народжена в раю, вважає рій своїм рідним місцем життя, прагне зайняти його завжди, їй не треба ніяке інше місце життя. Як перелітні птахи, котрі повертаються в своє рідне місце завжди, де вони народилися. Люди не спали в рою вдень і вночі. Люди не розділяли день і ніч, зиму і літо, у них було все одне. Температура центру рою була значно більша від периферії, тому люди з центру рою переходили час від часу на периферію, щоб уникнути перегріву. Інші йшли до центру. Тому рух був, як у бджолиному рою. Особини з ненавистю до людей, войовничістю не могли бути в рою, рій їх не любив і не приймав. Людський рій навчав людей, був для всіх живим прикладом, як виживати в умовах. Перші люди навкруги бачили рій, рій притягував їх, як магніт притягує предмети. Людський рій – це є початок людського суспільства, яке створиться пізніше. Мова для спілкування могла виникнути і розвитися в рою. Рій був для людей їхньою їжею, одягом і житловим домом. Життя однакове для всіх. Техніка, штучне не було у рою, а була тільки природа, повітря, вода і земля. Люди жили за рахунок свого тіла, не було чужого тут. Природа не карала людей хворобами і смертю, люди не вмирали в раю. Це період загартування, люди почали здоровий спосіб життя.

    Отже, люди отримали корисні риси в процесі еволюції: терпіти без їжі, одягу, житлового дому. Вони не захищали тіло в природі, були близько тілом до повітря, води, землі. Вони загартовувалися у воді, ходили босою ногою по землі, тіло не захищали одягом у повітрі. Поведінка утворилася щодо відношення до інших людей. Вони любили людей, ввічливо ставились, допомагали один одному, хто потребує допомоги, життя однакове для всіх. Ці риси є необхідні для існування людей у суспільстві. Людина отримала сучасне тіло і риси, необхідні для суспільства. Люди отримали це через прийняття холодного і поганого в природі, одним словом, через загартування. Порфирій Іванов говорить про роль загартування людини в еволюції до ери  цивілізації. Він назвав життя людей в рою еволюційним. 

    Етап настав, коли люди залишили загартування в природі. Період цивілізації настав. Мозок розвився у людей, люди навчилися трудитися. Люди перестали жити в природі холодно і погано, а стали жити добре і тепло. Люди залишили загартування в природі. Вони стали їсти досита, одягатися до тепла в тілі, жити в домі з усіма вигодами. Природний відбір припинився. Біологічна еволюція припинилася, еволюція соціальна стала відігравати ролі. Трудова діяльність людини почалася в суспільстві, люди залишили еволюційний спосіб життя в рою. Життя в рою наших предків залишилося в генах людини назавжди. 

    На нашу думку, еволюція людини як виду припинилася тепер. Чому? Бо соціальна еволюція замінила біологічну еволюцію людини, вона біологічно не еволюціонує, нема природного відбору. Соціальна еволюція також не відбувається без біологічної еволюції, бо людина – це є біологічна і соціальна істота. Немає боротьби за існування. Біологічна і соціальна еволюція – це є система з двох частин, вони єдині, одна не існує без іншої. Біологічна еволюція є головніша і важливіша за соціальну еволюцію. Якщо біологічна еволюція виду не відбувається, то еволюція виду не відбувається фактично, і вид умре раніше чи пізніше, він щезне в природі. Інший вид, який еволюціонує, може перемогти його. Біологічна еволюція людини є важлива глобальна проблема людства, подібна до загрози ядерної війни. Людський вид потрібно зберегти. Коли біологічна еволюція буде, тоді всякі глобальні проблеми щезнуть. Суспільство має сприяти біологічній еволюції людини, а не перешкоджати. Вихід є один у людства. Еволюцію біологічну і соціальну продовжувати ту, яку перші люди мали колись у період загартування, коли людина еволюціонувала.

3. Еволюція людей буде

    Іванов описує, яка буде еволюція людей. Еволюція була і буде. Люди будуть на автотрофному живленні, вони не будуть потребувати їжу, одяг, дім. Людям треба буде райське місце на Землі від Бога, де автотрофні люди зберуться і зроблять людський рій на землі. Ми будемо стояти один поруч одного впритул, тепло тіла буде у нас спільне. (див. ж. Еволюційний рух).     

   Іванов говорить. 7805:51. Еволюція прийшла зі своїми силами на арену, свої дні принесла як такі.  52. Ми стали жити після цього всього не так, як ми жили до цього: застуджувалися, хворіли і вмирали на віки-віків. Ця історія принесе нам усім нове. Це Чувілкін бугор введе нам ці якості. Ми не будемо жити так важко, нас оточить легке, холодне й погане. Ми доб’ємось від природи життя, але не смерті. Ось де правда, невмируща ідея виявиться: їжа не буде треба, одяг теж не буде треба, дім житлового характеру не буде треба. А нам усім треба буде Чувілкін бугор, його такі життєрадісні умови, земний рай: один поруч одного впритул стоять. Нас не буде забирати природа поодинці. Ми будемо мати тепло спільного характеру. Природа не буде розпоряджатися нами, а ми будемо розпоряджатися нею своєю ввічливою просьбою. Нам доводиться просити природу своїм умінням, своєю любов’ю. А любов є все для життя. Лише б ти захотів, твоя думка іде по природі до мети.  53. А мета наша всіх є така в житті, щоб жити на білому такому світі. Ми вмирати не станемо. Наше діло буде одне, ми не станемо вмирати. Ось що бугор Чувілкін дасть нам. Ми завоюємо це, наші ноги зроблять це все, вони причепились до нашого бугра».

 

4. Автотрофна система

   Автотрофна система будується на основі сухого голодуванні шість діб в тиждень. Іванов написав у праці про автотрофну систему і що вона дасть людству: «Нам доведеться їсти в одну неділю кожного тижня протягом одного місяця,  його треба завоювати досвідом. Потім їсти в одну неділю протягом шести місяців, і слідом за цим протерпіти шість діб щотижня протягом року, і зовсім розпрощатися із цією їжею. Це буде завоювання для всього світу всіх наших людей безсмертя. Воно робилося і робиться на указаному місці, там де всі умови є отримати можливість, щоби життя без потреби засяяло в людях. Ми виженемо смерть як таку. Ми не будемо вмирати більше так ось, а ми будемо жити вічно. Це буде наше діло». 8302-91.